Azərbaycanca AzərbaycancaDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisItaliana ItalianaҚазақ ҚазақLietuvos LietuvosРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Картузіанці або Орден картузіанців лат Ordo Cartusiensis OCart чернечий орден Римо католицької церкви заснований 1084 ро

Орден картезіанців

Картузіанці, або Орден картузіанців (лат. Ordo Cartusiensis, OCart) — чернечий орден Римо-католицької церкви, заснований 1084 року святим (Бруно Кельнським) у Шартрезьких горах поблизу Гренобля (Франція). Офіційно орден картузіанців було затверджено папою римським Іннокентієм III 1133 року.

Картузіанці
Орден картузіанців
image
Абревіатура O.Cart
Церква Католицька церква
Девіз Хрест стоїть, доки крутиться світ (Stat crux dum volvitur orbis)
Засновник Святий (Бруно Кельнський)
Заснування 1084
Утвердження 1133
Сайт http://www.chartreux.org/

Назва ордена походить від назви першої обителі — (Великої Шартрези) (фр. La Grande Chartreuse, лат. Cartusia).

Цілі й духовні засади Ордену

  • «Головна мета й наука наша: у тиші усамітнення шукати Бога» (Правила).
  • «Наполегливо шукати, швидко знайти і сягнути Господа Бога», прийшовши таким чином «до досконалої любові» (Правила).
  • «Віддалені від усіх, але пов'язані з усіма, ми стоїмо від імені всіх перед Богом Живим» (Правила).

Організація

2005 року в ордені перебували 335 ченців, із них 170 священиків.

На 2014 рік у цілому світі нараховується близько 380 картузіанців і картузіанок у 22 монастирях, з яких 17 чоловічих і 5 жіночих: 5 — у Франції; 4 в Іспанії, 3 в Італії, 2 монастирі в Південній Кореї, та по одному в Англії, Аргентині, Бразилії, Німеччині, Португалії, Словенії, США, Швейцарії.

Найвищим органом влади є генеральний капітул, що збирається кожні два роки. Між капітулами владу в ордені здійснює настоятель монастиря Велика Шартреза.

image
Велика Шартреза

Основа духовності картузіанців — повний відхід від світу, сувора аскеза, споглядальне й усамітнене життя, постійна молитва. Історично картузіанці приділяють багато уваги фізичній та інтелектуальній праці, тримають при монастирях чудові бібліотеки.

7 картузіанців долучено до святих, 22 беатифіковано.

Одяг картузіанців — довга біла сутана з білою відлогою, а поза монастирем — чорна.

Девіз Ордену — «Хрест стоїть, доки крутиться світ» (лат. Stat crux dum volvitur orbis).

Історія

Орден набув свого розвитку спочатку тільки у Франції, але в період з кінця XII до завершення XIV століття картузіанські монастирі поширились усією Європою, від Ірландії до Польщі. Пік найвищого розвитку ордену припав на початок XVI століття, коли він налічував 196 монастирів.

Картузіанці займались ремеслами, переписуванням книг тощо. Вони славились своєю гостинністю й доброчинністю. Одним із основних джерел багатства ордену було приготування та продаж лікеру («шартрез»).

Першого сильного удару було завдано ордену Реформацією та релігійними війнами. Тільки у Франції в період війн між католиками й гугенотами було розграбовано та знищено 94 картузіанських монастирі. Все ж до кінця XVII століття орден відновив свої позиції та налічував 173 монастирі.

Нові біди чекали на орден під час Французької революції 1789–1794 років. Монастир (Велика Шартреза) було закрито (знову відкрито 1816 року) разом з іншими монастирями, 51 чернець ордену загинув мученицькою смертю.

У XIX столітті орден відновив свою діяльність, проте колишнього розквіту досягнути йому вже не вдалось.

Жіночий орден

Орден картузіанок виник 1229 року; 1790 вони припинили своє існування після переслідувань революціонерів. У XIX столітті жіноча гілка ордена була відновлена, нині налічує 52 сестри й 4 монастирі у Франції, Італії та Іспанії.

