Павлюк Мирослав Іванович (нар. 4 серпня 1943) — доктор геолого-мінералогічних наук, академік Української нафтогазової академії, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України та НАК «Нафтогаз України».
Павлюк Мирослав Іванович | |
---|---|
Народився | 4 серпня 1943 (80 років) Литячі, Заліщицький район, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР |
Alma mater | ЛНУ ім. І. Франка |
Заклад | Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України |
Науковий ступінь | доктор геолого-мінералогічних наук[d] |
Науковий керівник | Доленко Григорій Назарович |
Нагороди |
Життєпис
М. І. Павлюк народився в мальовничому подільському селі Литячі, що на Тернопільщині. Навчався спочатку в рідному селі, а згодом у містечку Заліщики у середній школі ім. Осипа Маковея, де й одержав атестат зрілості (1959).Дністрові каньйони, серед яких пройшло дитинство М. І. Павлюка, викликали любов до природи та визначили його долю — він вступає на геологічний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка. Після закінчення університету за спеціальністю «Геологія і розвідка родовищ корисних копалин» (1965) отримав кваліфікацію інженера-геолога-розвідника. З того часу він — в Інституті геології і геохімії горючих копалин Національної академії наук України. У період 1965—1970 рр. працював на посадах інженера, старшого інженера, молодшого наукового співробітника; протягом 1970—1973 рр. навчався в аспірантурі під керівництвом академіка Григорія Назаровича Доленка.
Наукові роботи
У 1974 р. М. І. Павлюк — кандидат геолого-мінералогічних наук, захистивши дисертацію, у якій висвітлено особливості тектоніки Центрального Причорномор'я і перспективи його нафтогазоносності. Для вирішення завдань дисертаційної роботи дослідником було використано , який є одним з пріоритетних напрямів сучасної геології.
Відтоді тектоніка — ця «філософія геології» — опиняється в колі постійних наукових зацікавлень М. І. Павлюка і визначає вектор його подальших геологічних досліджень. А південь України став для нього універсальною школою і як тектоніста, і як геолога-нафтовика. Саме в цьому регіоні тісно сплелися геологічні структури різного генетичного типу і геодинамічної історії — окраїни давніх платформ, молоді плити, релікти закриття океанічного простору Тетису — задугові басейни Паратетису, альпійські складчасті споруди. Такий багатогранний арсенал геоструктур — це дійсно унікальний зразок розвитку літосфери планети.
Вчений успішно поєднує наукову роботу з науково-організаційною: з 1974 по 1984 рр. він вчений секретар ІГГГК НАН України, у 1983—1987 рр. — старший науковий співробітник, у 1987—1988 рр. — завідувач лабораторії проблем нафто-газоносності акваторій, з 1988 року і по сьогодні — завідувач відділу геології нафти і газу. З 1998 р. працював заступником директора ІГГГК НАН України з наукової роботи; з 2000 р. — виконував обов'язки директора, а в лютому 2003 р. затверджений Президією НАН України на посаді директора ІГГГК НАН України та НАК «Нафтогаз України».
У 1997 р. М. І. Павлюк захистив дисертацію «Мезозой-кайнозойська еволюція і нафтогазоносність Азово-Чорноморського шельфу» на здобуття наукового ступеня доктора геолого-мінералогічних наук.
Головним напрямом наукових досліджень вченого є геологія нафти і газу, зокрема історія геодинамічного розвитку і реконструкція формування геоструктури нафтогазоносних провінцій, закономірності нафтогазонагромадження, генезис вуглеводнів, геодинамічні режими та критерії нафтогазоносності. Базуючись на результатах новітніх геолого-геофізичних робіт та теоретичних досягненнях нафтогазової геології, він довів, що формаційна послідовність мезо-кайнозойських комплексів Азово-Чорноморського шельфу на певних етапах є індикатором домінуючих геодинамічних зусиль розтягу чи стиску та ізостазії; встановив, що локальна складчастість Азово-Чорноморського регіону відзначається проміжним — між альпінотипним та германотипним — характером, що зумовлено геодинаміч-ними процесами та тектонічною компресією Євразійської і Африкано-Аравійської літосферних плит.
