Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Водосховище Орлік — частина Влтавського каскаду, розташованого в південній і центральній Чехії. Споруджене між 1954 і 1961 роками шляхом перегородження течії річки Влтави поблизу Солениць в окрузі Пржибрам. Він має назву замку Орлик, який колись стояв на скелі над глибокою долиною Влтави, а нині — за кілька метрів над поверхнею озера. Автор проєкту дамби — інженер Алоїз Краус.
| Водосховище Орлік | ||||
|---|---|---|---|---|
| чеськ. | ||||
 | ||||
| 49°34′42″ пн. ш. 14°09′52″ сх. д. / 49.57833333336110826° пн. ш. 14.16444444447222395° сх. д.Координати: 49°34′42″ пн. ш. 14°09′52″ сх. д. / 49.57833333336110826° пн. ш. 14.16444444447222395° сх. д. | ||||
| Країна |  | |||
| Розташування | d | |||
| Річка | Влтава | |||
| Висота над р. м. | 330 м | |||
| Довжина | 68 км км | |||
| Площа | 25,4554 км² | |||
| Об'єм | 0,72 км³ | |||
| Середня глибина | 74 м | |||
| Басейн | d і d | |||
| Площа водозбору | 12 105 км² | |||
| Вливаються | Влтава, Отава | |||
| Виливається | Влтава | |||
| Споруди | гребля | |||
| Гребля | d | |||
| Рік наповнення | ||||
 Орлик у Вікісховищі | ||||
Будівництво
Підготовчі роботи по будівництву майбутнього гідровузла Орлик почалися ще в 1954 році, ще до того, як проєкт офіційно затвердив тодішній уряд. Під час будівництва щодня чергували понад 1500 робітників, а саме будівництво забрало 2 життя. 14 млинів, велика кількість лісопилок і 650 житлових і господарських будівель повинні були поступитися місцем створеному штучному озеру. Для будівництва дамби була побудована довга залізнична смуга від Тоховіце.
Дамбу урочисто відкрито 22 грудня 1961, на 8 місяців раніше запланованого терміну завершення. Остання, IV. гідроелектростанція була запущена 10 квітня 1962 року.
Затоплені села та селища
Під час будівництва водогону «Орлик» були підтоплені села та селища:
| |
Файл:Orlická přehrada - panoramio.jpg
Технічні дані
Тіло Орлицької дамби є найбільшим, найвищим і наймасивнішим у ланцюзі дамб Влтави. Його бетонна гравітаційна дамба довжиною 450 м досягає у вершині висоти 91 м. Довжина набережної на Влтаві 68 км, на Отаві 23 км і на Лужниці 7 км. Найбільша глибина 74 м. Орлицьке водосховище посідає одне з перших місць у Чехії. Постійний об'єм резервуара, визначений висотою 330,0 м, становить 280 млн м³. Об'єм сховища становить 374,5 млн м³, з яких корисний об'єм сховища на висоті 351,6 м становить 85 млн м³. Захисний об'єм над цим рівнем становить 62,1 млн м³ з максимальним рівнем на висоті 354,0 м над рівнем моря. Таким чином, загальний максимальний теоретичний об'єм води може сягати 716,6 мільйона м³.
Електростанції
Орліцька електростанція розташована у лівій частині річки біля підніжжя бетонної дамби. Вона була введена в експлуатацію в 1960—1961 роках і має загальну встановлену потужність 364 МВт. Електростанція здатна вийти на повну потужність за 2 хвилини та відіграє важливу роль у стабілізації електромережі.
