Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
«Останній зореліт із Землі» (англ. «The Last Starship from Earth») — науково-фантастичний роман Джона Бойда 1968 року, його найвідоміший і дебютний науково-фантастичний роман.
| Автор | Джон Бойд |
|---|---|
| Назва мовою оригіналу | The Last Starship from Earth |
| Країна | United States |
| Мова | English |
| Жанр | наукова фантастика |
| Видавництво | Weybright & Talley, New York |
| Видано | 1968 |
| Тип носія | Print ( & ) |
У ньому розповідається про світ, який настав би, якби Ісус Христос мав екстремістські погляди. Математик Голдейн IV бере участь у створенні машини часу з метою змінити історію християнства і всього людства.
Жанрова приналежність та сенси
Дія роману розгортається в антиутопічному суспільстві недалекого майбутнього. Хоча спочатку це не очевидно, роман також є зразком альтернативної історії.
У цьому світі замість того, щоб проповідувати мир і прощення та бути розіп'ятим, Ісус став революційним агітатором і зібрав армію, щоб повалити Римську імперію, встановивши теократію, перш ніж його вбили з арбалета, який став релігійним символом, подібним до хреста. Режим, встановлений Ісусом, продовжує діяти донині. Він проповідує не прощення та самопожертву, а винищення ворогів. Режим панує над усім світом, змішавшись із науковими ідеями та передовими технологіями. Так, людство ще в XIX столітті розвинуло міжпланетні польоти, оскільки на Землі не було середньовіччя. Суспільство поділене на ізольовані класи. Церквою керує папа-ШІ, який добирає людям партнерів усередині їхніх класів. Електронного папу створив учений, який для класу математиків став релігійною постаттю.
Стислий сюжет
Центральним персонажем є Голдейн IV, математик, який вступає в заборонені кастою стосунки з поетесою Гелікс. Щоб мати привід зустрітися з нею, він досліджує «математику поезії». Він також зацікавився розслідуванням Фейрвезера, відомого математика, який жив незадовго до його часу, та його сина Фейрвезера II, який, як він виявляє, очолив невдале повстання.
Романтичні стосунки Голдейна та Гелікс виявляють, і відбувається показовий суд. Голдейна опитують представник Церкви, математик, юрист, соціолог і психолог. У результаті якого Голдейна відправляють на Пекло — замерзлу планету, що обертається навколо далекої зірки.
Прибувши на Пекло в «останньому зорельоті з Землі», він зустрічає Фейрвезера II і возз'єднується з Гелікс. Виявляється, що Гелікс є дочкою Фейрвезера II; Фейрвезер II усе підлаштував, оскільки йому потрібен був математик для його машини часу. Також виявляється, що Пекло вкрите кригою лише в холодний сезон, а жителі планети приховують це від землян.
Фейрвезер II робить Голдейна безсмертним і відправляє його на місію в минуле вбити Ісуса, взявши ім'я Юда Іскаріот. Видавши Ісуса владі, математик створює йому образ мученика, що проповідував мир, любов і справедливість.
В епілозі Голдейн відмовляється вбити Ісуса. Він присипляє його наркотиками, щоб імітувати смерть, і відправляє на планету Пекло. Сам Голдейн завдяки отриманому безсмертю доживає до 60-х років XX століття під іменем Гол Дейн, і зустрічає дівчину, дуже схожу на Гелікс.
Відгуки критиків
Роберт Е. Гайнлайн, зазвичай вкрай скупий на схвальні відгуки, написав, що роман Бойда: "стоїть на одній полиці з «1984» і «Дивним новим світом», а «Лос-Анджелес Таймс» зазначила: «Написаний у літературній традиції Гакслі, Орвелла та Бредбері — це твір надзвичайного впливу».
Водночас, Джоанна Расс у своїй рецензії на книгу в 1969 році була дуже критичною і написала: «Я пробачаю пану Бойду страждання, які завдав мені його роман, і сподіваюся, що він зрештою пробачить мені страждання, які ця рецензія може завдати йому, але для Берклі немає прощення. Лише реформи. Не повторюй цього знову».
Спайдер Робінсон, однак, похвалив роман як «чудовий, із суворо послідовною внутрішньою логікою, яка насправді стає очевидною лише в останньому розділі».
Переклади
Роман перекладено багатьма мовами, зокрема
- французькою як «Dernier vaisseau pour l'enfer», 1971
- італійською як «L'ultima astronave per l'inferno», 1976
- німецькою як «Der Überläufer», 1978
- нідерландською як «Het laatste sterrenschip van de aarde», 1979
- польською як «Ostatni statek z planety Ziemia», 1979
- іспанською як «La última astronave de la tierra», 1980
- російською як «Последний звездолёт с Земли», 1992
Українською мовою не видавався.
Виноски
- Fox, Margalit (7 May 2011). Joanna Russ, 74, Dies; Wrote Science Fiction. The New York Times.
- «Galaxy Bookshelf», Ґелексі сайнс фікшн, December 1976, p.128
- Title: The Last Starship from Earth. www.isfdb.org. Процитовано 26 грудня 2023.
- . web.archive.org. 21 січня 2019. Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 26 грудня 2023.
- L'ultima astronave per l'inferno (The Last Starship from Earth). www.fantascienza.com. Процитовано 26 грудня 2023.
- . web.archive.org. 18 жовтня 2022. Архів оригіналу за 18 жовтня 2022. Процитовано 26 грудня 2023.
Список літератури
- Clareson, Thomas D. (1971). SF: the other side of realism: essays on modern fantasy and science fiction. Bowling Green University Popular Press. с. 186.
- Dannenberg, Hilary P. (2008). Coincidence and counterfactuality: plotting time and space in narrative fiction. Frontiers of narrative. U. of Nebraska Press. с. 206. ISBN .
Посилання
- Інформація про роман на Fantastic Fiction
Див. також
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ostannij zorelit iz Zemli angl The Last Starship from Earth naukovo fantastichnij roman Dzhona Bojda 1968 roku jogo najvidomishij i debyutnij naukovo fantastichnij roman Ostannij zorelit iz Zemli AvtorDzhon BojdNazva movoyu originaluThe Last Starship from EarthKrayinaUnited StatesMovaEnglishZhanrnaukova fantastikaVidavnictvoWeybright amp Talley New YorkVidano1968Tip nosiyaPrint amp U nomu rozpovidayetsya pro svit yakij nastav bi yakbi Isus Hristos mav ekstremistski poglyadi Matematik Goldejn IV bere uchast u stvorenni mashini chasu z metoyu zminiti istoriyu hristiyanstva i vsogo lyudstva Zhanrova prinalezhnist ta sensiDiya romanu rozgortayetsya v antiutopichnomu suspilstvi nedalekogo majbutnogo Hocha spochatku ce ne ochevidno roman takozh ye zrazkom alternativnoyi istoriyi U comu sviti zamist togo shob propoviduvati mir i proshennya ta buti rozip yatim Isus stav revolyucijnim agitatorom i zibrav armiyu shob povaliti Rimsku imperiyu vstanovivshi teokratiyu persh nizh jogo vbili z arbaleta yakij stav religijnim simvolom podibnim do hresta Rezhim vstanovlenij Isusom prodovzhuye diyati donini Vin propoviduye ne proshennya ta samopozhertvu a vinishennya vorogiv Rezhim panuye nad usim svitom zmishavshis iz naukovimi ideyami ta peredovimi tehnologiyami Tak lyudstvo she v XIX stolitti rozvinulo mizhplanetni poloti oskilki na Zemli ne bulo serednovichchya Suspilstvo podilene na izolovani klasi Cerkvoyu keruye papa ShI yakij dobiraye lyudyam partneriv useredini yihnih klasiv Elektronnogo papu stvoriv uchenij yakij dlya klasu matematikiv stav religijnoyu postattyu Stislij syuzhetCentralnim personazhem ye Goldejn IV matematik yakij vstupaye v zaboroneni kastoyu stosunki z poetesoyu Geliks Shob mati privid zustritisya z neyu vin doslidzhuye matematiku poeziyi Vin takozh zacikavivsya rozsliduvannyam Fejrvezera vidomogo matematika yakij zhiv nezadovgo do jogo chasu ta jogo sina Fejrvezera II yakij yak vin viyavlyaye ocholiv nevdale povstannya Romantichni stosunki Goldejna ta Geliks viyavlyayut i vidbuvayetsya pokazovij sud Goldejna opituyut predstavnik Cerkvi matematik yurist sociolog i psiholog U rezultati yakogo Goldejna vidpravlyayut na Peklo zamerzlu planetu sho obertayetsya navkolo dalekoyi zirki Pribuvshi na Peklo v ostannomu zoreloti z Zemli vin zustrichaye Fejrvezera II i vozz yednuyetsya z Geliks Viyavlyayetsya sho Geliks ye dochkoyu Fejrvezera II Fejrvezer II use pidlashtuvav oskilki jomu potriben buv matematik dlya jogo mashini chasu Takozh viyavlyayetsya sho Peklo vkrite krigoyu lishe v holodnij sezon a zhiteli planeti prihovuyut ce vid zemlyan Fejrvezer II robit Goldejna bezsmertnim i vidpravlyaye jogo na misiyu v minule vbiti Isusa vzyavshi im ya Yuda Iskariot Vidavshi Isusa vladi matematik stvoryuye jomu obraz muchenika sho propoviduvav mir lyubov i spravedlivist V epilozi Goldejn vidmovlyayetsya vbiti Isusa Vin prisiplyaye jogo narkotikami shob imituvati smert i vidpravlyaye na planetu Peklo Sam Goldejn zavdyaki otrimanomu bezsmertyu dozhivaye do 60 h rokiv XX stolittya pid imenem Gol Dejn i zustrichaye divchinu duzhe shozhu na Geliks Vidguki kritikivRobert E Gajnlajn zazvichaj vkraj skupij na shvalni vidguki napisav sho roman Bojda stoyit na odnij polici z 1984 i Divnim novim svitom a Los Andzheles Tajms zaznachila Napisanij u literaturnij tradiciyi Gaksli Orvella ta Bredberi ce tvir nadzvichajnogo vplivu Vodnochas Dzhoanna Rass u svoyij recenziyi na knigu v 1969 roci bula duzhe kritichnoyu i napisala Ya probachayu panu Bojdu strazhdannya yaki zavdav meni jogo roman i spodivayusya sho vin zreshtoyu probachit meni strazhdannya yaki cya recenziya mozhe zavdati jomu ale dlya Berkli nemaye proshennya Lishe reformi Ne povtoryuj cogo znovu Spajder Robinson odnak pohvaliv roman yak chudovij iz suvoro poslidovnoyu vnutrishnoyu logikoyu yaka naspravdi staye ochevidnoyu lishe v ostannomu rozdili PerekladiRoman perekladeno bagatma movami zokrema francuzkoyu yak Dernier vaisseau pour l enfer 1971 italijskoyu yak L ultima astronave per l inferno 1976 nimeckoyu yak Der Uberlaufer 1978 niderlandskoyu yak Het laatste sterrenschip van de aarde 1979 polskoyu yak Ostatni statek z planety Ziemia 1979 ispanskoyu yak La ultima astronave de la tierra 1980 rosijskoyu yak Poslednij zvezdolyot s Zemli 1992 Ukrayinskoyu movoyu ne vidavavsya VinoskiFox Margalit 7 May 2011 Joanna Russ 74 Dies Wrote Science Fiction The New York Times Galaxy Bookshelf Geleksi sajns fikshn December 1976 p 128 Title The Last Starship from Earth www isfdb org Procitovano 26 grudnya 2023 web archive org 21 sichnya 2019 Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 26 grudnya 2023 L ultima astronave per l inferno The Last Starship from Earth www fantascienza com Procitovano 26 grudnya 2023 web archive org 18 zhovtnya 2022 Arhiv originalu za 18 zhovtnya 2022 Procitovano 26 grudnya 2023 Spisok literaturiClareson Thomas D 1971 SF the other side of realism essays on modern fantasy and science fiction Bowling Green University Popular Press s 186 Dannenberg Hilary P 2008 Coincidence and counterfactuality plotting time and space in narrative fiction Frontiers of narrative U of Nebraska Press s 206 ISBN 978 0 8032 1093 6 PosilannyaInformaciya pro roman na Fantastic FictionDiv takozhReligijni motivi u fantastici