«Останній перевал» (азерб. «Axırıncı aşırım») — радянський художній фільм, знятий режисером Камілем Рустамбековим у 1971 році у на кіностудії «Азербайджанфільм» за мотивами роману «Сніговий перевал».
Останній перевал | |
---|---|
азерб. Axırıncı aşırım | |
Жанр | драма |
Режисер | Кяміль Рустамбеков |
Сценарист | |
У головних ролях | Мелік Дадашев |
Оператор | |
Композитор | Аріф Меліков |
Художник | |
Кінокомпанія | «Азербайджанфільм» |
Тривалість | 85 хв |
Мова | азербайджанська |
Країна | СРСР |
Рік | 1971 |
IMDb | ID 4263860 |
Сюжет
1930 рік. У селі Карабаглар проходять збори землевласників села, на якому з промовою виступає представник радянської влади Шабанзаде (грає Шамсі Бадалбейлі). Його пропозиція полягає в тому, щоб кошти населення (земля, обладнання, худоба, насіння) знаходилися в громадському користуванні, щоб всі вступили в колгосп, приводячи в приклад те, що п'ять пальців руки сильні тільки тоді, коли рука перетворена в кулак. Однак серед землевласників є і ті, хто незадоволений цією пропозицією. Серед них є і Кербалаї Ісмаїл (грає Аділь Іскендеров), один з авторитетних і шанованих людей в селі. Він з презирством ставиться до пропозиції про створення колгоспу, дізнається від Імана (працював колись у нього на млині і став тепер комсомольцем), що головою збираються призначити його колишнього слугу (пастуха) Салеха. Кербалаї каже, що обійдеться і без колгоспу і не може бути нарівні з тими, хто був його слугою до встановлення радянської влади.
Цієї ж ночі до Кербалаї прибуває пошарпаний Гамло (грає Мелік Дадашев), його права рука, і повідомляє, що червоноармійці оголосили куркулем і розстріляли Мешаді Джаміля, знайомого Кербалаї, і що тепер прийдуть і за ним. Кербалаї відповідає, що цього не буде: «Подивимося чим закінчитися ця гра в колгосп-молхоз», — відповідає він.
Як і передбачав Гамло, більшовики приходять до маєтку Кербалаї і починають шукати мішки з зерном. Кербалаї ж тим часом скаржиться на них Іману (грає Шахмар Алекперов), який очолює загін червоноармійців. Іман пояснює, що зерно потрібно голодуючим в місті, на що Кербалаї відповідає, що нікому нічого не винен. У таємній коморі маєтку більшовики знаходять тридцять два мішка з зерном і збирають його перед будинком. Цієї ж ночі Кербалаї посилає Гамло вбити застреливши Імана. Але той, побачивши у вікні будинку Імана його дружину не вирішується стріляти в будинок, боячись її зачепити, і стріляє в повітря. Наступного дня Кербалаї, думаючи, що Іман мертвий наказує своїм людям віднести мішки назад в комори. Але в цей час приходять червоноармійці на чолі з Іманом та перешкоджають цьому, заявивши, що тепер це державне зерно. Іман каже Кербалаї про нічну стрільбу, і що ворогів спіткає доля Мешаді Джаміля.
Відбувається сцена народних гулянь і танців. Але святкування і весільні торжества в селі обриває стрілянина. Люди Кербалаї на чолі з Гамло нападають на червоноармійців, які вивозять зерно. Іман дає печатку сільради і свій партійний квиток дружині, яка тікає і ховається. Салеха вбивають і беруть багатьох в полон, у тому числі і Імана. «Ну і де твоя радянська влада», — каже Гамло Іману. Одному зі зв'язаних полонених, якого садять на коня, Гамло каже: «Іди і скажи їм, що Кербалаї не знає ніякої радянської влади».
У райкомі партії більшовики Талибов і Халіл набирають добровольців в червоноармійський загін. У цей час приїжджає Шабанзаде і повідомляє Талибову про збройний опір Кербалаї Ісмаїла в Карабагларі. Талибов хоче, щоб в село було направлено озброєний загін, але Шабанзаде каже, що центр проти і хоче відправити людину для переговорів з Кербалаї Ісмаїлом, людину, якій Кербалаї довіряє. Для цього був обраний Аббаскулі бек Шадлинський (грає Гасан Мамедов), старий друг Кербалаї Ісмаїла і колишній бек. Він разом зі своїм другом Халілом і більшовиком Талибовим за пропозицією Шабанзаде відправляються в Карабаглар для переговорів. Аббаскулі бек відмовляється брати зброю, кажучи що їде як гість, але Талибов бере пістолет.
Люди Кербалаї, впізнавши Аббаскулі бека, пропускають його в село. Кербалаї дізнається про прибуття Шадлинського і роздумує про плани людей, що послали його до нього. Гамло, який люто ненавидить більшовиків, з недовірою ставиться до прибуття Аббаскулі бека. Він, каже, що це вже не той Аббаскулі бек і просить у Кербалаї Ісмаїла дозволу вбити Шадлинського, на що отримує зухвалу відмову. Кербалаї Ісмаїл говорить: «будь то друг чи ворог, ми повинні зберегти свою гідність».
У селі всі з повагою ставляться до Шадлинського. Його приймають в будинку Велі, одного із соратників Кербалаї Ісмаїла. Коли ж Аббаскулі бек говорить про те, що прийшов поговорити з Кербалаї, Велі відповідає, що Кербалаї в сусідніх селах і скоро повернеться. Під час обіду між гостями зав'язується суперечка. Талибов і Халіл стверджують, що при колгоспі праця буде загальною і урожай буде багатшим. Селяни-землевласники ж кажуть, що їхні землі відбирають під приводом створення колгоспу, через що і зав'язалася ворожнеча. Один з них каже: «Ми народилися чоловіками, і помремо чоловіками!», після цих слів Аббаскулі бек відправляється в дорогу.
У своєму маєтку Кербалаї Ісмаїл говорить своїм людям, що радянська влада їх боїться і коли його запитують, чому така боягузлива влада повалила правління режиму Миколи II, яке тривало триста років, він говорить, що Миколу покарав сам Аллах через те, що той залишив в руїнах багато мусульманських сіл і міст. Потім до Кербалаї Ізмаїла ведуть Імана, а після і Бейлера. Кербалаї каже їм, що ті збилися зі шляху вступивши до більшовиків і пропонує їм перейти на його сторону. Але ті відмовляються. Тоді Кербалаї каже, що покінчить з їх радянською владою в селі і замість їх червоного прапора повісить свій прапор. Потім наказує Гамло вбити обох.
Аббаскулі бек, Халіл і Талибов приїжджають до Самеда, щоб переночувати. Самед дізнається, що ті їдуть до Кербалаї і каже, що це великий ризик. Він розповідає, що люди Ісмаїла на чолі з Гамло розправляються з усіма, хто переходить на сторону радянської влади. Так вони вчинили з Худаяром, що зібрав людей проти Кербалаї. Талибов, каже, що вести переговори безглуздо і треба повернутися сюди з армією. Але Аббаскулі бек каже, що поки не поговорить з Кербалаї Ісмаїлом нікуди не піде. Цієї ж ночі в будинок Самеда в пошуках дружини Імана вривається Гамло, але наткнувшись на Аббаскулі бека, йде. Наступного ранку Халіл веде переодягнену в чоловічий одяг дружину Імана до свого друга Ширалі, який живе поруч із мавзолеєм Ядулли, сина Кербалаї. Зайшовши в мавзолей Шадлинський розповідає Талибову, що сина Кербалаї Ісаміла вбили, а тіло віддавати не хотіли. Тоді втрутився він, Аббаскулі бек, і після довгих переговорів вдалося повернути тіло і поховати. Раптово вони наткнулися в мавзолеї на брата Худаяра, який ховався від людей Ісмаїла. Від нього і дізнаються про місцезнаходження Кербалаї Ісмаїла і відправляються до нього в каравансарай.
Всупереч відмові Гамло, Аббаскулі бек все ж піднімається до Кербалаї Ізмаїла і у них зав'язується розмова. Аббаскулі бек каже, щоб Кербалаї склав зброю. Кербалаї ж звинувачує радянську владу в несправедливому ставленні до нього. Він просить Аббаскулі бека не вплутуватися в цю ворожнечу. Коли Аббаскулі бек каже, що вести війну з радянською владою безглуздо, що у Ісмаїла немає ні армії, ні гармат, той відповідає: «зате у нас є честь і гідність, протримаємося».
Не добившись бажаного результату Шадлинський, Талибов і Халіл повертаються назад. При переході через перевал їх без дозволу Кербалаї Ісмаїла наздоганяє Гамло зі своїм загоном. Гамло думає, що Аббаскулі бек збирається послати озброєний загін. Зав'язується перестрілка. Талибов і Халіл гинуть. Аббаскулі бека Шадлинського вбиває Гамло. Зганьблений Кербалаї Ісмаїл вбиває Гамло, який порушив його наказ. Кербалаї Ісмаїл просить Велі принести тіло Аббаскулі бека, кажучи, що він повинен бути похований не з селянами, а як бек. Але той відповідає, що всі жителі села на похоронах Шадлинського. Фільм закінчується сценою похорону Аббаскулі бека і видами на перевал.
У ролях
- — Кербалаї Ісмаїл, знатний землевласник села Карабаглар, керівник збройного опору з радянською владою
- — Аббаскулі бек Шадлинський, комуніст, земляк і давній друг Кербалаї Ісмаїла
- Мелік Дадашев — Гамло (Гамбералі бек), права рука Кербалаї Ісмаїла, який керував його загонами
- — Талибов, друг Аббаскулі бека Шадлинського
- — Халіл, більшовик
- — Шабанзаде, голова райкому партії
- — Іман, більшовик, керуючий загоном червоноармійців, які конфіскували зерно Кербалаї Ісмаїла
- — Новресте, дружина Імана (озвучувала )
- — Бейлер, більшовик з загону Імана
- — Самед, селянин, у якого ховається дружина Імана
- — Велі, людина Кербалаї Ісмаїла
- — Рашид, людина Кербалаї Ісмаїла
- — Ягуб кіши
- Ахмед Ахмедов — людина Кербалаї Ісмаїла
- — Расул, людина Кербалаї Ісмаїла
- — Ширалі, друг Халіла.
- — епізод
- — брат Худаяра
- — Ейваз
- — людина Кербалаї Ісмаїла
- — комсомолець
- — Самандар, людина Кербалаї Ісмаїла
- — людина Кербалаї Ісмаїла
- — селянин
- — селянка
- — селянин
- — селянин
- — селянин
- — селянин
- — епізод
Знімальна група
- Режисер — Кяміль Рустамбеков
- Сценарист —
- Оператор —
- Композитор — Аріф Меліков
- Художник —
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostannij pereval azerb Axirinci asirim radyanskij hudozhnij film znyatij rezhiserom Kamilem Rustambekovim u 1971 roci u na kinostudiyi Azerbajdzhanfilm za motivami romanu Snigovij pereval Ostannij perevalazerb Axirinci asirimZhanrdramaRezhiserKyamil RustambekovScenaristU golovnih rolyahMelik DadashevOperatorKompozitorArif MelikovHudozhnikKinokompaniya Azerbajdzhanfilm Trivalist85 hvMovaazerbajdzhanskaKrayina SRSRRik1971IMDbID 4263860Syuzhet1930 rik U seli Karabaglar prohodyat zbori zemlevlasnikiv sela na yakomu z promovoyu vistupaye