Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олекси́нці — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення 410 осіб. Входить до складу Срібнянської селищної громади.
| село Олексинці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна |
| Область | Чернігівська область |
| Район | Прилуцький район |
| Громада | Срібнянська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1450 |
| Населення | 410 |
| Площа | 34,517 км² |
| Густота населення | 11,88 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 17320 |
| Телефонний код | +380 4639 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°41′02″ пн. ш. 32°57′52″ сх. д. / 50.68389° пн. ш. 32.96444° сх. д.Координати: 50°41′02″ пн. ш. 32°57′52″ сх. д. / 50.68389° пн. ш. 32.96444° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря | 117 м |
| Водойми | Лисогір |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 17320, Чернігівська обл., Срібнянський р-н, с. Олексинці, вул. Грушевського, 13/А |
| Карта | |
  Олексинці | |
 Олексинці | |
| Мапа | |
Географія
Розташовано на р. Лисогорі, за 5 км від центру громади і за 30 км від залізнич. ст. Талалаївка.
Історія
Біля села виявлені поселення ранньої залізної доби (1 тис. до н. е.).
Адміністративна історія
Село вперше згадується у 1666 році. Входило до складу Срібнянської сотні Прилуцького полку Гетьманщини, а з 1761 — до Друго-Варвинської сотні Прилуцького полку. Після скасування автономії Війська Запорізького Російською імперією село у 1782 році ввійшло до складу Глинського повіту. У 1796 році село було віднесено до Прилуцького повіту.
У складі УНР також перебувала у Прилуцькому повіті.
Після проголошення радянської влади село увійшло до складу Срібнянського району Прилуцького округу.
1666-38 госп. селян, з них 18 госп. «орали на 4-х волах» та 20 госп. — «на 2-х волах»; козаки не показані. Вільне військове село, «до ратуші Срібнянської прислушаюче».
1730 надане на ранг Генеральному Обозному Якову Лизогубу.
1740 — 18 дворів (20 хат) селян, 26 дворів (27 хат) козаків. Після смерті Якова Лизогуба село залишалося вільним, 1752 Гетьман України Кирило Розумовський приділив його Генеральному Осавулу Якову Якубовичу.
Після його смерті (1758) удова 1763 розділила спадщину між дітьми — Олексинці дісталися майбутньому прилуцькому полковнику Олександру Якубовичу, якими він володів до своєї смерті (близько 1810).
1780 налічувалося 48 дворів (69 хат) селян, 2 двори (6 хат) підсусідків, 36 дворів (60 хат) козаків.
Період Російської імперії
1797 наліч. 437 душ чол. статі податкового населення; діяв храм Різдва Христового(з дерева, перша ц-ва збудована до 1666).
Найбільш ранне знаходження на мапах 1800 рік
1859 — 165 дворів, 1229 ж.
У 1861-64 рр. селяни підпорядковані Березівському Волосному правлінню тимчасовозобов'язаних селян, а козаки села — Березівському Волосному правлінню відомства Палати державного майна.
Після реорганізації волостей, Олексинці 1867 увійшли до нової Срібнянської волості 2-го стану.
1886 в селі було 99 дворів козаків, 92 двори селян-власників, 4 двори міщан та ін., 202 хати, 1114 ж.; діяли: нова дерев, ц-ва (1853), земське початкове однокласне училище (засн. 1863, у віданні земства з 1874), заїжджий двір, 2 шинки, крамниця, кузня, 19 вітряків, 5 олійниць, ґуральня .
У 70-80 рр. 19 ст. землевласником в О. був поручик П. М. Гудим-Левкович.
На 1903 в селі було понад півтори тисячі мешканців, коло 20 вітряних млинів, кілька олійниць. При селі знаходиться маєток графині А. П. Гудим-Левковича «Олексинці» площею понад 820 десятин. В господарстві застосовують шести-, семи-, дев"ятипольні сівозміни. В маєтку розводять свиней — метисної місцевої та йоркширської породи. В маєтку працює олійний завод, що щорічно переробляє понад 70 пудів олійного насіння. При Олексинцях з 1884 р. працює млин Кривицького зі щорічним намолом зерна на 3 тис. руб.
1910 налічувалось 220 госп., з них козаків — 122, селян — 87, євреїв — 1, ін. непривілейованих — 4, привілейованих-6, наліч. 1436 ж., у тому числі 6 теслярів, 8 кравців, 9 шевців, 1 столяр, 1 чинбар, 91 ткач, 46 поденників , 17 займалися інтелігентними та 98 — ін.неземлеробськими заняттями, все ін. доросле населення займалося землеробством. 2150 дес. придатної землі. Діяли: дерев. Христоріздвяна ц-ва (закрита за часів рад. влади), земське початкове однокласне училище, яке містилося в будинках, побудованих 1879 і 1911-12 рр., у ньому навчалося 85 хлопч. і 43 дівчини (1912); крім того, працювали школа грамоти (1912), млин з просорушкою та шерстівкою з гасовим двигуном.
