Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Палії́вка — село в Україні, у Ямпільській селищній громаді Шосткинського району Сумської області. Населення становить 285 осіб станом на 2019 рік.[] До 2020 орган місцевого самоврядування — Паліївська сільська рада.
| село Паліївка | |
|---|---|
| Країна |  Україна |
| Область | Сумська область |
| Район | Шосткинський район |
| Тер. громада | Ямпільська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA59100190180054003 |
| Основні дані | |
| Населення | 606 (5 грудень 2001) |
| Поштовий індекс | 41231 |
| Телефонний код | +380 5456 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°55′11″ пн. ш. 33°38′20″ сх. д. / 51.91972° пн. ш. 33.63889° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 169 м |
| Водойми | р. Усок |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 41200, Сумська обл., Шосткинський р-н, смт Ямпіль, бульвар Ювілейний, буд. 1 |
| Карта | |
  Паліївка | |
 Паліївка | |
| Мапа | |
| | |
Географія
Село Паліївка знаходиться на лівому березі річки Усок в центральній частині Шосткинського району, вище за течією на відстані 1,5 км розташоване село Усок. На річці велика загата. До села примикає великий лісовий масив (сосна, дуб). Поруч проходить автомобільна дорога Т 1912.
До районного центру відстань становить 14 км, до залізничної ст. Янпіль - 10 км, до промислового міста Шостка - 8 км.
Історія
Заснування села Паліївка відноситься до кінця XVI століття. Землі належали монастирю, який знаходився у Гамаліївці
Близькість річки, багаті пасовища, великі лісові і водні багатства на території нинішньої Паліївки привертали увагу «біглих людей» з півдня України. Першими поселенцями Паліївки були: Буюн і Ковтун, які поселилися у двох різних кінцях майбутнього села і не знали про існування один одного. Після декількох років проживання, Буюн і Ковтун нарешті зустрілися на ярмарку у Глухові і дізналися, що живуть майже поруч, і їх розділяє тільки густий ліс. Тому вони вирішили прорубати просіку і одружити власних дітей. Після чого Паліївка почала розростатися, згодом поселився ще один житель на місці де зараз розташована вулиця Заболотівка. Згодом Буюнівка, Ковтунівка і Заболотівка об'єдналися і утворили село. Між жителями виникало багато розбіжностей: через землю, пасовища і вони не знайшли кращого способу вирішення проблем, як палити господарства сусідів. Звідси й походить назва села Паліївка.
За весь час існування в Паліївці не було панства, селяни платили податки у державну скарбницю і тому землі села дуже приваблювали все більше і більше людей. Мальовничі краєвиди села припали до душі пану Опаліту(зяту великого землевласника Своєхотова), який збудував тут власний маєток. Це була його своєрідна літня резиденція пана Опаліта. Який часто допомагав школі, та викладав там різні предмети, також допомагав населенню дававши різні цінні поради, лікував домашню худобу. З 1950-х по 1970 роки в маєтку працював пологовий будинок.
Паліївка близько розташована до міста Шостка де з давнього часу працював пороховий завод, і тому багато жителів працювало на заводі. Частина жителів працювала на заводі, частина займалася землеробством, можливо через "менталітет паліївців" більшість жителів села були багаті, а мешканці інших сіл заздрили цьому, і постійно палили його, що підтверджувало назву села.
Селяни в Паліївці жили общиною. В селі було побудовано водяний млин, а в 1897 році - церкву, яку перевезли з хутора Гута. В 1861 році збудували школу.
На початку XX століття з 410 дворів тільки 12 мали розмір земельних ділянок від 15 до 20 десятин.
У роки першої світової війни майже 100 чоловік із села було взято в армію і половина з них не повернулась.
Після приходу в село червоних військ і початку колективізації села багато жителів було розкуркулено і відправлено до в'язниці, деяким вдалось виїхати викупивши свої будинки у влади після розкуркулення. Через те, що багато жителів села не хотіли вступати до колгоспу,хтось через заборону віри, хтось не хотів розлучатися із своїм майном, виникає банда Левадного і Кистеня. Вважається що Левадний став проти тодішньої влади через нерозділене кохання. Яке вони ділили з тодішнім головою створюваного колективного господарства. Банду вдалось спіймати у 1923 році через зраду одного із її учасників. Після знищення банди почалась активна колективізація села, усіх одноосібників силою зігнали до колгоспу і люди почали будувати краще майбутнє, як тоді проголошувалось
У 1933 році в селі організували колгосп «Будьонівець».
