Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пу Ї (маньчж.: Pui; кит. спрощ.: 溥仪; кит. трад.: 溥儀; піньїнь: Pǔ Yí; 7 лютого 1906 — 17 жовтня 1967) — китайський і маньчжурський державний і політичний діяч. Останній імператор династії Цін (2 грудня 1908 — 12 лютого 1912). Титулярний імператор до 1924 року. Голова Маньчжурської держави (9 березня 1932 — 28 лютого 1934), її перший і останній імператор (1 березня 1932 — 18 серпня 1945). Представник роду Айсін Ґьоро. Зійшов на трон династії Цін у 2-річному віці. Скинутий з престолу Синхайською революцією 1912 року, що проголосила створення Китайської республіки. Після Мукденського інциденту 1931 року став головою новоствореної Маньчжурської держави за допомогою японців. До кінця Другої світової війни перебував під жорстким контролем японських військових, формально залишаючись союзником Японської імперії. 1945 року потрапив до радянських концтаборів. 1950 року переданий комуністичному Китаю, де утримувався у в'язниці до 1959 року. З 1964 року став членом Китайської народної політичної узгоджувальної ради як представник маньчжурів. Помер у розпал Культурної революції. Посмертне ім'я — Імператор Сюнь. Храмове ім'я — Гунцзун. Девізи правління — Сюаньтун у 1909–1911, Датун — у 1932–1934 і Канде — в 1934–1945 роках. Інші імена, що походять від девізів правління, — Імпера́тор Сюаньту́н (кит.: 宣統帝; піньїнь: Xuāntǒng-dì) та Імпера́тор Канде́ (кит.: 康徳帝; піньїнь: Kāngdé-dì).
| Пуї маньчжурська: ᡦᡠ ᡳ трад. китайська: 溥儀 спрощ. кит.: 爱新觉罗·溥仪[1] | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 2 грудня 1908 — 12 лютого 1912 року | ||
| Попередник: | Цзайтянь | |
| Спадкоємець: | Посада скасована; Імперії Цин офіційно прийшов кінець у 1912 році в ході Синьхайськой революції | |
| ||
| 9 березня 1932 — 1 березня 1934 року | ||
| Попередник: | посада заснована | |
| Наступник: | Сам як Імператор | |
| ||
| 1 березня 1934 — 15 серпня 1945 року | ||
| Попередник: | Сам як Голова держави | |
| Наступник: | Монархія скасована | |
| Ім'я при народженні: | маньчжурська: ᡦᡠ ᡳ трад. китайська: 溥儀 | |
| Народження: | 7 лютого 1906[2][3][…] d, d, Пекін, Династія Цін | |
| Смерть: | 17 жовтня 1967[2][5][6](61 рік) d, Пекін, КНР | |
| Причина смерті: | рак нирки | |
| Поховання: | d | |
| Національність: | Маньчжури[7] | |
| Країна: | Династія Цін[7], Республіка Китай (1912—1949), Маньчжурська держава і КНР | |
| Релігія: | буддизм | |
| Партія: | КПК | |
| Рід: | Айсін Ґьоро | |
| Батько: | d[8] | |
| Мати: | d | |
| Шлюб: | Імператриця Ваньжун, d, d, d і d | |
| Нагороди: |        | |
| | ||
Біографія
Молоді роки
Пуї зведено на престол, коли йому ще не минуло й трьох років. Регентом юного імператора був його батько, князь . Однак незабаром він подав у відставку через нездатність до політики, що призвело до народних бунтів по всій країні. Його місце зайняла імператриця-вдова Лунь Юй.
Царювання маленького Пуї виявилося недовгим, 1912 року прем'єр-міністр Китаю Юань Шикай підняв революцію і скинув панівну династію, встановивши республіканський уряд. 12 лютого 1912 року імператриця підписала акт про зречення імператора від престолу.
Пуї позбавили влади, але йому залишили всі імператорські привілеї. Він повинен був мешкати в Забороненому місті в Пекіні й не міг виїжджати за його межі. У 1917 році в країні відбувся ще один військовий заколот, у результаті якого прихильники династії повернули Пуї владу імператорові. Однак за два тижні заколотники здали свої позиції й Пуї знову став формальним імператором. Однак сам він, з причини свого надто юного віку, не розумів значення всіх цих державних заколотів і змін. Він, як і раніше, залишався під замком за 10-метровими стінами Забороненого міста, який не залишав протягом 16 років.
У 1924 році народна армія знову захопила владу. Пуї в цей час вже минуло 18 років. Його повністю позбавили всіх титулів і привілеїв, а також наказали протягом двох днів виїхати з палацу. Колишній імператор переодягнувся в торговця, зібрав свої коштовності й поїхав до міста Тяньцзінь, створивши там «двір у вигнанні».
Маньчжурська держава
У 1931 році японська Квантунська армія захопила Маньчжурію, а в 1932 році проголосила незалежність північного сходу Китаю, назвавши новоутворену країну Маньчжурською державою зі столицею в місті Чанчунь. Пуї, який вважав за свій обов'язок повернути монархічну владу в Китаї, побачив у цьому шанс утілити свої мрії й пішов на співпрацю з японцями, ставши головою нової держави. Хоча його й проголосили імператором Маньчжурської держави, однак реально країною керували японці.
Протягом наступних тринадцяти років Пуї був маріонетковим володарем, який так і не спромігся звільнитися від японської залежності. У 1945 році в Манчжурію увійшли радянські війська, а Пуї був змушений підписати акт про зречення престолу. За кілька днів після цього він спробував утекти до Японії літаком, але його затримано в аеропорту міста Шеньян і відправлено в СРСР.
В'язень
Майже шість років Пуї перебував у в'язницях Хабаровська і Чити, де, однак, користувався привілеями, а умови його утримання були добрі. Чекісти дуже швидко вмовили його дати свідчення проти японських військових командирів у токійському суді. Він повністю виправдав їхні сподівання, а також стверджував у суді, що став керівником Маньчжоу-Го з примусу й що все робив під тиском і за вказівкою японців.
Двічі Пуї письмово просив Сталіна прийняти його у ВКП(б), зазначивши, що під час ув'язнення ознайомився з працями Леніна й Маркса, і вважає їх дуже глибокими й такими, що справили на нього велике враження. Однак Сталін не задовольнив його прохання.[]
Дізнавшись, що владу в Китаї захопили комуністи, Пуї написав листа Сталінові з проханням не депортувати його до КНР. Він був упевнений, що в Китаї на нього чекає смертний вирок.
Проте Сталін і цього разу не звернув на його прохання уваги, і 1950 року Пуї передано китайському уряду. Дізнавшись про рішення Сталіна, Пуї спробував учинити самогубство, але спроба закінчилася невдало. У Китаї його відправили у в'язницю для військових злочинців, спочатку до Харбіна, а потім у Фушунь. Його тюремний номер був 981.
У грудні 1959 року Мао Цзедун амністував Пуї, сказавши таке: «Цей злочинець пробув в ув'язненні вже майже 10 років. Протягом цього часу він пройшов перетворення фізичною працею й ідеологічне перевиховання. Він справді вже проявляє відмову від зла й прагнення до доброти, тож його можна звільнити».
Смерть
Після звільнення Пуї влаштували працювати садівником у Пекінському ботанічному саду, а потім архіваріусом у Національній бібліотеці.
Після того як він прийняв комуністичні ідеї, у 1964 році Пуї став членом політико-консультативної ради КНР, у якій пропрацював до самої смерті. У 1966 році, з початком Культурної революції, за наказом Чжоу Еньлая був поміщений під посилену охорону від нападів з боку хунвейбінів.
Помер 17 жовтня 1967 р. від раку нирки. Тіло Пуї піддали кремації, а прах поховали на пекінському кладовищі Бабаошань поруч із революціонерами та провідними комуністичними діячами. У 1995 році удова перенесла його прах на Західний імператорський цвинтар династії Цін.
Особисте життя
Пуї мав п'ять дружин. Уперше він одружився в 16 років з маньчжурською дівчиною Вень Сю. Проте вона була не дуже красива і з простої сім'ї. Тому йому вибрали іншу дружину, — Вань Жун, яка більше відповідала до статусу імператриці. Згодом вона втратила розум від опіуму, і її було страчено за подружню зраду. Наступну дружину йому нав'язали японці. Це була Тань Юйлін, яка померла після п'яти років у шлюбі. Пуї заявив, що її отруїли японці. Останні ж відразу знайшли йому ще одну маньчжурську дівчину, Лі Юйцин, яку виховувано в Японії. Але з нею Пуї сливе не жив і розлучився відразу ж після розпаду Маньчжоу-Го. П'ятою та останньою його дружиною за рекомендацією Мао Цзедуна стала проста жінка ханьської національності — медсестра Лі Шусянь, з якою він і прожив до кінця своїх днів.
Пуї не мав дітей від жодної з п'ятьох дружин.
Творчість
У 1960 році випустив книгу спогадів «Перша половина мого життя», написану в співпраці з . У 1964 році вийшло доповнене видання. Повне видання без купюр вийшло лише 2007 року. В ній Пуї, зокрема, розкаювався у своїх злочинах і говорив про свою щиру відданість комуністичному Китаєві.
Оцінки
У науково-популярній та художній літературі XX століття Пуї згадується як «Останній імператор».
Примітки
Джерела та література
- Рубель В. А. Історія середньовічного Сходу: Курс лекцій: Навч. посібник. — К. : Либідь, 1997. — 462 с. — .
- (рос.) Непомнин О. Е. История Китая: Эпоха Цин. XVII — начало XX века. — Москва: Восточная литература, 2005.
- (рос.) Усов В. Н. Последний император Китая Пу И (1906—1967). — Москва, Олма-пресс, 2003.
Пуї (імператор) // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)
Посилання
- Последний китайский император Пу И — от монарха до коммуниста [ 24 березня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Puyi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Gunczun Pu Yi manchzh Pui kit sprosh 溥仪 kit trad 溥儀 pinyin Pǔ Yi 7 lyutogo 1906 17 zhovtnya 1967 kitajskij i manchzhurskij derzhavnij i politichnij diyach Ostannij imperator dinastiyi Cin 2 grudnya 1908 12 lyutogo 1912 Titulyarnij imperator do 1924 roku Golova Manchzhurskoyi derzhavi 9 bereznya 1932 28 lyutogo 1934 yiyi pershij i ostannij imperator 1 bereznya 1932 18 serpnya 1945 Predstavnik rodu Ajsin Goro Zijshov na tron dinastiyi Cin u 2 richnomu vici Skinutij z prestolu Sinhajskoyu revolyuciyeyu 1912 roku sho progolosila stvorennya Kitajskoyi respubliki Pislya Mukdenskogo incidentu 1931 roku stav golovoyu novostvorenoyi Manchzhurskoyi derzhavi za dopomogoyu yaponciv Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni perebuvav pid zhorstkim kontrolem yaponskih vijskovih formalno zalishayuchis soyuznikom Yaponskoyi imperiyi 1945 roku potrapiv do radyanskih konctaboriv 1950 roku peredanij komunistichnomu Kitayu de utrimuvavsya u v yaznici do 1959 roku Z 1964 roku stav chlenom Kitajskoyi narodnoyi politichnoyi uzgodzhuvalnoyi radi yak predstavnik manchzhuriv Pomer u rozpal Kulturnoyi revolyuciyi Posmertne im ya Imperator Syun Hramove im ya Gunczun Devizi pravlinnya Syuantun u 1909 1911 Datun u 1932 1934 i Kande v 1934 1945 rokah Inshi imena sho pohodyat vid deviziv pravlinnya Impera tor Syuantu n kit 宣統帝 pinyin Xuantǒng di ta Impera tor Kande kit 康徳帝 pinyin Kangde di Puyi manchzhurska ᡦᡠ ᡳ trad kitajska 溥儀 sprosh kit 爱新觉罗 溥仪 1 12 j Imperator Cin2 grudnya 1908 12 lyutogo 1912 rokuPoperednik CzajtyanSpadkoyemec Posada skasovana Imperiyi Cin oficijno prijshov kinec u 1912 roci v hodi Sinhajskoj revolyuciyiGolova Manchzhurskoyi derzhavi9 bereznya 1932 1 bereznya 1934 rokuPoperednik posada zasnovanaNastupnik Sam yak ImperatorImperator Manchzhurskoyi derzhavi1 bereznya 1934 15 serpnya 1945 rokuPoperednik Sam yak Golova derzhaviNastupnik Monarhiya skasovana Im ya pri narodzhenni manchzhurska ᡦᡠ ᡳ trad kitajska 溥儀Narodzhennya 7 lyutogo 1906 1906 02 07 2 3 d d Pekin Dinastiya CinSmert 17 zhovtnya 1967 1967 10 17 2 5 6 61 rik d Pekin KNRPrichina smerti rak nirkiPohovannya dNacionalnist Manchzhuri 7 Krayina Dinastiya Cin 7 Respublika Kitaj 1912 1949 Manchzhurska derzhava i KNRReligiya buddizmPartiya KPKRid Ajsin GoroBatko d 8 Mati dShlyub Imperatricya Vanzhun d d d i dNagorodi Mediafajli b u VikishovishiBiografiyaMolodi roki Puyi v imperatorskomu kostyumi Puyi zvedeno na prestol koli jomu