Олійник Іван Леонтійович

Іва́н Лео́нтійович Олі́йник (1919—1968) — радянський військовик. Герой Радянського Союзу (1944); учасник Другої світової війни.

Олійник Іван Леонтійович
Народження	19 грудня 1919(1919-12-19) Білоконі
Смерть	6 червня 1968(1968-06-06) (48 років) Мінськ, Білоруська РСР, СРСР
Поховання	Східне кладовище
Країна	СРСР
Партія	ВКП(б)^[1]
Звання	підполковник
Війни / битви	німецько-радянська війна
Нагороди
Олійник Іван Леонтійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Олійник.

З життєпису

Народився 1919 року в селі Білоконі Полтавської області. Після закінчення працював за фахом. В армії від 1939 року. Закінчив Харківське училище прикордонних військ НКВС СРСР (1941).

На фронті від 1941 року. Відзначився у жовтні 1944-го — перебував на посаді заступника командира батальйону 453-го стрілецького полку 78-ї стрілецької дивізії під час форсування річки Тиса на території Угорщини.

Після війни продовжив службу в армії. Закінчив курси удосконалення командного складу (1945), Військову академію ім. М. Фрунзе (1955). Від 1960 року — підполковник у запасі.

Жив і працював у Мінську. Помер 1968 року в місті Мінськ.

Нагороди

• Герой Радянського Союзу (1944)
• У місті Решетилівка Полтавської області йому встановлено пам'ятний знак

Примітки

1. https://warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7537
2. Герої країни (рос.)

Джерела

• ЕСУ