Палац у Неборові пол Pałac w Nieborowie палацово парковий ансамбль 17 19 століть у ґміні Неборув філія Національного муз

Палац у Неборові (пол. Pałac w Nieborowie) — палацово-парковий ансамбль 17-19 століть у ґміні Неборув, філія Національного музею (Варшава).

скасований =
Палац у Неборові Pałac w Nieborowie
Палац у Неборові, парковий фасад Палац у Неборові, парковий фасад
52°04′00″ пн. ш. 20°04′13″ сх. д. / 52.06667° пн. ш. 20.07028° сх. д. / 52.06667; 20.07028Координати: 52°04′00″ пн. ш. 20°04′13″ сх. д. / 52.06667° пн. ш. 20.07028° сх. д. / 52.06667; 20.07028
Країна	Польща
Розташування	ґміна Неборув
Тип	палац
Тип будівлі	Палац
Стиль	бароко
Автор проєкту	Тильман Ґамерський
Будівельник	Тільман Гамерський
Архітектор	Тильман Ґамерський
Перша згадка	в 16 ст.
Початок будівництва	1694 р.
Побудовано	в 19 ст.



Будівлі: палац, оранжерея, стайні, сад бароко, будівля керамічної мануфактури

Прибудови	в 19 ст.
Стан	задовільний
Палац у Неборові Палац у Неборові (Польща)

Медіафайли у Вікісховищі

Історія

Поселення відоме з 14 століття. У 16 столітті виникає садиба перехідного стилю від пізньої готики до ренесансу. Володарями була родина Неборовських, які продали маєтність кардиналу Міхалові Стефану Радзеєвському.

У добу бароко

З 1694 р. кардинал залучив до проєктування та будівництва відомого польського архітектора, нідерландця за походженням Тильмана Ґамерського. Він створив палац у формах стриманого бароко та регулярний сад (залишки саду бароко реставровані і відомі в Польщі).

З 1774 р. володар замку — князь , у майбутньому — губернатор міста Вільно. Радзівілл розбудовує сад бароко, переробляє частину інтер'єрів і наповнює палац творами мистецтва. За часів володарювання князя палац прикрасили:

картинна галерея (твори митців Голландії, Іспанії, Німеччини, Італії),
колекція меблів,
бібліотека на 10 тисяч примірників, серед яких були і інкунабули 15 століття,
кабінет гравюр та малюнків (близько 15 тисяч аркушів).

У 19 столітті

По смерті князя у 1831 р. маєток декілька років не мав володаря через сперечання нащадків за спадок. Садиба перейшла до Зігмунда Радзівілла, який почав розпродавати майно заради прибутку, в тому числі ділянки саду Аркадія. Найкраща частина картинної галереї та бібліотеки була розпродана на аукціонах у Парижі. З 1879 р. володарем став племінник Петро Міхал Радзівілл, який викупив ділянки саду Аркадія. У 1881 р. створив у садибі керамічну мануфактуру та майстерню по виготовленню меблів. Міхал Радзівілл відновив і палацову бібліотеку, хоча й не колишніми зразками. Він помер у 1903 р.

Керамічна мануфактура в Неборові
Кахлі та майоліка мануфактури в Неборові
Барельєф у парку «Викрадення Прозерпіни»

У 20 столітті

Удова продала маєток родичу, володарем став Януш Радзівілл. Він переробляє частку інтер'єрів, а садиба стає модним місцем зустріч польських аристократів у міжвоєнний період. До 1945 р. він залишався володарем садиби. Теріторя підпала під окупацію спочатку німецьких фашистів, потім радянський військових, але садиба була збережена . Посадовці НКВС арештували Радзивіллів і перемістили в концтабір на територію СРСР біля м. Красногорськ, де і померла дружина Януша. Останній вижив і повернувся вже в Соціалістичну Польщу у 1947 р. Але садиба (сад бароко, сад Аркадія, палац, керамічна мануфактура) були вже націоналізовані і стали майном держави. Янущ Радзівіл помер у 1967 р. Садибу в Неборові зробили філією Національного музею в Варшаві.

Інтер'єри палацу в Неборові

Червоний салон у стилі неорококо, 19 ст.
Мала ідальня, камін
Бібліотека
Жовтий кабінет

Див. також

Примітки

Michał Hieronim Radziwiłł

Джерела

Krzysztof Jabloński, Włodzimierz Piwkowski. Nieborów, Arkadia.— Warszawa, 1996.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Nieborów

(Museum in Nieborów und Arkadia) сайт музею в Неборові

[1] Michał Hieronim Radziwiłł