Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Охорона здоров я в Тернополі мережа медичних закладів Тернополя яка забезпечує комплексну профілактику та лікування мешк

Охорона здоров'я в Тернополі

Охорона здоров'я в Тернополі

Охорона здоров'я в Тернополі — мережа медичних закладів Тернополя, яка забезпечує комплексну профілактику та лікування мешканців міста.

Історія

Перші шпиталі в Тернополі виникли майже з початку заснування міста. У 1570 році Князь Костянтин Острозький заснував поряд із церквою Різдва Христового «руський шпиталь», який пізніше перенесено ближче до Кременецької брами. В дарчій грамоті, зокрема, сказано: «При церкві має бути шпиталь для убогих, до шпиталю придаємо лан біля с. Білої». Там само сказано, що однією з меж згаданого лану був лан польського шпиталю. Персонал шпиталів, очевидно, складали монахи, зокрема в українському — отці Василіяни.

Перша згадка про лікаря Массинга та аптекаря Фукса датується 1830 — їхні прізвища стоять під зверненням до цісаря з проханням відкрити в місті гімназію.

Від кінця 1860-х лікарем у Тернополі працював, зокрема, Омелян Гладишовський.

У 1890 в Тернополі проживало 27405 мешканців. Смертність немовлят становила 259,9 на 1000 народжених, до 6 років з новонароджених доживало лише 56,3 % або кожна друга дитина. Основною причиною смерті дітей були гострі інфекційні захворювання. Це стосується і дорослих. Від інфекційних захворювань щорічно вмирало 1/4 від усіх померлих. У місті функціонував «повшехний» шпиталь на 70-85 ліжок та ізраєльський шпиталь на 40 ліжок. Працювало також 3 фармацевти, дві аптеки.

У Першу світову війну Тернопільщина стала ареною воєнних дій армій Австро-Угорщини та Німеччини з Росією. В окупованому Тернополі (23 серпня 1914 — 25 липня 1916) починається голод, спалахують епідемії інфекційних захворювань, зростає смертність, особливо немовлят. У ці часи в місті працює військовий шпиталь для січових стрільців, шефом якого був військовий лікар Тит Євген Бурачинський.

За час двомісячного існування Галицької соціалістичної радянської республіки в Тернополі при повітовій державній владі існувала т. з. санітарна комісія на правах відділу, з ініціативи якої в першій декаді серпня 1920 в місті відкрито чотири лікарні на 166 ліжок, 4 загальних та 4 зуболікарські амбулаторії. Місто поділено на 9 дільниць і за кожною закріплено лікаря. Основну частину госпіталізованих складали червоноармійці. Для роботи в лікарнях мобілізовані місцеві лікарі. Ліжка, білизну, медикаменти, перев'язувальні засоби, хірургічний інструментарій, а також харчі збирали в населення за відозвою санітарної комісії.

У 1920—1939 Тернопіль стає воєводським центром, у якому розмістилися воєводське управління. У склад управління входив уряд здоров'я з директором і чисельним апаратом. У 1930-і уряд здоров'я підпорядковується «відділу праці, громадської опіки та громадського здоров'я», але чисельність апарату не зменшилася, він обіймає окреме приміщення з 4-х кімнат. На медичний управлінський апарат покладено ряд функцій, зокрема, контролюючу, статистичну, методично-організаційну, переспеціалізацію лікарів, що працювали в осередках здоров'я (підготовка з питань фтизіатрії, трахоми, алкоголізму, тощо). Щорічно відділом складався звіт про охорону здоров'я на підставі звітів повітових лікарів, відбувалися з'їзди повітових лікарів.

