Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| † Орнімегалонікс | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| †Ornimegalonyx oteroi Arredondo, 1954 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Орнімегалонікс (Ornimegalonyx) — вимерлий рід родини совових, близький до роду Сова (Strix), що донині збереглися. Птах мешкав на Кубі в пізньому плейстоцені й вимер тільки 10-7 тисяч років тому. Орнімегалонікс перекладається як «птах з гігантськими кігтями», його ноги були розвинені дуже добре, але крила були зредуковані — літати сова не могла. Однак їй це явно не заважало: знайдені екземпляри були висотою від 60 до 120 см, це величезний розмір для птахів. Гігантська сова легко наздоганяла дрібних тварин кубинських джунглів.
Знахідки
Перша знахідка помилково була віднесена до фороракосів. Орнімегалонікс вимер близько 10-7 тисяч років тому, а сучасній науці відомий з кінця п'ятдесятих років ХХ століття. Знайшов його і вперше описав кубинський спелеолог і палеонтолог . «Ornimegalonyx arredondoi» — був названий на честь першовідкривача, однак назву не було схвалено в наукових колах, і птах був перейменований на Ornimegalonyx oteroi (Arredondo, 1954)
Протягом довгих років у різних печерах західної частини Куби від орнімегалоніксов знаходили виключно кістки ніг. Тому зовнішній вигляд цих сов і їх спосіб життя було важко уявити. Практично повний скелет птаха виявив радянський палеонтолог Є. М. Курочкін, завідувач групою палеоорнітології Палеонтологічного інституту АН СРСР, віце-президент Всесоюзного орнітологічного товариства, який свого часу рік працював на Кубі на запрошення Кубинської АН, де він зробив важливу знахідку в (, на сході Куби). У розпорядження вчених потрапили дзьоб, мозкова частина черепа, кілька хребців, лопатка, коракоїд (кістка від грудини до плеча), майже всі кістки крила, цілий таз, обидві ноги. Зовсім не було, таким чином, тільки грудини. Кістки крил і плечового пояса були недовгі, тонкі і слабкі — такі крила явно не могли підняти орнімегалонікса в повітря. Так що і грудина повинна була бути редукованою: тонка, сплощена і з низьким кілем. Цінність скелета таким чином полягала в тому, що по-перше, стала остаточно ясною нездатність орнімегалоніксов до польоту, а по-друге, відштовхуючись від нашого екземпляра, можна було встановити істинні пропорції скелета інших орнімегалоніксов. Словом, це була незвичайна сова — величезна, нелітаюча, мешкала на землі.
Примірник з печери Сентенаріо був не з найбільших — висотою всього лише близько 60 сантиметрів в спокійній стоячій позі; маса цієї сови при житті передбачається близько 9 кг. А найбільші з орнімегалоніксов, як, наприклад, екземпляр з печери в районі міста Санкті-Спірітус, могли бути вдвічі більші — близько 120 сантиметрів і значно важчі. І це вже дуже і дуже багато для сов, та й для будь-яких птахів чимало. Наземний птах метр двадцять заввишки з гострим дзьобом і великими кігтями — це серйозний хижак, особливо якщо згадати, що орли і пугачі масою всього лише 4-5 кг здатні вбити молодого оленя або гірську козу масою до 20 кг.
У ряді англомовних досліджень постулюється здатність орнімегалонікса «спурхувати» при полюванні на жертву навздогін або нападати на здобич з дерев, використовуючи парашютуючий політ на рудиментарних крилах — по аналогії з тим, що роблять звичайні сови і нічні папуги-какапо з Новій Зеландії, які також мають ослаблені крила і великі розміри.
Проте здається, що таке припущення не продумано: птах, що активно використовує крила при полюванні, не втратить їх у процесі еволюції навіть в ролі острівної ізоляту. Лазіння по деревах аналогічно какапо, для того, щоб потім зістрибувати зверху на здобич … Для орнімегалонікса це, м'яко кажучи, мало бути вельми скрутно, враховуючи величезну вагу цієї сови і її виключно довгі, «ходульні» ноги. Статура какапо зовсім інша — це приземкуватий, кряжистий птах з низько розташованим центром ваги і типовими папугачими лапами, що дозволяють вправно чіплятися за гілки.
У 1961 році Пірс Бродкорб (Pierce Brodkorb) склав за фрагментами 3 повні скелети орнімегалонікса.
Види
- †O. oteroi Arredondo, 1954
- †O. minor Arredondo, 1982
- †O. gigas Arredondo, 1982
- †O. acevedoi Arredondo, 1982
Інші назви
- Гігантська кубинська сова
- Гігантська бігаюча сова
Живлення
Найбільш ймовірно, що орнімегалонікси живились численними і різноманітними капроміоїдними гризунами острова — різними видами кубинських хутій Capromys. Можливо також, що ці гігантські сови могли нападати і на карликових кубинських наземних лінивців з родів , , , Megalocnus, хоча це проблематично, оскільки навіть у карликовій формі наземні лінивці як і всі представники ряду Xenarthra — виключно завзяті, витривалі і сильні супротивники.
Близько 7 тисяч років тому відбулася сумна подія для Вест-Індії: клімат на Кубі та інших островах Карибського моря різко змінився не в кращу сторону (з вологого на посушливий з вираженою сезонністю з чергуванням сухих і дощових сезонів) і одночасно з цим на острови вперше в їх геологічній історії ринули потоки людей, що освоїли мореплавання, — колонізаторів нових територій з навколишніх континентальних районів Північної і Центральної Америки. В результаті практично миттєво на островах вимерли десятки видів ендемічних гризунів, ендемічні мавпи і маленькі наземні лінивці. Підрив кормової бази орнімегалонікса в результаті кліматичних негараздів і полювань людини і безпосереднє полювання на нього з боку індіанців, які мігрували на ці острови, швидше за все послужили причиною його зникнення. В даний час вижили тільки кубинські хутії, всі інші види вимерли.
Цей надзвичайний вид велетенських наземних сов зустрічався тільки на Кубі, хоча на всіх островах цього регіону різні види сов, споріднених з сипухами, рушили в бік збільшення розмірів тіла. Багато плейстоценових острівних сипух Вест-Індії досягли розмірів пугача — найбільшої сови сьогоднішнього дня. Однак жоден вид не зайшов так далеко у своїй спеціалізації, як орнімегалонікс.
Див. також
Примітки
- Livezey Bradley C. Morphological Cprollaries and Ecological Implications of Flightlessness in the Kakapo (Psittaciformes: Strigops habroptilus) // Journal of Morphology. — 1992. — Vol. 213. — Р. 105—145
- Powlesland Ralph G., Merton Don V., Cockrem John F. Parrot apart: the natural history of the kakapo (Strigops habroptilus), and the context of its conservation management // Notornis. — 2006. — Volume 53, No 1. — P. 3-26
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ornimegaloniks Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sovopodibni Strigiformes Rodina Sovovi Strigidae Rid Ornimegalonyx Vid O oteroi Binomialna nazva Ornimegalonyx oteroi Arredondo 1954 Posilannya Vikishovishe Category Ornimegalonyx Vikividi Ornimegalonyx Fossilworks 39405 Ornimegaloniks Ornimegalonyx vimerlij rid rodini sovovih blizkij do rodu Sova Strix sho donini zbereglisya Ptah meshkav na Kubi v piznomu plejstoceni j vimer tilki 10 7 tisyach rokiv tomu Ornimegaloniks perekladayetsya yak ptah z gigantskimi kigtyami jogo nogi buli rozvineni duzhe dobre ale krila buli zredukovani litati sova ne mogla Odnak yij ce yavno ne zavazhalo znajdeni ekzemplyari buli visotoyu vid 60 do 120 sm ce velicheznij rozmir dlya ptahiv Gigantska sova legko nazdoganyala dribnih tvarin kubinskih dzhungliv ZnahidkiPersha znahidka pomilkovo bula vidnesena do fororakosiv Ornimegaloniks vimer blizko 10 7 tisyach rokiv tomu a suchasnij nauci vidomij z kincya p yatdesyatih rokiv HH stolittya Znajshov jogo i vpershe opisav kubinskij speleolog i paleontolog Ornimegalonyx arredondoi buv nazvanij na chest pershovidkrivacha odnak nazvu ne bulo shvaleno v naukovih kolah i ptah buv perejmenovanij na Ornimegalonyx oteroi Arredondo 1954 Protyagom dovgih rokiv u riznih pecherah zahidnoyi chastini Kubi vid ornimegaloniksov znahodili viklyuchno kistki nig Tomu zovnishnij viglyad cih sov i yih sposib zhittya bulo vazhko uyaviti Praktichno povnij skelet ptaha viyaviv radyanskij paleontolog Ye M Kurochkin zaviduvach grupoyu paleoornitologiyi Paleontologichnogo institutu AN SRSR vice prezident Vsesoyuznogo ornitologichnogo tovaristva yakij svogo chasu rik pracyuvav na Kubi na zaproshennya Kubinskoyi AN de vin zrobiv vazhlivu znahidku v na shodi Kubi U rozporyadzhennya vchenih potrapili dzob mozkova chastina cherepa kilka hrebciv lopatka korakoyid kistka vid grudini do plecha majzhe vsi kistki krila cilij taz obidvi nogi Zovsim ne bulo takim chinom tilki grudini Kistki kril i plechovogo poyasa buli nedovgi tonki i slabki taki krila yavno ne mogli pidnyati ornimegaloniksa v povitrya Tak sho i grudina povinna bula buti redukovanoyu tonka sploshena i z nizkim kilem Cinnist skeleta takim chinom polyagala v tomu sho po pershe stala ostatochno yasnoyu nezdatnist ornimegaloniksov do polotu a po druge vidshtovhuyuchis vid nashogo ekzemplyara mozhna bulo vstanoviti istinni proporciyi skeleta inshih ornimegaloniksov Slovom ce bula nezvichajna sova velichezna nelitayucha meshkala na zemli Primirnik z pecheri Sentenario buv ne z najbilshih visotoyu vsogo lishe blizko 60 santimetriv v spokijnij stoyachij pozi masa ciyeyi sovi pri zhitti peredbachayetsya blizko 9 kg A najbilshi z ornimegaloniksov yak napriklad ekzemplyar z pecheri v rajoni mista Sankti Spiritus mogli buti vdvichi bilshi blizko 120 santimetriv i znachno vazhchi I ce vzhe duzhe i duzhe bagato dlya sov ta j dlya bud yakih ptahiv chimalo Nazemnij ptah metr dvadcyat zavvishki z gostrim dzobom i velikimi kigtyami ce serjoznij hizhak osoblivo yaksho zgadati sho orli i pugachi masoyu vsogo lishe 4 5 kg zdatni vbiti molodogo olenya abo girsku kozu masoyu do 20 kg U ryadi anglomovnih doslidzhen postulyuyetsya zdatnist ornimegaloniksa spurhuvati pri polyuvanni na zhertvu navzdogin abo napadati na zdobich z derev vikoristovuyuchi parashyutuyuchij polit na rudimentarnih krilah po analogiyi z tim sho roblyat zvichajni sovi i nichni papugi kakapo z Novij Zelandiyi yaki takozh mayut oslableni krila i veliki rozmiri Prote zdayetsya sho take pripushennya ne produmano ptah sho aktivno vikoristovuye krila pri polyuvanni ne vtratit yih u procesi evolyuciyi navit v roli ostrivnoyi izolyatu Lazinnya po derevah analogichno kakapo dlya togo shob potim zistribuvati zverhu na zdobich Dlya ornimegaloniksa ce m yako kazhuchi malo buti velmi skrutno vrahovuyuchi velicheznu vagu ciyeyi sovi i yiyi viklyuchno dovgi hodulni nogi Statura kakapo zovsim insha ce prizemkuvatij kryazhistij ptah z nizko roztashovanim centrom vagi i tipovimi papugachimi lapami sho dozvolyayut vpravno chiplyatisya za gilki U 1961 roci Pirs Brodkorb Pierce Brodkorb sklav za fragmentami 3 povni skeleti ornimegaloniksa Vidi O oteroi Arredondo 1954 O minor Arredondo 1982 O gigas Arredondo 1982 O acevedoi Arredondo 1982Inshi nazviGigantska kubinska sova Gigantska bigayucha sovaZhivlennyaNajbilsh jmovirno sho ornimegaloniksi zhivilis chislennimi i riznomanitnimi kapromioyidnimi grizunami ostrova riznimi vidami kubinskih hutij Capromys Mozhlivo takozh sho ci gigantski sovi mogli napadati i na karlikovih kubinskih nazemnih linivciv z rodiv Megalocnus hocha ce problematichno oskilki navit u karlikovij formi nazemni linivci yak i vsi predstavniki ryadu Xenarthra viklyuchno zavzyati vitrivali i silni suprotivniki Blizko 7 tisyach rokiv tomu vidbulasya sumna podiya dlya Vest Indiyi klimat na Kubi ta inshih ostrovah Karibskogo morya rizko zminivsya ne v krashu storonu z vologogo na posushlivij z virazhenoyu sezonnistyu z cherguvannyam suhih i doshovih sezoniv i odnochasno z cim na ostrovi vpershe v yih geologichnij istoriyi rinuli potoki lyudej sho osvoyili moreplavannya kolonizatoriv novih teritorij z navkolishnih kontinentalnih rajoniv Pivnichnoyi i Centralnoyi Ameriki V rezultati praktichno mittyevo na ostrovah vimerli desyatki vidiv endemichnih grizuniv endemichni mavpi i malenki nazemni linivci Pidriv kormovoyi bazi ornimegaloniksa v rezultati klimatichnih negarazdiv i polyuvan lyudini i bezposerednye polyuvannya na nogo z boku indianciv yaki migruvali na ci ostrovi shvidshe za vse posluzhili prichinoyu jogo zniknennya V danij chas vizhili tilki kubinski hutiyi vsi inshi vidi vimerli Cej nadzvichajnij vid veletenskih nazemnih sov zustrichavsya tilki na Kubi hocha na vsih ostrovah cogo regionu rizni vidi sov sporidnenih z sipuhami rushili v bik zbilshennya rozmiriv tila Bagato plejstocenovih ostrivnih sipuh Vest Indiyi dosyagli rozmiriv pugacha najbilshoyi sovi sogodnishnogo dnya Odnak zhoden vid ne zajshov tak daleko u svoyij specializaciyi yak ornimegaloniks Div takozhSpisok vikopnih ptahivPrimitkiLivezey Bradley C Morphological Cprollaries and Ecological Implications of Flightlessness in the Kakapo Psittaciformes Strigops habroptilus Journal of Morphology 1992 Vol 213 R 105 145 Powlesland Ralph G Merton Don V Cockrem John F Parrot apart the natural history of the kakapo Strigops habroptilus and the context of its conservation management Notornis 2006 Volume 53 No 1 P 3 26