Повені 2002 року
Серпнева повінь 2002 року стала для водосховища Орлік великим випробуванням. Тіло водосховища дамби пережило цю повінь без пошкоджень, за винятком електростанції, яку змило хвилями води з водоскиду. Хвилі також зруйнували під'їзну дорогу до електростанції та пішохідний міст у Соленіце, течія розмила прилеглі береги під дамбою та пошкодила човновий підіймач. Під час першої хвилі паводка 8 серпня 2002 року приплив у водосховище збільшився до 1700 м³ за секунду, тому вільна місткість водосховища була повністю вичерпана. До початку другої хвилі завдяки збільшеному стоку було звільнено 104 млн м³ простору. У наступні дні приплив зменшився приблизно до 620 м³ на секунду. Друга хвиля паводка прийшла 11 серпня і дуже швидко збільшила рівень припливу до рекордних 3900 м³ за секунду, що відповідає значенню тисячолітнього стоку (Q1000). Місткість водосховища поступово вичерпалась і стався неконтрольований витік з дебітом близько 3100 м³ за секунду. Найвищий рівень 355,17 м над рівнем моря був досягнутий 14 серпня о 4:00 ранку. Піковий потік знизився приблизно на 800 м³ на секунду.
Орлицькі вбивства
Популярність Орлицького водосховища підвищили так звані .
Група з п'яти серійних убивць у 1991—1993 роках вбила п'ятьох людей, переважно бізнесменів, заради грошової вигоди, а тіла жертв переважно ховали в бочках, куди наливали луг і кидали в Орлине водосховище. Автором цієї ідеї був Карел Копач. Дослідження дна почалося 10 липня 1995 року. Спочатку було створено сюжет про очищення дна дамби. Через кілька днів знайшли дві бочки з людськими останками та обмотане сіткою тіло. Третє тіло згодом знайшли поліцейські водолази на дні дамби, замотане в рулон сітки. У 2005 році режисер зняв фільм на теми цих подій.
23 вересня 2006 року люди виявили тіло вбитого сорокаоднорічного чоловіка з Ческе-Будейовіце в дамбі біля села Храст. У чоловіка були зв'язані руки та ноги.
1 червня 2007 року біля села Властець люди знайшли викинуте водою тіло 53-річного чоловіка, дружина якого перед цим підмішала йому в їжу снодійне та вбила його разом із невідомим спільником.
21 червня 2008 року рибалки виявили на поверхні водойми біля Червена-над-Влтавою останки жінки в пластиковій скрині. Труп був загорнутий у поліетилен, руки зв'язані дротом. Поліція припустила, що це було тіло Марцели Секачової, за смерть якої її коханець, лікар Володимир Мікуш, був засуджений до шести років позбавлення волі, хоча на момент винесення вироку тіло ще не було знайдено.
Після апеляції покарання зловмиснику було збільшено до 14 років позбавлення волі.
Ще одне тіло поліція виявила 22 квітня 2014 року під час пошуку іншого зниклого поблизу замку Звіков. За їх словами, тіло чоловіка перебувало у воді щонайменше два роки та було обмотане ланцюгом, який був прикріплений до дна основою переносного дорожнього знаку. Однак ідентифікувати було важко, оскільки на той час у базі даних зниклих безвісти було понад 1000 людей, які за віком і зростом збігалися зі знайденим.
Під час пошуків зниклого чоловіка у березні 2021 року поліцейські водолази виявили ще один торс двох людських тіл у значній стадії розкладання. Ідентифікація тіл триває.
У 2010 році з нагоди 50-річчя дамби iDnes.cz назвав її «греблею з кривавою репутацією», «з найгіршою репутацією».
Наміри
У травні 2014 року ČTK опублікував звіт про те, що факультет цивільної інженерії Чеського технічного університету в Празі готує дослідження для басейну річки Влтава щодо можливостей запобігання збитку від повеней, щоб на його основі Povodí Vltava s.p. винести можливі варіанти на громадське обговорення та запропонувати певне рішення. Дослідження мають бути завершені до кінця 2014 року. В одному з крайніх теоретичних варіантів передбачається, що Орлицьке водосховище буде дренованим і слугуватиме сухим польдером. Дослідження перевіряє, чи може Влтавський каскад назавжди знизити рівень деяких дамб без шкоди для інших функцій каскаду, тобто підтримки судноплавності річки вниз за течією, забезпечення водою промисловості та сільського господарства, підтримки якості води у Влтаві та дотримання вимог щодо виробництва електроенергії. Завдяки своїй найбільшій площі Орлицька гребля була обрана з трьох найбільших водосховищ як найбільш придатна для викиду. Мер Орліка Їржі Штрайт висловив побоювання, що дно буде однією великою вигрібною ямою і «хто зна, що там можна знайти». Рекультивація потребувала б величезних витрат, а дачники, рибалки, туристи, які є джерелом існування місцевих торговців та постачальників житла, а отже й села, покинули б ландшафт. Оператор судноплавної компанії Quarter Їндржіх Хоспаска сказав, що він може уявити собі осушену дамбу, оскільки «у цій державі можливо все».
Транспорт
Головні дороги з Табора до Пісека та Пльзені перетинають озеро через Подільський та Жяковський мости. Дорога з Мілевська до Міротіча перетинає водосховище біля Звікова парою мостів через річки Влтава та Отава. Дорога, що сполучає Мілесов з регіоном Пршибрам, веде вздовж корони дамби. Долину також перетинає залізничний міст лінії Табор — Ражице з 1889 року.
По дамбовому озеру, особливо в літні місяці, працює човновий транспорт, який сполучає туристичні місця, розташовані майже по всій довжині озера. Суднопідіймач для суден водотоннажністю до 300 тонн був частиною будівництва дамби, але він не був добудований.
Галерея
-
![image]()
Вид на дамбу -
![image]()
Пляж кемпінгу Попеліки від мису близько 500 метрів від дамби -
![image]()
Детальний вид електростанції -
![image]()
Примітки
- . Архів оригіналу за 21 січня 2019. Процитовано 27 квітня 2023.
{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title () - 14 днів — обласна двотижнева газета. Пісек та околиці. Опубліковано 15 вересня 2008 р. Сторінка 2, стаття під назвою Що затопила дамба?
- http://archiv.ucl.cas.cz/index.php?path=RudePravo/1961/12/23/1.png
- http://multimedia.ctk.cz/cs/foto/document/1766872/vodni-dilo-orlik-prehrada-orlik-elektrarna-1766872
- Martina Sudová. Vltavotýnsko : krajem dvou řek (укр. Влтавотинщина: край двох річок). — České Budějovice : Veduta, 2010. — С. 189–191. — .
- Орлицьке водосховище (Асоціація популяризації Південної Богемії)
- Блукаюча камера: Орлина гребля (Чеське телебачення)
- Орлицький водогін[недоступне посилання з 19.02.2010 — ]
- (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 червня 2014. Процитовано 27 квітня 2023.
- Винюхали труп з Орлика, який лежав на глибині 18 метрів поліцейським собакою, Lidovky.cz, 22 квітня 2014 р.
- [ http://www.novinky.cz /krimi/143201-policie-ma-podezreni-kdo-je-mrtva-zena-z-orlicke-prehrady.html Поліція підозрює, хто є мертвою жінкою з Орлицьких преград], Новинки. cz, 23/06/2008, ČTK, Закон
- https://www.policie.cz/clanek/orlicka-vodni-nadrz-vydava-sva-dalsi-tajemstvi.aspx
- Орлік, гребля з кривавою репутацією, святкує 50 років, iDnes.cz, 22/08/2010]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Vodoshovishe Orlik chastina Vltavskogo kaskadu roztashovanogo v pivdennij i centralnij Chehiyi Sporudzhene mizh 1954 i 1961 rokami shlyahom peregorodzhennya techiyi richki Vltavi poblizu Solenic v okruzi Przhibram Vin maye nazvu zamku Orlik yakij kolis stoyav na skeli nad glibokoyu dolinoyu Vltavi a nini za kilka metriv nad poverhneyu ozera Avtor proyektu dambi inzhener Aloyiz Kraus Vodoshovishe Orlikchesk zlittya Otavi livoruch i Vltavi poseredini zamok49 34 42 pn sh 14 09 52 sh d 49 57833333336110826 pn sh 14 16444444447222395 sh d 49 57833333336110826 14 16444444447222395 Koordinati 49 34 42 pn sh 14 09 52 sh d 49 57833333336110826 pn sh 14 16444444447222395 sh d 49 57833333336110826 14 16444444447222395KrayinaRoztashuvannya d VltavaRichka VltavaVisota nad r m 330 mDovzhina 68 km kmPlosha 25 