Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Координати 7 45 20 пн ш 4 33 07 сх д 7 75556000 пн ш 4 55222000 сх д 7 75556000 4 55222000 Свяще нний гай Осу н Осогбо а

Осун-Осогбо

Осун-Осогбо

Координати: 7°45′20″ пн. ш. 4°33′07″ сх. д. / 7.75556000° пн. ш. 4.55222000° сх. д. / 7.75556000; 4.55222000

Свяще́нний гай Осу́н-Осогбо́ (англ. Osun-Osogbo Sacred Grove) — священний для народу йоруба гай, що простягається вздовж річки Осун, поблизу міста Осогбо у Нігерії. Містить велику кількість скульптур, святилищ і витворів мистецтва, присвячених богині родючості Осун та іншим божествам йоруба. Один з останніх священних лісів цієї культури, що збереглися. На знак визнання світового значення та культурної цінності, 2005 року його було внесено до Переліку об'єктів Світової спадщини ЮНЕСКО.

Священний гай Осун-Осогбо
Osun-Osogbo Sacred Grove 
Світова спадщина
image
7°45′20″ пн. ш. 4°33′08″ сх. д. / 7.7555555555833777° пн. ш. 4.552222222249977968° сх. д. / 7.7555555555833777; 4.552222222249977968
Країнаimage Нігерія
ТипКультурний
(Критерії)ii, iii, vi
Об'єкт №1118
РегіонАфрика
Зареєстровано:2005 (29 сесія)
image
image
Розташування на карті Нігерії
image Осун-Осогбо у Вікісховищі

Історія

Гай Осун-Осогбо має загальну площу близько 75 гектарів і розташований на берегах річки Осун, в околиці міста Осогбо, штату Осун Нігерії. Він є священним для народу йоруба і вважається місцем проживання богині родючості Осун. У ньому розміщені палац, сорок святинь, присвячених Осун та іншим божествам йоруба, а також ще дев'ять місць поклоніння на березі річки — всі з'єднані між собою ритуальними стежками. Вважається, що Осун є духовною матір'ю населення міста Осогбо, а священний гай символізує договір, укладений між Ларуйє, засновником поселення, і богинею: захист та процвітання, в обмін на шанування духу лісу та зведення храму на її честь.

До 30—40-х років нашого століття кожне місто народу йоруба мало подібні священні гаї. Але під тиском урбанізації, поширення ісламу та змін у культурі, більшість з них атрофувалися або зникли взагалі. Осун-Осогбо спіткала б аналогічна доля, якби не втручання Сюзанни Венгер — австрійської художниці, яка емігрувала з Європи до Нігерії, де зацікавилася та почала вивчати культуру йоруба, за деякий час побралася з місцевим священиком і стала Верховною жрицею.

image
Зразок дерев'яної скульптури з Осогбо

На початку 1950-х років зміни в політичному устрої та релігійних вподобаннях у Нігерії здійснили свій вплив і на Осун-Осогбо: почало нехтуватися проведення традиційних ритуалів та обрядів поклоніння, поступово зменшувалася кількість священиків і послідовників релігії, поширилося мародерство та розкрадання скульптур. Крім того, частину Священого гаю було відведено на потреби сільського господарства: вирубувалися дерева, закладалися плантації тику, стали вільними, заборонені раніше, мисливство та рибальство на його території.

Громадська активістка та прихильниця культури йоруба, Сюзанна Венгер переїхала до Осогбо і, за підтримки місцевої общини, створила рух Нового сакрального мистецтва, метою якого стало повернення втрачених земель, заборона промислів та захист Священного гаю від цілковитого знищення. Залучивши до співпраці й інших митців, Венгер почала поступове відновлення Осун-Осогбо. Всі втрачені скульптури було відновлено, але виконано, на відміну від традиційних — рухомих, дерев'яних і невеликого розміру, — стаціонарними, великими, з цементу та заліза, що мало відлякувати грабіжників і захистити від подальшого розкрадання Священного гаю. При цьому скульптури, все ж таки, виготовлялися відповідно до міфології йоруба, через консультації з богами, що проводилися за встановленими традиціями. Поступово Осун-Осогбо був відновлений повністю і став символом самоідентифікації для всього народу йоруба, а також візитівкою міста Осогбо. 1965 року частині Священного гаю було присвоєно статус національної пам'ятки, 1992 — всьому об'єкту площею 75 гектарів, у 2005 він увійшов до Світової спадщини ЮНЕСКО. Цілком присвятивши себе Осун-Осогбо, Сюзанна Венгер до останніх днів жила в Нігерії, померла у 2009, у віці 93 років.

Фестиваль

image
Священний світильник Фестивалю Осун-Осогбо

Відновлений Осун-Осогбо став місцем паломництва та головним сакральним об'єктом для йоруба, зокрема й для представників африканської діаспори. Також, ще з 1370 року, до наших днів збереглася традиція проведення кожного серпня святкувань, що символізують возз'єднання народу зі своїми предками й засновниками Осогбо, покликані викликати духи колишніх королів, а також підтримувати зв'язки з божествами зі Священного гаю. У теперішній час заходи отримали назву «Фестиваль Осун-Осогбо», на який, окрім етнічних йоруба, приїздять численні туристи.

Фестиваль триває дванадцять днів і розпочинається традиційним духовним очищенням міста під назвою Ійвопопо (йоруба Ìwòpòpò). Потім, за три дні, урочисто запалюється 500-річний світильник, що має 16 ламп і називається Олоджумеріндінлоган (йоруба Olójúmérìndínlógún). Ще за чотири дні відбувається Айборіейд (йоруба Ìboríadé) — зібрання всіх колишніх правителів для здійснення благословення. Завершується фестиваль святковою ходою всього народу до Священного гаю, на чолі зі священиками й жрецями: з піснями, танцями і у супроводі барабанщиків.

Наукове значення

Окрім культурного й історичного, Священний гай Осун-Осогбо має також наукове та освітнє значення. Завдяки своєму багатому тваринному та рослинному світові, він став місцем проведення різноманітних досліджень і спостережень. Його густі лісові насадження є одними з останніх вцілілих високих лісів на півдні Нігерії, рослинний світ налічує понад 400 різних видів, з яких близько двохсот використовуються з лікувальною метою.

Галерея

  • image
    Річка Осун
  • image
    Будівлі на території Священного гаю
  • image
    Скульптури в Священному гаю
  • image
    Одне із святилищ в Осун-Осогбо
  • image
    Храм богині Осун
  • image
    Вхід до храму богині Осун
  • image
    Барельєф на вході до храму богині Осун
  • image
    Скульптура божества в Осун-Осогбо

Примітки

  1. * Назва в офіційному англомовному списку
  2. . whc.unesco.org (англ) . ЮНЕСКО. Архів оригіналу за 1 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  3. Thomas R. Gensheimer, Celeste Lovette Guichard, 2014, С. 34-35
  4. Norbert Brockman, 2011, С. 399–400
  5. . diepresse.com (нім) . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 9 червня 2014.
  6. . stmv1.orf.at (нім) . ORF. 13 січня 2009. Архів оригіналу за 24 жовтня 2013. Процитовано 9 червня 2014.
  7. Olaniyi Thevoice Abodedele (4 лютого 2012). . olaniyithevoice.wix.com (англ) . The Nigerian voice magazine. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014.
  8. . osunosogbofestival.com (англ) . Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 9 червня 2014.
  9. Adekunle Olatunji. . dailyindependentnig.com (англ) . The Daily Independent. Архів оригіналу за 14 липня 2014. Процитовано 9 червня 2014.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Осун-Осогбо
  • Священний гай Осун-Осогбо [ 1 липня 2014 у Wayback Machine.] на офіційному сайті ЮНЕСКО (англ.)
  • Інформаційна довідка та фотогалерея Священного гаю Осун-Осогбо [ 13 квітня 2015 у Wayback Machine.] на сайті Африканської світової спадщини (англ.)
  • Промо-відео про Священний гай Осун-Осогбо [ 29 березня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
  • Офіційний сайт фестивалю «Осун-Осогбо» [ 26 липня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)

