Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
О́стрів Фуруге́льма (рос. Остров Фуругельма) — невеликий острів у затоці Петра Великого Японського моря. Знаходиться за 5,2 км на південь від , що на материку. Адміністративно належить до Хасанського району Приморського краю Росії.
| Острів Фуругельма | |
|---|---|
| Остров Фуругельма | |
 Бухта Західна | |
| Географія | |
| 42°27′ пн. ш. 130°55′ сх. д. / 42.450° пн. ш. 130.917° сх. д.Координати: 42°27′ пн. ш. 130°55′ сх. д. / 42.450° пн. ш. 130.917° сх. д. | |
| Місцерозташування | затока Петра Великого Японське море |
| Акваторія | Японське море |
| Площа | 1,9 км² |
| Найвища точка | 120 м |
| Країна | |
 Росія | |
| Регіон | Приморський край |
| (Адм. одиниця) | Приморський край |
| Населення | відсутнє |
  Острів Фуругельма Острів Фуругельма (Росія) | |
 Острів Фуругельма у Вікісховищі | |
Географія
Острів має розміри 2,5 км в довжину та 1,5 км в ширину. Береги скелясті та стрімкі. Острів оточений мілиною менше 10 м, на якій лежать як надводні, так і підводні камені. Із західного боку острів має невеликі бухти із стоячими у воді кам'яними колонами. Найхолодніший місяць — січень −11 °C, найтепліший — серпень +21 °C. Температура води сягає в серпні +23-25 °C.
Острів відомий своїми пташиними базарами. Тут мешкає численна колонія чорнохвостих мартинів, яка нараховує понад 50 тисяч птахів. Поряд мешкають та тонкодзьобі кайри. Острів слугує також місцем відпочинку деяких перелітних птахів, які занесені до — буревісник, орлан-білохвіст, поморник та . Всього на острові проживає понад 300 видів птахів, 80 з яких гніздяться. Зустрічаються види, які занесені до Червоної книги Росії — японський та даурський журавлі, чорний гриф, беркут та сокіл-сапсан. Найбільші з відомих у світі колоній японського баклана та чорнохвостого мартина розташовані саме на цьому острові. Всього в травні-червні на острові збираються до 100 тисяч особин.
Серед ссавців поширені миша польова та полівка велика. Із плазунів поширені японський вуж та . На скелях Міхельсона, що поряд з островом, мешкають тюлені. На піщаному мілководді існує колонія гребінців, найбільша в Примор'ї.
Історія
Острів був описаний 10 травня 1854 року моряками фрегата «Паллада» і названий на честь , капітана транспорту «Князь Меншиков», який належав Російсько-Американській компанії. Після 1922 року на острові розмістили декілька колгоспних рибальських дільниць. Найбільшу відомість острів отримав після відкриття тут звіроферми, на якій вперше почали розводити . Невдовзі звірі почали видушувати пташині базари і звіроферму закрили. Після загострення відносин з Японією, на острові збудували берегову оборону — була введена в дію артилерійська батарея та декілька протидесантних укріплень. В бойовому стані вони тримались до кінця корейської війни. В кінці 1970-их років гарнізон розформували. На сьогодні населення на острові відсутнє. З 24 березня 1978 року острів відноситься до , в Західній бухті розташований кордон південного сектору.
Посилання
- На сайті Шамора [ 7 лютого 2012 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з географії Приморського краю. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
O striv Furuge lma ros Ostrov Furugelma nevelikij ostriv u zatoci Petra Velikogo Yaponskogo morya Znahoditsya za 5 2 km na pivden vid sho na materiku Administrativno nalezhit do Hasanskogo rajonu Primorskogo krayu Rosiyi Ostriv FurugelmaOstrov FurugelmaBuhta ZahidnaGeografiya42 27 pn sh 130 55 sh d 42 450 pn sh 130 917 sh d 42 450 130 917 Koordinati 42 27 pn sh 130 55 sh d 42 450 pn sh 130 917 sh d 42 450 130 917Misceroztashuvannyazatoka Petra Velikogo Yaponske moreAkvatoriyaYaponske morePlosha1 9 km Najvisha tochka120 mKrayina RosiyaRegionPrimorskij krajAdm odinicyaPrimorskij krajNaselennyavidsutnyeOstriv FurugelmaOstriv Furugelma Rosiya Ostriv Furugelma u VikishovishiGeografiyaOstriv maye rozmiri 2 5 km v dovzhinu ta 1 5 km v shirinu Beregi skelyasti ta strimki Ostriv otochenij milinoyu menshe 10 m na yakij lezhat yak nadvodni tak i pidvodni kameni Iz zahidnogo boku ostriv maye neveliki buhti iz stoyachimi u vodi kam yanimi kolonami Najholodnishij misyac sichen 11 C najteplishij serpen 21 C Temperatura vodi syagaye v serpni 23 25 C Ostriv vidomij svoyimi ptashinimi bazarami Tut meshkaye chislenna koloniya chornohvostih martiniv yaka narahovuye ponad 50 tisyach ptahiv Poryad meshkayut ta tonkodzobi kajri Ostriv sluguye takozh miscem vidpochinku deyakih perelitnih ptahiv yaki zaneseni do burevisnik orlan bilohvist pomornik ta Vsogo na ostrovi prozhivaye ponad 300 vidiv ptahiv 80 z yakih gnizdyatsya Zustrichayutsya vidi yaki zaneseni do Chervonoyi knigi Rosiyi yaponskij ta daurskij zhuravli chornij grif berkut ta sokil sapsan Najbilshi z vidomih u sviti kolonij yaponskogo baklana ta chornohvostogo martina roztashovani same na comu ostrovi Vsogo v travni chervni na ostrovi zbirayutsya do 100 tisyach osobin Sered ssavciv poshireni misha polova ta polivka velika Iz plazuniv poshireni yaponskij vuzh ta Na skelyah Mihelsona sho poryad z ostrovom meshkayut tyuleni Na pishanomu milkovoddi isnuye koloniya grebinciv najbilsha v Primor yi IstoriyaOstriv buv opisanij 10 travnya 1854 roku moryakami fregata Pallada i nazvanij na chest kapitana transportu Knyaz Menshikov yakij nalezhav Rosijsko Amerikanskij kompaniyi Pislya 1922 roku na ostrovi rozmistili dekilka kolgospnih ribalskih dilnic Najbilshu vidomist ostriv otrimav pislya vidkrittya tut zvirofermi na yakij vpershe pochali rozvoditi Nevdovzi zviri pochali vidushuvati ptashini bazari i zvirofermu zakrili Pislya zagostrennya vidnosin z Yaponiyeyu na ostrovi zbuduvali beregovu oboronu bula vvedena v diyu artilerijska batareya ta dekilka protidesantnih ukriplen V bojovomu stani voni trimalis do kincya korejskoyi vijni V kinci 1970 ih rokiv garnizon rozformuvali Na sogodni naselennya na ostrovi vidsutnye Z 24 bereznya 1978 roku ostriv vidnositsya do v Zahidnij buhti roztashovanij kordon pivdennogo sektoru PosilannyaNa sajti Shamora 7 lyutogo 2012 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya z geografiyi Primorskogo krayu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi