Османсько-перська війна 1821–1823 років велася між Османською імперією та Каджарським Іраном з 1821 по 1823 рік.
Османсько-перська війна (1821-1823) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Османсько-перські війни | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Каджарський Іран | Османська Імперія | ||||||
Командувачі | |||||||
Фатх-Алі Шах Каджар | Махмуд II |
Напруга між двома імперіями зростала через те, що Османська імперія переховувала повсталі племена з провінції Іранський Азербайджан. Проблеми, що стосувалися курдських прикордонних племен, таких як племена Хайдаран і Сіпкі, ускладнили відносини між двома імперіями. Наприклад, Іран розпочав військову кампанію проти Дервіш-паші, мухафіза Вану, коли той відмовився повернути курдів з племені Сіпкі, яких він переховував в . Османсько-перська війна, що почалася в 1821 році, також була частиною серії воєн між двома імперіями, які пояснювалися впливом іноземних держав, зокрема Великої Британії та Російської імперії. Перси й османи перебували у відповідних сферах впливу й конкурували між собою. Російська імперія намагалася чинити тиск на Османську імперію, яка тоді воювала з греками.
Війна
Спадкоємний принц Персії Аббас-Мірза за підбурюванням Російської імперії вторгся в Західну Вірменію та на території, що оточують іранську провінцію Азербайджан. 10 вересня 1821 року іранські війська рушили з Тебризу до кордону. 16 вересня іранські війська перетнули кордон у Ґюрбулаку та взяли штурмом фортецю Баязид у листопаді 1821 року, захищаючи шляхи постачання персів. Губернатор Багдаду вторгнувся в Персію та зазнав поразки від Мохаммеда Алі Мірзи, який потім взяв в облогу Багдад, але його передчасна смерть зупинила облогу. Тим часом Аббас-Мірза рушив у східну Анатолію з 30 000 військом і зустрів 50 000 солдат османської армії в . Османи зазнали нищівної поразки, незважаючи на те, що вони мали чисельну перевагу, а військо персів страждало від епідемії холери.
Результат
Мир було укладено лише через два роки після Ерзурумського договору; обидві сторони визнали попередні кордони, встановлені Зухабським договором 1639 року, без територіальних змін. У договір також було включено гарантований доступ для перських паломників до святих місць Мекки та Медини в межах Османської імперії.
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osmansko perska vijna 1821 1823 rokiv velasya mizh Osmanskoyu imperiyeyu ta Kadzharskim Iranom z 1821 po 1823 rik Osmansko perska vijna 1821 1823 Osmansko perski vijniData 1821 1823Misce Shidna AnatoliyaRezultat Peremoga PersiyiStoroniKadzharskij Iran Osmanska ImperiyaKomanduvachiFath Ali Shah Kadzhar Mahmud II Napruga mizh dvoma imperiyami zrostala cherez te sho Osmanska imperiya perehovuvala povstali plemena z provinciyi Iranskij Azerbajdzhan Problemi sho stosuvalisya kurdskih prikordonnih plemen takih yak plemena Hajdaran i Sipki uskladnili vidnosini mizh dvoma imperiyami Napriklad Iran rozpochav vijskovu kampaniyu proti Dervish pashi muhafiza Vanu koli toj vidmovivsya povernuti kurdiv z plemeni Sipki yakih vin perehovuvav v Osmansko perska vijna sho pochalasya v 1821 roci takozh bula chastinoyu seriyi voyen mizh dvoma imperiyami yaki poyasnyuvalisya vplivom inozemnih derzhav zokrema Velikoyi Britaniyi ta Rosijskoyi imperiyi Persi j osmani perebuvali u vidpovidnih sferah vplivu j konkuruvali mizh soboyu Rosijska imperiya namagalasya chiniti tisk na Osmansku imperiyu yaka todi voyuvala z grekami VijnaSpadkoyemnij princ Persiyi Abbas Mirza za pidburyuvannyam Rosijskoyi imperiyi vtorgsya v Zahidnu Virmeniyu ta na teritoriyi sho otochuyut iransku provinciyu Azerbajdzhan 10 veresnya 1821 roku iranski vijska rushili z Tebrizu do kordonu 16 veresnya iranski vijska peretnuli kordon u Gyurbulaku ta vzyali shturmom fortecyu Bayazid u listopadi 1821 roku zahishayuchi shlyahi postachannya persiv Gubernator Bagdadu vtorgnuvsya v Persiyu ta zaznav porazki vid Mohammeda Ali Mirzi yakij potim vzyav v oblogu Bagdad ale jogo peredchasna smert zupinila oblogu Tim chasom Abbas Mirza rushiv u shidnu Anatoliyu z 30 000 vijskom i zustriv 50 000 soldat osmanskoyi armiyi v Osmani zaznali nishivnoyi porazki nezvazhayuchi na te sho voni mali chiselnu perevagu a vijsko persiv strazhdalo vid epidemiyi holeri RezultatMir bulo ukladeno lishe cherez dva roki pislya Erzurumskogo dogovoru obidvi storoni viznali poperedni kordoni vstanovleni Zuhabskim dogovorom 1639 roku bez teritorialnih zmin U dogovir takozh bulo vklyucheno garantovanij dostup dlya perskih palomnikiv do svyatih misc Mekki ta Medini v mezhah Osmanskoyi imperiyi Primitki