Тернопільський осередок здоров'я міського типу нараховував протитуберкульозну, протитрахомну, противенеричну, спортивну «пшиходні», також при осередку була станція опіки над матір'ю і дитиною. У воєводстві нараховувалося 15 «кас хворих». Однією з найпотужніших була «каса хворих» у Тернополі — вона обслуговувала 5287 застрахованих та 1341 члена їхніх родин. У рік «каса хворих» обслуговувала до 3250 хворих.

image
Колишній «повшехний» шпиталь (теперішня лікарня № 1)

У Тернополі був один «повшехний» шпиталь (теперішня лікарня № 1), який виконував роль повітового. У 1928 році тут було розгорнуто 120 ліжок: внутрішні хвороби (терапія) — 29, хірургія — 37, пологові — 8, інфекційні — 16, інші профілі — 30 ліжок. На лікуванні перебувало 3928 хворих. До кінця 1938 потужність шпиталю зросла до 144 ліжок за рахунок новозбудованого інфекційного корпусу, який і донині виконує ці ж функції. Крім «повшехного», в Тернополі був ще «жидівський» шпиталь на 40 ліжок (будинок колишнього онкодиспансеру).

У 1932 зареєстровано таку кількість інфекційних (заказьних) хвороб та смертних випадків від них:

Хвороба Число захворювань Число померлих Летальність, %
Черевний тиф 171 17 9,9
91 13 14,3
Різачка 17 3 17,6
Туберкульоз 791 325 41,1
Трахома 766 - -
Шкарлятина 897 111 12,4
Менінгіт 394 28 7,1
Кір 1171 14 1,2

Вартість медичної послуги (лікарська порада в офісі або при обслуговуванні вдома, в нічні та святкові дні, вартість різноманітних маніпуляцій) встановлювалася Міністерством скарбів (фінансів). Наприклад, лікарська порада в офісі коштувала 75 грошів, вдома — 1 злотий 50 грошів, довенне вливання — 5 злотих.

За даними профілактичних оглядів, у школярів молодших та старших класів було виявлено: вошивість — 16-18 %, ураженість трахомою — 1 %, захворюваність на туберкульоз — 5 %. У ті часи вже існувала , завданнями якої був нагляд за санітарним станом шкільних приміщень і періодичне проведення медичних оглядів школярів. З цією метою у школах були посади шкільних лікарів, оплачувалися вони з фондів «кураторії» (управління освіти). Огляд школярів молодших класів здійснювався повітовими лікарями.

Повітовим лікарем у Тернополі був Станіслав Зелінський. Також у місті працювали лікарі-українці: доктор Острозький, доктор Нестерчук, доктор Чумак (постійно патронував спортивний клуб «Поділля»), доктор Свистун (перший власник рентгенапарату), а також Моріс Шмід, доктор Шупарський, доктор Розенфельд (педіатр), Мостовий (хірург), Михайло Лібергаль та інші. Фармацевтом був магістр Бєлінський, аптеки якого знаходилися в центрі міста. Багато років працював директором шпиталю в Тернополі хірург Ігнат Гершер.

За час першого приходу «совєтів» (1939—1941) на керівні посади призначено присланих зі східних областей осіб. На початку 1940 радянська влада розгорнула в області 180 медичних закладів, у яких працювало 388 лікарів і 549 середніх медичних працівників. У Тернополі в ці роки функціонувала лікарня на 160 ліжок, поліклініка на базі «каси хворих», пункти здоров'я на промислових підприємствах. Були відкриті протитуберкульозна лікарня та диспансер, жіноча та дитяча консультації. Директором лікарні в Тернополі був доктор Богдан Свистун — він віддав на загальне користування власний рентгенапарат, за що до нього місцева влада була прихильнішою. До інших — не була такою. Наприклад, молодого лікаря Нестерчука заарештовано і він пропав безвісти. Тривалі строки відсиділи лікар-окуліт , лікар-інтерніст Сой, загинув на засланні лікар-дерматовенеролог Осип Дзядів.

У червні 1941 у місто ввійшли німецькі війська. За час нацистської окупації кількість лікарів різко зменшилася: лікарі-євреї були ув'язнені до «гетто», а відтак знищені, вагома частина лікарів-поляків покинула місто й область. Медичну допомогу надавали в приватному порядку, в основному, вцілілі лікарі-українці. Крім того, діяв «повшехний» шпиталь. Для німців організовано військовий шпиталь на базі Першої тернопільської гімназії.