У 1935 році побудовано нову будівлю школи, що дало можливість навчатися великій кількості людей.
У 1941 після початку Другої Світової Війни багато жителів села були мобілізовані. З 1941 по 1943 рік у Паліївці перебували німецькі війська та "мадяри" (Румунські війська, які вотували на боці Німеччини). взагалі на території Паліївки в роки окупації боїв не відбувалося, окупаційна влада лояльно ставилася до місцевого населення, навіть дозволили відкрити церкву.
У 1943 році, коли С. Ковпак розпочав свій знаменитий рейд " Від Путивля до Карпат", партизани звільнили Паліївку з-під окупації, хоча німці потім повернулися на дуже короткий час. Після чого радянська влада повністю забрала все чоловіче населення, які стали повнолітніми звинувативши їх у зраді. Радянська влада навіть хотіла їх розстріляти на місцевому цвинтарі, але через те, що в той час велися дуже запеклі бої, їх відправили на передову до Білорусі.
2 вересня 1943 року 6-а гвардійська стрілецька дивізія звільнила село від німецьких загарбників.
В роки Німецько-радянської війни 256 жителів села загинули на фронтах. Серед них і Герой Радянського Союзу Головач Яків Павлович. Його ім'я носить місцева школа і вулиця, де він народився і виріс. Будинку, у якому народився Головач Яків Павлович присвоєно статус пам'ятки воєнної історії місцевого значення.
Сьогодення
У 2002 році пройшло розпаювання колгоспу «Будьонівець», після якого сільськогосподарське підприємство припинило своє існування. Зараз на території села немає жодного сільськогосподарського утворення. Обробляють і користуються земельним паєм 66 чоловік. Господарі розвивають домашнє підсобне господарство, вирощують сільськогосподарські культури та утримують домашніх тварин.
Станом на 2002 рік функціонує сільський ФАП, поштове відділення, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, клуб, один продуктовий магазин. На території населеного пункту працюють два підприємці.
Школа в 2009 році була розформована. Учнів перевели до Ямпільської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2.
На даний час (2019 рік) в селі працює один підприємець. Функціонують два магазини, клуб, бібліотечна філія Ямпільської ЦБС, сільський ФАП.
Засновано фольклорний гурток самодіяльності "Паліївчанка", що займає місця на районний, обласний та всеукраїнських конкурсах фольклорного співу. В 2019 році колектив захистив звання "Народний колектив".
12 червня 2020 року, відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області», село увійшло до складу Ямпільської селищної громади.
19 липня 2020 року, в результаті адміністративно-територіальної реформи та ліквідації Ямпільського району, село увійшло до складу новоутвореного Шосткинського району.
Посилання
- Погода в селі Паліївка
Джерела
- State Statistics Service of Ukraine. Number of actual population in rural areas, Sumska oblast (persons) by 059_YAMPILSKYI RAION and Year. db.ukrcensus.gov.ua – Databank of State Statistics Service of Ukraine (укр.). State Statistics Service of Ukraine. Процитовано 31 січня 2023.
- Розпорядження Кабінету Міністрів України № 723-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Сумської області». kmu.gov.ua. Процитовано 25 жовтня 2021.
