П'ятничко Олександр Іванович

П'ятничко Олександр Іванович (нар. 6 травня 1936, Кривий Ріг — пом. 16 липня 2020) — український науковець, фахівець у галузі промислової теплотехніки, термодинаміки, переробки, постачання природного газу. Кандидат технічних наук (1972).

П'ятничко Олександр Іванович
Народився	6 травня 1936(1936-05-06) Кривий ріг
Помер	16 липня 2020(2020-07-16) (84 роки) Київ
Місце проживання	Київ
Країна	Україна
Alma mater	Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського»
Галузь	Технічна теплофізика та промислова енергетика
Заклад	Інститут газу НАН України
Посада
Науковий ступінь	Кандидат технічних наук
Нагороди	Орден «За заслуги» ІІІ ступеня Лауреат премії імені Г.Ф. Проскури (1993); Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995); Заслуженого діяча науки і техніки України (2006); Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)

Життєпис

Олександр Іванович П'ятничко народився 6 травня 1936 року в м. Кривий Ріг, разом з батьками пережив війну, евакуацію. Важкі умови повоєнного життя загартували характер молодої людини – він звик бути першим у всьому: в навчанні, в спорті, в опануванні техніки.

Закінчив середню школу у 1953 р. і вступив до Київського політехнічного інституту.

У 1958 р. після закінчення, був направлений на роботу до Інституту газу, у відділ транспорту та зрідження природного газу (тепер - відділ газових технологій) на посаду інженера у відділ транспорту та зрідження. В процесі роботи змінив багато посад: головний інженер відділу (1962); Начальника конструкторсько-технологічного відділу (1973); Старший науковий співробітник (1977); Завідувач лабораторії підготовки газу до трубопровідного транспорту (1982). Заступник директора з наукової роботи (1986-2017).

Отримав ступінь кандидата технічних наук (1972), був співзасновником та заступником головного редактора журналу «Енерготехнології та ресурсозбереження».

Науково-технічна діяльність

Брав участь у роботі утилізації факельних газів в енергомодулях нафтовидобувних платформ (1992-2000). Будівництво та дослідження блоку зрідження природного газу (1995). Виробництво композитних балонів для природного газу (2003). Створення парогазової установки "Водолій-16" (2007). Газові автомобільні наповнювальні компресорні станції. Добування, підготовка і використання біогазу в Україні та США. Блоки осушки малої продуктивності (для АГНКС) та великої (горизонтальні касетні адсорбери - 1980). Переведення сільскогосподарської техніки та кар'єрних самоскидів на природний газ.

Нагороди

Лауреат премія імені Г.Ф. Проскури (1993)

Лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки (1995)

Заслуженого діяча науки і техніки України (2006)

Орден «За заслуги» ІІІ ступеня (2009)