Пам'ятник Свободи (тур. Hürriyet Anıtı) — меморіал на честь воїнів, які загинули при захисті від монархічних сил у ході контрперевороту 1909 року, особливо відзначені загиблі в інциденті 31 березня. Розташований у районі Шишлі, Стамбул, Туреччина.
Пам'ятник Свободи | |
---|---|
| |
41°04′05″ пн. ш. 28°58′55″ сх. д. / 41.068138888916664087° пн. ш. 28.98208333336111053° сх. д.Координати: 41°04′05″ пн. ш. 28°58′55″ сх. д. / 41.068138888916664087° пн. ш. 28.98208333336111053° сх. д. | |
Тип | пам'ятник |
Країна | Туреччина |
Розташування | Шишлі |
Пам'ятник Свободи (Стамбул) (Туреччина) | |
Пам'ятник Свободи у Вікісховищі |
Пам'ятник відкрито в 1911 році, у другу річницю інциденту 31 березня. У комплексі також знаходяться могили чотирьох відомих османських високопоставлених чиновників, останки яких були переміщені сюди набагато пізніше. Пам'ятник, який розглядається сьогодні як символ сучасності, демократії і світськості в Туреччині, служить іноді місцем офіційних церемоній і громадських зібрань.
Опис
Пам'ятник розташовується на найвищому пагорбі (130 м над рівнем моря) стамбульського району Шишли, відомому як Пагорб вічної свободи (тур. Hürriyet-I Ebediye Tepesi) (буквально Вічний Пагорб свободи). Нині він розташований в межах трикутника, який пов'язаний з трьома основними автомагістралями, що об'єднують Шишли і Чаглаян.
Проект монумента був розроблений відомим османським архітектором Музаффер Беєм, який виграв відповідний архітектурний конкурс. Пам'ятник, споруджений у 1909—1911 роках, виконаний у вигляді ствола гармати, що стріляє у небо, і встановленої на рівнобічному трикутному постаменті. По обидва боки мармурового постаменту висічені імена солдатів, похованих тут. Пам'ятник оперізує тугра султана Мехмеда V Решата. Монумент розташований у центрі парку з доріжками, що утворюють п'ятипроменеву зірку, оточену колом, символізуючи зірку та півмісяць на .
Поховання
На території монумента були поховані 74 солдата, загиблих у ході . Державна церемонія поховання їх праху відбулася 23 липня 1911 року.
Пізніше сюди були перенесені рештки чотирьох високопоставлених чиновників Османської імперії:
- Мідхат-паша, один із творців першої османської конституції 1876 року і великий візир, помер у вигнанні в аравійському місті Ет-Таїф.
- Махмуд Шевкет-паша, який очолив «Армію дії» (Hareket Ordusu) під час придушення путчу 1909 року, потім великий візир, убитий у 1913 році.
- Мехмед Талаат-паша, міністр внутрішніх справ і великий візир Османської імперії, вбитий у 1921 році. Його рештки були привезені в 1943 році з Берліна (Німеччина).
- Енвер-паша, військовий міністр і начальник генштабу Армії Османської імперії під час Першої світової війни, який загинув у Туркестані, чиї рештки були перенесені сюди в 1996 році з Таджикистану
Точка тяжіння
Це місце служить місцем проведення у Стамбулі демонстрацій за демократію та дотримання громадянських прав. Демонстрації в День праці, організовані профспілками, проводилися навколо цього місця багато років після у 1977 році.
Логотип району Шишли
Вид пам'ятника відображений у логотипі муніципалітету Шишлі, використовуваним його владою.
Примітки
- Denizce [ 2007-04-06 у Wayback Machine.] (тур.)
- Wikimapia. Процитовано 26 травня 2019.
- Uslanmam-History of the Republic [ 13 січня 2019 у Wayback Machine.] (тур.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnik Svobodi tur Hurriyet Aniti memorial na chest voyiniv yaki zaginuli pri zahisti vid monarhichnih sil u hodi kontrperevorotu 1909 roku osoblivo vidznacheni zagibli v incidenti 31 bereznya Roztashovanij u rajoni Shishli Stambul Turechchina Pam yatnik Svobodi41 04 05 pn sh 28 58 55 sh d 41 068138888916664087 pn sh 28 98208333336111053 sh d 41 068138888916664087 28 98208333336111053 Koordinati 41 04 05 pn sh 28 58 55 sh d 41 068138888916664087 pn sh 28 98208333336111053 sh d 41 068138888916664087 28 98208333336111053Tip pam yatnikKrayina Turechchina ISO3166 1 alpha 3 TUR ISO3166 1 cifrovij 792 Roztashuvannya ShishliPam yatnik Svobodi Stambul Turechchina Pam yatnik Svobodi u Vikishovishi Pam yatnik vidkrito v 1911 roci u drugu richnicyu incidentu 31 bereznya U kompleksi takozh znahodyatsya mogili chotiroh vidomih osmanskih visokopostavlenih chinovnikiv ostanki yakih buli peremisheni syudi nabagato piznishe Pam yatnik yakij rozglyadayetsya sogodni yak simvol suchasnosti demokratiyi i svitskosti v Turechchini sluzhit inodi miscem oficijnih ceremonij i gromadskih zibran OpisPam yatnik roztashovuyetsya na najvishomu pagorbi 130 m nad rivnem morya stambulskogo rajonu Shishli vidomomu yak Pagorb vichnoyi svobodi tur Hurriyet I Ebediye Tepesi bukvalno Vichnij Pagorb svobodi Nini vin roztashovanij v mezhah trikutnika yakij pov yazanij z troma osnovnimi avtomagistralyami sho ob yednuyut Shishli i Chaglayan Proekt monumenta buv rozroblenij vidomim osmanskim arhitektorom Muzaffer Beyem yakij vigrav vidpovidnij arhitekturnij konkurs Pam yatnik sporudzhenij u 1909 1911 rokah vikonanij u viglyadi stvola garmati sho strilyaye u nebo i vstanovlenoyi na rivnobichnomu trikutnomu postamenti Po obidva boki marmurovogo postamentu visicheni imena soldativ pohovanih tut Pam yatnik operizuye tugra sultana Mehmeda V Reshata Monument roztashovanij u centri parku z dorizhkami sho utvoryuyut p yatipromenevu zirku otochenu kolom simvolizuyuchi zirku ta pivmisyac na PohovannyaMogila Mehmeda Talaat pashi Na teritoriyi monumenta buli pohovani 74 soldata zagiblih u hodi Derzhavna ceremoniya pohovannya yih prahu vidbulasya 23 lipnya 1911 roku Piznishe syudi buli pereneseni reshtki chotiroh visokopostavlenih chinovnikiv Osmanskoyi imperiyi Midhat pasha odin iz tvorciv pershoyi osmanskoyi konstituciyi 1876 roku i velikij vizir pomer u vignanni v aravijskomu misti Et Tayif Mahmud Shevket pasha yakij ocholiv Armiyu diyi Hareket Ordusu pid chas pridushennya putchu 1909 roku potim velikij vizir ubitij u 1913 roci Mehmed Talaat pasha ministr vnutrishnih sprav i velikij vizir Osmanskoyi imperiyi vbitij u 1921 roci Jogo reshtki buli privezeni v 1943 roci z Berlina Nimechchina Enver pasha vijskovij ministr i nachalnik genshtabu Armiyi Osmanskoyi imperiyi pid chas Pershoyi svitovoyi vijni yakij zaginuv u Turkestani chiyi reshtki buli pereneseni syudi v 1996 roci z TadzhikistanuTochka tyazhinnyaCe misce sluzhit miscem provedennya u Stambuli demonstracij za demokratiyu ta dotrimannya gromadyanskih prav Demonstraciyi v Den praci organizovani profspilkami provodilisya navkolo cogo miscya bagato rokiv pislya u 1977 roci Logotip rajonu ShishliVid pam yatnika vidobrazhenij u logotipi municipalitetu Shishli vikoristovuvanim jogo vladoyu PrimitkiDenizce 2007 04 06 u Wayback Machine tur Wikimapia Procitovano 26 travnya 2019 Uslanmam History of the Republic 13 sichnya 2019 u Wayback Machine tur