Землевласниками були поміщики: І. П. Барановський, С. Л. Рекало, М. П. Власова.
Радянський період
У 1923 році Олексинці стали центром сільради. 1925 року в селі було 275 дворів і 1422 мешканці, а 1930—273 двори і 1404 мешканці, 1996 року — 181 двір і 459 мешканців.
Наприкінці 1920-х — на початку 1930-х років в Олексинцях Срібнянського району поширювалися листівки українського підпілля із закликом:
Організовуйте осередки,щоб заснувать на Україні організацію СВУ РВ і негайно заснувать [...] організація вдарить по колективізації та провалить її, бо це нещастя.
Під час колективізації у січні 1930 року в селі формується підпільна антикомуністична група, що пов'язана з отаманом .
Населення села постраждало під час Голодомору 1932—1933 років.
Восени 1941 село було зайняте німецькими військами. Староста села захищав мешканців від зловживань окупантів. Так, зокрема, олексинчани, які були у списках на арешт 1943 року були попереджені та мали змогу сховатися[].
У 1943 році село було звільнене від німецьких військ, і в селі була проведена мобілізація до Червоної армії[]. На фронтах Другої світової війни загинули більше сотні мешканців села[].
Незалежна Україна
Після проголошення незалежності України через економічну кризу початку 1990-х років економічне становище у селі погіршилось, а жителі почали виїжджати з села[]
До 2017 року орган місцевого самоврядування — Олексинська сільська рада, якій були підпорядковані села Васюків, Антішки.
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 409 | 97.56% |
| російська | 9 | 2.20% |
| білоруська | 1 | 0.24% |
| Усього | 410 | 100% |
Уродженці села
- Білан Юрій Якович (1902—1963) — доктор історичних наук, професор Київського університету імені Тараса Шевенка.
- Бойко Іван Іванович — старший агроном Укрплодоовочтрактороцентру (м. Харків) у 1930-х роках. Учасник Білого руху 1918—1920, офіцер Армії УНР. В'язень Соловецького концтабору.
- Желіба Олександр Володимирович (1975) — український геральдист, педагог. Народився в Олексинцях.
Див. також
Примітки
- Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
- Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 107, 538 и 610 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
- Карта Малороссийской губернии из атласа Вильбрехта. www.etomesto.ru. Процитовано 28 грудня 2021.
- ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 27 грудня 2021.
- Олексинці// Шкоропад Д. О., Савон О. А. Прилуччина: Енциклопедичний довідник/ За ред. Г. Ф. Гайдая. — Ніжин: ТОВ "Видавництво «Аспект-Поліграф», 2007. — С. 314—315
- Климович Н. Процес «Спілки визволення України» та зростання селянського опору в умовах колективізації // Сіверянський літопис. — 2006. — № 4. — С. 4-5.
- Кацарєв О. «Бий красноголових!» Як українці повставали проти більшовиків у 1930-му (+ Уривок з книги)
- . Архів оригіналу за 17 листопада 2015. Процитовано 25 липня 2011.
Джерела
- Полное географическое описание нашего Отечества. Том VIII — Малороссия. — С.-Петербург, 1903. — С 364.(рос.)