Після другого приходу «совєтів», влада вишукувала будинки власників, що добровільно або вимушено залишили область, для пристосування їх під медичні заклади, які укомплектовуються приїжджим або відрядженим персоналом. У 1944—1945 поновлюються лікарні, амбулаторії та поліклініки, пункти здоров'я, тощо, відкриваються нові медичні заклади — обласна станція переливання крові, санітарно-авіаційна станція, шкірно-венерологічна лікарня на 25 ліжок, функціонує 25 аптек. У складі облвиконкому створюється обласний відділ охорони здоров'я, першим завідувачем якого стає О. Рябушенко, пізніше завідувачами були О. Устенко та В. Титар. У 1947 відбулось об'єднання амбулаторно-поліклінічних закладів з лікарнями (стаціонарами). У 1948—1949 створюється обласна лікарня, яку спочатку відкрито на базі міської лікарні («повшехного» шпиталю). Першим головним лікарем стає . У 1948 в Тернополі почав функціонувати обласний онкологічний диспансер.

Мережа закладів

Державні управління

Навчальні заклади

Бібліотеки

Обласні лікарні

Диспансери

Міські лікарні та поліклініки

Медичні центри

Комунальні

Приватні

  • клініка мікрохірургії ока «Медікус»
  • медичний центр «Віасан»
  • лікувально-діагностичний центр «Румед-Т»
  • клініка професора Стефана Хміля
  • медичний центр «Медівіт»
  • медичний центр «Ортоклініка»
  • медичний центр «Оксфорд Медікал Тернопіль»
  • «Стоматологія Олексюка»
  • центр відновлення зору, клініка лазерної мікрохірургї ока AS
  • «Центр Євмінова» та інші

Інші

  • Обласне бюро судово-медичної експертизи
  • Обласне патологоанатомічне бюро

Див. також

Примітки

  1. Комунальний заклад Тернопільської обласної ради
  2. Комунальний заклад Тернопільської обласної ради «Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» // Сайт Тернопільської обласної ради
  3. . Архів оригіналу за 15 липня 2017. Процитовано 3 жовтня 2017.

Джерела

  • Лікарі Тернопільщини (Хронологія імен та фактів). — Тернопіль: , 1996. — 100 с.