Духовність

Мета

Орден картузіанців був започаткований з метою «прославлення Божої величі», яка полягає в тому, що Бог «інтимною любов'ю єднає нас із собою», щоб ми могли принести багато плодів. Зрештою ця мета є метою життя кожного християнина. Натомість особливість нашого Ордену полягає в тому, що ми не маємо жодної іншої мети. Усі принципи нашого життя прямують до осягнення цієї одної мети, а саме, щоб ми могли «палкіше шукати, швидше знайти і повністю посідати самого Бога». А тим самим прийти «до досконалої любові» (Правила 1,4) Тому відрікаємося усього, що не допомагає нам осягати ту єдину суттєву мету.

Відлученість від світу

Ісус сказав: «Коли хтось мене любить, то й слово моє берегтиме і злюбить його мій Отець, і прийдемо ми до нього, і в ньому закладемо житло» (Йн 14. 23). Він живе в нас своїм Божественним життям, і, згідно зі своєю благодаттю, перемінює нас в себе. Самотність, до якої ми, Картузіанці, особливо покликанні, запевнює ідеальні умови до цього інтимного з'єднання. В самотності звершується велика тайна, а саме — тайна Христа і Церкви, котрої найдосконалішим прикладом є благословенна Діва Марія. Уся ця тайна прихована теж в душі кожного вірного, а завдяки силі, яка закорінена в самотності, ще краще відкривається (Правила 2, 1).

Кляузура і сталість місця

Обираючи обмежений життєвий простір (кляузура), єднаємо наше тіло з внутрішньою молитвою, щоб в молитві воздати Богу хвалу з усього того, до чого Він і так має право. Сталість життя в конкретному місці (лат. stabilitas loci), згідно монастичної традиції, є обов'язковою умовою до того, власні думки і почуття постійно скеровувати до Бога.

Відлученість від світу

«Оскільки наше згромадження спрямоване лише до споглядання, ми повинні з найбільшою набожністю берегти наше відлучення від світу. Тому ми вилученні з будь-якого душпастирського служіння, навіть коли б цього потребувала необхідність чинного апостольства — щоб в містичному тілі Христа ми здійснювали наше особисте покликання» (Правила 3,9).

Молитва

Не маємо універсального рецепту на молитовне життя. Пустельницьке покликання містить в собі багато свободи і спонтанності у творенні глибокої приятельської реляції з Богом.  виняткових методів, технік або рецептів у молитві. Окрім літургічних та інших обов'язкових молитов, можемо довільно збагачувати наше молитовне життя з багатої скарбниці католицької духовності, і практикувати те, що наближає нас до Бога. Однак у контемплятивному житті не стільки є важливим те, що ми робимо, скільки те, що робить в нас Бог. Тому монах уважно слухає шепоту власного серця, щоб дозволити Богу ходити по усіх стежках і входити усіма дверима, які провадять до серця (Правила 4,2).

Послух

Найбільшою перешкодою в шуканні Бога є власна воля, власне «я». Намагаємося принести її в жертву при допомозі послуху, який повинен — щоб бути досконалим — стосуватися навіть власного судження. Така радикальна пожертва з самого себе уможливлює нам, з простотою і спонтанністю дитини, відкриватися на дію Святого Духа а також єднатися з Божим Сином, котрий прийшов на світ, щоб виконати волю Отця. Така постава разом з тим звільняє нас також з невпорядкованого, надмірного піклування про самих себе, а також від неспокою і страхів, які це піклування супроводжують.

Віра

Наше життя проходить в темряві і світлі віри. На самоті може вникати в глибини нашої віри, які ми перейняли від Церкви. І так, скільки ми відкриті на зустріч з Ісусом, як живою особою і дозволяємо, щоб нас цілковито проник Він і Його Євангеліє, темрява, в якій ми розпочинаємо наш шлях, поступово преображається в світло віри. Не бачимо того, в що віруємо, однак зміст віри може стати для нас так дотикальним, що зможемо ним жити. Коли відречемося усього того, що не згідне з вірою, пізнаємо глибину і блиск Того, хто живе в наших серцях.

Свобода

Свята свобода — це особливість нашого покликання. Монаші правила призначають тільки декілька усних молитов або побожних вправ, крім святої літургії, щоб кожен міг під дією Святого Духа і за допомогою наставників або духовного провідника вільно вибрати собі відповідні засоби, які його найкраще наблизять до мети. А ті, які нам перешкоджають або не є корисними, треба залишити.

Радість

«Скільки користі і Божої радості приносить самота і мовчання в пустелі тим, хто її люблять. Це знають тільки ті, які її пізнали з особистого досвіду. Тут сильні люди можуть повертатися до себе, на стільки, на скільки цього схочуть, можуть мешкати з самими собою, постійно доглядати зернятка чеснот і щасливо живитися плодами раю. Тут шукають отого ока, котре ясним і чистим поглядом ранить Жениха любов'ю. Ока, через котре, якщо воно чисте і щире, можна побачити Бога. Тут святкують працьовитий відпочинок і відпочивають у спокійному діянні. Тут за труд битви Бог дає своїм воїнам жадану нагороду: мир, якого світ не знає, і радість у Святому Дусі» (св. Бруно, засновник Ордену картузіанців, Лист до Радульфа званого Зеленим 6).

Див. також

Джерела

  • Оменн Дж. Християнська духовність у католицькій традиції. — Рим-Люблін, 1994.
  • . Т.2. Вид. Францисканців. — М., 2005.

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Дата публікації:
Kartuzianci abo Orden kartuzianciv lat Ordo Cartusiensis OCart chernechij orden Rimo katolickoyi cerkvi zasnovanij 1084 roku svyatim Bruno Kelnskim u Shartrezkih gorah poblizu Grenoblya Franciya Oficijno orden kartuzianciv bulo zatverdzheno papoyu rimskim Innokentiyem III 1133 roku Kartuzianci Orden kartuzianciv Abreviatura O Cart Cerkva Katolicka cerkva Deviz Hrest stoyit doki krutitsya svit Stat crux dum volvitur orbis Zasnovnik Svyatij Bruno Kelnskij Zasnuvannya 1084 Utverdzhennya 1133 Sajt http www chartreux org Nazva ordena pohodit vid nazvi pershoyi obiteli Velikoyi Shartrezi fr La Grande Chartreuse lat Cartusia Cili j duhovni zasadi Ordenu Golovna meta j nauka nasha u tishi usamitnennya shukati Boga Pravila Napoleglivo shukati shvidko znajti i syagnuti Gospoda Boga prijshovshi takim chinom do doskonaloyi lyubovi Pravila Viddaleni vid usih ale pov yazani z usima mi stoyimo vid imeni vsih pered Bogom Zhivim Pravila Organizaciya2005 roku v ordeni perebuvali 335 chenciv iz nih 170 svyashenikiv Na 2014 rik u cilomu sviti narahovuyetsya blizko 380 kartuzianciv i kartuzianok u 22 monastiryah z yakih 17 cholovichih i 5 zhinochih 5 u Franciyi 4 v Ispaniyi 3 v Italiyi 2 monastiri v Pivdennij Koreyi ta po odnomu v Angliyi Argentini Braziliyi Nimechchini Portugaliyi Sloveniyi SShA Shvejcariyi Najvishim organom vladi ye generalnij kapitul sho zbirayetsya kozhni dva roki Mizh kapitulami vladu v ordeni zdijsnyuye nastoyatel monastirya Velika Shartreza Velika Shartreza Osnova duhovnosti kartuzianciv povnij vidhid vid svitu suvora askeza spoglyadalne j usamitnene zhittya postijna molitva Istorichno kartuzianci pridilyayut bagato uvagi fizichnij ta intelektualnij praci trimayut pri monastiryah chudovi biblioteki 7 kartuzianciv dolucheno do svyatih 22 beatifikovano Odyag kartuzianciv dovga bila sutana z biloyu vidlogoyu a poza monastirem chorna Deviz Ordenu Hrest stoyit doki krutitsya svit lat Stat crux dum volvitur orbis IstoriyaOrden nabuv svogo rozvitku spochatku tilki u Franciyi ale v period z kincya XII do zavershennya XIV stolittya kartuzianski monastiri poshirilis usiyeyu Yevropoyu vid Irlandiyi do Polshi Pik najvishogo rozvitku ordenu pripav na pochatok XVI stolittya koli vin nalichuvav 196 monastiriv Kartuzianci zajmalis remeslami perepisuvannyam knig tosho Voni slavilis svoyeyu gostinnistyu j dobrochinnistyu Odnim iz