predstavnik radyanskoyi vladi Shabanzade graye Shamsi Badalbejli Jogo propoziciya polyagaye v tomu shob koshti naselennya zemlya obladnannya hudoba nasinnya znahodilisya v gromadskomu koristuvanni shob vsi vstupili v kolgosp privodyachi v priklad te sho p yat palciv ruki silni tilki todi koli ruka peretvorena v kulak Odnak sered zemlevlasnikiv ye i ti hto nezadovolenij ciyeyu propoziciyeyu Sered nih ye i Kerbalayi Ismayil graye Adil Iskenderov odin z avtoritetnih i shanovanih lyudej v seli Vin z prezirstvom stavitsya do propoziciyi pro stvorennya kolgospu diznayetsya vid Imana pracyuvav kolis u nogo na mlini i stav teper komsomolcem sho golovoyu zbirayutsya priznachiti jogo kolishnogo slugu pastuha Saleha Kerbalayi kazhe sho obijdetsya i bez kolgospu i ne mozhe buti narivni z timi hto buv jogo slugoyu do vstanovlennya radyanskoyi vladi Ciyeyi zh nochi do Kerbalayi pribuvaye posharpanij Gamlo graye Melik Dadashev jogo prava ruka i povidomlyaye sho chervonoarmijci ogolosili kurkulem i rozstrilyali Meshadi Dzhamilya znajomogo Kerbalayi i sho teper prijdut i za nim Kerbalayi vidpovidaye sho cogo ne bude Podivimosya chim zakinchitisya cya gra v kolgosp molhoz vidpovidaye vin Yak i peredbachav Gamlo bilshoviki prihodyat do mayetku Kerbalayi i pochinayut shukati mishki z zernom Kerbalayi zh tim chasom skarzhitsya na nih Imanu graye Shahmar Alekperov yakij ocholyuye zagin chervonoarmijciv Iman poyasnyuye sho zerno potribno goloduyuchim v misti na sho Kerbalayi vidpovidaye sho nikomu nichogo ne vinen U tayemnij komori mayetku bilshoviki znahodyat tridcyat dva mishka z zernom i zbirayut jogo pered budinkom Ciyeyi zh nochi Kerbalayi posilaye Gamlo vbiti zastrelivshi Imana Ale toj pobachivshi u vikni budinku Imana jogo druzhinu ne virishuyetsya strilyati v budinok boyachis yiyi zachepiti i strilyaye v povitrya Nastupnogo dnya Kerbalayi dumayuchi sho Iman mertvij nakazuye svoyim lyudyam vidnesti mishki nazad v komori Ale v cej chas prihodyat chervonoarmijci na choli z Imanom ta pereshkodzhayut comu zayavivshi sho teper ce derzhavne zerno Iman kazhe Kerbalayi pro nichnu strilbu i sho vorogiv spitkaye dolya Meshadi Dzhamilya Vidbuvayetsya scena narodnih gulyan i tanciv Ale svyatkuvannya i vesilni torzhestva v seli obrivaye strilyanina Lyudi Kerbalayi na choli z Gamlo napadayut na chervonoarmijciv yaki vivozyat zerno Iman daye pechatku silradi i svij partijnij kvitok druzhini yaka tikaye i hovayetsya Saleha vbivayut i berut bagatoh v polon u tomu chisli i Imana Nu i de tvoya radyanska vlada kazhe Gamlo Imanu Odnomu zi zv yazanih polonenih yakogo sadyat na konya Gamlo kazhe Idi i skazhi yim sho Kerbalayi ne znaye niyakoyi radyanskoyi vladi U rajkomi partiyi bilshoviki Talibov i Halil nabirayut dobrovolciv v chervonoarmijskij zagin U cej chas priyizhdzhaye Shabanzade i povidomlyaye Talibovu pro zbrojnij opir Kerbalayi Ismayila