Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ілл́я́ Опана́сович Оста́пенко (1904—1944) — капітан Робітничо-селянської Червоної Армії, учасник німецько-радянської війни, радянський парламентер, убитий у Будапешті.
| Ілля Опанасович Остапенко | ||||
|---|---|---|---|---|
 Пам'ятники Опанасеку і Штайнмецу | ||||
| Народження | 1904 Сумська область | |||
| Смерть | 29 грудня 1944 Будапешт, Угорщина | |||
| Поховання | Будапешт | |||
| Країна |  УНР СРСР | |||
| Партія | ВКП(б) | |||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
 Остапенко Ілля Опанасович у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ілля Остапенко народився в 1904 році на території Сумської області. Проживав у Горлівці , працював забійником на шахті ім. Леніна. У 1942 році Остапенко був призваний на службу в Робітничо-селянську Червону Армію. З вересня 1943 року — на фронтах німецько-радянської війни, був старшим інструктором з роботи серед військ і населення супротивника політвідділу 316-ї стрілецької дивізії.
Вільно розмовляючи німецькою, Остапенко займався пропагандистською роботою серед ворожих військ, опитував полонених. У результаті його діяльності лише на початку 1944 року на радянську сторону перейшло 13 солдатів противника. Особисто брав участь у боях.
У період боїв за звільнення Угорщини Остапенко займався підготовкою та закиданням у ворожий тил декількох військовополонених угорських солдатів, які розпропагандували й підбити перейти на бік радянських військ понад 200 солдатів і офіцерів угорської та німецької армій.
29 грудня 1944 за погодженням зі Ставкою Верховного Головнокомандування командування 2-го і 3-го Українських фронтів запропонувало Будапештському гарнізону капітулювати. Лист з ультиматумом в Буду мав доставити Остапенко, а в Пешт — капітан Міклош Штайнмеца. На момент початку своєї місії Остапенко вже знав про загибель групи Штайнмеца, але не відмовився від виконання завдання. Група Остапенко наблиєаючись до німецьких позицій піддалася обстрілу, проте ніхто не постраждав. Німецька варта зав'язала очі парламентарям і доставила їх у штаб 8-ї кавалерійської дивізії СС, що розташовувався на горі Геллерт. Остапенко вручив старшому офіцеру ультиматум, але після відмови німців капітулювати став повертатися. Їх знову довели із зав'язаними очима до лінії фронту і відпустили. Коли Остапенко з товаришами перетнув нейтральну смугу і попрямував в розташування радянських військ, по них був відкритий мінометний вогонь. Остапенко загинув на місці, двоє інших членів групи — Орлов і Горбатюк — залишилися живими.
31 грудня 1944 про смерть Остапенка і Штайнмеца повідомило московське радіо, одночасно з цим про загибель парламентера дізналися у верховному командуванні вермахту, яким був відданий наказ провести розслідування загибелі парламентерів. Осколки снарядів, витягнуті з тіла Остапенка радянськими експертами, мали угорське походження, тому радянське командування оголосило про вбивство парламентерів у порушення законів війни. Комендант Будапешта Пфеффер — Вільденбрух, з яким вела перемовини група Остапенка, заперечував свою провину перед вищим командуванням.
Поховання та вшанування пам'яті
Остапенко був з військовими почестями похований у Будапешті. У Будапешті Остапенку і Штайнмецу були встановлені пам'ятники, на початку 1990-х років обидва пам'ятники були перенесені в парк Мементо. На честь Остапенка названа вулиця в Горлівці.
Нагороди
Остапенко був нагороджений орденами Вітчизняної війни 1-го і 2-го ступенів, орденом Червоної Зірки.
Література
- А. В. Васильченко. 100 дней в кровавом аду: Будапешт — «Дунайский Сталинград»?
| На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до . |
 | Це незавершена стаття про особу, що має стосунок до України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ill ya Opana sovich Osta penko 1904 1944 kapitan Robitnicho selyanskoyi Chervonoyi Armiyi uchasnik nimecko radyanskoyi vijni radyanskij parlamenter ubitij u Budapeshti Illya Opanasovich OstapenkoPam yatniki Opanaseku i ShtajnmecuNarodzhennya1904 1904 Sumska oblastSmert29 grudnya 1944 1944 12 29 Budapesht UgorshinaPohovannyaBudapeshtKrayina UNR SRSRPartiyaVKP b Vijni bitvinimecko radyanska vijnaNagorodi Ostapenko Illya Opanasovich u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Ostapenko BiografiyaIllya Ostapenko narodivsya v 1904 roci na teritoriyi Sumskoyi oblasti Prozhivav u Gorlivci pracyuvav zabijnikom na shahti im Lenina U 1942 roci Ostapenko buv prizvanij na sluzhbu v Robitnicho selyansku Chervonu Armiyu Z veresnya 1943 roku na frontah nimecko radyanskoyi vijni buv starshim instruktorom z roboti sered vijsk i naselennya suprotivnika politviddilu 316 yi strileckoyi diviziyi Vilno rozmovlyayuchi nimeckoyu Ostapenko zajmavsya propagandistskoyu robotoyu sered vorozhih vijsk opituvav polonenih U rezultati jogo diyalnosti lishe na pochatku 1944 roku na radyansku storonu perejshlo 13 soldativ protivnika Osobisto brav uchast u boyah U period boyiv za zvilnennya Ugorshini Ostapenko zajmavsya pidgotovkoyu ta zakidannyam u vorozhij til dekilkoh vijskovopolonenih ugorskih soldativ yaki rozpropaganduvali j pidbiti perejti na bik radyanskih vijsk ponad 200 soldativ i oficeriv ugorskoyi ta nimeckoyi armij 29 grudnya 1944 za pogodzhennyam zi Stavkoyu Verhovnogo Golovnokomanduvannya komanduvannya 2 go i 3 go Ukrayinskih frontiv zaproponuvalo Budapeshtskomu garnizonu kapitulyuvati List z ultimatumom v Budu mav dostaviti Ostapenko a v Pesht kapitan Miklosh Shtajnmeca Na moment pochatku svoyeyi misiyi Ostapenko vzhe znav pro zagibel grupi Shtajnmeca ale ne vidmovivsya vid vikonannya zavdannya Grupa Ostapenko nabliyeayuchis do nimeckih pozicij piddalasya obstrilu prote nihto ne postrazhdav Nimecka varta zav yazala ochi parlamentaryam i dostavila yih u shtab 8 yi kavalerijskoyi diviziyi SS sho roztashovuvavsya na gori Gellert Ostapenko vruchiv starshomu oficeru ultimatum ale pislya vidmovi nimciv kapitulyuvati stav povertatisya Yih znovu doveli iz zav yazanimi ochima do liniyi frontu i vidpustili Koli Ostapenko z tovarishami peretnuv nejtralnu smugu i popryamuvav v roztashuvannya radyanskih vijsk po nih buv vidkritij minometnij vogon Ostapenko zaginuv na misci dvoye inshih chleniv grupi Orlov i Gorbatyuk zalishilisya zhivimi 31 grudnya 1944 pro smert Ostapenka i Shtajnmeca povidomilo moskovske radio odnochasno z cim pro zagibel parlamentera diznalisya u verhovnomu komanduvanni vermahtu yakim buv viddanij nakaz provesti rozsliduvannya zagibeli parlamenteriv Oskolki snaryadiv vityagnuti z tila Ostapenka radyanskimi ekspertami mali ugorske pohodzhennya tomu radyanske komanduvannya ogolosilo pro vbivstvo parlamenteriv u porushennya zakoniv vijni Komendant Budapeshta Pfeffer Vildenbruh z yakim vela peremovini grupa Ostapenka zaperechuvav svoyu provinu pered vishim komanduvannyam Pohovannya ta vshanuvannya pam yatiOstapenko buv z vijskovimi pochestyami pohovanij u Budapeshti U Budapeshti Ostapenku i Shtajnmecu buli vstanovleni pam yatniki na pochatku 1990 h rokiv obidva pam yatniki buli pereneseni v park Memento Na chest Ostapenka nazvana vulicya v Gorlivci NagorodiOstapenko buv nagorodzhenij ordenami Vitchiznyanoyi vijni 1 go i 2 go stupeniv ordenom Chervonoyi Zirki LiteraturaA V Vasilchenko 100 dnej v krovavom adu Budapesht Dunajskij Stalingrad Na cyu stattyu ne posilayutsya inshi statti Vikipediyi Bud laska rozstavte posilannya vidpovidno do prijnyatih rekomendacij Ce nezavershena stattya pro osobu sho maye stosunok do Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi