Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
П'єр Дюґуа де Мон (або Дю Ґуа де Мон; прибл. 1558 — 1628) був французьким купцем, дослідником і колонізатором. Кальвініст, він народився в Шато-де-Мон у Руаяні, Сентонж (південно-західна Франція) і заснував перше постійне французьке поселення в Канаді. Він був генерал-лейтенантом Нової Франції з 1603 до 1610 року. Він вперше подорожував до північно-східної Північної Америки в 1599 році разом з П'єром де Шовеном де Тоннетуї.
| П'єр Дюґуа | |
|---|---|
| фр. Pierre Dugua de Mons | |
 | |
| Народився | 1558 d, Руаян[1] |
| Помер | 1628 d, Флеак-сюр-Сень |
| Країна |  Королівство Франція Акадія |
| Діяльність | мандрівник-дослідник |
| Знання мов | французька |
| Учасник | Релігійні війни у Франції |
| Посада | губернатор і d |
| |
Життєпис
П'єр Дю Ґуа де Мон народився приблизно в 1558 році в Сентонжі, Франція, у родині Гі та Клер Гумар Дю Ґуа. Він боровся за справу Генріха IV під час релігійних воєн у Франції. Пізніше король нагородив його щорічною пенсією в розмірі 1200 крон і посадою губернатора міста Понс в Сентонжі на знак визнання його видатних заслуг.
Відомо, що де Мон здійснив кілька подорожей до Канади, включно з П'єром де Шовеном де Тоннетуї в 1600 році до Тадуссака. У 1603 році король Генріх надав Дю Ґуа виключне право на колонізацію земель у Північній Америці між 40° і 60° північної широти. Король також надав Дю Ґуа монополію на торгівлю хутром на цих територіях і призначив його генерал-лейтенантом Акадії та Нової Франції . Натомість Дю Ґуа пообіцяв щороку привозити по 60 нових колоністів.
У 1604 році Дю Ґуа організував експедицію, підписану купцями в Руані, Сен-Мало та Ла-Рошелі, і покинув Францію з 79 поселенцями, включаючи Франсуа Ґраве Дю Пона як старшого офіцера, королівського картографа Самуеля де Шамплена, барона де Путрінкура, священик Ніколаса Обрі та Матьє де Коста: легендарний лінгвіст, перший зареєстрований темношкірий чоловік, який ступив у Північну Америку, і член протестантського духовенства.
У червні 1604 року він увійшов у Франсезьку бухту (затоку Фанді) та заснував колонію на острові Сен-Круа. Численні поселенці загинули від суворого зимового клімату та цинги, оскільки вони вичерпали обмежені природні ресурси на острові. У 1605 році колонія переїхала на кращі землі на південному березі Французької бухти в .
Після катастрофи поселення Сен-Круа взимку 1604—1605 років французи почали шукати більш гостинне місце для колонії. Протягом цього часу вони зіткнулися з корінними американцями вздовж північно-східного узбережжя континенту, а також мали пару індіанських гідів у своїй групі, чоловіка на ім'я Пануніас та його дружину, яка прибула з тієї частини країни, яку вони досліджували. . Подорожуючи вздовж узбережжя, Самуель де Шамплейн згадав про їхні зустрічі з тубільцями, зазначивши, коли мови між групами почали відрізнятися. Крім того, було зазначено, що місцеві жителі, які жили в цій місцевості, також практикували культивацію, зокрема методи землеробства, які були новими для французьких дослідників. Саме завдяки цим ознакам і торгівлі, що відбувалася між французами та тубільцями, дослідники відчули, що вони на правильному шляху, бо якщо корінні жителі жили за рахунок цієї землі, ця територія давала набагато більше надії, ніж острів Сен-Круа.
У 1606 році Гендрік Лонк, морський капітан голландської Вест-Індської компанії, напав на два човни Дю Ґуа та пограбував їх з хутер та боєприпасів. Поселення Порт-Рояль вижило і дещо процвітало до 1607 року, коли інші купці протестували проти монополії, яку королю довелося скасувати. Як наслідок, Дю Ґуа та поселенці були змушені покинути колонію та повернутися до Франції.
Потім Дю Ґуа звернув свою увагу на колонію Нувель-Франс у долині річки Святого Лаврентія, після того, як поступився Порт-Рояль Путрінкуру. Він ніколи не повертався до Нового Світу, але послав Шамплена відкрити колонію в Квебеку в 1608 році, таким чином відігравши важливу роль у заснуванні першої постійної французької колонії в Північній Америці.
Генріх IV призначив його губернатором протестантського міста Понс, Приморська Шаранта, з 1610 по 1617 рік, коли він пішов у відставку. Потім він керував будівництвом монументальних парадних сходів уздовж валів біля фортеці Понс. Ці 6-рівневі сходи з'єднували колись відокремлене верхнє місто від нижнього. Він помер у 1628 році в сусідньому Шато д'Арден у Флеак-сюр-Сьоні.
Примітки
- http://www.patrimoine-culturel.gouv.qc.ca/rpcq/detail.do?methode=consulter&id=99166&type=bien#.Whos1JDCqf0
- Identifiants et Référentiels — ABES, 2011.
- Mancke, Elizabeth; (2004). Elites, States, and the Imperial Contest for Acadia. У John G. Reid (ред.). The "Conquest" of Acadia, 1710: Imperial, Colonial, and Aboriginal Constructions. University of Toronto Press. с. 32. doi:10.3138/9781442680883. ISBN . JSTOR 10.3138/9781442680883.7.
- Francis P. McManamon: The French Along the Northeast Coast 1604—1607. National Park Service
- Vaugeois, Denis; Raymonde Litalien; Käthe Roth (2004). Champlain: The Birth of French America. McGill-Queen's Press. с. 146, 242. ISBN .
- . Архів оригіналу за 9 грудня 2018. Процитовано 7 грудня 2018.
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
P yer Dyugua de Mon abo Dyu Gua de Mon pribl 1558 1628 buv francuzkim kupcem doslidnikom i kolonizatorom Kalvinist vin narodivsya v Shato de Mon u Ruayani Sentonzh pivdenno zahidna Franciya i zasnuvav pershe postijne francuzke poselennya v Kanadi Vin buv general lejtenantom Novoyi Franciyi z 1603 do 1610 roku Vin vpershe podorozhuvav do pivnichno shidnoyi Pivnichnoyi Ameriki v 1599 roci razom z P yerom de Shovenom de Tonnetuyi P yer Dyuguafr Pierre Dugua de MonsNarodivsya1558 d Ruayan 1 Pomer1628 1628 d Fleak syur SenKrayina Korolivstvo Franciya AkadiyaDiyalnistmandrivnik doslidnikZnannya movfrancuzkaUchasnikReligijni vijni u FranciyiPosadagubernator i d Mediafajli u VikishovishiZhittyepisByust P yera Dyu Gua de Monsa v Annapolis Royali Nova Shotlandiya P yer Dyu Gua de Mon narodivsya priblizno v 1558 roci v Sentonzhi Franciya u rodini Gi ta Kler Gumar Dyu Gua Vin borovsya za spravu Genriha IV pid chas religijnih voyen u Franciyi Piznishe korol nagorodiv jogo shorichnoyu pensiyeyu v rozmiri 1200 kron i posadoyu gubernatora mista Pons v Sentonzhi na znak viznannya jogo vidatnih zaslug Vidomo sho de Mon zdijsniv kilka podorozhej do Kanadi vklyuchno z P yerom de Shovenom de Tonnetuyi v 1600 roci do Tadussaka U 1603 roci korol Genrih nadav Dyu Gua viklyuchne pravo na kolonizaciyu zemel u Pivnichnij Americi mizh 40 i 60 pivnichnoyi shiroti Korol takozh nadav Dyu Gua monopoliyu na torgivlyu hutrom na cih teritoriyah i priznachiv jogo general lejtenantom Akadiyi ta Novoyi Franciyi Natomist Dyu Gua poobicyav shoroku privoziti po 60 novih kolonistiv U 1604 roci Dyu Gua organizuvav ekspediciyu pidpisanu kupcyami v Ruani Sen Malo ta La Rosheli i pokinuv Franciyu z 79 poselencyami vklyuchayuchi Fransua Grave Dyu Pona yak starshogo oficera korolivskogo kartografa Samuelya de Shamplena barona de Putrinkura svyashenik Nikolasa Obri ta Matye de Kosta legendarnij lingvist pershij zareyestrovanij temnoshkirij cholovik yakij stupiv u Pivnichnu Ameriku i chlen protestantskogo duhovenstva U chervni 1604 roku vin uvijshov u Fransezku buhtu zatoku Fandi ta zasnuvav koloniyu na ostrovi Sen Krua Chislenni poselenci zaginuli vid suvorogo zimovogo klimatu ta cingi oskilki voni vicherpali obmezheni prirodni resursi na ostrovi U 1605 roci koloniya pereyihala na krashi zemli na pivdennomu berezi Francuzkoyi buhti v Pislya katastrofi poselennya Sen Krua vzimku 1604 1605 rokiv francuzi pochali shukati bilsh gostinne misce dlya koloniyi Protyagom cogo chasu voni zitknulisya z korinnimi amerikancyami vzdovzh pivnichno shidnogo uzberezhzhya kontinentu a takozh mali paru indianskih gidiv u svoyij grupi cholovika na im ya Panunias ta jogo druzhinu yaka pribula z tiyeyi chastini krayini yaku voni doslidzhuvali Podorozhuyuchi vzdovzh uzberezhzhya Samuel de Shamplejn zgadav pro yihni zustrichi z tubilcyami zaznachivshi koli movi mizh grupami pochali vidriznyatisya Krim togo bulo zaznacheno sho miscevi zhiteli yaki zhili v cij miscevosti takozh praktikuvali kultivaciyu zokrema metodi zemlerobstva yaki buli novimi dlya francuzkih doslidnikiv Same zavdyaki cim oznakam i torgivli sho vidbuvalasya mizh francuzami ta tubilcyami doslidniki vidchuli sho voni na pravilnomu shlyahu bo yaksho korinni zhiteli zhili za rahunok ciyeyi zemli cya teritoriya davala nabagato bilshe nadiyi nizh ostriv Sen Krua U 1606 roci Gendrik Lonk morskij kapitan gollandskoyi Vest Indskoyi kompaniyi napav na dva chovni Dyu Gua ta pograbuvav yih z huter ta boyepripasiv Poselennya Port Royal vizhilo i desho procvitalo do 1607 roku koli inshi kupci protestuvali proti monopoliyi yaku korolyu dovelosya skasuvati Yak naslidok Dyu Gua ta poselenci buli zmusheni pokinuti koloniyu ta povernutisya do Franciyi Potim Dyu Gua zvernuv svoyu uvagu na koloniyu Nuvel Frans u dolini richki Svyatogo Lavrentiya pislya togo yak postupivsya Port Royal Putrinkuru Vin nikoli ne povertavsya do Novogo Svitu ale poslav Shamplena vidkriti koloniyu v Kvebeku v 1608 roci takim chinom vidigravshi vazhlivu rol u zasnuvanni pershoyi postijnoyi francuzkoyi koloniyi v Pivnichnij Americi Genrih IV priznachiv jogo gubernatorom protestantskogo mista Pons Primorska Sharanta z 1610 po 1617 rik koli vin pishov u vidstavku Potim vin keruvav budivnictvom monumentalnih paradnih shodiv uzdovzh valiv bilya forteci Pons Ci 6 rivnevi shodi z yednuvali kolis vidokremlene verhnye misto vid nizhnogo Vin pomer u 1628 roci v susidnomu Shato d Arden u Fleak syur Soni Primitkihttp www patrimoine culturel gouv qc ca rpcq detail do methode consulter amp id 99166 amp type bien Whos1JDCqf0 Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 Mancke Elizabeth 2004 Elites States and the Imperial Contest for Acadia U John G Reid red The Conquest of Acadia 1710 Imperial Colonial and Aboriginal Constructions University of Toronto Press s 32 doi 10 3138 9781442680883 ISBN 978 0 8020 8538 2 JSTOR 10 3138 9781442680883 7 Francis P McManamon The French Along the Northeast Coast 1604 1607 National Park Service Vaugeois Denis Raymonde Litalien Kathe Roth 2004 Champlain The Birth of French America McGill Queen s Press s 146 242 ISBN 0 7735 2850 4 Arhiv originalu za 9 grudnya 2018 Procitovano 7 grudnya 2018 Posilannya