Орфеєв Серафим Дмитрович

Серафи́м Дми́трович Орфе́єв (* 15 (2) травня 1904, Крутченська Байгора, Воронезька губернія (сучасна Липецька область, Усманський район) — † 2 грудня (в деяких довідниках 20 червня) 1974, Одеса) — український та російський композитор радянських часів, ректор Одеської консерваторії, професор, кавалер ордену «Знак Пошани».

Орфеєв Серафим Дмитрович
Зображення
Основна інформація
Дата народження	15 травня 1904(1904-05-15)
Місце народження	Крутченська Байгора
Дата смерті	2 грудня 1974(1974-12-02) (70 років)
Місце смерті	Одеса
Поховання	Другий християнський цвинтар
Громадянство	Російська імперія →  УРСР
Професії	композитор
Освіта	Воронезький музичний технікум, Одеський музично-драматичний інститут
Нагороди

Життєпис

Протягом 1924—1928 років навчався в Воронезькому музичному технікумі по класу контрабаса.

1932 року закінчує навчання в (Одеському музично-драматичному інституті) — по класу композиції у .

В 1934—1941 роках працював асистентом професора М. М. Вілінського на кафедрі композиції. До липня 1941 був відповідальним секретарем Одеського правління Союзу композиторів УРСР.

Учасник Другої світової війни, командував артилерійським взводом, повернувся з важким пораненням.

З 1949 року викладав в Одеській консерваторії.

Протягом 1951—1962 років — ректор Одеської консерваторії.

З 1952 року працював завідувачем кафедри історії музики.

Протягом 1952—1964 років був головою правління Одеського відділення Союзу композиторів УРСР.

Написав спогади про свого вчителя Вілінського.

Серед його учнів — , (Вірановський Георгій Миколайович).

Написав:

• 1954 — «Музичні стосунки України та Росії»,
• 1957 — «Історія Одеської консерваторії»,
• 1968 — навчальний посібник «Одновисотні тризвуки та тональності», Київ,
• «М. Леонтович і українська народна пісня».

Серед музичних творів:

• 1930 — струнний квартет 1,
• 1932 — оркестрова сюїта,
• 1932 — струнний квартет — 2,
• 1941 — струнний квартет — 3,
• 1946 — струнний квартет — 4 («Звільнена Молдавія»),
  для дерев'яних духових інструментів —
• 1969 — «Квартет»,
• 1969 — «Народний танок»,
  для фортепіано —
• 1928 — «П'ять прелюдій»,
• 1934 — «Концертний вальс»,
• 1946 — «Три гуморески»,
• 1949 — «Альбом для юнацтва, збірник перший»,
• 1967 — «Альбом для юнацтва, збірник другий»,
• 1970 — чотири канони,
• 1970 — п'ять п'єс,
• для скрипки та фортепіано — Соната, 1947
• для альта та фортепіано — «Романс», 1948.
• хори на слова М. Лермонтова, І. Франка, Д Бєдного, А. Малишка,
• романси на слова Т. Шевченка, М. Рильського, Якуба Коласа,
• музика до драматичних вистав, кінофільмів,
• обробки українських, російських, білоруських, молдавських народних пісень,
• окремі частини православного богослужіння (не видані): «Милість миру на Літургії Василія Великого Київського наспіву», «Степенні вісім гласів Знаменного наспіву».

Джерела

• Ой у полі жито [ 4 жовтня 2013 у Wayback Machine.]

Посилання

• Орфеєв Серафим Дмитрович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 507.