osnovnih dzherel bagatstva ordenu bulo prigotuvannya ta prodazh likeru shartrez Pershogo silnogo udaru bulo zavdano ordenu Reformaciyeyu ta religijnimi vijnami Tilki u Franciyi v period vijn mizh katolikami j gugenotami bulo rozgrabovano ta znisheno 94 kartuzianskih monastiri Vse zh do kincya XVII stolittya orden vidnoviv svoyi poziciyi ta nalichuvav 173 monastiri Novi bidi chekali na orden pid chas Francuzkoyi revolyuciyi 1789 1794 rokiv Monastir Velika Shartreza bulo zakrito znovu vidkrito 1816 roku razom z inshimi monastiryami 51 chernec ordenu zaginuv muchenickoyu smertyu U XIX stolitti orden vidnoviv svoyu diyalnist prote kolishnogo rozkvitu dosyagnuti jomu vzhe ne vdalos Zhinochij ordenOrden kartuzianok vinik 1229 roku 1790 voni pripinili svoye isnuvannya pislya peresliduvan revolyucioneriv U XIX stolitti zhinocha gilka ordena bula vidnovlena nini nalichuye 52 sestri j 4 monastiri u Franciyi Italiyi ta Ispaniyi DuhovnistMeta Orden kartuzianciv buv zapochatkovanij z metoyu proslavlennya Bozhoyi velichi yaka polyagaye v tomu sho Bog intimnoyu lyubov yu yednaye nas iz soboyu shob mi mogli prinesti bagato plodiv Zreshtoyu cya meta ye metoyu zhittya kozhnogo hristiyanina Natomist osoblivist nashogo Ordenu polyagaye v tomu sho mi ne mayemo zhodnoyi inshoyi meti Usi principi nashogo zhittya pryamuyut do osyagnennya ciyeyi odnoyi meti a same shob mi mogli palkishe shukati shvidshe znajti i povnistyu posidati samogo Boga A tim samim prijti do doskonaloyi lyubovi Pravila 1 4 Tomu vidrikayemosya usogo sho ne dopomagaye nam osyagati tu yedinu suttyevu metu Vidluchenist vid svitu Isus skazav Koli htos mene lyubit to j slovo moye beregtime i zlyubit jogo mij Otec i prijdemo mi do nogo i v nomu zaklademo zhitlo Jn 14 23 Vin zhive v nas svoyim Bozhestvennim zhittyam i zgidno zi svoyeyu blagodattyu pereminyuye nas v sebe Samotnist do yakoyi mi Kartuzianci osoblivo poklikanni zapevnyuye idealni umovi do cogo intimnogo z yednannya V samotnosti zvershuyetsya velika tajna a same tajna Hrista i Cerkvi kotroyi najdoskonalishim prikladom ye blagoslovenna Diva Mariya Usya cya tajna prihovana tezh v dushi kozhnogo virnogo a zavdyaki sili yaka zakorinena v samotnosti she krashe vidkrivayetsya Pravila 2 1 Klyauzura i stalist miscya Obirayuchi obmezhenij zhittyevij prostir klyauzura yednayemo nashe tilo z vnutrishnoyu molitvoyu shob v molitvi vozdati Bogu hvalu z usogo togo do chogo Vin i tak maye pravo Stalist zhittya v konkretnomu misci lat stabilitas loci zgidno monastichnoyi tradiciyi ye obov yazkovoyu umovoyu do togo vlasni dumki i pochuttya postijno skerovuvati do Boga Vidluchenist vid svitu Oskilki nashe zgromadzhennya spryamovane lishe do spoglyadannya mi povinni z najbilshoyu nabozhnistyu beregti nashe vidluchennya vid svitu Tomu mi viluchenni z bud yakogo dushpastirskogo sluzhinnya navit koli b cogo potrebuvala neobhidnist chinnogo apostolstva shob v mistichnomu tili Hrista mi zdijsnyuvali nashe osobiste poklikannya Pravila 3 9 Molitva Ne mayemo universalnogo receptu na molitovne zhittya Pustelnicke poklikannya mistit v sobi bagato svobodi i spontannosti u tvorenni glibokoyi priyatelskoyi relyaciyi z Bogom vinyatkovih metodiv tehnik abo receptiv u molitvi Okrim liturgichnih ta inshih obov yazkovih molitov mozhemo dovilno zbagachuvati nashe molitovne zhittya z bagatoyi