Посилання

  • Управління охорони здоров'я Тернопільської обласної державної адміністрації


image Це незавершена стаття про Тернопіль.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Ohorona zdorov ya v Ternopoli merezha medichnih zakladiv Ternopolya yaka zabezpechuye kompleksnu profilaktiku ta likuvannya meshkanciv mista IstoriyaPershi shpitali v Ternopoli vinikli majzhe z pochatku zasnuvannya mista U 1570 roci Knyaz Kostyantin Ostrozkij zasnuvav poryad iz cerkvoyu Rizdva Hristovogo ruskij shpital yakij piznishe pereneseno blizhche do Kremeneckoyi brami V darchij gramoti zokrema skazano Pri cerkvi maye buti shpital dlya ubogih do shpitalyu pridayemo lan bilya s Biloyi Tam samo skazano sho odniyeyu z mezh zgadanogo lanu buv lan polskogo shpitalyu Personal shpitaliv ochevidno skladali monahi zokrema v ukrayinskomu otci Vasiliyani Persha zgadka pro likarya Massinga ta aptekarya Fuksa datuyetsya 1830 yihni prizvisha stoyat pid zvernennyam do cisarya z prohannyam vidkriti v misti gimnaziyu Vid kincya 1860 h likarem u Ternopoli pracyuvav zokrema Omelyan Gladishovskij U 1890 v Ternopoli prozhivalo 27405 meshkanciv Smertnist nemovlyat stanovila 259 9 na 1000 narodzhenih do 6 rokiv z novonarodzhenih dozhivalo lishe 56 3 abo kozhna druga ditina Osnovnoyu prichinoyu smerti ditej buli gostri infekcijni zahvoryuvannya Ce stosuyetsya i doroslih Vid infekcijnih zahvoryuvan shorichno vmiralo 1 4 vid usih pomerlih U misti funkcionuvav povshehnij shpital na 70 85 lizhok ta izrayelskij shpital na 40 lizhok Pracyuvalo takozh 3 farmacevti dvi apteki U Pershu svitovu vijnu Ternopilshina stala arenoyu voyennih dij armij Avstro Ugorshini ta Nimechchini z Rosiyeyu V okupovanomu Ternopoli 23 serpnya 1914 25 lipnya 1916 pochinayetsya golod spalahuyut epidemiyi infekcijnih zahvoryuvan zrostaye smertnist osoblivo nemovlyat U ci chasi v misti pracyuye vijskovij shpital dlya sichovih strilciv shefom yakogo buv vijskovij likar Tit Yevgen Burachinskij Za chas dvomisyachnogo isnuvannya Galickoyi socialistichnoyi radyanskoyi respubliki v Ternopoli pri povitovij derzhavnij vladi isnuvala t z sanitarna komisiya na pravah viddilu z iniciativi yakoyi v pershij dekadi serpnya 1920 v misti vidkrito chotiri likarni na 166 lizhok 4 zagalnih ta 4 zubolikarski ambulatoriyi Misto podileno na 9 dilnic i za kozhnoyu zakripleno likarya Osnovnu chastinu gospitalizovanih skladali chervonoarmijci Dlya roboti v likarnyah mobilizovani miscevi likari Lizhka biliznu medikamenti perev yazuvalni zasobi hirurgichnij instrumentarij a takozh harchi zbirali v naselennya za vidozvoyu sanitarnoyi komisiyi U 1920 1939 Ternopil staye voyevodskim centrom u yakomu rozmistilisya voyevodske upravlinnya U sklad upravlinnya vhodiv uryad zdorov ya z direktorom i chiselnim aparatom U 1930 i uryad zdorov ya pidporyadkovuyetsya viddilu praci gromadskoyi opiki ta gromadskogo zdorov ya ale chiselnist aparatu ne zmenshilasya vin obijmaye okreme primishennya z 4 h kimnat Na medichnij upravlinskij aparat pokladeno ryad funkcij zokrema kontrolyuyuchu statistichnu metodichno organizacijnu perespecializaciyu likariv sho pracyuvali v oseredkah zdorov ya pidgotovka z pitan ftiziatriyi trahomi alkogolizmu tosho Shorichno viddilom skladavsya zvit pro ohoronu zdorov ya na pidstavi zvitiv povitovih likariv vidbuvalisya z yizdi povitovih likariv Ternopilskij oseredok zdorov ya miskogo tipu narahovuvav protituberkuloznu protitrahomnu protivenerichnu sportivnu pshihodni takozh pri oseredku bula stanciya opiki nad matir yu i ditinoyu U