Ольховський Андрій Васильович

Ольховський Андрій Васильович — (псевдонім — Євген Оленський) (28.08.1899, с. Гути, побл. Харкова — 15.02.1969, Вашингтон, США) — музикознавець, композитор, педагог (США). Закінчив Харківський інститут лісогосподарства (1925), Харківську консерваторію по кл. композиції C. Богатирьова (1926), аспірантуру Ленінградського інституту історії мистецтв (наук. керівник . 1929). Канд. мистецтвознавства (1929). Був редактором часопису «Музика» (1929—1934). Викладач, доцент, в.о. професора Харківської консерваторії (1929—1934); професор (1935), завідувач кафедри української музики Київської консерваторії (1935—1941), директор музично-балетної школи (1942—1943), 1945-47 — директор музичної школи в таборах у Німеччині, у 1947-49 рр. працював у Мюнхені, в Укр. вільному університеті, з 1949-го мешкав у США.

Ольховський Андрій Васильович
Основна інформація
Дата народження	28 серпня (9 вересня) 1899
Дата смерті	15 лютого 1969(1969-02-15) (69 років)
Громадянство	СРСР
Професії	композитор, музикознавець, автор, head of school
Освіта	^d
Заклад	Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського і Національна музична академія України імені П. І. Чайковського^[1]

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Ольховський.

Творчість

Меморіальна дошка Андрію Ольховському на будинку по вул. Софійській, 16 (Київ)

• вок.-симф. — ораторія «Сад Гетсиманський» (1956);
• 4 симфонії:
  • № 1 (1940),
  • № 2 — за мотивами 1.Франка (1948—1949),
  • № 3 (з хором) — «Miserere Domine» (1952—1954),
  • № 4 (1953—1954),
• Симфоніета (1957),
• Симфоніета фа-дієз (1960—1962),
• Симфонія соль-дієз;
• Симфонія-триптих (1964);
• хори;
• цикл пісень на сл. Лесі Українки;
• музика до драм. поеми «Оргія» Лесі Українки (1947).

Музикознавчі праці:

• (1939)
• Українська класична музика (1941)
• Music under the Soviets: The Agony of an Art (англ. мовою, Нью-Йорк, 1955, 1975)

Джерела та література

• С. І. Білокінь. Ольховський Андрій Васильович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2010. — Т. 7 : Мл — О. — С. 593. — .

Література

• Витвицький В. Музикознавець Андрій Ольховський// авт. б. За океаном, Л., 1996;
• Ольховський Ю. Про батька// Укр. муз. архів, вип. З, К., 2003.
• Муха А. Композитори України та української діаспори. — К. : 2004. — .

Посилання

• Ольховський Андрій Васильович // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 418.

1. https://books.google.com.ar/books?id=nmPBDwAAQBAJ&lpg=PT66&ots=6BJzI_A2Gg&dq=Andrey%20Olkhovsky%201942&pg=PT54#v=onepage&q=Andrey%20Olkhovsky%201942&f=false