4554 km Ob yem 0 72 km Serednya glibina 74 mBasejn d i dPlosha vodozboru 12 105 km Vlivayutsya Vltava OtavaVilivayetsya VltavaSporudi greblyaGreblya dRik napovnennya Orlik u VikishovishiU Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Orlik BudivnictvoPidgotovchi roboti po budivnictvu majbutnogo gidrovuzla Orlik pochalisya she v 1954 roci she do togo yak proyekt oficijno zatverdiv todishnij uryad Pid chas budivnictva shodnya cherguvali ponad 1500 robitnikiv a same budivnictvo zabralo 2 zhittya 14 mliniv velika kilkist lisopilok i 650 zhitlovih i gospodarskih budivel povinni buli postupitisya miscem stvorenomu shtuchnomu ozeru Dlya budivnictva dambi bula pobudovana dovga zaliznichna smuga vid Tohovice Dambu urochisto vidkrito 22 grudnya 1961 na 8 misyaciv ranishe zaplanovanogo terminu zavershennya Ostannya IV gidroelektrostanciya bula zapushena 10 kvitnya 1962 roku Zatopleni sela ta selisha Pid chas budivnictva vodogonu Orlik buli pidtopleni sela ta selisha Korensko Lavicky Fajl Orlicka prehrada panoramio jpgTehnichni daniTilo Orlickoyi dambi ye najbilshim najvishim i najmasivnishim u lancyuzi damb Vltavi Jogo betonna gravitacijna damba dovzhinoyu 450 m dosyagaye u vershini visoti 91 m Dovzhina naberezhnoyi na Vltavi 68 km na Otavi 23 km i na Luzhnici 7 km Najbilsha glibina 74 m Orlicke vodoshovishe posidaye odne z pershih misc u Chehiyi Postijnij ob yem rezervuara viznachenij visotoyu 330 0 m stanovit 280 mln m Ob yem shovisha stanovit 374 5 mln m z yakih korisnij ob yem shovisha na visoti 351 6 m stanovit 85 mln m Zahisnij ob yem nad cim rivnem stanovit 62 1 mln m z maksimalnim rivnem na visoti 354 0 m nad rivnem morya Takim chinom zagalnij maksimalnij teoretichnij ob yem vodi mozhe syagati 716 6 miljona m Elektrostanciyi Orlicka elektrostanciya roztashovana u livij chastini richki bilya pidnizhzhya betonnoyi dambi Vona bula vvedena v ekspluataciyu v 1960 1961 rokah i maye zagalnu vstanovlenu potuzhnist 364 MVt Elektrostanciya zdatna vijti na povnu potuzhnist za 2 hvilini ta vidigraye vazhlivu rol u stabilizaciyi elektromerezhi Poveni 2002 rokuSerpneva povin 2002 roku stala dlya vodoshovisha Orlik velikim viprobuvannyam Tilo vodoshovisha dambi perezhilo cyu povin bez poshkodzhen za vinyatkom elektrostanciyi yaku zmilo hvilyami vodi z vodoskidu Hvili takozh zrujnuvali pid yiznu dorogu do elektrostanciyi ta pishohidnij mist u Solenice techiya rozmila prilegli beregi pid damboyu ta poshkodila chovnovij pidijmach Pid chas pershoyi hvili pavodka 8 serpnya 2002 roku pripliv u vodoshovishe zbilshivsya do 1700 m za sekundu tomu vilna mistkist vodoshovisha bula povnistyu vicherpana Do pochatku drugoyi hvili zavdyaki zbilshenomu stoku bulo zvilneno 104 mln m prostoru U nastupni dni pripliv zmenshivsya priblizno do 620 m na sekundu Druga hvilya pavodka prijshla 11 serpnya i duzhe shvidko zbilshila riven priplivu do rekordnih 3900 m za sekundu sho vidpovidaye znachennyu tisyacholitnogo stoku Q1000 Mistkist vodoshovisha postupovo vicherpalas i stavsya nekontrolovanij vitik z debitom blizko 3100 m za sekundu Najvishij riven 355 17 m nad rivnem morya buv dosyagnutij 14 serpnya o 4 00 ranku Pikovij potik znizivsya priblizno na 800 m na sekundu Orlicki vbivstvaPopulyarnist Orlickogo vodoshovisha pidvishili tak zvani Grupa z p yati serijnih ubivc u 1991 1993 rokah vbila p yatoh lyudej perevazhno biznesmeniv zaradi groshovoyi vigodi a tila zhertv perevazhno hovali v bochkah kudi nalivali lug i kidali v Orline vodoshovishe Avtorom ciyeyi ideyi buv Karel Kopach Doslidzhennya dna pochalosya 10 lipnya 1995 roku Spochatku bulo stvoreno syuzhet pro ochishennya dna dambi Cherez kilka dniv znajshli dvi bochki z lyudskimi ostankami ta obmotane sitkoyu tilo Tretye tilo zgodom znajshli policejski vodolazi na dni dambi zamotane v rulon sitki U 2005 roci rezhiser znyav film na temi cih podij 23 veresnya 2006 roku lyudi viyavili tilo vbitogo sorokaodnorichnogo cholovika z Cheske Budejovice v dambi bilya sela Hrast U cholovika buli zv yazani ruki ta nogi 1 chervnya 2007 roku bilya sela Vlastec lyudi znajshli vikinute vodoyu tilo 53 richnogo cholovika druzhina yakogo pered cim pidmishala jomu v yizhu snodijne ta vbila jogo razom iz nevidomim spilnikom 21 chervnya 2008 roku ribalki viyavili na poverhni vodojmi bilya Chervena nad Vltavoyu ostanki zhinki v plastikovij skrini Trup buv zagornutij u polietilen ruki zv yazani drotom Policiya pripustila sho ce bulo tilo Marceli Sekachovoyi za smert yakoyi yiyi kohanec likar Volodimir Mikush buv zasudzhenij do shesti rokiv pozbavlennya voli hocha na moment vinesennya viroku tilo she ne bulo znajdeno Pislya apelyaciyi pokarannya zlovmisniku bulo zbilsheno do 14 rokiv pozbavlennya voli She odne tilo policiya viyavila 22 kvitnya 2014 roku pid chas poshuku inshogo zniklogo poblizu zamku Zvikov Za yih slovami tilo cholovika perebuvalo u vodi shonajmenshe dva roki ta bulo obmotane lancyugom yakij buv prikriplenij do dna osnovoyu perenosnogo dorozhnogo znaku Odnak identifikuvati bulo vazhko oskilki na toj chas u bazi danih zniklih bezvisti bulo ponad 1000 lyudej yaki za vikom i zrostom zbigalisya zi znajdenim Pid chas poshukiv zniklogo cholovika u berezni 2021 roku policejski vodolazi viyavili she odin tors dvoh lyudskih til u znachnij stadiyi rozkladannya Identifikaciya til trivaye U 2010 roci z nagodi 50 richchya dambi iDnes cz nazvav yiyi grebleyu z krivavoyu reputaciyeyu z najgirshoyu reputaciyeyu NamiriU travni 2014 roku CTK opublikuvav zvit pro te sho fakultet civilnoyi inzheneriyi Cheskogo tehnichnogo universitetu v Prazi gotuye doslidzhennya dlya basejnu richki Vltava shodo mozhlivostej zapobigannya zbitku vid povenej shob na jogo osnovi Povodi Vltava s p vinesti mozhlivi varianti na gromadske obgovorennya ta zaproponuvati pevne rishennya Doslidzhennya mayut buti zaversheni do kincya 2014 roku V odnomu z krajnih teoretichnih variantiv peredbachayetsya sho Orlicke vodoshovishe bude drenovanim i sluguvatime suhim polderom Doslidzhennya pereviryaye chi