voyevodstvi narahovuvalosya 15 kas hvorih Odniyeyu z najpotuzhnishih bula kasa hvorih u Ternopoli vona obslugovuvala 5287 zastrahovanih ta 1341 chlena yihnih rodin U rik kasa hvorih obslugovuvala do 3250 hvorih Kolishnij povshehnij shpital teperishnya likarnya 1 U Ternopoli buv odin povshehnij shpital teperishnya likarnya 1 yakij vikonuvav rol povitovogo U 1928 roci tut bulo rozgornuto 120 lizhok vnutrishni hvorobi terapiya 29 hirurgiya 37 pologovi 8 infekcijni 16 inshi profili 30 lizhok Na likuvanni perebuvalo 3928 hvorih Do kincya 1938 potuzhnist shpitalyu zrosla do 144 lizhok za rahunok novozbudovanogo infekcijnogo korpusu yakij i donini vikonuye ci zh funkciyi Krim povshehnogo v Ternopoli buv she zhidivskij shpital na 40 lizhok budinok kolishnogo onkodispanseru U 1932 zareyestrovano taku kilkist infekcijnih zakaznih hvorob ta smertnih vipadkiv vid nih Hvoroba Chislo zahvoryuvan Chislo pomerlih Letalnist Cherevnij tif 171 17 9 9 91 13 14 3 Rizachka 17 3 17 6 Tuberkuloz 791 325 41 1 Trahoma 766 Shkarlyatina 897 111 12 4 Meningit 394 28 7 1 Kir 1171 14 1 2 Vartist medichnoyi poslugi likarska porada v ofisi abo pri obslugovuvanni vdoma v nichni ta svyatkovi dni vartist riznomanitnih manipulyacij vstanovlyuvalasya Ministerstvom skarbiv finansiv Napriklad likarska porada v ofisi koshtuvala 75 groshiv vdoma 1 zlotij 50 groshiv dovenne vlivannya 5 zlotih Za danimi profilaktichnih oglyadiv u shkolyariv molodshih ta starshih klasiv bulo viyavleno voshivist 16 18 urazhenist trahomoyu 1 zahvoryuvanist na tuberkuloz 5 U ti chasi vzhe isnuvala zavdannyami yakoyi buv naglyad za sanitarnim stanom shkilnih primishen i periodichne provedennya medichnih oglyadiv shkolyariv Z ciyeyu metoyu u shkolah buli posadi shkilnih likariv oplachuvalisya voni z fondiv kuratoriyi upravlinnya osviti Oglyad shkolyariv molodshih klasiv zdijsnyuvavsya povitovimi likaryami Povitovim likarem u Ternopoli buv Stanislav Zelinskij Takozh u misti pracyuvali likari ukrayinci doktor Ostrozkij doktor Nesterchuk doktor Chumak postijno patronuvav sportivnij klub Podillya doktor Svistun pershij vlasnik rentgenaparatu a takozh Moris Shmid doktor Shuparskij doktor Rozenfeld pediatr Mostovij hirurg Mihajlo Libergal ta inshi Farmacevtom buv magistr Byelinskij apteki yakogo znahodilisya v centri mista Bagato rokiv pracyuvav direktorom shpitalyu v Ternopoli hirurg Ignat Gersher Za chas pershogo prihodu sovyetiv 1939 1941 na kerivni posadi priznacheno prislanih zi shidnih oblastej osib Na pochatku 1940 radyanska vlada rozgornula v oblasti 180 medichnih zakladiv u yakih pracyuvalo 388 likariv i 549 serednih medichnih pracivnikiv U Ternopoli v ci roki funkcionuvala likarnya na 160 lizhok poliklinika na bazi kasi hvorih punkti zdorov ya na promislovih pidpriyemstvah Buli vidkriti protituberkulozna likarnya ta dispanser zhinocha ta dityacha konsultaciyi Direktorom likarni v Ternopoli buv doktor Bogdan Svistun vin viddav na zagalne koristuvannya vlasnij rentgenaparat za sho do nogo misceva vlada bula prihilnishoyu Do inshih ne bula takoyu Napriklad molodogo likarya Nesterchuka zaareshtovano i vin propav bezvisti Trivali stroki vidsidili likar okulit likar internist Soj zaginuv na zaslanni likar dermatovenerolog Osip Dzyadiv U chervni 1941 u misto vvijshli nimecki vijska Za chas nacistskoyi okupaciyi kilkist likariv rizko zmenshilasya likari yevreyi buli uv yazneni do getto a vidtak znisheni vagoma chastina likariv polyakiv pokinula misto j oblast Medichnu dopomogu nadavali v privatnomu poryadku v osnovnomu vcilili likari ukrayinci Krim togo diyav povshehnij shpital Dlya nimciv organizovano vijskovij shpital na bazi Pershoyi ternopilskoyi gimnaziyi Pislya drugogo prihodu sovyetiv vlada vishukuvala budinki vlasnikiv sho dobrovilno abo vimusheno zalishili oblast dlya pristosuvannya yih pid medichni zakladi yaki ukomplektovuyutsya priyizhdzhim abo vidryadzhenim personalom U 1944 1945 ponovlyuyutsya likarni ambulatoriyi ta polikliniki punkti zdorov ya tosho vidkrivayutsya novi medichni zakladi oblasna stanciya perelivannya krovi sanitarno aviacijna stanciya shkirno venerologichna likarnya na 25 lizhok funkcionuye 25 aptek U skladi oblvikonkomu stvoryuyetsya oblasnij viddil ohoroni zdorov ya pershim zaviduvachem yakogo staye O Ryabushenko piznishe zaviduvachami buli O Ustenko ta V Titar U 1947 vidbulos ob yednannya ambulatorno poliklinichnih zakladiv z likarnyami stacionarami U 1948 1949 stvoryuyetsya oblasna likarnya yaku spochatku vidkrito na bazi miskoyi likarni povshehnogo shpitalyu Pershim golovnim likarem staye U 1948 v Ternopoli pochav funkcionuvati oblasnij onkologichnij dispanser Merezha zakladivDerzhavni upravlinnya Upravlinnya ohoroni zdorov ya Ternopilskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Viddil ohoroni zdorov ya ta medichnogo zabezpechennya Ternopilskoyi miskoyi radi Navchalni zakladi Ternopilskij derzhavnij medichnij universitet imeni I Ya Gorbachevskogo Medichnij koledzh privatnij Ternopilska zagalnoosvitnya shkola medichnij licej 15 Biblioteki Ternopilska oblasna naukova medichna biblioteka Biblioteka Ternopilskogo derzhavnogo medichnogo universitetu imeni I Ya Gorbachevskogo Oblasni likarni KUTOR Ternopilska universitetska likarnya Ternopilska oblasna komunalna klinichna psihonevrologichna likarnya KUTOR Ternopilska oblasna dityacha klinichna likarnya Dispanseri KUTOR Ternopilskij oblasnij klinichnij onkologichnij dispanser KUTOR Ternopilskij oblasnij klinichnij shkirno venerologichnij dispanser KUTOR Oblasnij narkologichnij dispanser Ternopilskij oblasnij komunalnij likarsko fizkulturnij dispanser Miski likarni ta polikliniki Ternopilska miska komunalna likarnya shvidkoyi dopomogi 1 Ternopilska miska dityacha komunalna likarnya Miska komunalna stomatologichna poliklinika Komunalna dityacha stomatologichna poliklinika Medichni centri Komunalni Ternopilskij oblasnij klinichnij perinatalnij centr Mati i ditina KUTOR Informacijno analitichnij centr medichnoyi statistiki Oblasnij centr mediko socialnoyi ekspertizi Oblasnij komunalnij centr profilaktiki i borotbi zi SNIDom Privatni klinika mikrohirurgiyi oka Medikus medichnij centr Viasan likuvalno diagnostichnij centr Rumed T klinika profesora Stefana Hmilya medichnij centr Medivit medichnij centr Ortoklinika medichnij centr Oksford Medikal Ternopil Stomatologiya Oleksyuka centr vidnovlennya zoru klinika lazernoyi mikrohirurgyi oka AS Centr Yevminova ta inshi Inshi Oblasne byuro sudovo medichnoyi ekspertizi Oblasne patologoanatomichne byuroDiv takozhOhorona zdorov ya v Ternopilskij oblastiPrimitkiKomunalnij zaklad Ternopilskoyi oblasnoyi radi Komunalnij zaklad Ternopilskoyi oblasnoyi radi Centr ekstrenoyi medichnoyi dopomogi ta medicini katastrof Sajt Ternopilskoyi oblasnoyi radi Arhiv originalu za 15 lipnya 2017 Procitovano 3 zhovtnya 2017 DzherelaLikari Ternopilshini Hronologiya imen ta faktiv Ternopil 1996 100 s PosilannyaUpravlinnya ohoroni zdorov ya Ternopilskoyi oblasnoyi derzhavnoyi administraciyi Ce nezavershena stattya pro Ternopil Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