Джерела та література

  • Norbert Brockman. Encyclopedia of Sacred Places. — Santa Barbara : ABC-CLIO, 2011. — Т. 1. — С. 399-400. — .(англ.)
  • Thomas R. Gensheimer, Celeste Lovette Guichard. World Heritage and National Registers: Stewardship in Perspective. — New Brunswick : Transaction Publishers, 2014. — С. 33-42. — .(англ.)
  • Afolabi Kayode. Osun Osogbo: Sacred People and Sacred Places. — Booksurge Publishing, 2006. — 141 с. — .(англ.)
  • Peter Probst. Osogbo and the Art of Heritage. — Bloomington : Indiana University Press, 2011. — 207 с. — .(англ.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Koordinati 7 45 20 pn sh 4 33 07 sh d 7 75556000 pn sh 4 55222000 sh d 7 75556000 4 55222000 Svyashe nnij gaj Osu n Osogbo angl Osun Osogbo Sacred Grove svyashennij dlya narodu joruba gaj sho prostyagayetsya vzdovzh richki Osun poblizu mista Osogbo u Nigeriyi Mistit veliku kilkist skulptur svyatilish i vitvoriv mistectva prisvyachenih bogini rodyuchosti Osun ta inshim bozhestvam joruba Odin z ostannih svyashennih lisiv ciyeyi kulturi sho zbereglisya Na znak viznannya svitovogo znachennya ta kulturnoyi cinnosti 2005 roku jogo bulo vneseno do Pereliku ob yektiv Svitovoyi spadshini YuNESKO Svyashennij gaj Osun OsogboOsun Osogbo Sacred Grove Svitova spadshina7 45 20 pn sh 4 33 08 sh d 7 7555555555833777 pn sh 4 552222222249977968 sh d 7 7555555555833777 4 552222222249977968Krayina NigeriyaTipKulturnijKriteriyiii iii viOb yekt 1118RegionAfrikaZareyestrovano 2005 29 sesiya Roztashuvannya na karti Nigeriyi Osun Osogbo u VikishovishiIstoriyaGaj Osun Osogbo maye zagalnu ploshu blizko 75 gektariv i roztashovanij na beregah richki Osun v okolici mista Osogbo shtatu Osun Nigeriyi Vin ye svyashennim dlya narodu joruba i vvazhayetsya miscem prozhivannya bogini rodyuchosti Osun U nomu rozmisheni palac sorok svyatin prisvyachenih Osun ta inshim bozhestvam joruba a takozh she dev yat misc pokloninnya na berezi richki vsi z yednani mizh soboyu ritualnimi stezhkami Vvazhayetsya sho Osun ye duhovnoyu matir yu naselennya mista Osogbo a svyashennij gaj simvolizuye dogovir ukladenij mizh Larujye zasnovnikom poselennya i bogineyu zahist ta procvitannya v obmin na shanuvannya duhu lisu ta zvedennya hramu na yiyi chest Do 30 40 h rokiv nashogo stolittya kozhne misto narodu joruba malo podibni svyashenni gayi Ale pid tiskom urbanizaciyi poshirennya islamu ta zmin u kulturi bilshist z nih atrofuvalisya abo znikli vzagali Osun Osogbo spitkala b analogichna dolya yakbi ne vtruchannya Syuzanni Venger avstrijskoyi hudozhnici yaka emigruvala z Yevropi do Nigeriyi de zacikavilasya ta pochala vivchati kulturu joruba za deyakij chas pobralasya z miscevim svyashenikom i stala Verhovnoyu zhriceyu Zrazok derev yanoyi skulpturi z Osogbo Na pochatku 1950 h rokiv zmini v politichnomu ustroyi ta religijnih vpodobannyah u Nigeriyi zdijsnili svij vpliv i na Osun Osogbo pochalo nehtuvatisya provedennya tradicijnih ritualiv ta obryadiv pokloninnya postupovo zmenshuvalasya kilkist svyashenikiv i poslidovnikiv religiyi poshirilosya maroderstvo ta rozkradannya skulptur Krim togo chastinu Svyashenogo gayu bulo vidvedeno na potrebi silskogo gospodarstva virubuvalisya dereva zakladalisya plantaciyi tiku stali vilnimi zaboroneni ranishe mislivstvo ta ribalstvo na jogo teritoriyi Gromadska aktivistka ta prihilnicya kulturi joruba Syuzanna Venger pereyihala do Osogbo i za pidtrimki miscevoyi obshini stvorila ruh Novogo sakralnogo mistectva metoyu yakogo stalo povernennya vtrachenih zemel zaborona promisliv ta zahist Svyashennogo gayu vid cilkovitogo znishennya Zaluchivshi do spivpraci j inshih mitciv Venger pochala postupove vidnovlennya Osun Osogbo Vsi vtracheni skulpturi bulo vidnovleno ale vikonano na vidminu vid tradicijnih ruhomih derev yanih i nevelikogo rozmiru stacionarnimi velikimi z cementu ta zaliza sho malo vidlyakuvati grabizhnikiv i zahistiti vid podalshogo rozkradannya Svyashennogo gayu Pri comu skulpturi vse zh taki vigotovlyalisya vidpovidno do mifologiyi joruba cherez konsultaciyi z bogami sho provodilisya za vstanovlenimi tradiciyami Postupovo Osun Osogbo buv vidnovlenij povnistyu i stav simvolom samoidentifikaciyi dlya vsogo narodu joruba a takozh vizitivkoyu mista Osogbo 1965 roku chastini Svyashennogo gayu bulo prisvoyeno status nacionalnoyi pam yatki 1992 vsomu ob yektu plosheyu 75 gektariv u 2005 vin uvijshov do Svitovoyi spadshini YuNESKO Cilkom prisvyativshi sebe Osun Osogbo Syuzanna Venger do ostannih dniv zhila v Nigeriyi pomerla u 2009 u vici 93 rokiv FestivalSvyashennij svitilnik Festivalyu Osun Osogbo Vidnovlenij Osun Osogbo stav miscem palomnictva ta golovnim sakralnim ob yektom dlya joruba zokrema j dlya predstavnikiv afrikanskoyi diaspori Takozh she z 1370 roku do nashih dniv zbereglasya tradiciya provedennya kozhnogo serpnya svyatkuvan sho simvolizuyut vozz yednannya narodu zi svoyimi predkami j zasnovnikami Osogbo poklikani viklikati duhi kolishnih koroliv a takozh pidtrimuvati zv yazki z bozhestvami zi Svyashennogo gayu U teperishnij chas zahodi otrimali nazvu Festival Osun Osogbo na yakij okrim etnichnih joruba priyizdyat chislenni turisti Festival trivaye dvanadcyat dniv i rozpochinayetsya tradicijnim duhovnim ochishennyam mista pid nazvoyu Ijvopopo joruba Iwopopo Potim za tri dni urochisto zapalyuyetsya 500 richnij svitilnik sho maye 16 lamp i nazivayetsya Olodzhumerindinlogan joruba Olojumerindinlogun She za chotiri dni vidbuvayetsya Ajboriejd joruba Iboriade zibrannya vsih kolishnih praviteliv dlya zdijsnennya blagoslovennya Zavershuyetsya festival svyatkovoyu hodoyu vsogo narodu do Svyashennogo gayu na choli zi svyashenikami j zhrecyami z pisnyami tancyami i u suprovodi barabanshikiv Naukove znachennyaOkrim kulturnogo j istorichnogo Svyashennij gaj Osun Osogbo maye takozh naukove ta osvitnye znachennya Zavdyaki svoyemu bagatomu tvarinnomu ta roslinnomu svitovi vin stav miscem provedennya riznomanitnih doslidzhen i sposterezhen Jogo gusti lisovi nasadzhennya ye odnimi z ostannih vcililih visokih lisiv na pivdni Nigeriyi roslinnij svit nalichuye ponad 400 riznih vidiv z yakih blizko dvohsot vikoristovuyutsya z likuvalnoyu metoyu GalereyaRichka Osun Budivli na teritoriyi Svyashennogo gayu Skulpturi v Svyashennomu gayu Odne iz svyatilish v Osun Osogbo Hram bogini Osun Vhid do hramu bogini Osun Barelyef na vhodi do hramu bogini Osun Skulptura bozhestva v Osun OsogboPrimitki Nazva v oficijnomu anglomovnomu spisku whc unesco org angl YuNESKO Arhiv originalu za 1 lipnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 Thomas R Gensheimer Celeste Lovette Guichard 2014 S 34 35 Norbert Brockman 2011 S 399 400 diepresse com nim Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 9 chervnya 2014 stmv1 orf at nim ORF 13 sichnya 2009 Arhiv originalu za 24 zhovtnya 2013 Procitovano 9 chervnya 2014 Olaniyi Thevoice Abodedele 4 lyutogo 2012 olaniyithevoice wix com angl The Nigerian voice magazine Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 osunosogbofestival com angl Arhiv originalu za 18 travnya 2015 Procitovano 9 chervnya 2014 Adekunle Olatunji dailyindependentnig com angl The Daily Independent Arhiv originalu za 14 lipnya 2014 Procitovano 9 chervnya 2014 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Osun Osogbo Svyashennij gaj Osun Osogbo 1 lipnya 2014 u Wayback Machine na oficijnomu sajti YuNESKO angl Informacijna dovidka ta fotogalereya Svyashennogo gayu Osun Osogbo 13 kvitnya 2015 u Wayback Machine na sajti Afrikanskoyi svitovoyi spadshini angl Promo video pro Svyashennij gaj Osun Osogbo 29 bereznya 2014 u Wayback Machine angl Oficijnij sajt festivalyu Osun Osogbo 26 lipnya 2014 u Wayback Machine angl Dzherela ta literaturaNorbert Brockman Encyclopedia of Sacred Places Santa Barbara ABC CLIO 2011 T 1 S 399 400 ISBN 978 1 59884 654 6 angl Thomas R Gensheimer Celeste Lovette Guichard World Heritage and National Registers Stewardship in Perspective New Brunswick Transaction Publishers 2014 S 33 42 ISBN 978 1 4128 5265 4 angl Afolabi Kayode Osun Osogbo Sacred People and Sacred Places Booksurge Publishing 2006 141 s ISBN 978 1 419 65728 3 angl Peter Probst Osogbo and the Art of Heritage Bloomington Indiana University Press 2011 207 s ISBN 978 0 253 22295 4 angl

Дата публікації:
Топ