v Karabaglari Talibov hoche shob v selo bulo napravleno ozbroyenij zagin ale Shabanzade kazhe sho centr proti i hoche vidpraviti lyudinu dlya peregovoriv z Kerbalayi Ismayilom lyudinu yakij Kerbalayi doviryaye Dlya cogo buv obranij Abbaskuli bek Shadlinskij graye Gasan Mamedov starij drug Kerbalayi Ismayila i kolishnij bek Vin razom zi svoyim drugom Halilom i bilshovikom Talibovim za propoziciyeyu Shabanzade vidpravlyayutsya v Karabaglar dlya peregovoriv Abbaskuli bek vidmovlyayetsya brati zbroyu kazhuchi sho yide yak gist ale Talibov bere pistolet Lyudi Kerbalayi vpiznavshi Abbaskuli beka propuskayut jogo v selo Kerbalayi diznayetsya pro pributtya Shadlinskogo i rozdumuye pro plani lyudej sho poslali jogo do nogo Gamlo yakij lyuto nenavidit bilshovikiv z nedoviroyu stavitsya do pributtya Abbaskuli beka Vin kazhe sho ce vzhe ne toj Abbaskuli bek i prosit u Kerbalayi Ismayila dozvolu vbiti Shadlinskogo na sho otrimuye zuhvalu vidmovu Kerbalayi Ismayil govorit bud to drug chi vorog mi povinni zberegti svoyu gidnist U seli vsi z povagoyu stavlyatsya do Shadlinskogo Jogo prijmayut v budinku Veli odnogo iz soratnikiv Kerbalayi Ismayila Koli zh Abbaskuli bek govorit pro te sho prijshov pogovoriti z Kerbalayi Veli vidpovidaye sho Kerbalayi v susidnih selah i skoro povernetsya Pid chas obidu mizh gostyami zav yazuyetsya superechka Talibov i Halil stverdzhuyut sho pri kolgospi pracya bude zagalnoyu i urozhaj bude bagatshim Selyani zemlevlasniki zh kazhut sho yihni zemli vidbirayut pid privodom stvorennya kolgospu cherez sho i zav yazalasya vorozhnecha Odin z nih kazhe Mi narodilisya cholovikami i pomremo cholovikami pislya cih sliv Abbaskuli bek vidpravlyayetsya v dorogu U svoyemu mayetku Kerbalayi Ismayil govorit svoyim lyudyam sho radyanska vlada yih boyitsya i koli jogo zapituyut chomu taka boyaguzliva vlada povalila pravlinnya rezhimu Mikoli II yake trivalo trista rokiv vin govorit sho Mikolu pokarav sam Allah cherez te sho toj zalishiv v ruyinah bagato musulmanskih sil i mist Potim do Kerbalayi Izmayila vedut Imana a pislya i Bejlera Kerbalayi kazhe yim sho ti zbilisya zi shlyahu vstupivshi do bilshovikiv i proponuye yim perejti na jogo storonu Ale ti vidmovlyayutsya Todi Kerbalayi kazhe sho pokinchit z yih radyanskoyu vladoyu v seli i zamist yih chervonogo prapora povisit svij prapor Potim nakazuye Gamlo vbiti oboh Abbaskuli bek Halil i Talibov priyizhdzhayut do Sameda shob perenochuvati Samed diznayetsya sho ti yidut do Kerbalayi i kazhe sho ce velikij rizik Vin rozpovidaye sho lyudi Ismayila na choli z Gamlo rozpravlyayutsya z usima hto perehodit na storonu radyanskoyi vladi Tak voni vchinili z Hudayarom sho zibrav lyudej proti Kerbalayi Talibov kazhe sho vesti peregovori bezgluzdo i treba povernutisya syudi z armiyeyu Ale Abbaskuli bek kazhe sho poki ne pogovorit z Kerbalayi Ismayilom nikudi ne pide Ciyeyi zh nochi v budinok Sameda v poshukah druzhini Imana vrivayetsya Gamlo ale natknuvshis na Abbaskuli beka jde Nastupnogo ranku Halil vede pereodyagnenu v cholovichij odyag druzhinu Imana do svogo druga Shirali yakij zhive poruch iz mavzoleyem Yadulli sina Kerbalayi Zajshovshi v mavzolej Shadlinskij rozpovidaye Talibovu sho sina Kerbalayi Isamila vbili a tilo viddavati ne hotili Todi vtrutivsya vin Abbaskuli bek i pislya dovgih peregovoriv vdalosya povernuti tilo i pohovati Raptovo voni natknulisya v mavzoleyi na brata Hudayara yakij hovavsya vid lyudej Ismayila Vid nogo i diznayutsya pro misceznahodzhennya Kerbalayi Ismayila i vidpravlyayutsya do nogo v karavansaraj Vsuperech vidmovi Gamlo Abbaskuli bek vse zh pidnimayetsya do Kerbalayi Izmayila i u nih zav yazuyetsya rozmova Abbaskuli bek kazhe shob Kerbalayi sklav zbroyu Kerbalayi zh zvinuvachuye radyansku vladu v nespravedlivomu stavlenni do nogo Vin prosit Abbaskuli beka ne vplutuvatisya v cyu vorozhnechu Koli Abbaskuli bek kazhe sho vesti vijnu z radyanskoyu vladoyu bezgluzdo sho u Ismayila nemaye ni armiyi ni garmat toj vidpovidaye zate u nas ye chest i gidnist protrimayemosya Ne dobivshis bazhanogo rezultatu Shadlinskij Talibov i Halil povertayutsya nazad Pri perehodi cherez pereval yih bez dozvolu Kerbalayi Ismayila nazdoganyaye Gamlo zi svoyim zagonom Gamlo dumaye sho Abbaskuli bek zbirayetsya poslati ozbroyenij zagin Zav yazuyetsya perestrilka Talibov i Halil ginut Abbaskuli beka Shadlinskogo vbivaye Gamlo Zganblenij Kerbalayi Ismayil vbivaye Gamlo yakij porushiv jogo nakaz Kerbalayi Ismayil prosit Veli prinesti tilo Abbaskuli beka kazhuchi sho vin povinen buti pohovanij ne z selyanami a yak bek Ale toj vidpovidaye sho vsi zhiteli sela na pohoronah Shadlinskogo Film zakinchuyetsya scenoyu pohoronu Abbaskuli beka i vidami na pereval U rolyah Kerbalayi Ismayil znatnij zemlevlasnik sela Karabaglar kerivnik zbrojnogo oporu z radyanskoyu vladoyu Abbaskuli bek Shadlinskij komunist zemlyak i davnij drug Kerbalayi Ismayila Melik Dadashev Gamlo Gamberali bek prava ruka Kerbalayi Ismayila yakij keruvav jogo zagonami Talibov drug Abbaskuli beka Shadlinskogo Halil bilshovik Shabanzade golova rajkomu partiyi Iman bilshovik keruyuchij zagonom chervonoarmijciv yaki konfiskuvali zerno Kerbalayi Ismayila Novreste druzhina Imana ozvuchuvala Bejler bilshovik z zagonu Imana Samed selyanin u yakogo hovayetsya druzhina Imana Veli lyudina Kerbalayi Ismayila Rashid lyudina Kerbalayi Ismayila Yagub kishi Ahmed Ahmedov lyudina Kerbalayi Ismayila Rasul lyudina Kerbalayi Ismayila Shirali drug Halila epizod brat Hudayara Ejvaz lyudina Kerbalayi Ismayila komsomolec Samandar lyudina Kerbalayi Ismayila lyudina Kerbalayi Ismayila selyanin selyanka selyanin selyanin selyanin selyanin epizodZnimalna grupaRezhiser Kyamil Rustambekov Scenarist Operator Kompozitor Arif Melikov Hudozhnik Posilannya