skarbnici katolickoyi duhovnosti i praktikuvati te sho nablizhaye nas do Boga Odnak u kontemplyativnomu zhitti ne stilki ye vazhlivim te sho mi robimo skilki te sho robit v nas Bog Tomu monah uvazhno sluhaye shepotu vlasnogo sercya shob dozvoliti Bogu hoditi po usih stezhkah i vhoditi usima dverima yaki provadyat do sercya Pravila 4 2 Posluh Najbilshoyu pereshkodoyu v shukanni Boga ye vlasna volya vlasne ya Namagayemosya prinesti yiyi v zhertvu pri dopomozi posluhu yakij povinen shob buti doskonalim stosuvatisya navit vlasnogo sudzhennya Taka radikalna pozhertva z samogo sebe umozhlivlyuye nam z prostotoyu i spontannistyu ditini vidkrivatisya na diyu Svyatogo Duha a takozh yednatisya z Bozhim Sinom kotrij prijshov na svit shob vikonati volyu Otcya Taka postava razom z tim zvilnyaye nas takozh z nevporyadkovanogo nadmirnogo pikluvannya pro samih sebe a takozh vid nespokoyu i strahiv yaki ce pikluvannya suprovodzhuyut Vira Nashe zhittya prohodit v temryavi i svitli viri Na samoti mozhe vnikati v glibini nashoyi viri yaki mi perejnyali vid Cerkvi I tak skilki mi vidkriti na zustrich z Isusom yak zhivoyu osoboyu i dozvolyayemo shob nas cilkovito pronik Vin i Jogo Yevangeliye temryava v yakij mi rozpochinayemo nash shlyah postupovo preobrazhayetsya v svitlo viri Ne bachimo togo v sho viruyemo odnak zmist viri mozhe stati dlya nas tak dotikalnim sho zmozhemo nim zhiti Koli vidrechemosya usogo togo sho ne zgidne z viroyu piznayemo glibinu i blisk Togo hto zhive v nashih sercyah Svoboda Svyata svoboda ce osoblivist nashogo poklikannya Monashi pravila priznachayut tilki dekilka usnih molitov abo pobozhnih vprav krim svyatoyi liturgiyi shob kozhen mig pid diyeyu Svyatogo Duha i za dopomogoyu nastavnikiv abo duhovnogo providnika vilno vibrati sobi vidpovidni zasobi yaki jogo najkrashe nablizyat do meti A ti yaki nam pereshkodzhayut abo ne ye korisnimi treba zalishiti Radist Skilki koristi i Bozhoyi radosti prinosit samota i movchannya v pusteli tim hto yiyi lyublyat Ce znayut tilki ti yaki yiyi piznali z osobistogo dosvidu Tut silni lyudi mozhut povertatisya do sebe na stilki na skilki cogo shochut mozhut meshkati z samimi soboyu postijno doglyadati zernyatka chesnot i shaslivo zhivitisya plodami rayu Tut shukayut otogo oka kotre yasnim i chistim poglyadom ranit Zheniha lyubov yu Oka cherez kotre yaksho vono chiste i shire mozhna pobachiti Boga Tut svyatkuyut pracovitij vidpochinok i vidpochivayut u spokijnomu diyanni Tut za trud bitvi Bog daye svoyim voyinam zhadanu nagorodu mir yakogo svit ne znaye i radist u Svyatomu Dusi sv Bruno zasnovnik Ordenu kartuzianciv List do Radulfa zvanogo Zelenim 6 Div takozhAnahoreti Velika tisha film 2005 Portret kartuziancya Petrus Kristus 1446 DzherelaOmenn Dzh Hristiyanska duhovnist u katolickij tradiciyi Rim Lyublin 1994 T 2 Vid Franciskanciv M 2005 PosilannyaKartezianci Ukrayinska Religiyeznavcha Enciklopediya Oficijnij sajt 1 serpnya 2015 u Wayback Machine Statistika ordena 16 sichnya 2013 u Wayback Machine Informaciya pro orden 16 chervnya 2012 u Wayback Machine ros Sito sull universo certosino 3 travnya 2019 u Wayback Machine ital Kartuziya Pleterye 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Spisok kartuzianskih monastiriv 26 serpnya 2014 u Wayback Machine Pravila Ordenu Kartuzianciv 4 bereznya 2016 u Wayback Machine
Топ