Розробив нову класифікацію типів локальних складок і пов'язаних з ними пасток нафти і газу, яка базується на геодинамічному принципі і дає змогу прогнозувати перспективні пастки вуглеводнів різних генетичних типів; побудував моделі Азово-Чорноморської та Баренцовоморської нафтогазоносних провінцій як структур периконтинентальних шельфів Східноєвропейської платформи. Вивчаючи проблему нафтогазоутворення і нафтогазонагромадження, М. І. Павлюк дослідив геодинамічні умови нафтогазоносних провінцій України, а також геофлюїдодинамічні режими, тріщинуватість та розущільнення порід різних рангів і систем. На цій підставі дослідник дійшов висновку, що у генерації вуглеводнів визначальною є глибинна флюїдна складова, а органічна речовина, яку вміщують породи осадового покриву, лише додає флюїду штрихи для остаточного формування зовнішності («обличчя») нафти. Він також довів, що процес нафтогазоутворення був властивий усім геологічним періодам, принаймні, неогею, але наймасштабніше проявився у третинний період і триває до цього часу. Вичерпаність фонду антиклінальних структур поставила перед дослідниками нове завдання — вивчення закономірностей просторового розташування нетра-диційних пасток нафти і газу. М. І. Павлюком разом із співробітниками відділу геології нафти і газу виявлено перспективні резервуари вуглеводнів неантиклі-нального типу на Волино-Подільській окраїні Східноєвропейської платформи. Виділено рифогенні морфоструктури в силурійському та стратиграфічно- і диз'юнктивно екрановані пастки в кембрійському комплексах порід. Глибока ерудиція дослідника дозволила йому виявити нові перспективні щодо нафтогазоносності пошукові об'єкти та обґрунтувати доцільність проведення в їх межах комплексних геолого-геофізичних досліджень. Це, зокрема, палеозойські і верхньопротерозойські відклади, які лежать під Передкарпатським прогином.
Теоретичні розробки вченого в галузі нафтогазоутворення і нафтогазоносності стали надійною основою для вироблення науково-практичних рекомендацій щодо проведення пошуково-розвідувальних робіт у нафтогазоносних регіонах України та близького зарубіжжя. Впровадження цих рекомендацій у виробництво сприяло відкриттю низки нових вуглеводневих покладів у Причорноморсько-Кримській, Передкарпатській та Волино-Подільській нафтогазоносних областях, а також в межах арктичних шельфів . Зокрема, упродовж 1984—1993 рр. він керував спеціальною заполярною експедицією ІГГГК, яка разом з ВО «Арктикмор-нафтогазрозвідка», «Союзморгео» та «Північморгеофізика» займалася пошуками вуглеводнів у Баренцовому та Карському морях. В результаті цих робіт були відкриті велетенські за запасами родовища газу і конденсату — Мурманське, Лудловське, Ленінградське, Штокманівське та ін.
Праці
М. І. Павлюк — автор понад 130 наукових праць, у тому числі 9 монографічних. Особливо слід відзначити шеститомну фундаментальну працю «Атлас родовищ нафти і газу України», одним із членів редакційної колегії та співавтором якої є Мирослав Іванович. Його наукові розвідки, опубліковані у вітчизняних та зарубіжних виданнях, відзначаються комплексністю, системністю та оригінальністю авторського підходу. Уміння формулювати та розв'язувати дослідницькі завдання підтверджено безпосередньою участю вченого у масштабних національних програмах з освоєння мінерально-сировинних ресурсів континентального шельфу та України в цілому.
Він — організатор та активний учасник багатьох міжнародних і вітчизняних нарад, конференцій, симпозіумів присвячених актуальним проблемам геологічної науки.
Інститут геології і геохімії горючих копалин НАН України— заснований 1951 року у Львові на базі Львівського відділення Інституту геологічних наук АН України; до 1963 р. — Інститут геології корисних копалин. Сьогодні в інституті 9 наукових відділів:
- геології нафти і газу (керівник — М. І. Павлюк),
- седиментології провінцій горючих копалин (член-кореспондент НАН України Ю. М. Сеньковський),
- нафтогазової гідрогеології, геохімії і охорони гідросфери (В. В. Колодій),
- проблем нафтової геофізики (І. М. Куровець),
- проблем геології Карпат (О. С. Ступка),
- геохімії осадових товщ нафтогазоносних провінцій (О. Й. Петриченко),
- геохімії глибинних флюїдів (І. М. Наумко),
- геології і геохімії твердих горючих копалин (В. І. Узіюк),
- проблем геотехнології горючих копалин (Ю. В. Стефаник).
Постійно дбаючи про наукову зміну, М. І. Павлюк приділяє велику увагу вихованню молодого покоління дослідників. Під його керівництвом захищені та виконуються кандидатські дисертації; створена наукова школа «Геодинаміка нафто-газоносних провінцій». Вчений веде активну науково-організаційну роботу. Він — голова Наукової ради НАН України з проблеми «Геологія і геохімія горючих копалин», експерт ВАК України, входить до складу бюро Західного наукового центру НАН України та очолює секцію «Науки про Землю», працює в секції «Нафтогазоносність» Карпато-Балканської Геологічної Асоціації, академік та член президії Української Нафто-газової Академії, дійсний член Наукового Товариства ім. Шевченка.
Він заслужено користується великим авторитетом у геологічної громадськості України та колег поза її межами. Зокрема, творча і плідна співпраця поєднує дослідника з геологами багатьох зарубіжних країн — Польщі, Росії, Австрії, Словаччини. Мирослав Іванович — людина з добрим серцем, доброзичлива, інтелігентна, приємна у спілкуванні. Водночас вчений не замикається у професійній діяльності — він любить життя в усій його багатогранності. У колі інтересів М. І. Павлюка — мистецтво, архітектура, туризм, плавання. Він активний член Карпатського Лещетарського Клубу та переможець багатьох змагань.
Джерела
- Сайт інституту [ 28 липня 2016 у Wayback Machine.]
- Павлюк Мирослав Іванович [ 30 березня 2019 у Wayback Machine.]
- Ю. М. Сеньковський. Мирослав Іванович Павлюк (до 60-річчя від дня народження) // Західний науковий центр НАН України та МОН України.
- Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim prizvishem div Pavlyuk Pavlyuk Miroslav Ivanovich nar 4 serpnya 1943 19430804 doktor geologo mineralogichnih nauk akademik Ukrayinskoyi naftogazovoyi akademiyi direktor Institutu geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini ta NAK Naftogaz Ukrayini Pavlyuk Miroslav IvanovichNarodivsya 4 serpnya 1943 1943 08 04 80 rokiv Lityachi Zalishickij rajon Ternopilska oblast Ukrayinska RSR SRSRAlma mater LNU im I FrankaZaklad Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN UkrayiniNaukovij stupin doktor geologo mineralogichnih nauk d Naukovij kerivnik Dolenko Grigorij NazarovichNagorodi Premiya NAN Ukrayini imeni Pavla Apollonovicha TutkovskogoZhittyepisM I Pavlyuk narodivsya v malovnichomu podilskomu