mozhe Vltavskij kaskad nazavzhdi zniziti riven deyakih damb bez shkodi dlya inshih funkcij kaskadu tobto pidtrimki sudnoplavnosti richki vniz za techiyeyu zabezpechennya vodoyu promislovosti ta silskogo gospodarstva pidtrimki yakosti vodi u Vltavi ta dotrimannya vimog shodo virobnictva elektroenergiyi Zavdyaki svoyij najbilshij ploshi Orlicka greblya bula obrana z troh najbilshih vodoshovish yak najbilsh pridatna dlya vikidu Mer Orlika Yirzhi Shtrajt visloviv poboyuvannya sho dno bude odniyeyu velikoyu vigribnoyu yamoyu i hto zna sho tam mozhna znajti Rekultivaciya potrebuvala b velicheznih vitrat a dachniki ribalki turisti yaki ye dzherelom isnuvannya miscevih torgovciv ta postachalnikiv zhitla a otzhe j sela pokinuli b landshaft Operator sudnoplavnoyi kompaniyi Quarter Yindrzhih Hospaska skazav sho vin mozhe uyaviti sobi osushenu dambu oskilki u cij derzhavi mozhlivo vse TransportGolovni dorogi z Tabora do Piseka ta Plzeni peretinayut ozero cherez Podilskij ta Zhyakovskij mosti Doroga z Milevska do Miroticha peretinaye vodoshovishe bilya Zvikova paroyu mostiv cherez richki Vltava ta Otava Doroga sho spoluchaye Milesov z regionom Prshibram vede vzdovzh koroni dambi Dolinu takozh peretinaye zaliznichnij mist liniyi Tabor Razhice z 1889 roku Po dambovomu ozeru osoblivo v litni misyaci pracyuye chovnovij transport yakij spoluchaye turistichni miscya roztashovani majzhe po vsij dovzhini ozera Sudnopidijmach dlya suden vodotonnazhnistyu do 300 tonn buv chastinoyu budivnictva dambi ale vin ne buv dobudovanij GalereyaVid na dambu Plyazh kempingu Popeliki vid misu blizko 500 metriv vid dambi Detalnij vid elektrostanciyi Vodoshovishe Orlik zlittya Vltavi ta Otavi vid iz zamkuPrimitki Arhiv originalu za 21 sichnya 2019 Procitovano 27 kvitnya 2023 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya 14 dniv oblasna dvotizhneva gazeta Pisek ta okolici Opublikovano 15 veresnya 2008 r Storinka 2 stattya pid nazvoyu Sho zatopila damba http archiv ucl cas cz index php path RudePravo 1961 12 23 1 png http multimedia ctk cz cs foto document 1766872 vodni dilo orlik prehrada orlik elektrarna 1766872 Martina Sudova Vltavotynsko krajem dvou rek ukr Vltavotinshina kraj dvoh richok Ceske Budejovice Veduta 2010 S 189 191 ISBN 978 80 86829 54 8 Orlicke vodoshovishe Asociaciya populyarizaciyi Pivdennoyi Bogemiyi Blukayucha kamera Orlina greblya Cheske telebachennya Orlickij vodogin nedostupne posilannya z 19 02 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 26 chervnya 2014 Procitovano 27 kvitnya 2023 Vinyuhali trup z Orlika yakij lezhav na glibini 18 metriv policejskim sobakoyu Lidovky cz 22 kvitnya 2014 r http www novinky cz krimi 143201 policie ma podezreni kdo je mrtva zena z orlicke prehrady html Policiya pidozryuye hto ye mertvoyu zhinkoyu z Orlickih pregrad Novinki cz 23 06 2008 CTK Zakon https www policie cz clanek orlicka vodni nadrz vydava sva dalsi tajemstvi aspx Orlik greblya z krivavoyu reputaciyeyu svyatkuye 50 rokiv iDnes cz 22 08 2010