Блок в програмуванні (англ. block) — замкнена складова частина програми, яка являє собою сукупність інструкцій, які утворюють сферу дії деяких ідентифікаторів (імен). Блоки є одним з головних елементів структурного програмування.
Поняття «блок» відповідає поняттю «підзадача» або «підалгоритм». Використовуючи блоки, можна розділити задачу на частини, які допускають автономне програмування.
Кожен блок вводить новий рівень позначень шляхом описання ідентифікаторів і міток. В блоці може міститись як оператор інший блок.
У багатьох сучасних мовах програмування блоки використовуються для описання тіла процедур, циклів, для визначення дій в операторах умовного переходу, а також можуть використовуватися самі по собі.
Історія
Ідеї щодо структурних блоків програми з'явилися у 1950-х роках при розробці перших , і були формалізовані з публікацією звітів про мови програмування і . У Algol 58 було представлено поняття «комбінованого оператора» (англ. compound statement), тісно пов'язаного з потоком виконання. Наступний «Доопрацьований звіт» (англ. Revised Report) з описом синтаксису і семантики мови Algol 60 ввів поняття блоку і області видимості блоку (англ. block scope); блок складався з «послідовності декларацій, за якою слідує послідовність операторів; блок міститься між ключовими словами begin
і end
...», а «... кожна декларація у блоці є дійсною лише для даного блоку».
Джерела інформації
- Perlis, A. J.; Samelson, K. (1958). Preliminary report: international algebraic language. Communications of the ACM. New York, NY, USA: ACM. 1 (12): 8—22. doi:10.1145/377924.594925.
- Backus, J. W.; ; Green, J.; Katz, C.; McCarthy, J.; Perlis, A. J.; ; Samelson, K.; Vauquois, B.; Wegstein, J. H.; van Wijngaarden, A.; Woodger, M. (May 1960). (ред.). . 3 (5). New York, NY, USA: ACM: 299—314. doi:10.1145/367236.367262. ISSN 0001-0782. Архів оригіналу за 25 червня 2007. Процитовано 27 жовтня 2009.
- Енциклопедія кібернетики, Халілов А. І., т. 1, с. 166.
Див. також
Це незавершена стаття про інформаційні технології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Blok Blok v programuvanni angl block zamknena skladova chastina programi yaka yavlyaye soboyu sukupnist instrukcij yaki utvoryuyut sferu diyi deyakih identifikatoriv imen Bloki ye odnim z golovnih elementiv strukturnogo programuvannya Ponyattya blok vidpovidaye ponyattyu pidzadacha abo pidalgoritm Vikoristovuyuchi bloki mozhna rozdiliti zadachu na chastini yaki dopuskayut avtonomne programuvannya Kozhen blok vvodit novij riven poznachen shlyahom opisannya identifikatoriv i mitok V bloci mozhe mistitis yak operator inshij blok U bagatoh suchasnih movah programuvannya bloki vikoristovuyutsya dlya opisannya tila procedur cikliv dlya viznachennya dij v operatorah umovnogo perehodu a takozh mozhut vikoristovuvatisya sami po sobi IstoriyaIdeyi shodo strukturnih blokiv programi z yavilisya u 1950 h rokah pri rozrobci pershih i buli formalizovani z publikaciyeyu zvitiv pro movi programuvannya i U Algol 58 bulo predstavleno ponyattya kombinovanogo operatora angl compound statement tisno pov yazanogo z potokom vikonannya Nastupnij Doopracovanij zvit angl Revised Report z opisom sintaksisu i semantiki movi Algol 60 vviv ponyattya bloku i oblasti vidimosti bloku angl block scope blok skladavsya z poslidovnosti deklaracij za yakoyu sliduye poslidovnist operatoriv blok mistitsya mizh klyuchovimi slovami begin i end a kozhna deklaraciya u bloci ye dijsnoyu lishe dlya danogo bloku Dzherela informaciyiPerlis A J Samelson K 1958 Preliminary report international algebraic language Communications of the ACM New York NY USA ACM 1 12 8 22 doi 10 1145 377924 594925 Backus J W Green J Katz C McCarthy J Perlis A J Samelson K Vauquois B Wegstein J H van Wijngaarden A Woodger M May 1960 red 3 5 New York NY USA ACM 299 314 doi 10 1145 367236 367262 ISSN 0001 0782 Arhiv originalu za 25 chervnya 2007 Procitovano 27 zhovtnya 2009 Enciklopediya kibernetiki Halilov A I t 1 s 166 Div takozhOblast vidimosti programuvannya Zamikannya programuvannya Potik keruvannya Lokalna zminna Ce nezavershena stattya pro informacijni tehnologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi