Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Павукова черепаха пласкохвоста | ||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Павукова черепаха пласкохвоста | ||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||
| Pyxis planicauda (Grandidier, 1867) | ||||||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||||||
| Testudo planicauda Testudo morondavaensis Acinixys planicauda | ||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||
|
Павукова черепаха пласкохвоста (Pyxis planicauda) — вид черепах з роду Павукові черепахи родини Суходільні черепахи. Інша назва «мадагаскарська пласкохвоста черепаха».
Опис
Загальна довжина карапаксу досягає 12—13,7 см. Голова середнього розміру. Має загривковий щиток. Карапакс доволі плаский, більш витягнутий, ніж у павукової, і не має еластичною зв'язки на пластроні. Щитки карапакса великі. Крайові щитки у молодих особин трохи зазубрені. Хвіст дуже сплощений, має великий нігтеподібний виріст. Анальний отвір у самців знаходиться майже на самому кінці хвоста.
Голова чорна або темно-коричнева. Щитки карапаксу жовті. У їх центрі є жовті або світло—коричневі плями, оточені широкими чорними смугами, що повторюють форму щитків. Ці чорні смуги перетинаються світлими променеподібними смугами. Крайові щитки прикрашені світлими вертикальними смугами. Пластрон світлий, має декілька темних плям. Кінцівки жовті.
Спосіб життя
Полюбляє сухі і тропічні ліси. Площа, на якій зустрічається цей вид — всього близько 100 кв.м. У період посухи, коли температура у тіні досягає 45 °C, заривається у ґрунт або під товстий шар листового опаду. Активізується тільки з моменту настання злив. харчується плодами, пагонами та квітами рослин. Період найбільшої активності припадає на 6—8 ранку і 17—18 вечора. У хмарні дні і під час дощів активна увесь день.
Самиця відкладає 1 яйце вагою 15-20 г, завдовжки 3,3—3,5 см і діаметром 2,5—3 см. За сезон буває 1—2 кладки. Самиці заривають кладки глибоко у ґрунт.
Розповсюдження
Мешкає в околицях міста Мурундава на західному березі о.Мадагаскар.
Джерела
- Glaw,F. & Vences,M. 1994. A Fieldguide to the Amphibians and Reptiles of Madagascar. Vences & Glaw Verlag, Köln ()
- Valverde, J. 2005. Afrikanische Landschildkröten. Reptilia (Münster) 10 (6): 18-25
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pavukova cherepaha plaskohvosta Pavukova cherepaha plaskohvosta Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Infratip Hrebetni Vertebrata Klas Plazuni Reptilia Ryad Cherepahi Testudines Pidryad Shovanoshiyi cherepahi Cryptodira Rodina Suhodilni cherepahi Testudinidae Rid Pavukovi cherepahi Pyxis Vid Pavukova cherepaha plaskohvosta Binomialna nazva Pyxis planicauda Grandidier 1867 Sinonimi Testudo planicauda Testudo morondavaensis Acinixys planicauda Posilannya Vikishovishe Pyxis planicauda Vikividi Pyxis planicauda EOL 1055444 ITIS 551955 MSOP 19036 NCBI 66193 Fossilworks 373906 Pavukova cherepaha plaskohvosta Pyxis planicauda vid cherepah z rodu Pavukovi cherepahi rodini Suhodilni cherepahi Insha nazva madagaskarska plaskohvosta cherepaha OpisZagalna dovzhina karapaksu dosyagaye 12 13 7 sm Golova serednogo rozmiru Maye zagrivkovij shitok Karapaks dovoli plaskij bilsh vityagnutij nizh u pavukovoyi i ne maye elastichnoyu zv yazki na plastroni Shitki karapaksa veliki Krajovi shitki u molodih osobin trohi zazubreni Hvist duzhe sploshenij maye velikij nigtepodibnij virist Analnij otvir u samciv znahoditsya majzhe na samomu kinci hvosta Golova chorna abo temno korichneva Shitki karapaksu zhovti U yih centri ye zhovti abo svitlo korichnevi plyami otocheni shirokimi chornimi smugami sho povtoryuyut formu shitkiv Ci chorni smugi peretinayutsya svitlimi promenepodibnimi smugami Krajovi shitki prikrasheni svitlimi vertikalnimi smugami Plastron svitlij maye dekilka temnih plyam Kincivki zhovti Sposib zhittyaPolyublyaye suhi i tropichni lisi Plosha na yakij zustrichayetsya cej vid vsogo blizko 100 kv m U period posuhi koli temperatura u tini dosyagaye 45 C zarivayetsya u grunt abo pid tovstij shar listovogo opadu Aktivizuyetsya tilki z momentu nastannya zliv harchuyetsya plodami pagonami ta kvitami roslin Period najbilshoyi aktivnosti pripadaye na 6 8 ranku i 17 18 vechora U hmarni dni i pid chas doshiv aktivna uves den Samicya vidkladaye 1 yajce vagoyu 15 20 g zavdovzhki 3 3 3 5 sm i diametrom 2 5 3 sm Za sezon buvaye 1 2 kladki Samici zarivayut kladki gliboko u grunt RozpovsyudzhennyaMeshkaye v okolicyah mista Murundava na zahidnomu berezi o Madagaskar DzherelaGlaw F amp Vences M 1994 A Fieldguide to the Amphibians and Reptiles of Madagascar Vences amp Glaw Verlag Koln ISBN 3 929449 01 3 Valverde J 2005 Afrikanische Landschildkroten Reptilia Munster 10 6 18 25