Посилання
- Погода в селі Олексинці
 | Це незавершена стаття з географії Чернігівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksi nci selo v Ukrayini u Priluckomu rajoni Chernigivskoyi oblasti Naselennya 410 osib Vhodit do skladu Sribnyanskoyi selishnoyi gromadi selo OleksinciKrayina UkrayinaOblast Chernigivska oblastRajon Priluckij rajonGromada Sribnyanska selishna gromadaOsnovni daniZasnovane 1450Naselennya 410Plosha 34 517 km Gustota naselennya 11 88 osib km Poshtovij indeks 17320Telefonnij kod 380 4639Geografichni daniGeografichni koordinati 50 41 02 pn sh 32 57 52 sh d 50 68389 pn sh 32 96444 sh d 50 68389 32 96444 Koordinati 50 41 02 pn sh 32 57 52 sh d 50 68389 pn sh 32 96444 sh d 50 68389 32 96444Serednya visota nad rivnem morya 117 mVodojmi LisogirMisceva vladaAdresa radi 17320 Chernigivska obl Sribnyanskij r n s Oleksinci vul Grushevskogo 13 AKartaOleksinciOleksinciMapaDiv takozh OleksinciGeografiyaRoztashovano na r Lisogori za 5 km vid centru gromadi i za 30 km vid zaliznich st Talalayivka IstoriyaBilya sela viyavleni poselennya rannoyi zaliznoyi dobi 1 tis do n e Administrativna istoriya Selo vpershe zgaduyetsya u 1666 roci Vhodilo do skladu Sribnyanskoyi sotni Priluckogo polku Getmanshini a z 1761 do Drugo Varvinskoyi sotni Priluckogo polku Pislya skasuvannya avtonomiyi Vijska Zaporizkogo Rosijskoyu imperiyeyu selo u 1782 roci vvijshlo do skladu Glinskogo povitu U 1796 roci selo bulo vidneseno do Priluckogo povitu U skladi UNR takozh perebuvala u Priluckomu poviti Pislya progoloshennya radyanskoyi vladi selo uvijshlo do skladu Sribnyanskogo rajonu Priluckogo okrugu Getmanshina 1666 38 gosp selyan z nih 18 gosp orali na 4 h volah ta 20 gosp na 2 h volah kozaki ne pokazani Vilne vijskove selo do ratushi Sribnyanskoyi prislushayuche 1730 nadane na rang Generalnomu Oboznomu Yakovu Lizogubu 1740 18 dvoriv 20 hat selyan 26 dvoriv 27 hat kozakiv Pislya smerti Yakova Lizoguba selo zalishalosya vilnim 1752 Getman Ukrayini Kirilo Rozumovskij pridiliv jogo Generalnomu Osavulu Yakovu Yakubovichu Pislya jogo smerti 1758 udova 1763 rozdilila spadshinu mizh ditmi Oleksinci distalisya majbutnomu priluckomu polkovniku Oleksandru Yakubovichu yakimi vin volodiv do svoyeyi smerti blizko 1810 1780 nalichuvalosya 48 dvoriv 69 hat selyan 2 dvori 6 hat pidsusidkiv 36 dvoriv 60 hat kozakiv Period Rosijskoyi imperiyi 1797 nalich 437 dush chol stati podatkovogo naselennya diyav hram Rizdva Hristovogo z dereva persha c va zbudovana do 1666 Najbilsh ranne znahodzhennya na mapah 1800 rik 1859 165 dvoriv 1229 zh U 1861 64 rr selyani pidporyadkovani Berezivskomu Volosnomu pravlinnyu timchasovozobov yazanih selyan a kozaki sela Berezivskomu Volosnomu pravlinnyu vidomstva Palati derzhavnogo majna Pislya reorganizaciyi volostej Oleksinci 1867 uvijshli do novoyi Sribnyanskoyi volosti 2 go stanu 1886 v seli bulo 99 dvoriv kozakiv 92 dvori selyan vlasnikiv 4 dvori mishan ta in 202 hati 1114 zh diyali nova derev c va 1853 zemske pochatkove odnoklasne uchilishe zasn 1863 u vidanni zemstva z 1874 zayizhdzhij dvir 2 shinki kramnicya kuznya 19 vitryakiv 5 olijnic guralnya U 70 80 rr 19 st zemlevlasnikom v O buv poruchik P M Gudim Levkovich Na 1903 v seli bulo ponad pivtori tisyachi meshkanciv kolo 20 vitryanih mliniv kilka olijnic Pri seli znahoditsya mayetok grafini A P Gudim Levkovicha Oleksinci plosheyu ponad 820 desyatin V gospodarstvi zastosovuyut shesti semi dev yatipolni sivozmini V mayetku rozvodyat svinej metisnoyi miscevoyi ta jorkshirskoyi porodi V mayetku pracyuye olijnij zavod sho shorichno pereroblyaye ponad 70 pudiv olijnogo nasinnya Pri Oleksincyah z 1884 r pracyuye mlin Krivickogo zi shorichnim namolom zerna na 3 tis rub 1910 nalichuvalos 220 gosp z nih kozakiv 122 selyan 87 yevreyiv 1 in neprivilejovanih 4 privilejovanih 6 nalich 1436 zh u tomu chisli 6 teslyariv 8 kravciv 9 shevciv 1 stolyar 1 chinbar 91 tkach 46 podennikiv 17 zajmalisya inteligentnimi ta 98 in nezemlerobskimi zanyattyami vse in dorosle naselennya zajmalosya zemlerobstvom 2150 des pridatnoyi zemli Diyali derev Hristorizdvyana c va zakrita za chasiv rad vladi zemske pochatkove odnoklasne uchilishe yake mistilosya v budinkah pobudovanih 1879 i 1911 12 rr u nomu navchalosya 85 hlopch i 43 divchini 1912 krim togo pracyuvali shkola gramoti 1912 mlin z prosorushkoyu ta sherstivkoyu z gasovim dvigunom Zemlevlasnikami buli pomishiki I P Baranovskij S L Rekalo M P Vlasova Radyanskij period U 1923 roci Oleksinci stali centrom silradi 1925 roku v seli bulo 275 dvoriv i 1422 meshkanci a 1930 273 dvori i 1404 meshkanci 1996 roku 181 dvir i 459 meshkanciv Naprikinci 1920 h na pochatku 1930 h rokiv v Oleksincyah Sribnyanskogo rajonu poshiryuvalisya listivki ukrayinskogo pidpillya iz zaklikom Organizovujte oseredki shob zasnuvat na Ukrayini organizaciyu SVU RV i negajno zasnuvat organizaciya vdarit po kolektivizaciyi ta provalit yiyi bo ce neshastya Pid chas kolektivizaciyi u sichni 1930 roku v seli formuyetsya pidpilna antikomunistichna grupa sho pov yazana z otamanom Naselennya sela postrazhdalo pid chas Golodomoru 1932 1933 rokiv Voseni 1941 selo bulo zajnyate nimeckimi vijskami Starosta sela zahishav meshkanciv vid zlovzhivan okupantiv Tak zokrema oleksinchani yaki buli u spiskah na aresht 1943 roku buli poperedzheni ta mali zmogu shovatisya dzherelo U 1943 roci selo bulo zvilnene vid nimeckih vijsk i v seli bula provedena mobilizaciya do Chervonoyi armiyi dzherelo Na frontah Drugoyi svitovoyi vijni zaginuli bilshe sotni meshkanciv sela dzherelo Nezalezhna Ukrayina Pislya progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini cherez ekonomichnu krizu pochatku 1990 h rokiv ekonomichne stanovishe u seli pogirshilos a zhiteli pochali viyizhdzhati z sela dzherelo Do 2017 roku organ miscevogo samovryaduvannya Oleksinska silska rada yakij buli pidporyadkovani sela Vasyukiv Antishki NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 409 97 56 rosijska 9 2 20 biloruska 1 0 24 Usogo 410 100 Urodzhenci selaBilan Yurij Yakovich 1902 1963 doktor istorichnih nauk profesor Kiyivskogo universitetu imeni Tarasa Shevenka Bojko Ivan Ivanovich starshij agronom Ukrplodoovochtraktorocentru m Harkiv u 1930 h rokah Uchasnik Bilogo ruhu 1918 1920 oficer Armiyi UNR V yazen Soloveckogo konctaboru Zheliba Oleksandr Volodimirovich 1975 ukrayinskij geraldist pedagog Narodivsya v Oleksincyah Div takozhPerelik naselenih punktiv sho postrazhdali vid Golodomoru 1932 1933 Chernigivska oblast PrimitkiZvedenij katalog metrichnih knig klirovih vidomostej ta spovidnih rozpisiv ukr Centralnij derzhavnij istorichnij arhiv Ukrayini m Kiyiv CDIAK Ukrayini Zvedenij katalog metrichnih knig sho zberigayutsya v derzhavnih arhivah Ukrayini t 10 kn 1 st 107 538 i 610 PDF ukr Ukrayinskij naukovo doslidnickij institut arhivnoyi spravi ta dokumentoznavstva Karta Malorossijskoj gubernii iz atlasa Vilbrehta www etomesto ru Procitovano 28 grudnya 2021 InfoRost N P GPIB Vyp 33 Poltavskaya guberniya 1862 elib shpl ru Procitovano 27 grudnya 2021 Oleksinci Shkoropad D O Savon O A Priluchchina Enciklopedichnij dovidnik Za red G F Gajdaya Nizhin TOV Vidavnictvo Aspekt Poligraf 2007 S 314 315 Klimovich N Proces Spilki vizvolennya Ukrayini ta zrostannya selyanskogo oporu v umovah kolektivizaciyi Siveryanskij litopis 2006 4 S 4 5 Kacaryev O Bij krasnogolovih Yak ukrayinci povstavali proti bilshovikiv u 1930 mu Urivok z knigi Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih Arhiv originalu za 17 listopada 2015 Procitovano 25 lipnya 2011 DzherelaPolnoe geograficheskoe opisanie nashego Otechestva Tom VIII Malorossiya S Peterburg 1903 S 364 ros PosilannyaPogoda v seli Oleksinci Ce nezavershena stattya z geografiyi Chernigivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi