Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пам’ятник Джонові Говарду (Джону Говарду) — англійському лікарю, філантропу, юристу-реформатору, який присвятив життя покращенню умов утримання ув'язнених у в'язницях Європи та досліджував епідемічні інфекційні захворювання.
Загальна інформація
Пам’ятник Джонові Говарду знаходиться на головному проспекті міста Херсон — Незалежності, біля старого міського цвинтаря. Пам’ятник входить до 5 незвичних вуличних годинників України.
Опис
Пам’ятник виконано у стилі класицизм. На постаменті з трьох сходинок знаходиться цоколь і великий п'єдестал, на якому лежать чотири іонічні капітелі. На них розташований другий п'єдестал із бронзовим медальйоном із зображенням Говарда та вінчається обеліском з сонячним годинником. На східній площині п'єдесталу у віньєтці виконано напис «Alios salvos fecit», на західній — «Vixit propter alios». Загальна висота пам'ятника 11 метрів.
Історія пам’ятника
У жовтні 1789 року Джон Говард приїхав до Херсона, під час епідемії тифу. Він відвідував лазарети, лікарні та безкоштовно лікував бідних городян. Джон Говард підхопив тиф та 20 січня 1790 року помер. Місце свого поховання філантроп, відчуваючи наближення смерті, визначив сам у бесіді зі своїм співвітчизником контрадміралом Прістманом, який служив на російському флоті: «Поховайте мене там, де я любив прогулюватися. Я не бажаю ні пам’ятників, ні написів, але хотів би, щоб на моїй могилі був встановлений сонячний годинник».Через кілька годин після смерті Говарда з нього зняли гіпсовий зліпок, який потім разом із духовним заповітом було відправлено до Англії. Пізніше в лондонському соборі Святого Павла було споруджено пам'ятник Говарду серед інших, присвячених видатним англійцям.
Волю покійного виконали — його поховали на південній околиці Херсона, на хуторі його приятеля Дофіне (нині село Степанівка). На могилі встановили пам’ятник — піраміду й на ній сонячний годинник. Дофіні власним коштом встановив білий кам'яний обеліск, оточений чавунним ланцюгом. На полиці карнизу п'єдесталу з південного боку було написано «Alios salvos fecit» (Інших рятував), з північної — цвяхом було подряпано «Vixit propter alios» (Жив для інших). Письменник та мандрівник В. В. Ізмайлов в 1799 р. приписав і від себе: «Спочивай у світі, друг людей». Незабаром навколо могили Говарда утворився цвинтар інших іноземців протестантського віросповідання. Оскільки матеріал, з якого виготовили пам’ятник був крихким, він із часом став руйнуватися. Згодом вандали вкрали погруддя, зроблене за посмертною маскою Говарда. Зник і сонячний годинник.
Після французько-російської війни 1812 р. про Говарда знову згадали. У 1814 р. Росію відвідали члени Британського біблійного товариства, з яким тісно пов'язано Англійське тюремне товариство. Їх милостиво прийняв Олександр I. Діяльність Говарда та стан в'язниць у Росії, очевидно, були темами їхньої розмови. У 1816 р. професор Харківського університету Дегуров, вказуючи на занедбаність могили Говарда, порушив питання про упорядкування. Олександр I, використовуючи можливість зміцнити симпатії Англії, вирішив встановити на могилі відомого філантропа новий пам'ятник і віддав розпорядження Кабінету міністрів про асигнування грошей. Скромна пропозиція херсонського губернського землеміра І. В. Ярославського обнести могилу кам'яною огорожею по колу було відхилено та імператор 8 жовтня 1817 р. привернув до цієї справи відомого архітектора В. П. Стасова, наказавши збільшити та прикрасити надгробний монумент. Через два місяці Стасов представив проект обеліска із сонячним годинником і теж запропонував обнести могилу круглою огорожею. У разі відсутності гарного каменю він рекомендував відлити обеліск із чавуну. За попередніми ескізами, Стасов думав прикрасити саркофаг не лише написами, а й рельєфами: гірляндами та композицією із медичних атрибутів. Зодчий намагався розробити і варіант, у якому замість обеліска на саркофаг він ставив частину доричної колони, увінчуючи її урною. На саркофазі зображено медальйон із бюстом Говарда. Невпевнений у якісному виконанні барельєфів Стасов в остаточному варіанті відмовився від них, спростивши рішення.
У травні 1818 Олександр I відвідав Херсон, де цивільний губернатор граф К. Ф. Сен-Прі запропонував йому не чіпати пам'ятника на могилі, де було безлюдно, а спорудити новий у Херсоні, при в'їзді до нього з боку Миколаєва навпроти місця будівництва каторжно-пересильного замку. Імператор схвалив це рішення і 23 липня 1818 р. затвердив кошторис на спорудження пам'ятника, представлений Кабінетом міністрів, за яким у відомство Херсонського військового губернатора А. Ф. Ланжерона відпускалося 9674 руб., 30 коп. Ланжерон привернув до будівництва пам'ятника за проектом Василя Стасова землеміра Гречину, який закінчив роботи до кінця травня 1820 р. Пам'ятник був збудований із блоків сірого інгулецького вапняку. Сонячний годинник зроблений із позолоченої міді; чорний напис говорив: «Говард. Помер 20 січня на 65 році від народження». Навколо пам'ятника було влаштовано кам'яну круглу огорожу із залізною решітчастою брамою.
Поки будувався пам'ятник Говарду в Херсоні, з Англії герцогом Глостером був надісланий гіпсовий медальйон Говарда, знятий із барельєфу у соборі Святого Павла. До червня 1821 р. скульптор В. М. Єкімов в Академії мистецтв виготовив бронзову копію, яку наказано було вставити до пам'ятника. Вага медальйону становила 32,8 до р. Проте з лицьової сторони пам'ятника, зайнятої написом, місця не було і у тому ж 1821 р. у проекті Гречина запропонував перебудувати його, додавши додатковий кубічний камінь, у якому і зміцнити медальйон. Він також запропонував підняти пам'ятник на п'ятиступінчасту основу, щоб його було видно з-за стіни. 25 лютого 1822 р. Гречина мав представити Ланжерону приблизний кошторис необхідної суми на розбудову пам'ятника. Однак дозвіл на перебудову надійшов лише через два роки. 3 січня 1824 р. вже новий генерал-губернатор Новоросії М. С. Воронцов зажадав розрахунки необхідних сум на всі роботи та матеріали відповідно до затвердженого проекту. До того ж частину коштів надав тодішній Херсонський губернатор А. Ф. Комстадіус, тітку якого й лікував Говард. Перебудова була розпочата, мабуть, навесні 1824 р. В остаточному варіанті пам'ятник виглядав так: три майданчики, зроблені уступами, служили підставкою цоколю і великому п'єдесталу, на якому лежали чотири іонічні капітелі. На них підносився другий п'єдестал із бронзовим медальйоном із зображенням Говарда та вінчався обеліском. На східній площині п'єдесталу у віньєтці було виконано напис «Alios salvos fecit», на західній — «Vixit propter alios». Загальна висота пам'ятника склала 10 м 31,2 см (на 2 м вище за проектований Стасовим). Будівництво коштувала 2 тис. 909 руб. 87 коп. Дата освячення та відкриття пам'ятника точно не відома, але остаточний огляд його пройшов 10 липня 1828 року.
У роки революції 1917—1921 років і Другої світової війни огорожу частково зруйнували, відбудували в 1957 році. Довгий час монумент був занедбаний і лише в 1990 році його реставрували, відновили барельєф і сонячний годинник.
Примітки
- admin. (ru-RU) . Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
- . travel.ks.ua. Архів оригіналу за 4 листопада 2021. Процитовано 4 листопада 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatnik Dzhonovi Govardu Dzhonu Govardu anglijskomu likaryu filantropu yuristu reformatoru yakij prisvyativ zhittya pokrashennyu umov utrimannya uv yaznenih u v yaznicyah Yevropi ta doslidzhuvav epidemichni infekcijni zahvoryuvannya Pam yatnik Dzhonovi Govardu v Hersoni Zagalna informaciyaPam yatnik Dzhonovi Govardu znahoditsya na golovnomu prospekti mista Herson Nezalezhnosti bilya starogo miskogo cvintarya Pam yatnik vhodit do 5 nezvichnih vulichnih godinnikiv Ukrayini OpisPam yatnik vikonano u stili klasicizm Na postamenti z troh shodinok znahoditsya cokol i velikij p yedestal na yakomu lezhat chotiri ionichni kapiteli Na nih roztashovanij drugij p yedestal iz bronzovim medaljonom iz zobrazhennyam Govarda ta vinchayetsya obeliskom z sonyachnim godinnikom Na shidnij ploshini p yedestalu u vinyetci vikonano napis Alios salvos fecit na zahidnij Vixit propter alios Zagalna visota pam yatnika 11 metriv Istoriya pam yatnikaU zhovtni 1789 roku Dzhon Govard priyihav do Hersona pid chas epidemiyi tifu Vin vidviduvav lazareti likarni ta bezkoshtovno likuvav bidnih gorodyan Dzhon Govard pidhopiv tif ta 20 sichnya 1790 roku pomer Misce svogo pohovannya filantrop vidchuvayuchi nablizhennya smerti viznachiv sam u besidi zi svoyim spivvitchiznikom kontradmiralom Pristmanom yakij sluzhiv na rosijskomu floti Pohovajte mene tam de ya lyubiv progulyuvatisya Ya ne bazhayu ni pam yatnikiv ni napisiv ale hotiv bi shob na moyij mogili buv vstanovlenij sonyachnij godinnik Cherez kilka godin pislya smerti Govarda z nogo znyali gipsovij zlipok yakij potim razom iz duhovnim zapovitom bulo vidpravleno do Angliyi Piznishe v londonskomu sobori Svyatogo Pavla bulo sporudzheno pam yatnik Govardu sered inshih prisvyachenih vidatnim anglijcyam Dzhon Govard Portret 1789 rik Volyu pokijnogo vikonali jogo pohovali na pivdennij okolici Hersona na hutori jogo priyatelya Dofine nini selo Stepanivka Na mogili vstanovili pam yatnik piramidu j na nij sonyachnij godinnik Dofini vlasnim koshtom vstanoviv bilij kam yanij obelisk otochenij chavunnim lancyugom Na polici karnizu p yedestalu z pivdennogo boku bulo napisano Alios salvos fecit Inshih ryatuvav z pivnichnoyi cvyahom bulo podryapano Vixit propter alios Zhiv dlya inshih Pismennik ta mandrivnik V V Izmajlov v 1799 r pripisav i vid sebe Spochivaj u sviti drug lyudej Nezabarom navkolo mogili Govarda utvorivsya cvintar inshih inozemciv protestantskogo virospovidannya Oskilki material z yakogo vigotovili pam yatnik buv krihkim vin iz chasom stav rujnuvatisya Zgodom vandali vkrali pogruddya zroblene za posmertnoyu maskoyu Govarda Znik i sonyachnij godinnik Pislya francuzko rosijskoyi vijni 1812 r pro Govarda znovu zgadali U 1814 r Rosiyu vidvidali chleni Britanskogo biblijnogo tovaristva z yakim tisno pov yazano Anglijske tyuremne tovaristvo Yih milostivo prijnyav Oleksandr I Diyalnist Govarda ta stan v yaznic u Rosiyi ochevidno buli temami yihnoyi rozmovi U 1816 r profesor Harkivskogo universitetu Degurov vkazuyuchi na zanedbanist mogili Govarda porushiv pitannya pro uporyadkuvannya Oleksandr I vikoristovuyuchi mozhlivist zmicniti simpatiyi Angliyi virishiv vstanoviti na mogili vidomogo filantropa novij pam yatnik i viddav rozporyadzhennya Kabinetu ministriv pro asignuvannya groshej Skromna propoziciya hersonskogo gubernskogo zemlemira I V Yaroslavskogo obnesti mogilu kam yanoyu ogorozheyu po kolu bulo vidhileno ta imperator 8 zhovtnya 1817 r privernuv do ciyeyi spravi vidomogo arhitektora V P Stasova nakazavshi zbilshiti ta prikrasiti nadgrobnij monument Cherez dva misyaci Stasov predstaviv proekt obeliska iz sonyachnim godinnikom i tezh zaproponuvav obnesti mogilu krugloyu ogorozheyu U razi vidsutnosti garnogo kamenyu vin rekomenduvav vidliti obelisk iz chavunu Za poperednimi eskizami Stasov dumav prikrasiti sarkofag ne lishe napisami a j relyefami girlyandami ta kompoziciyeyu iz medichnih atributiv Zodchij namagavsya rozrobiti i variant u yakomu zamist obeliska na sarkofag vin staviv chastinu dorichnoyi koloni uvinchuyuchi yiyi urnoyu Na sarkofazi zobrazheno medaljon iz byustom Govarda Nevpevnenij u yakisnomu vikonanni barelyefiv Stasov v ostatochnomu varianti vidmovivsya vid nih sprostivshi rishennya U travni 1818 Oleksandr I vidvidav Herson de civilnij gubernator graf K F Sen Pri zaproponuvav jomu ne chipati pam yatnika na mogili de bulo bezlyudno a sporuditi novij u Hersoni pri v yizdi do nogo z boku Mikolayeva navproti miscya budivnictva katorzhno peresilnogo zamku Imperator shvaliv ce rishennya i 23 lipnya 1818 r zatverdiv koshtoris na sporudzhennya pam yatnika predstavlenij Kabinetom ministriv za yakim u vidomstvo Hersonskogo vijskovogo gubernatora A F Lanzherona vidpuskalosya 9674 rub 30 kop Lanzheron privernuv do budivnictva pam yatnika za proektom Vasilya Stasova zemlemira Grechinu yakij zakinchiv roboti do kincya travnya 1820 r Pam yatnik buv zbudovanij iz blokiv sirogo inguleckogo vapnyaku Sonyachnij godinnik zroblenij iz pozolochenoyi midi chornij napis govoriv Govard Pomer 20 sichnya na 65 roci vid narodzhennya Navkolo pam yatnika bulo vlashtovano kam yanu kruglu ogorozhu iz zaliznoyu reshitchastoyu bramoyu Poki buduvavsya pam yatnik Govardu v Hersoni z Angliyi gercogom Glosterom buv nadislanij gipsovij medaljon Govarda znyatij iz barelyefu u sobori Svyatogo Pavla Do chervnya 1821 r skulptor V M Yekimov v Akademiyi mistectv vigotoviv bronzovu kopiyu yaku nakazano bulo vstaviti do pam yatnika Vaga medaljonu stanovila 32 8 do r Prote z licovoyi storoni pam yatnika zajnyatoyi napisom miscya ne bulo i u tomu zh 1821 r u proekti Grechina zaproponuvav perebuduvati jogo dodavshi dodatkovij kubichnij kamin u yakomu i zmicniti medaljon Vin takozh zaproponuvav pidnyati pam yatnik na p yatistupinchastu osnovu shob jogo bulo vidno z za stini 25 lyutogo 1822 r Grechina mav predstaviti Lanzheronu pribliznij koshtoris neobhidnoyi sumi na rozbudovu pam yatnika Odnak dozvil na perebudovu nadijshov lishe cherez dva roki 3 sichnya 1824 r vzhe novij general gubernator Novorosiyi M S Voroncov zazhadav rozrahunki neobhidnih sum na vsi roboti ta materiali vidpovidno do zatverdzhenogo proektu Do togo zh chastinu koshtiv nadav todishnij Hersonskij gubernator A F Komstadius titku yakogo j likuvav Govard Perebudova bula rozpochata mabut navesni 1824 r V ostatochnomu varianti pam yatnik viglyadav tak tri majdanchiki zrobleni ustupami sluzhili pidstavkoyu cokolyu i velikomu p yedestalu na yakomu lezhali chotiri ionichni kapiteli Na nih pidnosivsya drugij p yedestal iz bronzovim medaljonom iz zobrazhennyam Govarda ta vinchavsya obeliskom Na shidnij ploshini p yedestalu u vinyetci bulo vikonano napis Alios salvos fecit na zahidnij Vixit propter alios Zagalna visota pam yatnika sklala 10 m 31 2 sm na 2 m vishe za proektovanij Stasovim Budivnictvo koshtuvala 2 tis 909 rub 87 kop Data osvyachennya ta vidkrittya pam yatnika tochno ne vidoma ale ostatochnij oglyad jogo projshov 10 lipnya 1828 roku U roki revolyuciyi 1917 1921 rokiv i Drugoyi svitovoyi vijni ogorozhu chastkovo zrujnuvali vidbuduvali v 1957 roci Dovgij chas monument buv zanedbanij i lishe v 1990 roci jogo restavruvali vidnovili barelyef i sonyachnij godinnik Primitkiadmin ru RU Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021 travel ks ua Arhiv originalu za 4 listopada 2021 Procitovano 4 listopada 2021