Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Федір Панасович Осташенко біл Фёдар Апанасавіч Асташэнка 19 червня 1896 18960619 27 жовтня 1976 радянський військовик Ге

Осташенко Федір Панасович

Осташенко Федір Панасович

Федір Панасович Осташенко (біл. Фёдар Апанасавіч Асташэнка; 19 червня 1896(18960619) — 27 жовтня 1976) — радянський військовик, Герой Радянського Союзу (28.04.1945). генерал-лейтенант ЗС СРСР (1945). Депутат Верховної Ради УРСР 2-го скликання.

Федір Панасович Осташенко
біл. Фёдар Апанасавіч Асташэнка
image
Народження19 червня 1896(1896-06-19)
село Велика Любщина, тепер Вітебського району Вітебської області, Республіка Білорусь
Смерть27 жовтня 1976(1976-10-27) (80 років)
Москва
ПохованняВаганьковське кладовище
Країнаimage Російська імперія →
image СРСР
Приналежністьimage Радянська армія
ОсвітаВійськова академія Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації
Роки службиimage 1915-1918
image 1918-1956
Званняimage Генерал-лейтенант
Командування

Війни / битвиПерша світова війна
Громадянська війна в Росії
Польсько-радянська війна (1920)
Німецько-радянська війна
Нагороди
image
image image image image
image image image image
image
Медаль «За оборону Сталінграда»
 image
image Осташенко Федір Панасович у Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Осташенко.

Біографія

Народився 19 червня 1896 року в селі Велика Любщина (тепер Вітебського району Вітебської області, Республіка Білорусь) у селянській родині. Закінчив чотири класи гімназії.

У серпні 1915 року призваний до лав російської імператорської армії, брав участь у Першій світовій війні, проходив службу рядовим лейб-гвардії Петроградського полку (Південно-Західний фронт).

На початку 1918 року повернувся в рідне село, був одним із організаторів та членів комітету селянської бідноти в містечку Сураж.

У липні 1918 року вступив до лав Червоної армії на стороні якої брав участь у громадянській війні в Росії, був спочатку писарем, потім помічником командира взводу 84-го стрілецького полку 10-ї стрілецької дивізії. Воював проти військ Юденича на Західному фронті, потім проти польських військ. У 1920 році закінчив Смоленські піхотні курси командного складу.

У 1921 році — командир роти, потім ад'ютант при команді частин особливого призначення. У квітні 1922 року заарештований співробітниками ОДПУ Вітебська за незаконну видачу відпускних квитків солдатам-дезертирам, але у грудні 1922 року звільнений з ув'язнення. У травні 1923 року звільнений з армії, але вже в липні 1923 року продовжив службу, займав різні посади у 79-му стрілецькому полку у Вітебську: старшина, помічник начальника господарської команди полку, помічник начальника кулеметної команди полку, помічник начальника і начальник полкової школи, помічник командира роти. У липні 1925 — вересні 1926 року — командир роти 190-го стрілецького полку в Смоленську.

У 1927 році закінчив повторні курси середнього командного складу при Московській військовій піхотній школі імені Ашенбренера, продовжував командувати ротою, потім служив начальником полкової школи у тому ж полку.

Член ВКП(б) з 1928 року.

З квітня 1929 року — командир батальйону 15-го стрілецького полку в Полоцьку. З березня 1931 року служив у штабі Білоруського військового округу: з березня 1931 року — помічник начальника сектора, з березня 1933 року — начальник відділу, з лютого 1935 по грудень 1937 року — начальник відділення в штабі Білоруського військового округу.

У 1938 році закінчив Вищі стрілецько-тактичні курси удосконалення командного складу піхоти «Постріл». З вересня 1938 року — помічник командира 52-ї стрілецької дивізії Білоруського Особливого військового округу в місті Мозир. З вересня 1939 року — комендант Мозирського укріпленого району. З вересня 1940 року — заступник командира 6-ї стрілецької дивізії Західного Особливого військового округу.

З початком німецько-радянської війни 6-а стрілецька дивізія 28-го стрілецького корпусу 4-ї армії Західного фронту понесла великі втрати в районі Бреста. З вересня 1941 по червень 1942 року — командир 368-ї стрілецької дивізії Сибірського військового округу. У 1942 році закінчив Військову академію Генштабу імені Ворошилова за прискореною програмою.

З грудня 1942 року — командир 47-ї гвардійської стрілецької дивізії в 5-й танковій та 12-й арміях Сталінградського і Південно-Західного фронтів. Учасник Сталінградської битви.

З грудня 1943 року служив командиром 57-го стрілецького корпусу в 37-й і 53-й арміях на 2-му і 3-му Українських фронтах.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 28 квітня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування і проявлені при цьому відвагу і мужність гвардії генерал-майору Осташенку було присвоєно звання Героя Радянського Союзу.

З 19 березня 1945 року — командир 25-го гвардійського стрілецького корпусу 7-ї гвардійської армії 2-го Українського фронту. Після війни продовжував командувати 25-м гвардійським стрілецьким корпусом Таврійського військового округу до березня 1947 року.

У 1948 році закінчив Вищі академічні курси при Військовій академії Генштабу імені Ворошилова і з липня 1948 року почав працювати викладачем цієї ж академії.

У жовтні 1956 року вийшов у відставку. Проживав у Москві. Помер 27 жовтня 1976 року, похований на Ваганьковському кладовищі.

Звання

Нагороди та почесні звання

Посилання

  • Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2. — 863 с. с. — 100 000 прим. — . (рос.)
  • Інформація про нагороди Ф. А. Осташенка на сайті «Подвиг народа» (рос.)
  • (рос.)
  • Осташенко Федір Панасович. // Сайт «Герои страны» (рос.).

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Fedir Panasovich Ostashenko bil Fyodar Apanasavich Astashenka 19 chervnya 1896 18960619 27 zhovtnya 1976 radyanskij vijskovik Geroj Radyanskogo Soyuzu 28 04 1945 general lejtenant ZS SRSR 1945 Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 go sklikannya Fedir Panasovich Ostashenkobil Fyodar Apanasavich AstashenkaNarodzhennya19 chervnya 1896 1896 06 19 selo Velika Lyubshina teper Vitebskogo rajonu Vitebskoyi oblasti Respublika BilorusSmert27 zhovtnya 1976 1976 10 27 80 rokiv MoskvaPohovannyaVagankovske kladovisheKrayinaRosijska imperiya SRSRPrinalezhnist Radyanska armiyaOsvitaVijskova akademiya Generalnogo shtabu Zbrojnih Sil Rosijskoyi FederaciyiRoki sluzhbi1915 1918 1918 1956Zvannya General lejtenantKomanduvannyaVijni bitviPersha svitova vijna Gromadyanska vijna v Rosiyi Polsko radyanska vijna 1920 Nimecko radyanska vijnaNagorodiMedal Za oboronu Stalingrada Ostashenko Fedir Panasovich u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostashenko BiografiyaNarodivsya 19 chervnya 1896 roku v seli Velika Lyubshina teper Vitebskogo rajonu Vitebskoyi oblasti Respublika Bilorus u selyanskij rodini Zakinchiv chotiri klasi gimnaziyi U serpni 1915 roku prizvanij do lav rosijskoyi imperatorskoyi armiyi brav uchast u Pershij svitovij vijni prohodiv sluzhbu ryadovim lejb gvardiyi Petrogradskogo polku Pivdenno Zahidnij front Na pochatku 1918 roku povernuvsya v ridne selo buv odnim iz organizatoriv ta chleniv komitetu selyanskoyi bidnoti v mistechku Surazh U lipni 1918 roku vstupiv do lav Chervonoyi armiyi na storoni yakoyi brav uchast u gromadyanskij vijni v Rosiyi buv spochatku pisarem potim pomichnikom komandira vzvodu 84 go strileckogo polku 10 yi strileckoyi diviziyi Voyuvav proti vijsk Yudenicha na Zahidnomu fronti potim proti polskih vijsk U 1920 roci zakinchiv Smolenski pihotni kursi komandnogo skladu U 1921 roci komandir roti potim ad yutant pri komandi chastin osoblivogo priznachennya U kvitni 1922 roku zaareshtovanij spivrobitnikami ODPU Vitebska za nezakonnu vidachu vidpusknih kvitkiv soldatam dezertiram ale u grudni 1922 roku zvilnenij z uv yaznennya U travni 1923 roku zvilnenij z armiyi ale vzhe v lipni 1923 roku prodovzhiv sluzhbu zajmav rizni posadi u 79 mu strileckomu polku u Vitebsku starshina pomichnik nachalnika gospodarskoyi komandi polku pomichnik nachalnika kulemetnoyi komandi polku pomichnik nachalnika i nachalnik polkovoyi shkoli pomichnik komandira roti U lipni 1925 veresni 1926 roku komandir roti 190 go strileckogo polku v Smolensku U 1927 roci zakinchiv povtorni kursi serednogo komandnogo skladu pri Moskovskij vijskovij pihotnij shkoli imeni Ashenbrenera prodovzhuvav komanduvati rotoyu potim sluzhiv nachalnikom polkovoyi shkoli u tomu zh polku Chlen VKP b z 1928 roku Z kvitnya 1929 roku komandir bataljonu 15 go strileckogo polku v Polocku Z bereznya 1931 roku sluzhiv u shtabi Biloruskogo vijskovogo okrugu z bereznya 1931 roku pomichnik nachalnika sektora z bereznya 1933 roku nachalnik viddilu z lyutogo 1935 po gruden 1937 roku nachalnik viddilennya v shtabi Biloruskogo vijskovogo okrugu U 1938 roci zakinchiv Vishi strilecko taktichni kursi udoskonalennya komandnogo skladu pihoti Postril Z veresnya 1938 roku pomichnik komandira 52 yi strileckoyi diviziyi Biloruskogo Osoblivogo vijskovogo okrugu v misti Mozir Z veresnya 1939 roku komendant Mozirskogo ukriplenogo rajonu Z veresnya 1940 roku zastupnik komandira 6 yi strileckoyi diviziyi Zahidnogo Osoblivogo vijskovogo okrugu Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 6 a strilecka diviziya 28 go strileckogo korpusu 4 yi armiyi Zahidnogo frontu ponesla veliki vtrati v rajoni Bresta Z veresnya 1941 po cherven 1942 roku komandir 368 yi strileckoyi diviziyi Sibirskogo vijskovogo okrugu U 1942 roci zakinchiv Vijskovu akademiyu Genshtabu imeni Voroshilova za priskorenoyu programoyu Z grudnya 1942 roku komandir 47 yi gvardijskoyi strileckoyi diviziyi v 5 j tankovij ta 12 j armiyah Stalingradskogo i Pivdenno Zahidnogo frontiv Uchasnik Stalingradskoyi bitvi Z grudnya 1943 roku sluzhiv komandirom 57 go strileckogo korpusu v 37 j i 53 j armiyah na 2 mu i 3 mu Ukrayinskih frontah Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 28 kvitnya 1945 roku za zrazkove vikonannya bojovih zavdan komanduvannya i proyavleni pri comu vidvagu i muzhnist gvardiyi general majoru Ostashenku bulo prisvoyeno zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu Z 19 bereznya 1945 roku komandir 25 go gvardijskogo strileckogo korpusu 7 yi gvardijskoyi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Pislya vijni prodovzhuvav komanduvati 25 m gvardijskim strileckim korpusom Tavrijskogo vijskovogo okrugu do bereznya 1947 roku U 1948 roci zakinchiv Vishi akademichni kursi pri Vijskovij akademiyi Genshtabu imeni Voroshilova i z lipnya 1948 roku pochav pracyuvati vikladachem ciyeyi zh akademiyi U zhovtni 1956 roku vijshov u vidstavku Prozhivav u Moskvi Pomer 27 zhovtnya 1976 roku pohovanij na Vagankovskomu kladovishi Zvannyageneral major 20 12 1942 general lejtenant 20 04 1945 Nagorodi ta pochesni zvannyaGeroj Radyanskogo Soyuzu 28 04 1945 dva ordeni Lenina 21 02 1945 28 04 1945 tri ordeni Chervonogo Prapora 7 05 1943 3 11 1944 1948 ordeni Suvorova 2 go stupenya 19 03 1944 orden Vitchiznyanoyi vijni 1 go stupenya 26 10 1943 medali pochesnij gromadyanin BratislaviPosilannyaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 863 s s 100 000 prim ISBN 5 203 00536 2 ros Informaciya pro nagorodi F A Ostashenka na sajti Podvig naroda ros ros Ostashenko Fedir Panasovich Sajt Geroi strany ros

Дата публікації:
Топ