Осадові родовища (англ. sedimentary deposits, sedimentary fields; нім. sedimentäre Lagerstätten f pl, Sedimentlagerstätten f pl) — поклади корисних копалин, що формуються в процесі осадонакопичення на дні водойм.
Осадові родовища | |
З матеріалу | осади |
---|
Класифікація
За місцем утворення вони розділяються на:
- річкові,
- болотні,
- озерні,
- морські і
- океанічні.
За характером осадонакопичення їх поділяють на 4 класи:
- механічні,
- хімічні,
- біохімічні,
- вулканогенні.
Механічні представлені уламковими фракціями осадів, що використовуються в осн. як буд. матеріали (види гравію, піску і глин), а також річкові, прибережно-морські і океанічні розсипи золота, платини, алмазів, мінералів титану, олова, вольфраму та ін.
Хімічні включають види солей, гіпсу, ангідриту, боратів, бариту, руд заліза, марганцю, алюмінію (бокситів), а також деяких кольорових і рідкісних металів (мідь, молібден, ванадій, уран), що виникли зі справжніх і колоїдних розчинів на дні водойм.
До біохімічних належать види горючих газів, нафти, вугілля, фосфоритів, карбонатних і кременистих порід; вони осаджувалися з розчинів при хім. процесах внаслідок життєдіяльності організмів у водах і на дні водойм.
Вулканогенні виникли з осадів продуктів підводного і прибережного вулканізму. До них належать колчеданні види руд кольорових металів, оксидні види руд заліза і марганцю, а також яшм і кварцитів.
Формування осадових порід
Формування осадових порід і пов'язаних з ними О.р. проходить через 3 стадії літогенезу: седиментогенез, діагенез і катагенез. На стадії седиментогенезу відбувається випадання осадів на дно водойм при зносі їх водотоками з континенту або живленні вулканогенним матеріалом. У стадії діагенезу відбувається ущільнення осадів і вирівнювання їх хім. складу під впливом порових вод. На стадії катагенезу відбувається остаточне оформлення хіміко-мінералогічного складу О.р. та їх скам'яніння (літифікація).
Мінеральні зерна в рудах осадового походження не зв'язані взаємним проростанням, але зцементовані в компактну масу м'якою і в'язкою глинистою речовиною. У гірничій масі глинисті домішки можуть знаходитися у виді примазок і плівок на рудних частинках, конгломератів з грудками руди, окремих грудок.
Див. також
Література
- Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Osadovi rodovisha angl sedimentary deposits sedimentary fields nim sedimentare Lagerstatten f pl Sedimentlagerstatten f pl pokladi korisnih kopalin sho formuyutsya v procesi osadonakopichennya na dni vodojm Osadovi rodovisha Z materialuosadiKlasifikaciyaZa miscem utvorennya voni rozdilyayutsya na richkovi bolotni ozerni morski i okeanichni Za harakterom osadonakopichennya yih podilyayut na 4 klasi mehanichni himichni biohimichni vulkanogenni Mehanichni predstavleni ulamkovimi frakciyami osadiv sho vikoristovuyutsya v osn yak bud materiali vidi graviyu pisku i glin a takozh richkovi priberezhno morski i okeanichni rozsipi zolota platini almaziv mineraliv titanu olova volframu ta in Himichni vklyuchayut vidi solej gipsu angidritu borativ baritu rud zaliza margancyu alyuminiyu boksitiv a takozh deyakih kolorovih i ridkisnih metaliv mid molibden vanadij uran sho vinikli zi spravzhnih i koloyidnih rozchiniv na dni vodojm Do biohimichnih nalezhat vidi goryuchih gaziv nafti vugillya fosforitiv karbonatnih i kremenistih porid voni osadzhuvalisya z rozchiniv pri him procesah vnaslidok zhittyediyalnosti organizmiv u vodah i na dni vodojm Vulkanogenni vinikli z osadiv produktiv pidvodnogo i priberezhnogo vulkanizmu Do nih nalezhat kolchedanni vidi rud kolorovih metaliv oksidni vidi rud zaliza i margancyu a takozh yashm i kvarcitiv Formuvannya osadovih poridFormuvannya osadovih porid i pov yazanih z nimi O r prohodit cherez 3 stadiyi litogenezu sedimentogenez diagenez i katagenez Na stadiyi sedimentogenezu vidbuvayetsya vipadannya osadiv na dno vodojm pri znosi yih vodotokami z kontinentu abo zhivlenni vulkanogennim materialom U stadiyi diagenezu vidbuvayetsya ushilnennya osadiv i virivnyuvannya yih him skladu pid vplivom porovih vod Na stadiyi katagenezu vidbuvayetsya ostatochne oformlennya himiko mineralogichnogo skladu O r ta yih skam yaninnya litifikaciya Mineralni zerna v rudah osadovogo pohodzhennya ne zv yazani vzayemnim prorostannyam ale zcementovani v kompaktnu masu m yakoyu i v yazkoyu glinistoyu rechovinoyu U girnichij masi glinisti domishki mozhut znahoditisya u vidi primazok i plivok na rudnih chastinkah konglomerativ z grudkami rudi okremih grudok Div takozhVulkanogenno osadovi rodovisha Ekzogenni korisni kopalini Rodovishe Tehnogenne rodovishe korisnih kopalin Konservaciya rodovish Ocinka rodovish Pershovidkrivachi rodovish korisnih kopalin Rodovishe mineralu Rodovishe odnoplastove Rodovishe platformnogo tipu Rodovishe skladchastoyi oblasti Segregacijni rodovishaLiteraturaMala girnicha enciklopediya u 3 t za red V S Bileckogo D Donbas 2007 T 2 L R 670 s ISBN 57740 0828 2