Оптична спектроскопія — різновид спектроскопії електромагнітного випромінювання, яка вивчає взаємодію між світлом та речовиною. Історично ця галузь науки виникла, коли для дослідження структури матерії використовували світло видимого спектра, але пізніше почали застосовувати ультрафіолетовий та інфрачервоний спектральні діапазони (тобто приблизно від 180 нанометрів до 100 мікрометрів). За допомогою цього методу була отримана значна інформація про будову речовин на атомно-молекулярному рівні.
Особливість оптичної спектроскопії порівняно з іншими видами спектроскопії полягає в тому, що більша частина структурно організованої матерії (над атомним рівнем) резонансно взаємодіє з електромагнітним полем саме в оптичному діапазоні частот. Тому цей вид спектроскопії сьогодні широко використовується для отримання інформації про речовину. Взаємодія випромінювання з речовиною описується його оптичними властивостями (діелектричною проникністю, коефіцієнтом поглинання, коефіцієнтом відбиття, показником заломлення, випромінювальною здатністю, люмінесценцією, розсіюванням та ін.)
Оптична спектроскопія також широко використовується в астрономії та дистанційному зондуванні. Більшість великих телескопів обладнані спектрографами, які використовується для визначення хімічного складу та фізичних властивостей астрономічних об'єктів або для визначення їх швидкостей руху шляхом вимірювання зсуву їхніх спектральних ліній через ефект Доплера.
Оптичні властивості матеріалів визначаються їх енергетичною структурою, яка включає як зайняті, так і вільні електронні рівні енергії, а також рівні енергії атомних коливань молекул або кристалічної решітки. Можливі переходи між цими енергетичними рівнями як функція енергії фотона специфічні для кожного матеріалу, в результаті чого спектри також унікальні. Завдяки цьому оптична спектроскопія широко використовується у фізиці, хімії, біології, геології та ін. для якісного та кількісного аналізу. Оптичні спектри також змінюються в залежності від температури, тиску, зовнішнього електричного та магнітного полів тощо, що дозволяє отримати суттєву інформацію про досліджувану речовину, а також перевірити достовірність теоретичних моделей.
Емісійна та абсорбційна спектроскопія
Коли світло з безперервним спектром енергії проходить через газ або плазму, частина фотонів поглинається електронами в атомах, змінюючи їхні енергетичні рівні та збуджуючи їх. Збуджені електрони починають спонтанно випромінювати світло, повертаючись на нижчий енергетичний рівень. Процес називається спонтанним випромінюванням. Спектр випромінюваного світла, а саме довжина хвилі, яскравість і ширина цих спектральних ліній дозволяють отримати інформацію про склад і фізичні властивості газу або плазми (метод ). Якщо спостерігати спектр хвилі, що пройшла, то він уже не є безперервним, а в ньому спостерігається серія темних (поглинальних) ліній, оскільки при збудженні електрони поглинають певні частоти і діють як енергетичний фільтр. Це принцип роботи .
При більш детальному розгляді виявляється, що деякі спектральні лінії випромінювання складаються з окремих компонентів. Це пов'язано зі спін-орбітальною взаємодією між спіном і рухом самого зовнішнього електрона.Коли атом поміщається в магнітне поле, спектральні лінії розщеплюються на три або більше складових. Це явище, відоме як ефект Зеемана, зумовлене взаємодією між прикладеним зовнішнім магнітним полем і магнітним моментом атома та його електронів. Деякі атоми можуть мати більше ніж одну електронну конфігурацію з однаковим енергетичним рівнем і спільною спектральною лінією. Зовнішнє магнітне поле зміщує електронні конфігурації на інші енергетичні рівні, викликаючи розщеплення спектральної лінії на кілька компонентів. Наявність зовнішнього електричного поля також може спричинити подібне розщеплення та невеликий зсув спектральних ліній — ефект, який називається ефектом Штарка.
Див. також
Посилання
- (англ.). Avogadro Web Site. 2006. Архів оригіналу за 28 лютого 2006. Процитовано 10 вересня 2023.
- Fitzpatrick, Richard (2008). Fine structure (англ.). University of Texas at Austin.
- Weiss, Michael (2008). The Zeeman Effect (англ.). University of California-Riverside.
Джерела
- Білий М. У. (1973). Атомна фізика. Київ: Вища школа.
- М. А. Ельяшевич. Атомная и молекулярная спектроскопия. — М.: Физматгиз, 1962; М.: Эдиториал УРСС, 2001.
- СПЕКТРОФОТОМЕТРІЯ [ 21 березня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Optichna spektroskopiya riznovid spektroskopiyi elektromagnitnogo viprominyuvannya yaka vivchaye vzayemodiyu mizh svitlom ta rechovinoyu Istorichno cya galuz nauki vinikla koli dlya doslidzhennya strukturi materiyi vikoristovuvali svitlo vidimogo spektra ale piznishe pochali zastosovuvati ultrafioletovij ta infrachervonij spektralni diapazoni tobto priblizno vid 180 nanometriv do 100 mikrometriv Za dopomogoyu cogo metodu bula otrimana znachna informaciya pro budovu rechovin na atomno molekulyarnomu rivni Spektri zbudzheniya ta viprominnyuvannya FMN zv yazuyuchih fluorescentnih belkiv zapisannye z dopomogoyu spektrofotometru PTI QuantaMaster 40 Osoblivist optichnoyi spektroskopiyi porivnyano z inshimi vidami spektroskopiyi polyagaye v tomu sho bilsha chastina strukturno organizovanoyi materiyi nad atomnim rivnem rezonansno vzayemodiye z elektromagnitnim polem same v optichnomu diapazoni chastot Tomu cej vid spektroskopiyi sogodni shiroko vikoristovuyetsya dlya otrimannya informaciyi pro rechovinu Vzayemodiya viprominyuvannya z rechovinoyu opisuyetsya jogo optichnimi vlastivostyami dielektrichnoyu proniknistyu koeficiyentom poglinannya koeficiyentom vidbittya pokaznikom zalomlennya viprominyuvalnoyu zdatnistyu lyuminescenciyeyu rozsiyuvannyam ta in Optichna spektroskopiya takozh shiroko vikoristovuyetsya v astronomiyi ta distancijnomu zonduvanni Bilshist velikih teleskopiv obladnani spektrografami yaki vikoristovuyetsya dlya viznachennya himichnogo skladu ta fizichnih vlastivostej astronomichnih ob yektiv abo dlya viznachennya yih shvidkostej ruhu shlyahom vimiryuvannya zsuvu yihnih spektralnih linij cherez efekt Doplera Optichni vlastivosti materialiv viznachayutsya yih energetichnoyu strukturoyu yaka vklyuchaye yak zajnyati tak i vilni elektronni rivni energiyi a takozh rivni energiyi atomnih kolivan molekul abo kristalichnoyi reshitki Mozhlivi perehodi mizh cimi energetichnimi rivnyami yak funkciya energiyi fotona specifichni dlya kozhnogo materialu v rezultati chogo spektri takozh unikalni Zavdyaki comu optichna spektroskopiya shiroko vikoristovuyetsya u fizici himiyi biologiyi geologiyi ta in dlya yakisnogo ta kilkisnogo analizu Optichni spektri takozh zminyuyutsya v zalezhnosti vid temperaturi tisku zovnishnogo elektrichnogo ta magnitnogo poliv tosho sho dozvolyaye otrimati suttyevu informaciyu pro doslidzhuvanu rechovinu a takozh pereviriti dostovirnist teoretichnih modelej Emisijna ta absorbcijna spektroskopiyaKoli svitlo z bezperervnim spektrom energiyi prohodit cherez gaz abo plazmu chastina fotoniv poglinayetsya elektronami v atomah zminyuyuchi yihni energetichni rivni ta zbudzhuyuchi yih Zbudzheni elektroni pochinayut spontanno viprominyuvati svitlo povertayuchis na nizhchij energetichnij riven Proces nazivayetsya spontannim viprominyuvannyam Spektr viprominyuvanogo svitla a same dovzhina hvili yaskravist i shirina cih spektralnih linij dozvolyayut otrimati informaciyu pro sklad i fizichni vlastivosti gazu abo plazmi metod Yaksho sposterigati spektr hvili sho projshla to vin uzhe ne ye bezperervnim a v nomu sposterigayetsya seriya temnih poglinalnih linij oskilki pri zbudzhenni elektroni poglinayut pevni chastoti i diyut yak energetichnij filtr Ce princip roboti Pri bilsh detalnomu rozglyadi viyavlyayetsya sho deyaki spektralni liniyi viprominyuvannya skladayutsya z okremih komponentiv Ce pov yazano zi spin orbitalnoyu vzayemodiyeyu mizh spinom i ruhom samogo zovnishnogo elektrona Koli atom pomishayetsya v magnitne pole spektralni liniyi rozsheplyuyutsya na tri abo bilshe skladovih Ce yavishe vidome yak efekt Zeemana zumovlene vzayemodiyeyu mizh prikladenim zovnishnim magnitnim polem i magnitnim momentom atoma ta jogo elektroniv Deyaki atomi mozhut mati bilshe nizh odnu elektronnu konfiguraciyu z odnakovim energetichnim rivnem i spilnoyu spektralnoyu liniyeyu Zovnishnye magnitne pole zmishuye elektronni konfiguraciyi na inshi energetichni rivni viklikayuchi rozsheplennya spektralnoyi liniyi na kilka komponentiv Nayavnist zovnishnogo elektrichnogo polya takozh mozhe sprichiniti podibne rozsheplennya ta nevelikij zsuv spektralnih linij efekt yakij nazivayetsya efektom Shtarka Div takozhSpektrofotometr Spektroskopiya Infrachervona spektroskopiya Ultrafioletova spektroskopiya Elektronna spektroskopiya Fotolyuminescentna spektroskopiyaPosilannya angl Avogadro Web Site 2006 Arhiv originalu za 28 lyutogo 2006 Procitovano 10 veresnya 2023 Fitzpatrick Richard 2008 Fine structure angl University of Texas at Austin Weiss Michael 2008 The Zeeman Effect angl University of California Riverside DzherelaBilij M U 1973 Atomna fizika Kiyiv Visha shkola M A Elyashevich Atomnaya i molekulyarnaya spektroskopiya M Fizmatgiz 1962 M Editorial URSS 2001 SPEKTROFOTOMETRIYa 21 bereznya 2016 u Wayback Machine