Кириче́нко Олексі́й Іларіо́нович (рос. Алексе́й Илларио́нович Кириче́нко, 25 лютого 1908, Чорнобаївка (хутор Чорнобаєв), Херсонська губернія, Російська імперія, тепер Білозерський район, Херсонська область, Україна — 29 грудня 1975, Москва, СРСР) — український радянський партійний та державний діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 2—4-го скликань. Член ЦК КПУ в 1949—1960 р. Член Організаційного Бюро ЦК КП(б)У у грудні 1949—вересні 1952 р. Член Політбюро-Президії ЦК КПУ у грудні 1949—грудні 1957 р. Член ЦК КПРС в 1952—1961 р. Кандидат в члени Президії ЦК КПРС у червні 1953—липні 1955 р. Член Президії ЦК КПРС у липні 1955—травні 1960 р. Депутат Верховної Ради СРСР 2—5-го скликань.
Олексій Іларіонович Кириченко | |
---|---|
7-й Перший Секретар ЦК КПУ | |
4 червня 1953 — 26 грудня 1957 | |
Попередник | Леонід Георгійович Мельников |
Наступник | Микола Вікторович Підгорний |
| |
Народився | 25 лютого 1908 Чорнобаївка, Білозерська волость, Херсонська губернія, Російська імперія |
Помер | 29 грудня 1975 (67 років) Москва, Російська РФСР, СРСР |
Похований | Новодівичий цвинтар |
Відомий як | політик, посадова особа |
Громадянство | Російська імперія→ СРСР |
Національність | українець |
Політична партія | КПРС[1] |
Звання | Генерал-майор |
Нагороди | |
Медіафайли у Вікісховищі | |
Життєпис
Народився 25 лютого 1908 в селі Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області. Українець.
Батько — інвалід Першої світової війни — помер у 1915 році від ран і Олексій залишився старшим із 6 дітей у родині. У 1919 році закінчив чотири класи початкової школи й був змушений наймитувати, працювати пастухом. Згодом став робітником на залізничній станції Херсон. Член ЛКСМУ з 1925 року.
У 1927 вступив до Херсонської школи автотракторних механіків, по успішному закінченні якої працював механіком у Херсонській «Кредитспілці».
У 1928 році призначений старшим механіком новоствореного Кустанайського зернорадгоспу (Казахська РСР), а за рік перевівся на таку саму посаду до зернорадгоспу «Червоний Перекоп» Каховського району на Херсонщині. Член ВКП(б) з 1930 року.
У 1931—1936 роках навчався заочно в Азово-Чорноморському інституті інженерів-механіків соціалістичного землеробства, отримав диплом 1-го ступеня інженера-механіка. Після закінчення інституту працював викладачем автосправи та завідувачем навчальної частини Охтирського технікуму механізації сільського господарства (Сумська область).
З березня 1938 року працював в апараті ЦК КП(б)У: інструктор відділу науки, відповідальний організатор відділу керівних партійних органів ЦК КП(б)У. З липня по грудень 1939 року — завідувач сектору кадрів судових і прокурорських органів відділу кадрів ЦК КП(б)У. З грудня 1939 по 1941 рік — завідувач транспортного відділу ЦК КП(б)У.
7 травня 1941 — 21 січня 1944 року — секретар ЦК КП(б)У з промисловості.
У роки німецько-радянської війни 1941—1945 — член Військової Ради Південно-Західного, Сталінградського, Донського, Південно-Східного, Південного та 4-го Українського фронтів, генерал-майор інтендантської служби.
21 січня 1944 — липень 1945 року — секретар ЦК КП(б)У по кадрах. Одночасно з березня по липень 1945 року — начальник Управління кадрів ЦК КП(б)У.
23 липня 1945 — 9 січня 1950 року — 1-й секретар Одеського обласного і міського комітетів КП(б)У.
16 грудня 1949 — 4 червня 1953 року — 2-й секретар ЦК КП(б)У.
4 червня 1953 — 26 грудня 1957 року — 1-й секретар ЦК КПУ. Під час перебування на посту керівника республіканської Комуністичної партії значно зріс відсоток українців серед членів КПУ (бл. 60 % загального складу), розпочався короткий період політичної «відлиги», використаний для висунення національно-культурних домагань (ставилося питання про чистоту української мови, створення умов для розвитку національної науки, реабілітацію репресованих українських діячів культури та їхньої творчості, скасування цензури тощо).
17 грудня 1957 — 4 травня 1960 року — секретар ЦК КПРС. На цій посаді він курував КДБ, був замовником вбивства Степана Бандери.
12 січня — 15 червня 1960 року — 1-й секретар Ростовського обласного комітету КПРС.
У червні 1960 — 1962 року — на господарській роботі: директор дизельного заводу, директор Пензенського науково-дослідного інституту приладобудування.
З 1962 року — на пенсії.
Сім'я
- дружина — Кириченко Євдокія Мойсеївна (1906—1984)
- син — Кириченко Юрій Олексійович (1936—2017), дипломат
- невістка — Гречко Тетяна Андріївна (1927—2002), донька маршала Андрія Гречка
Звання
- бригадний комісар
- генерал-майор інтендантської служби (20.12.1942)
Нагороди
- чотири ордени Леніна (1.04.1943, 23.01.1948, 24.02.1958)
- два ордени Червоного Прапора (17.09.1943)
- орден Кутузова ІІ ст. (19.03.1944)
- медаль «За оборону Сталінграда»
- медаль «Партизанові Вітчизняної війни» 1-го ст.
- медаль «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.»
- медалі
Примітки
- https://books.google.com.ar/books?id=RnKlDAAAQBAJ&lpg=RA3-PA1951&ots=O8P9Hevjc7&dq=Oleksy%20Kyrychenko&pg=RA2-PA1880#v=onepage&q=Oleksy%20Kyrychenko&f=false
Джерела та література
- Кириченко Алексей Илларионович // Большая советская энциклопедия. Изд. 2-е. Т. 51. М.: Большая советская энциклопедия, 1958. С. 152.
- Кириченко Олексій Іларіонович // Комуністична партія України: з'їзди і конференції / В. Ф. Солдатенко, І. Ф. Курас, Ю. І. Шаповал [та інш.]. Київ: Україна, 1991. 478 с.
- Лозицький В. С. Політбюро ЦК Компартії України: історія, особи, стосунки. 1918—1991. Киів: Генеза, 2005. 368 с.
- Секретарь ЦК КПСС Алексей Илларионович Кириченко // Правда. 1957. 22 декабря.
- Сушков А. В. Президиум ЦК КПСС в 1957—1964 гг.: личности и власть. Екатеринбург: УрО РАН, 2009. 386 с. [1] [ 15 Лютого 2016 у Wayback Machine.] [2] [ 16 Лютого 2016 у Wayback Machine.]
- Табачник Д. В., Шаповал Ю. І. Кириченко О. І.: Штрихи до політичного портрета першого секретаря ЦК Компартії України в 1953—1957 рр. Киів: Ін-т історії АН УРСР, 1990. 22 с. [3] [ 1 Грудня 2020 у Wayback Machine.]
- Табачник Д. В., Шаповал Ю. І. О. І. Кириченко: історія однієї політичної долі // Український історичний журнал. 1990. № 5. С. 87—97.
- Табачник Д. В., Шаповал Ю. І. Син свого часу. О. І. Кириченко і його доля // Радянська освіта. 1990. 9 січня.
- Шаповал Ю. І. Злет і падіння Олексія Кириченка // Під прапором ленінізму. 1990. № 19. С. 59—63.
- Шаповал Ю. І. Вождь з характером. Виповнюється 100 років із дня народження Олексія Кириченка — першого українця, який очолив КП(б)У // День. 2008. 1 березня (№ 39). [4] [ 24 Вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Шаповал Ю. І. Кириченко Олексій Іларіонович [ 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 301. — .
- Шаповал Ю. І. Кириченко Олексій Іларіонович [ 18 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001–2023. — .
Посилання
- Кириченко Олексій Іларіонович [ 18 Листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kiriche nko Oleksi j Ilario novich ros Alekse j Illario novich Kiriche nko 25 lyutogo 1908 19080225 Chornobayivka hutor Chornobayev Hersonska guberniya Rosijska imperiya teper Bilozerskij rajon Hersonska oblast Ukrayina 29 grudnya 1975 Moskva SRSR ukrayinskij radyanskij partijnij ta derzhavnij diyach Deputat Verhovnoyi Radi URSR 2 4 go sklikan Chlen CK KPU v 1949 1960 r Chlen Organizacijnogo Byuro CK KP b U u grudni 1949 veresni 1952 r Chlen Politbyuro Prezidiyi CK KPU u grudni 1949 grudni 1957 r Chlen CK KPRS v 1952 1961 r Kandidat v chleni Prezidiyi CK KPRS u chervni 1953 lipni 1955 r Chlen Prezidiyi CK KPRS u lipni 1955 travni 1960 r Deputat Verhovnoyi Radi SRSR 2 5 go sklikan Oleksij Ilarionovich KirichenkoOleksij Ilarionovich Kirichenko7 j Pershij Sekretar CK KPU4 chervnya 1953 26 grudnya 1957Poperednik Leonid Georgijovich MelnikovNastupnik Mikola Viktorovich PidgornijNarodivsya 25 lyutogo 1908 1908 02 25 Chornobayivka Bilozerska volost Hersonska guberniya Rosijska imperiyaPomer 29 grudnya 1975 1975 12 29 67 rokiv Moskva Rosijska RFSR SRSRPohovanij Novodivichij cvintarVidomij yak politik posadova osobaGromadyanstvo Rosijska imperiya SRSRNacionalnist ukrayinecPolitichna partiya KPRS 1 Zvannya General majorNagorodi Medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 stupenya Medal Za oboronu Stalingrada Mediafajli u Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Kirichenko ZhittyepisZahisniki Stalingradu Narodivsya 25 lyutogo 1908 v seli Chornobayivka Bilozerskogo rajonu Hersonskoyi oblasti Ukrayinec Batko invalid Pershoyi svitovoyi vijni pomer u 1915 roci vid ran i Oleksij zalishivsya starshim iz 6 ditej u rodini U 1919 roci zakinchiv chotiri klasi pochatkovoyi shkoli j buv zmushenij najmituvati pracyuvati pastuhom Zgodom stav robitnikom na zaliznichnij stanciyi Herson Chlen LKSMU z 1925 roku U 1927 vstupiv do Hersonskoyi shkoli avtotraktornih mehanikiv po uspishnomu zakinchenni yakoyi pracyuvav mehanikom u Hersonskij Kreditspilci U 1928 roci priznachenij starshim mehanikom novostvorenogo Kustanajskogo zernoradgospu Kazahska RSR a za rik perevivsya na taku samu posadu do zernoradgospu Chervonij Perekop Kahovskogo rajonu na Hersonshini Chlen VKP b z 1930 roku U 1931 1936 rokah navchavsya zaochno v Azovo Chornomorskomu instituti inzheneriv mehanikiv socialistichnogo zemlerobstva otrimav diplom 1 go stupenya inzhenera mehanika Pislya zakinchennya institutu pracyuvav vikladachem avtospravi ta zaviduvachem navchalnoyi chastini Ohtirskogo tehnikumu mehanizaciyi silskogo gospodarstva Sumska oblast Z bereznya 1938 roku pracyuvav v aparati CK KP b U instruktor viddilu nauki vidpovidalnij organizator viddilu kerivnih partijnih organiv CK KP b U Z lipnya po gruden 1939 roku zaviduvach sektoru kadriv sudovih i prokurorskih organiv viddilu kadriv CK KP b U Z grudnya 1939 po 1941 rik zaviduvach transportnogo viddilu CK KP b U 7 travnya 1941 21 sichnya 1944 roku sekretar CK KP b U z promislovosti U roki nimecko radyanskoyi vijni 1941 1945 chlen Vijskovoyi Radi Pivdenno Zahidnogo Stalingradskogo Donskogo Pivdenno Shidnogo Pivdennogo ta 4 go Ukrayinskogo frontiv general major intendantskoyi sluzhbi 21 sichnya 1944 lipen 1945 roku sekretar CK KP b U po kadrah Odnochasno z bereznya po lipen 1945 roku nachalnik Upravlinnya kadriv CK KP b U 23 lipnya 1945 9 sichnya 1950 roku 1 j sekretar Odeskogo oblasnogo i miskogo komitetiv KP b U 16 grudnya 1949 4 chervnya 1953 roku 2 j sekretar CK KP b U 4 chervnya 1953 26 grudnya 1957 roku 1 j sekretar CK KPU Pid chas perebuvannya na postu kerivnika respublikanskoyi Komunistichnoyi partiyi znachno zris vidsotok ukrayinciv sered chleniv KPU bl 60 zagalnogo skladu rozpochavsya korotkij period politichnoyi vidligi vikoristanij dlya visunennya nacionalno kulturnih domagan stavilosya pitannya pro chistotu ukrayinskoyi movi stvorennya umov dlya rozvitku nacionalnoyi nauki reabilitaciyu represovanih ukrayinskih diyachiv kulturi ta yihnoyi tvorchosti skasuvannya cenzuri tosho 17 grudnya 1957 4 travnya 1960 roku sekretar CK KPRS Na cij posadi vin kuruvav KDB buv zamovnikom vbivstva Stepana Banderi 12 sichnya 15 chervnya 1960 roku 1 j sekretar Rostovskogo oblasnogo komitetu KPRS U chervni 1960 1962 roku na gospodarskij roboti direktor dizelnogo zavodu direktor Penzenskogo naukovo doslidnogo institutu priladobuduvannya Z 1962 roku na pensiyi Pomer 29 grudnya 1975 Pohovanij u Moskvi Sim yadruzhina Kirichenko Yevdokiya Mojseyivna 1906 1984 sin Kirichenko Yurij Oleksijovich 1936 2017 diplomat nevistka Grechko Tetyana Andriyivna 1927 2002 donka marshala Andriya GrechkaZvannyabrigadnij komisar general major intendantskoyi sluzhbi 20 12 1942 Nagorodichotiri ordeni Lenina 1 04 1943 23 01 1948 24 02 1958 dva ordeni Chervonogo Prapora 17 09 1943 orden Kutuzova II st 19 03 1944 medal Za oboronu Stalingrada medal Partizanovi Vitchiznyanoyi vijni 1 go st medal Za peremogu nad Nimechchinoyu u Velikij Vitchiznyanij vijni 1941 1945 rr medaliPrimitkihttps books google com ar books id RnKlDAAAQBAJ amp lpg RA3 PA1951 amp ots O8P9Hevjc7 amp dq Oleksy 20Kyrychenko amp pg RA2 PA1880 v onepage amp q Oleksy 20Kyrychenko amp f falseDzherela ta literaturaKirichenko Aleksej Illarionovich Bolshaya sovetskaya enciklopediya Izd 2 e T 51 M Bolshaya sovetskaya enciklopediya 1958 S 152 Kirichenko Oleksij Ilarionovich Komunistichna partiya Ukrayini z yizdi i konferenciyi V F Soldatenko I F Kuras Yu I Shapoval ta insh Kiyiv Ukrayina 1991 478 s Lozickij V S Politbyuro CK Kompartiyi Ukrayini istoriya osobi stosunki 1918 1991 Kiiv Geneza 2005 368 s Sekretar CK KPSS Aleksej Illarionovich Kirichenko Pravda 1957 22 dekabrya Sushkov A V Prezidium CK KPSS v 1957 1964 gg lichnosti i vlast Ekaterinburg UrO RAN 2009 386 s 1 15 Lyutogo 2016 u Wayback Machine 2 16 Lyutogo 2016 u Wayback Machine Tabachnik D V Shapoval Yu I Kirichenko O I Shtrihi do politichnogo portreta pershogo sekretarya CK Kompartiyi Ukrayini v 1953 1957 rr Kiiv In t istoriyi AN URSR 1990 22 s 3 1 Grudnya 2020 u Wayback Machine Tabachnik D V Shapoval Yu I O I Kirichenko istoriya odniyeyi politichnoyi doli Ukrayinskij istorichnij zhurnal 1990 5 S 87 97 Tabachnik D V Shapoval Yu I Sin svogo chasu O I Kirichenko i jogo dolya Radyanska osvita 1990 9 sichnya Shapoval Yu I Zlet i padinnya Oleksiya Kirichenka Pid praporom leninizmu 1990 19 S 59 63 Shapoval Yu I Vozhd z harakterom Vipovnyuyetsya 100 rokiv iz dnya narodzhennya Oleksiya Kirichenka pershogo ukrayincya yakij ocholiv KP b U Den 2008 1 bereznya 39 4 24 Veresnya 2015 u Wayback Machine Shapoval Yu I Kirichenko Oleksij Ilarionovich 17 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2007 T 4 Ka Kom S 301 ISBN 978 966 00 0692 8 Shapoval Yu I Kirichenko Oleksij Ilarionovich 18 Serpnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2001 2023 ISBN 966 02 2074 X PosilannyaKirichenko Oleksij Ilarionovich 18 Listopada 2016 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 2001 T 3 K M 792 s ISBN 966 7492 03 6