Пам'ятки Ту-Цзу (кит. 土司遗址, піньінь: Tǔsī Yízhǐ) — група археологичніх пам'яток, центрів (резиденцій) володінь голів (вождів) племінних родів (так званні ) в південних китайських провінціях Хунань, Хубей та Ґуйчжоу. У 2015 році на 39-й сесій в Бонні (ФРН) включено до Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
Пам'ятки Ту-Цзу | |
---|---|
Tusi Sites Scenic and Historic Interest Area | |
Світова спадщина | |
Пам'ятка з Хайлунтуня | |
28°59′55″ пн. ш. 109°58′01″ сх. д. / 28.998611111138779° пн. ш. 109.966944444467785047° сх. д. | |
Країна | КНР |
Тип | Культурний |
(Критерії) | ii, iii |
Об'єкт № | 1474 |
Регіон | Азія і Океанія |
Зареєстровано: | 2015 (39 сесія) |
Пам'ятки Ту-Цзу у Вікісховищі |
Опис
Загальна площа становить 781 га. Розташовані у гірській місцині, складається з 3 маєтностей (руїн або окремих частин колишніх центрів володінь): Лаошічен у Хунані, Тан'я в Хубеї, Хайлунтунь в Ґуйчжоу. Це єдині залишки центрів ту-цзу, що збереглися натепер. Представлено палацами, стінами, огорожами, дренажними каналами, гробницями, поховальними стелами вождів. В мистецькому та архітектурному плані вони являють собою поєднання етнічних особливостей з суто китайськими властивостями. Особливо це стосуэться палацу-музею в Тан'я, який навіть називають «Маленьке Заборонене Місто», на кшталт Гугун в Пекіні. В хайлунтуні інтерес представляє фортеця.
Є символом збереження малими етносами Китаю (туцзяни, мяо) своєї історичної пам'яті, традицій та звичаїв, зберігає своєрідний культурний зв'язок з південнокитайськими етносами.
Історія
З XIII ст. південні некитайські племінні вожді в обмін на покору отримували від китайських імператорів спадкові земельні володіння (або домени — за західною термінологією). Система ту-цзу походить від китайського цзу — «предок», «патріарх» (в західних наукових працях також застосовується написання тусі). Вона існувала до 1913 року, тобто від династії Юань до падіння династії Цін (втім відомо, що існував за династії Південна Сун). Завдяки цього центральний уряд тривалий час міг утримувати під контролем етнічні меншини південного Китаю, очільники яких входили до адміністративно-політичної системи імперії з відповідними рангами.
Натепер розташовані на території Сянсі-Туцзи-Мяоського автономного округу Китаю. З 1979 році тут велися роботи із збереження та опису стану пам'яток. Лише у 1982 році взято під охорону урядом КНР у відповідності до закону про захист культурних цінностей. У 2006 році посилено охорону згідно Регламенту природних районів.
Джерела
- * Назва в офіційному англомовному списку
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pam yatki Tu Czu kit 土司遗址 pinin Tǔsi Yizhǐ grupa arheologichnih pam yatok centriv rezidencij volodin goliv vozhdiv pleminnih rodiv tak zvanni v pivdennih kitajskih provinciyah Hunan Hubej ta Gujchzhou U 2015 roci na 39 j sesij v Bonni FRN vklyucheno do Vsesvitnoyi spadshini YuNESKO Pam yatki Tu CzuTusi Sites Scenic and Historic Interest Area Svitova spadshinaPam yatka z Hajluntunya28 59 55 pn sh 109 58 01 sh d 28 998611111138779 pn sh 109 966944444467785047 sh d 28 998611111138779 109 966944444467785047Krayina KNRTipKulturnijKriteriyiii iiiOb yekt 1474RegionAziya i OkeaniyaZareyestrovano 2015 39 sesiya Pam yatki Tu Czu u VikishovishiOpisZagalna plosha stanovit 781 ga Roztashovani u girskij miscini skladayetsya z 3 mayetnostej ruyin abo okremih chastin kolishnih centriv volodin Laoshichen u Hunani Tan ya v Hubeyi Hajluntun v Gujchzhou Ce yedini zalishki centriv tu czu sho zbereglisya nateper Predstavleno palacami stinami ogorozhami drenazhnimi kanalami grobnicyami pohovalnimi stelami vozhdiv V misteckomu ta arhitekturnomu plani voni yavlyayut soboyu poyednannya etnichnih osoblivostej z suto kitajskimi vlastivostyami Osoblivo ce stosuetsya palacu muzeyu v Tan ya yakij navit nazivayut Malenke Zaboronene Misto na kshtalt Gugun v Pekini V hajluntuni interes predstavlyaye fortecya Ye simvolom zberezhennya malimi etnosami Kitayu tuczyani myao svoyeyi istorichnoyi pam yati tradicij ta zvichayiv zberigaye svoyeridnij kulturnij zv yazok z pivdennokitajskimi etnosami IstoriyaZ XIII st pivdenni nekitajski pleminni vozhdi v obmin na pokoru otrimuvali vid kitajskih imperatoriv spadkovi zemelni volodinnya abo domeni za zahidnoyu terminologiyeyu Sistema tu czu pohodit vid kitajskogo czu predok patriarh v zahidnih naukovih pracyah takozh zastosovuyetsya napisannya tusi Vona isnuvala do 1913 roku tobto vid dinastiyi Yuan do padinnya dinastiyi Cin vtim vidomo sho isnuvav za dinastiyi Pivdenna Sun Zavdyaki cogo centralnij uryad trivalij chas mig utrimuvati pid kontrolem etnichni menshini pivdennogo Kitayu ochilniki yakih vhodili do administrativno politichnoyi sistemi imperiyi z vidpovidnimi rangami Nateper roztashovani na teritoriyi Syansi Tuczi Myaoskogo avtonomnogo okrugu Kitayu Z 1979 roci tut velisya roboti iz zberezhennya ta opisu stanu pam yatok Lishe u 1982 roci vzyato pid ohoronu uryadom KNR u vidpovidnosti do zakonu pro zahist kulturnih cinnostej U 2006 roci posileno ohoronu zgidno Reglamentu prirodnih rajoniv Dzherelahttp whc unesco org en list 1474 Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku