Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йосип Васильович Остапенко (22 квітня 1918 — 19 листопада 1962) — офіцер РСЧА, учасник Німецько-радянської війни. Герой Радянського Союзу (1944).
| Йосип Васильович Остапенко | |||
|---|---|---|---|
| Народження | 22 квітня 1918 Друга Коновалівка | ||
| Смерть | 19 листопада 1962 (44 роки) Абрамівка | ||
| Країна |  УНР СРСР | ||
| Приналежність |  РСЧА | ||
| Роки служби | 1937 — 1940 1941 — 1946 | ||
| Звання |  Лейтенант | ||
| Війни / битви | Німецько-радянська війна Радянсько-японська війна | ||
| Нагороди |
| ||
Біографія
Народився 22 квітня 1918 в селянській родині у селі (на той час Нехворощанська волость, Костянтиноградський повіт, Полтавська губернія, Українська Народна Республіка). Українець. В 1935 році закінчив семирічну школу в Селещині, потім навчався у залізничному технікумі. Працював у колгоспі.
У 1937—1940 роках служив у Червоній армії.
Вдруге був мобілізований до Червоної Армії у липні 1941 року, відразу потрапив на фронт. У 1942 році закінчив курси молодших лейтенантів. У складі 859-го стрілецького полку воював на Степовому і 2-му Українському фронтах. Під час боїв був пораненим чотири рази.
У березні 1944 року лейтенант Остапенко командував мінометним взводом 859-го стрілецького полку 294-ї стрілецької дивізії 52-ї армії 2-го Українського фронту. Відзначився у боях на території України і Молдавії. Підрозділ Остапенка у перших рядах переправився через Дністер в районі міста Могилів-Подільський і утримував плацдарм на західному березі річки.
У боях на підступах до річки Прут його взвод захопив два німецькі міномети. 25 березня 1944 року в бою за станцію Родцел під Бельцами підрозділ лейтенанта Остапенка відбив чотири німецьких контратаки. В тому бою отримав поранення.
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 13 вересня 1944 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дністра і утриманні плацдарму на його західному березі» лейтенант Йосип Остапенко був удостоєний звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» за номером 6655.
Брав участь у радянсько-японській війні.
В 1946 році був демобілізований. Мешкав і працював у селі Абрамівка Машівського району Полтавської області Української РСР.
Примітки
- Перші свідчення про школу в Селещині
Джерела
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — 863 с. — 100 000 экз. — .
- Остапенко Йосип Васильович. // Сайт «Герои страны» (рос.).
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Josip Vasilovich Ostapenko 22 kvitnya 1918 19 listopada 1962 oficer RSChA uchasnik Nimecko radyanskoyi vijni Geroj Radyanskogo Soyuzu 1944 Josip Vasilovich OstapenkoNarodzhennya22 kvitnya 1918 1918 04 22 Druga KonovalivkaSmert19 listopada 1962 1962 11 19 44 roki AbramivkaKrayina UNR SRSRPrinalezhnist RSChARoki sluzhbi1937 1940 1941 1946Zvannya LejtenantVijni bitviNimecko radyanska vijna Radyansko yaponska vijnaNagorodiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostapenko BiografiyaNarodivsya 22 kvitnya 1918 v selyanskij rodini u seli na toj chas Nehvoroshanska volost Kostyantinogradskij povit Poltavska guberniya Ukrayinska Narodna Respublika Ukrayinec V 1935 roci zakinchiv semirichnu shkolu v Seleshini potim navchavsya u zaliznichnomu tehnikumi Pracyuvav u kolgospi U 1937 1940 rokah sluzhiv u Chervonij armiyi Vdruge buv mobilizovanij do Chervonoyi Armiyi u lipni 1941 roku vidrazu potrapiv na front U 1942 roci zakinchiv kursi molodshih lejtenantiv U skladi 859 go strileckogo polku voyuvav na Stepovomu i 2 mu Ukrayinskomu frontah Pid chas boyiv buv poranenim chotiri razi U berezni 1944 roku lejtenant Ostapenko komanduvav minometnim vzvodom 859 go strileckogo polku 294 yi strileckoyi diviziyi 52 yi armiyi 2 go Ukrayinskogo frontu Vidznachivsya u boyah na teritoriyi Ukrayini i Moldaviyi Pidrozdil Ostapenka u pershih ryadah perepravivsya cherez Dnister v rajoni mista Mogiliv Podilskij i utrimuvav placdarm na zahidnomu berezi richki U boyah na pidstupah do richki Prut jogo vzvod zahopiv dva nimecki minometi 25 bereznya 1944 roku v boyu za stanciyu Rodcel pid Belcami pidrozdil lejtenanta Ostapenka vidbiv chotiri nimeckih kontrataki V tomu boyu otrimav poranennya Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR vid 13 veresnya 1944 roku za muzhnist i geroyizm proyavleni pri forsuvanni Dnistra i utrimanni placdarmu na jogo zahidnomu berezi lejtenant Josip Ostapenko buv udostoyenij zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu z vruchennyam ordena Lenina i medali Zolota Zirka za nomerom 6655 Brav uchast u radyansko yaponskij vijni V 1946 roci buv demobilizovanij Meshkav i pracyuvav u seli Abramivka Mashivskogo rajonu Poltavskoyi oblasti Ukrayinskoyi RSR PrimitkiPershi svidchennya pro shkolu v SeleshiniDzherelaGeroi Sovetskogo Soyuza Kratkij biograficheskij slovar Pred red kollegii I N Shkadov M Voenizdat 1988 T 2 Lyubov Yashuk 863 s 100 000 ekz ISBN 5 203 00536 2 Ostapenko Josip Vasilovich Sajt Geroi strany ros