Орджонікідзевське професійно-технічне училище (ОПТУ) — навчальний заклад готує кваліфікованих робітників для промисловості в місті Покров Дніпропетровської області. Має 2-й рівень акредитації Міністерства освіти України.
Державний професійно-технічний навчальний заклад «Орджонікідзевське професійно-технічне училище» | ||||||||
(ДПТНЗ "ОПТУ") | ||||||||
| ||||||||
Засновано | 1966 | |||||||
Атестація: | II рівня | |||||||
Директор | Дяченко Наталія Василівна | |||||||
Вебсайт: | http://dptnz-optu.wixsite.com/dptnzoptu | |||||||
Юридична адреса: | 53300 м. Покров Дніпропетровської обл., вул. Л.Чайкіної, буд. 17 |
Історія
Училище розташоване в невеличкому (45 тис. населення), затишному, зеленому містечку, яке розкинулося на березі мальовничої річки Базавлук, де самі містяни вважають себе нащадками легендарного і навіть дещо містичного кошового отамана Чортомлицької січі Івана Сірка.
Поселення на цьому місці існувало ще у скіфські часи. У 1971р. в кургані «Товста могила» знайдено золоту скіфську пектораль — шедевр світової античної культури, древньої майстерності. Саме тут понад триста років тому знаходилися Базавлуцька та Чортомлицька Січі. З останньою було тісно пов’язане життя та бойова діяльність національного героя України Івана Сірка, могила якого знаходиться в с.Капулівка. Причиною виникнення міста є відкриття багатих родовищ марганцевої руди.
Офіційною датою народження міста Покров є 1956 р., коли було об’єднано декілька робітничих селищ.
У 60-ті роки на Орджонікідзівському гірничо-збагачувальному комбінаті виникла необхідність професійної підготовки робітничих кадрів, і уже у 1966 році спочатку в навчально-курсовому комбінаті відкрилось технічне училище № 4. Першим директором був В.В. Підболотов. Училище готувало машиністів крокуючих екскаваторів, машиністів бульдозерів, слюсарів-ремонтників, газоелектрозварників, штукатурів.
Спектр професій значно збільшився, коли училище перейшло в новий корпус. Тепер уже готували кадри з 13 спеціальностей. Училище стало не тільки центром професійної підготовки, а і заявило про себе на весь Радянський Союз з розвитку технічної творчості. Дякуючи таким організаторам як Крутько Ю.М., Кіра В.І., Федоренко Н.В., училище уже в 1979 році стало дипломантом ВДНГ (виставки досягнень народного господарства) СРСР. В 1980 році училищу присвоєно звання «Найкраще училище чорної металургії СРСР». В 1981 році — «Училище високої культури і зразкового побуту». На базі ТУ-4 проходила Всесоюзна науково-практична конференція по організації навчально — виховного процесу. Училище було нагороджено перехідним прапором ВЦРПС (Всесоюзна Центральна Рада профспілок), перехідним прапором ЦК ЛКСМ України, призом імені заслуженого металурга України Якова Горбаня.
В 1986 році училище було реорганізовано в СПТУ-50. Училище отримало нову добре обладнану споруду з актовим залом на 300 місць, спортзалом, їдальнею, майстернями і прекрасно обладнаними навчальними кабінетами. В 1986 році за титанічно пошукову роботу і створення музею бойової слави Верховна Рада УРСР присвоїла училищу ім’я Героя Радянського Союзу Гудзя Порфирія Мартиновича. Великий внесок у цю роботу зробили заступник директора з навчально — виховній роботі Лінська Василина Трохимівна, майстри Ребенок-Арістова Тамара Вікторівна, Манжуло Альбіна Василівна.
Багато випускників училища нагороджено трудовими і бойовими нагородами Батьківщини. Серед них машиніст екскаватора В.Ф. Рибак, електрогазозварник Самодьоргін В.І., бригадир екіпажу крокуючого екскаватора Журавель В.С. Бойовим орденом Червоної зірки нагороджені випускники училища: Губа В., Попов В., Мамедов Г., Жуков П., Ніканоров П., Клоков С., Макаричев А., Мельник С., які виконували брали участь у війні в Афганістані.
У 90-ті роки СПТУ-50 очолював Баршунін Микола Олександрович, гарний педагог та спеціаліст, «Відмінник освіти», депутат міської ради декількох скликань. На сьогодні — голова Ради ветеранів міста.
На початку XXI століття ПТУ-50 очолила Носевич Людмила Володимирівна, активний діяч громадського життя міста, творча особистість. В 2007 році на чолі Орджонікідзевського професійно-технічного училища став Лисогор Володимир Станіславович — досить серйозний господарник. З січня 2011 року і на сьогодення училище очолює людина з величезним досвідом роботи в профтехосвіті, депутат міської Ради — Дяченко Наталія Василівна.
Музей
В училищі працює музей бойової слави, де збираються документальні та предметні артефакти. Відкриття відбулося 4 лютого 1984 року.
Музей є осередком зустрічей з почесними громадянами міста Покров.
Посилання
- [недоступне посилання] [Архівовано з першоджерела 24 березня 2014.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ordzhonikidzevske profesijno tehnichne uchilishe OPTU navchalnij zaklad gotuye kvalifikovanih robitnikiv dlya promislovosti v misti Pokrov Dnipropetrovskoyi oblasti Maye 2 j riven akreditaciyi Ministerstva osviti Ukrayini Derzhavnij profesijno tehnichnij navchalnij zaklad Ordzhonikidzevske profesijno tehnichne uchilishe DPTNZ OPTU Zasnovano 1966 Atestaciya II rivnya Direktor Dyachenko Nataliya Vasilivna Vebsajt http dptnz optu wixsite com dptnzoptu Yuridichna adresa 53300 m Pokrov Dnipropetrovskoyi obl vul L Chajkinoyi bud 17IstoriyaUchilishe roztashovane v nevelichkomu 45 tis naselennya zatishnomu zelenomu mistechku yake rozkinulosya na berezi malovnichoyi richki Bazavluk de sami mistyani vvazhayut sebe nashadkami legendarnogo i navit desho mistichnogo koshovogo otamana Chortomlickoyi sichi Ivana Sirka Poselennya na comu misci isnuvalo she u skifski chasi U 1971r v kurgani Tovsta mogila znajdeno zolotu skifsku pektoral shedevr svitovoyi antichnoyi kulturi drevnoyi majsternosti Same tut ponad trista rokiv tomu znahodilisya Bazavlucka ta Chortomlicka Sichi Z ostannoyu bulo tisno pov yazane zhittya ta bojova diyalnist nacionalnogo geroya Ukrayini Ivana Sirka mogila yakogo znahoditsya v s Kapulivka Prichinoyu viniknennya mista ye vidkrittya bagatih rodovish margancevoyi rudi Oficijnoyu datoyu narodzhennya mista Pokrov ye 1956 r koli bulo ob yednano dekilka robitnichih selish U 60 ti roki na Ordzhonikidzivskomu girnicho zbagachuvalnomu kombinati vinikla neobhidnist profesijnoyi pidgotovki robitnichih kadriv i uzhe u 1966 roci spochatku v navchalno kursovomu kombinati vidkrilos tehnichne uchilishe 4 Pershim direktorom buv V V Pidbolotov Uchilishe gotuvalo mashinistiv krokuyuchih ekskavatoriv mashinistiv buldozeriv slyusariv remontnikiv gazoelektrozvarnikiv shtukaturiv Spektr profesij znachno zbilshivsya koli uchilishe perejshlo v novij korpus Teper uzhe gotuvali kadri z 13 specialnostej Uchilishe stalo ne tilki centrom profesijnoyi pidgotovki a i zayavilo pro sebe na ves Radyanskij Soyuz z rozvitku tehnichnoyi tvorchosti Dyakuyuchi takim organizatoram yak Krutko Yu M Kira V I Fedorenko N V uchilishe uzhe v 1979 roci stalo diplomantom VDNG vistavki dosyagnen narodnogo gospodarstva SRSR V 1980 roci uchilishu prisvoyeno zvannya Najkrashe uchilishe chornoyi metalurgiyi SRSR V 1981 roci Uchilishe visokoyi kulturi i zrazkovogo pobutu Na bazi TU 4 prohodila Vsesoyuzna naukovo praktichna konferenciya po organizaciyi navchalno vihovnogo procesu Uchilishe bulo nagorodzheno perehidnim praporom VCRPS Vsesoyuzna Centralna Rada profspilok perehidnim praporom CK LKSM Ukrayini prizom imeni zasluzhenogo metalurga Ukrayini Yakova Gorbanya V 1986 roci uchilishe bulo reorganizovano v SPTU 50 Uchilishe otrimalo novu dobre obladnanu sporudu z aktovim zalom na 300 misc sportzalom yidalneyu majsternyami i prekrasno obladnanimi navchalnimi kabinetami V 1986 roci za titanichno poshukovu robotu i stvorennya muzeyu bojovoyi slavi Verhovna Rada URSR prisvoyila uchilishu im ya Geroya Radyanskogo Soyuzu Gudzya Porfiriya Martinovicha Velikij vnesok u cyu robotu zrobili zastupnik direktora z navchalno vihovnij roboti Linska Vasilina Trohimivna majstri Rebenok Aristova Tamara Viktorivna Manzhulo Albina Vasilivna Bagato vipusknikiv uchilisha nagorodzheno trudovimi i bojovimi nagorodami Batkivshini Sered nih mashinist ekskavatora V F Ribak elektrogazozvarnik Samodorgin V I brigadir ekipazhu krokuyuchogo ekskavatora Zhuravel V S Bojovim ordenom Chervonoyi zirki nagorodzheni vipuskniki uchilisha Guba V Popov V Mamedov G Zhukov P Nikanorov P Klokov S Makarichev A Melnik S yaki vikonuvali brali uchast u vijni v Afganistani U 90 ti roki SPTU 50 ocholyuvav Barshunin Mikola Oleksandrovich garnij pedagog ta specialist Vidminnik osviti deputat miskoyi radi dekilkoh sklikan Na sogodni golova Radi veteraniv mista Na pochatku XXI stolittya PTU 50 ocholila Nosevich Lyudmila Volodimirivna aktivnij diyach gromadskogo zhittya mista tvorcha osobistist V 2007 roci na choli Ordzhonikidzevskogo profesijno tehnichnogo uchilisha stav Lisogor Volodimir Stanislavovich dosit serjoznij gospodarnik Z sichnya 2011 roku i na sogodennya uchilishe ocholyuye lyudina z velicheznim dosvidom roboti v proftehosviti deputat miskoyi Radi Dyachenko Nataliya Vasilivna MuzejV uchilishi pracyuye muzej bojovoyi slavi de zbirayutsya dokumentalni ta predmetni artefakti Vidkrittya vidbulosya 4 lyutogo 1984 roku Muzej ye oseredkom zustrichej z pochesnimi gromadyanami mista Pokrov Posilannya nedostupne posilannya Arhivovano z pershodzherela 24 bereznya 2014