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Paliyi vka selo v Ukrayini u Yampilskij selishnij gromadi Shostkinskogo rajonu Sumskoyi oblasti Naselennya stanovit 285 osib stanom na 2019 rik dzherelo Do 2020 organ miscevogo samovryaduvannya Paliyivska silska rada selo Paliyivka Krayina Ukrayina Oblast Sumska oblast Rajon Shostkinskij rajon Ter gromada Yampilska selishna gromada Kod KATOTTG UA59100190180054003 Osnovni dani Naselennya 606 1 5 gruden 2001 Poshtovij indeks 41231 Telefonnij kod 380 5456 Geografichni dani Geografichni koordinati 51 55 11 pn sh 33 38 20 sh d 51 91972 pn sh 33 63889 sh d 51 91972 33 63889 Serednya visota nad rivnem morya 169 m Vodojmi r Usok Misceva vlada Adresa radi 41200 Sumska obl Shostkinskij r n smt Yampil bulvar Yuvilejnij bud 1 Karta Paliyivka Paliyivka Mapa Paliyivka u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Paliyivka Zmist 1 Geografiya 2 Istoriya 3 Sogodennya 4 Posilannya 5 DzherelaGeografiyared Selo Paliyivka znahoditsya na livomu berezi richki Usok v centralnij chastini Shostkinskogo rajonu vishe za techiyeyu na vidstani 1 5 km roztashovane selo Usok Na richci velika zagata Do sela primikaye velikij lisovij masiv sosna dub Poruch prohodit avtomobilna doroga T 1912 Do rajonnogo centru vidstan stanovit 14 km do zaliznichnoyi st Yanpil 10 km do promislovogo mista Shostka 8 km Istoriyared Zasnuvannya sela Paliyivka vidnositsya do kincya XVI stolittya Zemli nalezhali monastiryu yakij znahodivsya u Gamaliyivci Blizkist richki bagati pasovisha veliki lisovi i vodni bagatstva na teritoriyi ninishnoyi Paliyivki privertali uvagu biglih lyudej z pivdnya Ukrayini Pershimi poselencyami Paliyivki buli Buyun i Kovtun yaki poselilisya u dvoh riznih kincyah majbutnogo sela i ne znali pro isnuvannya odin odnogo Pislya dekilkoh rokiv prozhivannya Buyun i Kovtun nareshti zustrilisya na yarmarku u Gluhovi i diznalisya sho zhivut majzhe poruch i yih rozdilyaye tilki gustij lis Tomu voni virishili prorubati prosiku i odruzhiti vlasnih ditej Pislya chogo Paliyivka pochala rozrostatisya zgodom poselivsya she odin zhitel na misci de zaraz roztashovana vulicya Zabolotivka Zgodom Buyunivka Kovtunivka i Zabolotivka ob yednalisya i utvorili selo Mizh zhitelyami vinikalo bagato rozbizhnostej cherez zemlyu pasovisha i voni ne znajshli krashogo sposobu virishennya problem yak paliti gospodarstva susidiv Zvidsi j pohodit nazva sela Paliyivka Za ves chas isnuvannya v Paliyivci ne bulo panstva selyani platili podatki u derzhavnu skarbnicyu i tomu zemli sela duzhe privablyuvali vse bilshe i bilshe lyudej Malovnichi krayevidi sela pripali do dushi panu Opalitu zyatu velikogo zemlevlasnika Svoyehotova yakij zbuduvav tut vlasnij mayetok Ce bula jogo svoyeridna litnya rezidenciya pana Opalita Yakij chasto dopomagav shkoli ta vikladav tam rizni predmeti takozh dopomagav naselennyu davavshi rizni cinni poradi likuvav domashnyu hudobu Z 1950 h po 1970 roki v mayetku pracyuvav pologovij budinok Paliyivka blizko roztashovana do mista Shostka de z davnogo chasu pracyuvav porohovij zavod i tomu bagato zhiteliv pracyuvalo na zavodi Chastina zhiteliv pracyuvala na zavodi chastina zajmalasya zemlerobstvom mozhlivo cherez mentalitet paliyivciv bilshist zhiteliv sela buli bagati a meshkanci inshih sil zazdrili comu i postijno palili jogo sho pidtverdzhuvalo nazvu sela Selyani v Paliyivci zhili obshinoyu V seli bulo pobudovano vodyanij mlin a v 1897 roci cerkvu yaku perevezli z hutora Guta V 1861 roci zbuduvali shkolu Na pochatku XX stolittya z 410 dvoriv tilki 12 mali rozmir zemelnih dilyanok vid 15 do 20 desyatin U roki pershoyi svitovoyi vijni majzhe 100 cholovik iz sela bulo vzyato v armiyu i polovina z nih ne povernulas Pislya prihodu v selo chervonih vijsk i pochatku kolektivizaciyi sela bagato zhiteliv bulo rozkurkuleno i vidpravleno do v yaznici deyakim vdalos viyihati vikupivshi svoyi budinki u vladi pislya rozkurkulennya Cherez te sho bagato zhiteliv sela ne hotili vstupati do kolgospu htos cherez zaboronu viri htos ne hotiv rozluchatisya iz svoyim majnom vinikaye banda Levadnogo i Kistenya Vvazhayetsya sho Levadnij stav proti todishnoyi vladi cherez nerozdilene kohannya Yake voni dilili z todishnim golovoyu stvoryuvanogo kolektivnogo gospodarstva Bandu vdalos spijmati u 1923 roci cherez zradu odnogo iz yiyi uchasnikiv Pislya znishennya bandi pochalas aktivna kolektivizaciya sela usih odnoosibnikiv siloyu zignali do kolgospu i lyudi pochali buduvati krashe majbutnye yak todi progoloshuvalos U 1933 roci v seli organizuvali kolgosp Budonivec U 1935 roci pobudovano novu budivlyu shkoli sho dalo mozhlivist navchatisya velikij kilkosti lyudej U 1941 pislya pochatku Drugoyi Svitovoyi Vijni bagato zhiteliv sela buli mobilizovani Z 1941 po 1943 rik u Paliyivci perebuvali nimecki vijska ta madyari Rumunski vijska yaki votuvali na boci Nimechchini vzagali na teritoriyi Paliyivki v roki okupaciyi boyiv ne vidbuvalosya okupacijna vlada loyalno stavilasya do miscevogo naselennya navit dozvolili vidkriti cerkvu U 1943 roci koli S Kovpak rozpochav svij znamenitij rejd Vid Putivlya do Karpat partizani zvilnili Paliyivku z pid okupaciyi hocha nimci potim povernulisya na duzhe korotkij chas Pislya chogo radyanska vlada povnistyu zabrala vse choloviche naselennya yaki stali povnolitnimi zvinuvativshi yih u zradi Radyanska vlada navit hotila yih rozstrilyati na miscevomu cvintari ale cherez te sho v toj chas velisya duzhe zapekli boyi yih vidpravili na peredovu do Bilorusi 2 veresnya 1943 roku 6 a gvardijska strilecka diviziya zvilnila selo vid nimeckih zagarbnikiv V roki Nimecko radyanskoyi vijni 256 zhiteliv sela zaginuli na frontah Sered nih i Geroj Radyanskogo Soyuzu Golovach Yakiv Pavlovich Jogo im ya nosit misceva shkola i vulicya de vin narodivsya i viris Budinku u yakomu narodivsya Golovach Yakiv Pavlovich prisvoyeno status pam yatki voyennoyi istoriyi miscevogo znachennya Sogodennyared U 2002 roci projshlo rozpayuvannya kolgospu Budonivec pislya yakogo silskogospodarske pidpriyemstvo pripinilo svoye isnuvannya Zaraz na teritoriyi sela nemaye zhodnogo silskogospodarskogo utvorennya Obroblyayut i koristuyutsya zemelnim payem 66 cholovik Gospodari rozvivayut domashnye pidsobne gospodarstvo viroshuyut silskogospodarski kulturi ta utrimuyut domashnih tvarin Stanom na 2002 rik funkcionuye silskij FAP poshtove viddilennya bibliotechna filiya Yampilskoyi CBS klub odin produktovij magazin Na teritoriyi naselenogo punktu pracyuyut dva pidpriyemci Shkola v 2009 roci bula rozformovana Uchniv pereveli do Yampilskoyi ZOSh I III stupeniv 2 Na danij chas 2019 rik v seli pracyuye odin pidpriyemec Funkcionuyut dva magazini klub bibliotechna filiya Yampilskoyi CBS silskij FAP Zasnovano folklornij gurtok samodiyalnosti Paliyivchanka sho zajmaye miscya na rajonnij oblasnij ta vseukrayinskih konkursah folklornogo spivu V 2019 roci kolektiv zahistiv zvannya Narodnij kolektiv 12 chervnya 2020 roku vidpovidno do rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti selo uvijshlo do skladu Yampilskoyi selishnoyi gromadi 2 19 lipnya 2020 roku v rezultati administrativno teritorialnoyi reformi ta likvidaciyi Yampilskogo rajonu selo uvijshlo do skladu novoutvorenogo Shostkinskogo rajonu 3 Posilannyared Pogoda v seli PaliyivkaDzherelared State Statistics Service of Ukraine Number of actual population in rural areas Sumska oblast persons by 059 YAMPILSKYI RAION and Year db ukrcensus gov ua Databank of State Statistics Service of Ukraine ukr State Statistics Service of Ukraine Procitovano 31 sichnya 2023 Rozporyadzhennya Kabinetu Ministriv Ukrayini 723 r Pro viznachennya administrativnih centriv ta zatverdzhennya teritorij teritorialnih gromad Sumskoyi oblasti kmu gov ua Procitovano 25 zhovtnya 2021 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Paliyivka Shostkinskij rajon amp oldid 43326029