seli Lityachi sho na Ternopilshini Navchavsya spochatku v ridnomu seli a zgodom u mistechku Zalishiki u serednij shkoli im Osipa Makoveya de j oderzhav atestat zrilosti 1959 Dnistrovi kanjoni sered yakih projshlo ditinstvo M I Pavlyuka viklikali lyubov do prirodi ta viznachili jogo dolyu vin vstupaye na geologichnij fakultet Lvivskogo derzhavnogo universitetu im Ivana Franka Pislya zakinchennya universitetu za specialnistyu Geologiya i rozvidka rodovish korisnih kopalin 1965 otrimav kvalifikaciyu inzhenera geologa rozvidnika Z togo chasu vin v Instituti geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini U period 1965 1970 rr pracyuvav na posadah inzhenera starshogo inzhenera molodshogo naukovogo spivrobitnika protyagom 1970 1973 rr navchavsya v aspiranturi pid kerivnictvom akademika Grigoriya Nazarovicha Dolenka Naukovi robotiU 1974 r M I Pavlyuk kandidat geologo mineralogichnih nauk zahistivshi disertaciyu u yakij visvitleno osoblivosti tektoniki Centralnogo Prichornomor ya i perspektivi jogo naftogazonosnosti Dlya virishennya zavdan disertacijnoyi roboti doslidnikom bulo vikoristano yakij ye odnim z prioritetnih napryamiv suchasnoyi geologiyi Vidtodi tektonika cya filosofiya geologiyi opinyayetsya v koli postijnih naukovih zacikavlen M I Pavlyuka i viznachaye vektor jogo podalshih geologichnih doslidzhen A pivden Ukrayini stav dlya nogo universalnoyu shkoloyu i yak tektonista i yak geologa naftovika Same v comu regioni tisno splelisya geologichni strukturi riznogo genetichnogo tipu i geodinamichnoyi istoriyi okrayini davnih platform molodi pliti relikti zakrittya okeanichnogo prostoru Tetisu zadugovi basejni Paratetisu alpijski skladchasti sporudi Takij bagatogrannij arsenal geostruktur ce dijsno unikalnij zrazok rozvitku litosferi planeti Vchenij uspishno poyednuye naukovu robotu z naukovo organizacijnoyu z 1974 po 1984 rr vin vchenij sekretar IGGGK NAN Ukrayini u 1983 1987 rr starshij naukovij spivrobitnik u 1987 1988 rr zaviduvach laboratoriyi problem nafto gazonosnosti akvatorij z 1988 roku i po sogodni zaviduvach viddilu geologiyi nafti i gazu Z 1998 r pracyuvav zastupnikom direktora IGGGK NAN Ukrayini z naukovoyi roboti z 2000 r vikonuvav obov yazki direktora a v lyutomu 2003 r zatverdzhenij Prezidiyeyu NAN Ukrayini na posadi direktora IGGGK NAN Ukrayini ta NAK Naftogaz Ukrayini U 1997 r M I Pavlyuk zahistiv disertaciyu Mezozoj kajnozojska evolyuciya i naftogazonosnist Azovo Chornomorskogo shelfu na zdobuttya naukovogo stupenya doktora geologo mineralogichnih nauk Golovnim napryamom naukovih doslidzhen vchenogo ye geologiya nafti i gazu zokrema istoriya geodinamichnogo rozvitku i rekonstrukciya formuvannya geostrukturi naftogazonosnih provincij zakonomirnosti naftogazonagromadzhennya genezis vuglevodniv geodinamichni rezhimi ta kriteriyi naftogazonosnosti Bazuyuchis na rezultatah novitnih geologo geofizichnih robit ta teoretichnih dosyagnennyah naftogazovoyi geologiyi vin doviv sho formacijna poslidovnist mezo kajnozojskih kompleksiv Azovo Chornomorskogo shelfu na pevnih etapah ye indikatorom dominuyuchih geodinamichnih zusil roztyagu chi stisku ta izostaziyi vstanoviv sho lokalna skladchastist Azovo Chornomorskogo regionu vidznachayetsya promizhnim mizh alpinotipnim ta germanotipnim harakterom sho zumovleno geodinamich nimi procesami ta tektonichnoyu kompresiyeyu Yevrazijskoyi i Afrikano Aravijskoyi litosfernih plit Rozrobiv novu klasifikaciyu tipiv lokalnih skladok i pov yazanih z nimi pastok nafti i gazu yaka bazuyetsya na geodinamichnomu principi i daye zmogu prognozuvati perspektivni pastki vuglevodniv riznih genetichnih tipiv pobuduvav modeli Azovo Chornomorskoyi ta Barencovomorskoyi naftogazonosnih provincij yak struktur perikontinentalnih shelfiv Shidnoyevropejskoyi platformi Vivchayuchi problemu naftogazoutvorennya i naftogazonagromadzhennya M I Pavlyuk doslidiv geodinamichni umovi naftogazonosnih provincij Ukrayini a takozh geoflyuyidodinamichni rezhimi trishinuvatist ta rozushilnennya porid riznih rangiv i sistem Na cij pidstavi doslidnik dijshov visnovku sho u generaciyi vuglevodniv viznachalnoyu ye glibinna flyuyidna skladova a organichna rechovina yaku vmishuyut porodi osadovogo pokrivu lishe dodaye flyuyidu shtrihi dlya ostatochnogo formuvannya zovnishnosti oblichchya nafti Vin takozh doviv sho proces naftogazoutvorennya buv vlastivij usim geologichnim periodam prinajmni neogeyu ale najmasshtabnishe proyavivsya u tretinnij period i trivaye do cogo chasu Vicherpanist fondu antiklinalnih struktur postavila pered doslidnikami nove zavdannya vivchennya zakonomirnostej prostorovogo roztashuvannya netra dicijnih pastok nafti i gazu M I Pavlyukom razom iz spivrobitnikami viddilu geologiyi nafti i gazu viyavleno perspektivni rezervuari vuglevodniv neantikli nalnogo tipu na Volino Podilskij okrayini Shidnoyevropejskoyi platformi Vidileno rifogenni morfostrukturi v silurijskomu ta stratigrafichno i diz yunktivno ekranovani pastki v kembrijskomu kompleksah porid Gliboka erudiciya doslidnika dozvolila jomu viyaviti novi perspektivni shodo naftogazonosnosti poshukovi ob yekti ta obgruntuvati docilnist provedennya v yih mezhah kompleksnih geologo geofizichnih doslidzhen Ce zokrema paleozojski i verhnoproterozojski vidkladi yaki lezhat pid Peredkarpatskim proginom Teoretichni rozrobki vchenogo v galuzi naftogazoutvorennya i naftogazonosnosti stali nadijnoyu osnovoyu dlya viroblennya naukovo praktichnih rekomendacij shodo provedennya poshukovo rozviduvalnih robit u naftogazonosnih regionah Ukrayini ta blizkogo zarubizhzhya Vprovadzhennya cih rekomendacij u virobnictvo spriyalo vidkrittyu nizki novih vuglevodnevih pokladiv u Prichornomorsko Krimskij Peredkarpatskij ta Volino Podilskij naftogazonosnih oblastyah a takozh v mezhah arktichnih shelfiv Zokrema uprodovzh 1984 1993 rr vin keruvav specialnoyu zapolyarnoyu ekspediciyeyu IGGGK yaka razom z VO Arktikmor naftogazrozvidka Soyuzmorgeo ta Pivnichmorgeofizika zajmalasya poshukami vuglevodniv u Barencovomu ta Karskomu moryah V rezultati cih robit buli vidkriti veletenski za zapasami rodovisha gazu i kondensatu Murmanske Ludlovske Leningradske Shtokmanivske ta in PraciM I Pavlyuk avtor ponad 130 naukovih prac u tomu chisli 9 monografichnih Osoblivo slid vidznachiti shestitomnu fundamentalnu pracyu Atlas rodovish nafti i gazu Ukrayini odnim iz chleniv redakcijnoyi kolegiyi ta spivavtorom yakoyi ye Miroslav Ivanovich Jogo naukovi rozvidki opublikovani u vitchiznyanih ta zarubizhnih vidannyah vidznachayutsya kompleksnistyu sistemnistyu ta originalnistyu avtorskogo pidhodu Uminnya formulyuvati ta rozv yazuvati doslidnicki zavdannya pidtverdzheno bezposerednoyu uchastyu vchenogo u masshtabnih nacionalnih programah z osvoyennya mineralno sirovinnih resursiv kontinentalnogo shelfu ta Ukrayini v cilomu Vin organizator ta aktivnij uchasnik bagatoh mizhnarodnih i vitchiznyanih narad konferencij simpoziumiv prisvyachenih aktualnim problemam geologichnoyi nauki Institut geologiyi i geohimiyi goryuchih kopalin NAN Ukrayini zasnovanij 1951 roku u Lvovi na bazi Lvivskogo viddilennya Institutu geologichnih nauk AN Ukrayini do 1963 r Institut geologiyi korisnih kopalin Sogodni v instituti 9 naukovih viddiliv geologiyi nafti i gazu kerivnik M I Pavlyuk sedimentologiyi provincij goryuchih kopalin chlen korespondent NAN Ukrayini Yu M Senkovskij naftogazovoyi gidrogeologiyi geohimiyi i ohoroni gidrosferi V V Kolodij problem naftovoyi geofiziki I M Kurovec problem geologiyi Karpat O S Stupka geohimiyi osadovih tovsh naftogazonosnih provincij O J Petrichenko geohimiyi glibinnih flyuyidiv I M Naumko geologiyi i geohimiyi tverdih goryuchih kopalin V I Uziyuk problem geotehnologiyi goryuchih kopalin Yu V Stefanik Postijno dbayuchi pro naukovu zminu M I Pavlyuk pridilyaye veliku uvagu vihovannyu molodogo pokolinnya doslidnikiv Pid jogo kerivnictvom zahisheni ta vikonuyutsya kandidatski disertaciyi stvorena naukova shkola Geodinamika nafto gazonosnih provincij Vchenij vede aktivnu naukovo organizacijnu robotu Vin golova Naukovoyi radi NAN Ukrayini z problemi Geologiya i geohimiya goryuchih kopalin ekspert VAK Ukrayini vhodit do skladu byuro Zahidnogo naukovogo centru NAN Ukrayini ta ocholyuye sekciyu Nauki pro Zemlyu pracyuye v sekciyi Naftogazonosnist Karpato Balkanskoyi Geologichnoyi Asociaciyi akademik ta chlen prezidiyi Ukrayinskoyi Nafto gazovoyi Akademiyi dijsnij chlen Naukovogo Tovaristva im Shevchenka Vin zasluzheno koristuyetsya velikim avtoritetom u geologichnoyi gromadskosti Ukrayini ta koleg poza yiyi mezhami Zokrema tvorcha i plidna spivpracya poyednuye doslidnika z geologami bagatoh zarubizhnih krayin Polshi Rosiyi Avstriyi Slovachchini Miroslav Ivanovich lyudina z dobrim sercem dobrozichliva inteligentna priyemna u spilkuvanni Vodnochas vchenij ne zamikayetsya u profesijnij diyalnosti vin lyubit zhittya v usij jogo bagatogrannosti U koli interesiv M I Pavlyuka mistectvo arhitektura turizm plavannya Vin aktivnij chlen Karpatskogo Leshetarskogo Klubu ta peremozhec bagatoh zmagan DzherelaSajt institutu 28 lipnya 2016 u Wayback Machine Pavlyuk Miroslav Ivanovich 30 bereznya 2019 u Wayback Machine Yu M Senkovskij Miroslav Ivanovich Pavlyuk do 60 richchya vid dnya narodzhennya Zahidnij naukovij centr NAN Ukrayini ta MON Ukrayini Girnichij enciklopedichnij slovnik u 3 t za red V S Bileckogo D Shidnij vidavnichij dim 2004 T 3 752 s ISBN 966 7804 78 X