she ne minulo j troh rokiv Regentom yunogo imperatora buv jogo batko knyaz Odnak nezabarom vin podav u vidstavku cherez nezdatnist do politiki sho prizvelo do narodnih buntiv po vsij krayini Jogo misce zajnyala imperatricya vdova Lun Yuj Caryuvannya malenkogo Puyi viyavilosya nedovgim 1912 roku prem yer ministr Kitayu Yuan Shikaj pidnyav revolyuciyu i skinuv panivnu dinastiyu vstanovivshi respublikanskij uryad 12 lyutogo 1912 roku imperatricya pidpisala akt pro zrechennya imperatora vid prestolu Puyi pozbavili vladi ale jomu zalishili vsi imperatorski privileyi Vin povinen buv meshkati v Zaboronenomu misti v Pekini j ne mig viyizhdzhati za jogo mezhi U 1917 roci v krayini vidbuvsya she odin vijskovij zakolot u rezultati yakogo prihilniki dinastiyi povernuli Puyi vladu imperatorovi Odnak za dva tizhni zakolotniki zdali svoyi poziciyi j Puyi znovu stav formalnim imperatorom Odnak sam vin z prichini svogo nadto yunogo viku ne rozumiv znachennya vsih cih derzhavnih zakolotiv i zmin Vin yak i ranishe zalishavsya pid zamkom za 10 metrovimi stinami Zaboronenogo mista yakij ne zalishav protyagom 16 rokiv U 1924 roci narodna armiya znovu zahopila vladu Puyi v cej chas vzhe minulo 18 rokiv Jogo povnistyu pozbavili vsih tituliv i privileyiv a takozh nakazali protyagom dvoh dniv viyihati z palacu Kolishnij imperator pereodyagnuvsya v torgovcya zibrav svoyi koshtovnosti j poyihav do mista Tyanczin stvorivshi tam dvir u vignanni Manchzhurska derzhava Tronna zala imperatora Manchzhurskoyi derzhavi U 1931 roci yaponska Kvantunska armiya zahopila Manchzhuriyu a v 1932 roci progolosila nezalezhnist pivnichnogo shodu Kitayu nazvavshi novoutvorenu krayinu Manchzhurskoyu derzhavoyu zi stoliceyu v misti Chanchun Puyi yakij vvazhav za svij obov yazok povernuti monarhichnu vladu v Kitayi pobachiv u comu shans utiliti svoyi mriyi j pishov na spivpracyu z yaponcyami stavshi golovoyu novoyi derzhavi Hocha jogo j progolosili imperatorom Manchzhurskoyi derzhavi odnak realno krayinoyu keruvali yaponci Protyagom nastupnih trinadcyati rokiv Puyi buv marionetkovim volodarem yakij tak i ne spromigsya zvilnitisya vid yaponskoyi zalezhnosti U 1945 roci v Manchzhuriyu uvijshli radyanski vijska a Puyi buv zmushenij pidpisati akt pro zrechennya prestolu Za kilka dniv pislya cogo vin sprobuvav utekti do Yaponiyi litakom ale jogo zatrimano v aeroportu mista Shenyan i vidpravleno v SRSR V yazen Majzhe shist rokiv Puyi perebuvav u v yaznicyah Habarovska i Chiti de odnak koristuvavsya privileyami a umovi jogo utrimannya buli dobri Chekisti duzhe shvidko vmovili jogo dati svidchennya proti yaponskih vijskovih komandiriv u tokijskomu sudi Vin povnistyu vipravdav yihni spodivannya a takozh stverdzhuvav u sudi sho stav kerivnikom Manchzhou Go z primusu j sho vse robiv pid tiskom i za vkazivkoyu yaponciv Dvichi Puyi pismovo prosiv Stalina prijnyati jogo u VKP b zaznachivshi sho pid chas uv yaznennya oznajomivsya z pracyami Lenina j Marksa i vvazhaye yih duzhe glibokimi j takimi sho spravili na nogo velike vrazhennya Odnak Stalin ne zadovolniv jogo prohannya dzherelo Diznavshis sho vladu v Kitayi zahopili komunisti Puyi napisav lista Stalinovi z prohannyam ne deportuvati jogo do KNR Vin buv upevnenij sho v Kitayi na nogo chekaye smertnij virok Prote Stalin i cogo razu ne zvernuv na jogo prohannya uvagi i 1950 roku Puyi peredano kitajskomu uryadu Diznavshis pro rishennya Stalina Puyi sprobuvav uchiniti samogubstvo ale