Острів Святої Інеси ісп Isla Santa Inés англ Santa Inés Island острів у західній частині архіпелагу Вогняна Земля розташ

Острів Святої Інеси (ісп. Isla Santa Inés, англ. Santa Inés Island) — острів у західній частині архіпелагу Вогняна Земля, розташований у Тихому океані, біля найпівденніших берегів Південної Америки, адміністративно відноситься до регіону Магальянес і Чилійська Антарктика, Чилі.

Острів Святої Інеси
ісп. Isla Santa Inés

Карта {{{annotations}}}
Острів Святої Інеси на західному вході у Магелланову протоку


Географія
53°45′00″ пд. ш. 72°45′00″ зх. д. / 53.75000° пд. ш. 72.75000° зх. д. / -53.75000; -72.75000Координати: 53°45′00″ пд. ш. 72°45′00″ зх. д. / 53.75000° пд. ш. 72.75000° зх. д. / -53.75000; -72.75000
Місцерозташування	Південна Америка Тихий океан
Акваторія	Тихий океан
Група островів	архіпелаг Вогняна Земля
Площа	3688 км² ^{(144-те місце)}
Довжина	90 км
Ширина	62 км
Берегова лінія	1098 км
Найвища точка	HP, 1341 м
Країна
Чилі
Регіон	Магальянес
Район	провінція Магальянес, комуна Пунта-Аренас
Населення	безлюдний
Острів Святої Інеси Острів Святої Інеси (Чилі)
Острів Святої Інеси Острів Святої Інеси (Ісла Гранде де Тьєрра дель Фуего)

Острів Святої Інеси у Вікісховищі

Географія

Острів знаходиться у південних широтах Тихого океану, в провінції Магальянес, у регіоні Магальянес і Чилійська Антарктика, біля крайньої південної материкової частини чилійського узбережжя, та віддалений від нього (півострів Брансвік) на 9 км на південний захід через Магелланову протоку, в якій, в цьому місці лежить кілька невеличких острівців, найбільший з яких — острів Карлоса III. На півночі він відділений від острова Жакес протокою Канал Абра (шириною 1-8 км); на північному сході від острова Рієско та півострова Брансвік, довгою Магеллановою протокою (3,5-11 км); на південний сході, через протоку Канал Барбара (1,6-6 км) — розташовані кілька островів, найбільші з яких Кларенс та Каєтано. Протяжність острова з північного заходу на південний схід понад 90 км, при максимальній ширині 62 км. Має площу — 3687,9 км² (6-тє місце у Чилі та (144-те в світі)). Найбільша висота (HP) острова 1341 м. Довжина берегової лінії — 1098,1 м. Острів материкового походження, являє собою затоплену частину Берегових Кордильєр зі слідами льодовикового впливу, з крутими берегами, які надзвичайно розчленовані фіордами та затоками, особливо в південно-захыдный частині, тут же розташована велика кількість дрібних острівців.

На острові розташоване невелике льодове поле під назвою «Грандес Вентісяуерос».

Історія

Острів Святої Інеси вперше європейцями був відкритий у 1520 році експедицією португальського мореплавця Ф. Магеллана. До початку XIX століття на півночі острова селилися індіанці алакалуфи. У 1914 році в одному із фіордів острова переховувався німецький легкий крейсер після Фолклендської битви. Першим дослідником острова був французький письменник та альпініст Марк Ав'є у 1951 році. Своє дослідження він описав у роботі «Монтс Пасифік».

Див. також

(Список островів за площею)

Примітки

Santa Inez Island [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site (англ.)
USGS. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 16-02-2018. (англ.)

Посилання

Santa Inez Island [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site. Оновлено: 28-07-1988 (англ.)

Це незавершена стаття про острів, чи острови.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Це незавершена стаття з географії Чилі.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[islands-1] Santa Inez Island [ 22 лютого 2020 у Wayback Machine.] UN SYSTEM-WIDE EARTHWATCH Web Site (англ.)

[usgs-2] USGS. . Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 16-02-2018. (англ.)