Оскар Альберто Дертисія

Оскар Альберто Дертисія Альварес (ісп. Oscar Alberto Dertycia Álvarez, нар. 3 березня 1965, Кордова) — аргентинський футболіст, що грав на позиції нападника, зокрема за низку аргентинських та іспанських команд. Виступав за національну збірну Аргентини.

Оскар Дертисія
Оскар Дертисія
Особисті дані
Народження	3 березня 1965(1965-03-03) (59 років)
	Кордова, Аргентина
Зріст	183 см
Громадянство	Аргентина
Позиція	нападник
Юнацькі клуби
1975-1982
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1982–1988 195 (89) 1988–1989 «Архентінос Хуніорс» 41 (20) 1989–1990 «Фіорентина» 19 (4) 1990–1991 «Кадіс» 21 (6) 1991–1994 «Тенерифе» 91 (27) 1994–1995 «Альбасете» 22 (6) 1995–1996 0 (0) 1996–1997 «Тальєрес» 40 (19) 1997–1998 27 (10) 2000–2001 10 (1) 2001 «Хенераль Пас Хуніорс» 25 (6) 2001–2002 «Коопсоль» 44 (24)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1983 Аргентина U-20  ? (?) 1983–1989 Аргентина 18 (2)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра

Народився 3 березня 1965 року в Кордові. Вихованець футбольної школи клубу . Дорослу футбольну кар'єру розпочав 1982 року в основній команді того ж клубу, в якій провів шість сезонів, взявши участь у 195 матчах чемпіонату. Більшість часу, проведеного у складі «Інституто», був основним гравцем атакувальної ланки команди. У складі «Інституто» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,46 гола за гру першості.

1988 року став гравцем «Архентінос Хуніорс», у складі якого в сезоні 1988/89 забив 20 голів у 41 матчі аргентинської першості, розділивши з Нестором Горосіто титул найкращого бомбардира турніру.

1990 року результативного нападника запросила до своїх лав італійська «Фіорентини». Утім заграти в Італії аргентинському нападнику завадила конкуренція відразу по двох напрямах — з одного боку основною у нападі «фіалок» була потужна пара нападників Роберто Баджо і , а з іншого за існуючого ліміту на легіонерів у складі могли перебувати лише два іноземці, і Дертисія міг грати лише за рахунок відсутності на полі або бразильця Дунги, або чехословака Любоша Кубіка.

Тож, взявши участь лише у 19 іграх італійської Серії A, 1990 року Дертисія перебрався до Іспанії, ставши гравцем «Кадіса». За рік перейшов до «Тенерифе», за який відіграв три сезони кар'єри, а завершив виступи на полях Іспанії, захищаючи протягом сезону 1994/95 кольори «Альбасете».

1995 року повернувся на батьківщину, де змінив декілька друголігових команд. Також грав у Чилі за , а завершував кар'єру на початку 2000-х виступами в Перу за команду «Коопсоль».

Виступи за збірні

1983 року залучався до складу молодіжної збірної Аргентини.

Того ж 1983 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у її формі 18 матчів, забивши 2 голи.

У складі збірної був учасником розіграшу Кубка Америки 1987 року в Аргентині.

Титули і досягнення

• Бронзовий призер Панамериканських ігор:

Посилання

• Оскар Альберто Дертисія на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Оскар Альберто Дертисія на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Оскар Альберто Дертисія на сайті BDFutbol.com (англ.)