Палац Матеуш

Палац Матеуш (Casa de Mateus) — відомий палац у Віла-Реал на півночі Португалії доби бароко, що уособлює місцеві, незапозичені з Італії барокові форми і архітектурні образи в світській архітектурі 18 століття.

1 = , скульптор Мануель Антон... = lon_sec = lat_dir = region = lon_dir = lat_sec = lat_min = CoordScale = скасований = lon_min =
Палац Матеуш Palacio de Mateus
Палац Матеуш, парадний дворик Палац Матеуш, парадний дворик
41°17′49″ пн. ш. 7°42′45″ зх. д. / 41.29694° пн. ш. 7.71250° зх. д. / 41.29694; -7.71250Координати: 41°17′49″ пн. ш. 7°42′45″ зх. д. / 41.29694° пн. ш. 7.71250° зх. д. / 41.29694; -7.71250
Країна	Португалія
Місто	місто Віла Реал
Тип	палац і культурна спадщина^[1]
Тип будівлі	палац
Стиль	бароко
Автор проєкту
Будівельник	архітектор
Архітектор	^d
Засновник	родина Матеуш
Дата заснування	1745
Початок будівництва	можливо, 1740 р.
Побудовано	1750 р.
Будівлі: палац, бібліотека, каплиця
Стан	задовільний
Палац Матеуш Палац Матеуш (Португалія)
Медіафайли у Вікісховищі

Два центри бароко в Португалії

Дослідники вважають, що бароко як стиль в архітектурі Португалії, закінчив своє формування саме при будівництві Мафри (нині Національний палац Мафра) у 1717 — 1730 роках. Це досить пізно в порівнянні з Австрією чи Польщею і Україною в її складі, де перші зразки кам'яних барокових церков з'явилися на початку 17 століття (в Зальцбурзі і у Львові відповідно).

Але це відбувалось в столичному районі Португалії і при участі здебільшого іноземних архітекторів. І з урахуванням запозичених з Італії та Німеччини архітектурних ідей, які відповідали космополітичним смакам короля.

Космополітичні смаки короля Жоана V задовольняли з двох мистецьких центрів: релігійні — з папського Риму, а світські — з Парижу. Король замовляв картини і скульптури релігійної тематики в Римі. Зате майстри Парижу стали головними постачальниками португальської корони в світських потребах (серед них ювелір Тома Жермен, науковець і колекціонер П'єр Жан Маріет, що передав велику купу гравюр вельможному меценату).

Зовсім інші джерела підживлювали стиль бароко на півночі країни, де склався ще один центр цього напрямку в мистецтві країни.

Португальське бароко на півночі країни

Північна Португалія, місто Візеу, церква Мізерікордія

Барокові сходи церкви Бон Жезус ду Монте(Bom Jesus do Monte), біля м. Брага

На півночі країни господарювала стара земельна аристократія. Більше пов'язані з місцевими будівельними традиціями і технологіями, її представники охоче вітали їх використання в будівництві як церков, так і світських споруд, палаців і заміських резиденцій — solares. Тесане каміння тут комбінували з біленими стінами і дахами, критими черепицею. Сірого кольору місцевий граніт використовували як візуальне уособлення будівельної конструкції і для створення пишних порталів, облямівки вікон, балконів, балюстрад, для скульптур. Побудова була симетричною, а на тлі білих стін чітко проглядали пишні плями порталів, пишні оздоби вікон, пишні картуші і герби володарів. Раптовий перехід від порожньої біленої стіни до пишних оздоб був головною ознакою місцевої архітектури, споріднений з гучними акордами гітари після раптових зупинок і тиші. Цей засіб декору фасадів так заволодів свідомістю митців, що був перенесений і в будівництво місцевих фонтанів, каплиць і соборів, палаців ї заміських будинків solares. Звичайно, споруди з такою стилістикою зустрічались не на кожному кроці. Але найкращі виконувались саме так.

Без суттєвих змін ця барокова система північної Португалії була перенесена в колонії, а в архітектурі Бразилії стане головною образною системою бразильського варіанту бароко.

• Брага, ратуша в місті
• Північна Португалія, місто Брага, західний флігель палацу архієпископа.
• Північна Португалія,Віана да Каштелу, палац Брейорейра (Brejoeira)

Палац родини Матеуш

Палац Матеуш

Всі найкращі риси бароко Північної Португалії увібрав палац родини Матеуш. П-подібний за поземним планом, він вигідно відрізнявся від велетенських палаців Лісабона своїм масштабом, спорідненим людині, зберіг урочистість і привітність. Два флігелі обмежують парадний двір, що веде до барокових за характером сходів. Їх центр підкреслює пишний портал. Тут панує повна симетрія в розташуванні вікон, скульптур, фігурних башт-пінаклів. Як і в церквах, пінаклі — логічне продовження пілястр і їх завершення над дахами. Пінаклі в приватній садибі — справжні архітектурні зайвості, але добре прислужилися урочистому характеру палацу і його красі.

Представники родини Матеуш мали відношення до юридичної і богословської галузей. Тому в палаці відведено приміщення для бібліотеки. Її фонд становлять 6000 томів.

Див. також

• Національний палац Мафра
• Палац Ажуда

Посилання

Джерела

• ж «Курьер ЮНЕСКО», октябрь, 1987, статья «Пышное наследие портругальского барокко», авт. Жозе-Аугусту Франса

1. http://www.wikilovesmonuments.org.pt/