sproba zakinchilasya nevdalo U Kitayi jogo vidpravili u v yaznicyu dlya vijskovih zlochinciv spochatku do Harbina a potim u Fushun Jogo tyuremnij nomer buv 981 U grudni 1959 roku Mao Czedun amnistuvav Puyi skazavshi take Cej zlochinec probuv v uv yaznenni vzhe majzhe 10 rokiv Protyagom cogo chasu vin projshov peretvorennya fizichnoyu praceyu j ideologichne perevihovannya Vin spravdi vzhe proyavlyaye vidmovu vid zla j pragnennya do dobroti tozh jogo mozhna zvilniti Smert Pislya zvilnennya Puyi vlashtuvali pracyuvati sadivnikom u Pekinskomu botanichnomu sadu a potim arhivariusom u Nacionalnij biblioteci Pislya togo yak vin prijnyav komunistichni ideyi u 1964 roci Puyi stav chlenom politiko konsultativnoyi radi KNR u yakij propracyuvav do samoyi smerti U 1966 roci z pochatkom Kulturnoyi revolyuciyi za nakazom Chzhou Enlaya buv pomishenij pid posilenu ohoronu vid napadiv z boku hunvejbiniv Pomer 17 zhovtnya 1967 r vid raku nirki Tilo Puyi piddali kremaciyi a prah pohovali na pekinskomu kladovishi Babaoshan poruch iz revolyucionerami ta providnimi komunistichnimi diyachami U 1995 roci udova perenesla jogo prah na Zahidnij imperatorskij cvintar dinastiyi Cin Osobiste zhittyaPuyi mav p yat druzhin Upershe vin odruzhivsya v 16 rokiv z manchzhurskoyu divchinoyu Ven Syu Prote vona bula ne duzhe krasiva i z prostoyi sim yi Tomu jomu vibrali inshu druzhinu Van Zhun yaka bilshe vidpovidala do statusu imperatrici Zgodom vona vtratila rozum vid opiumu i yiyi bulo stracheno za podruzhnyu zradu Nastupnu druzhinu jomu nav yazali yaponci Ce bula Tan Yujlin yaka pomerla pislya p yati rokiv u shlyubi Puyi zayaviv sho yiyi otruyili yaponci Ostanni zh vidrazu znajshli jomu she odnu manchzhursku divchinu Li Yujcin yaku vihovuvano v Yaponiyi Ale z neyu Puyi slive ne zhiv i rozluchivsya vidrazu zh pislya rozpadu Manchzhou Go P yatoyu ta ostannoyu jogo druzhinoyu za rekomendaciyeyu Mao Czeduna stala prosta zhinka hanskoyi nacionalnosti medsestra Li Shusyan z yakoyu vin i prozhiv do kincya svoyih dniv Puyi ne mav ditej vid zhodnoyi z p yatoh druzhin TvorchistU 1960 roci vipustiv knigu spogadiv Persha polovina mogo zhittya napisanu v spivpraci z U 1964 roci vijshlo dopovnene vidannya Povne vidannya bez kupyur vijshlo lishe 2007 roku V nij Puyi zokrema rozkayuvavsya u svoyih zlochinah i govoriv pro svoyu shiru viddanist komunistichnomu Kitayevi OcinkiU naukovo populyarnij ta hudozhnij literaturi XX stolittya Puyi zgaduyetsya yak Ostannij imperator Primitkihttps www thepaper cn newsDetail forward 2476424 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 Enciklopediya Brokgauz d Track Q237227 Gran Enciclopedia Catalana Grup Enciclopedia 1968 d Track Q18696256d Track Q2664168 Babelio 2007 d Track Q2877812 China Biographical Database d Track Q13407958 Immanuel C Y Hsu The Rise of Modern China 6 USA OUP 2000 P 416 1136 p ISBN 978 0 19 512504 7 d Track Q15138081d Track Q217595d Track Q30d Track Q4567878Dzherela ta literaturaRubel V A Istoriya serednovichnogo Shodu Kurs lekcij Navch posibnik K Libid 1997 462 s ISBN 5 325 00775 0 ros Nepomnin O E Istoriya Kitaya Epoha Cin XVII nachalo XX veka Moskva Vostochnaya literatura 2005 ros Usov V N Poslednij imperator Kitaya Pu I 1906 1967 Moskva Olma press 2003 ISBN 5 224 04249 6 Puyi imperator 日本大百科全書 Enciklopediya Nipponika 第2版 東京 小学館 1994 1997 全26冊 yap PosilannyaPoslednij kitajskij imperator Pu I ot monarha do kommunista 24 bereznya 2022 u Wayback Machine ros