Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Олександрі́йський музе́й ми́ру — єдиний в Україні і один з 15 музеїв такого напрямку на планеті. Музей має історичний профіль.
Україна
Історія
Засновник і перший директор музею Миру — Інна Шульга. Свій початок музей веде від загону слідопитів-пошуковців під назвою «Пошук», створений 6 грудня 1973 року Інною Шульгою, вчителем історії і музеєзнавцем, при міському Палаці піонерів та школярів ім. О. Шакало.
Загін провадив пошук радянських воїнів з Олександрійщини, що загинули під час Другої Світової війни на рідній землі та в країнах Європи, увічнював імена полеглих воїнів у Книзі Пам'яті України. Пошуковці брали участь у обласних, республіканських і всесоюзних конкурсах-вікторинах, спрямованих на вивчення історії рідного краю, боротьби за мир у світі.
8 листопада 1987 року Рішенням № 193 виконавчого комітету Олександрійської міської ради на основі зібраного матеріалу було засновано музей. Урочисте ж відкриття в окремому приміщенні відбулося 1 листопада 1990 року, музей розмістився на першому поверсі житлового п'ятиповерхового будинку по вулиці 50 років Жовтня, фактично на центральній площі міста — площі Леніна.
Постановою Управління культури Кіровоградського облвиконкому № 8 від 28 березня 1991 р. музею присвоєно статус «Народний».
У 1991 році Олександрійський Народний музей Миру був занесений до Каталогу Міжнародного Центру юнацького туризму (Лондон) як один з найцікавіших оглядових об'єктів Європи.
Рішенням Олександрійського міськвиконкому № 423 від 2 липня 1996 р. музей одержав статус «Державного».
Експозиція
В фондах музею Миру близько 8 тисяч експонатів. Бібліотека музею нараховує близько 2 000 книг.
Експозиція музею Миру складається із трьох зал: зала України, зала миру і етнографічна зала «Світлиця козака Вуса».
Зала миру є першою і найстарішою залою музею. В ній зібрані експонати і матеріали, які показують наслідки воєн, і також описується міжнародний рух за мир на планеті. Постійні виставки в залі: «Перша світова війна»; «Громадянська війна»; «Друга Світова та Велика Вітчизняна війни»; остання складається з кількох виставок: «Початок Другої світової та Великої Вітчизняної воєн», «Звірства фашизму», «Антифашистський рух опору», 1941 р.», «Капітуляція Німеччини 1945 р.», «Перший Парад Перемоги, який готував наш земляк Маршал СРСР Кошовий П. К.», «Суд над фашистськими злочинцями», «Жах Хіросіми».
Виставка «Мир і Милосердя» присвячена створенню та діяльности Міжнародного Комітету Червоного Хреста.
Крім того, експонати Зали миру показують створення та діяльність ООН, миротворчу місію Збройних Сил України, діяльність Української Ради Миру та української діаспори за кордоном. Є кілька виставок на специфічну тематику: «Космічні кроки України», (розповідає про досягнення України у космічній галузі), «Україна — Китай» (показує дружню співпрацю цих країн).
Зала України містить експозицію, що має назву «Україна в боротьбі за незалежність і мир». В хронологічній послідовності подані історичні періоди від 512 р. до н. е. і до сьогодення. Перша, хронологічно, виставка присвячена скіфам. В залі діють постійні виставки: «Київська Русь», «Культура України», «На історичному шляху державності».
Етнографічна зала «Світлиця козака Вуса» є найновішою залою музею, створеною вже після смерті засновниці музею Інни Шульги. Зала містить експонати що ілюструють побут та звичаї українського народу, народні розписи інтер'єрів осель, національний костюм, розвиток писанкарства, тощо.
Графік роботи
Музей працює з 8 до 18 години, (сб., нд. — з 9 до 17 години), вихідний — п'ятниця.
Джерела та посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oleksandri jskij muze j mi ru yedinij v Ukrayini i odin z 15 muzeyiv takogo napryamku na planeti Muzej maye istorichnij profil Oleksandrijskij muzej miru48 40 06 pn sh 33 07 00 sh d 48 668371000027775608 pn sh 33 1167560000277774179 sh d 48 668371000027775608 33 1167560000277774179 Koordinati 48 40 06 pn sh 33 07 00 sh d 48 668371000027775608 pn sh 33 1167560000277774179 sh d 48 668371000027775608 33 1167560000277774179TipKrayina UkrayinaRoztashuvannyaUkrayina m Oleksandriya 28000 vul Perspektivna 14Adresavulicya Perspektivna 14 Oleksandriya Kirovogradska oblast UkrayinaZasnovano8 listopada 1987 rokuFond8 tisyach eksponativDirektorMolodchenko Andrij YurijovichOleksandrijskij muzej miru Ukrayina IstoriyaZasnovnik i pershij direktor muzeyu Miru Inna Shulga Svij pochatok muzej vede vid zagonu slidopitiv poshukovciv pid nazvoyu Poshuk stvorenij 6 grudnya 1973 roku Innoyu Shulgoyu vchitelem istoriyi i muzeyeznavcem pri miskomu Palaci pioneriv ta shkolyariv im O Shakalo Zagin provadiv poshuk radyanskih voyiniv z Oleksandrijshini sho zaginuli pid chas Drugoyi Svitovoyi vijni na ridnij zemli ta v krayinah Yevropi uvichnyuvav imena poleglih voyiniv u Knizi Pam yati Ukrayini Poshukovci brali uchast u oblasnih respublikanskih i vsesoyuznih konkursah viktorinah spryamovanih na vivchennya istoriyi ridnogo krayu borotbi za mir u sviti 8 listopada 1987 roku Rishennyam 193 vikonavchogo komitetu Oleksandrijskoyi miskoyi radi na osnovi zibranogo materialu bulo zasnovano muzej Urochiste zh vidkrittya v okremomu primishenni vidbulosya 1 listopada 1990 roku muzej rozmistivsya na pershomu poversi zhitlovogo p yatipoverhovogo budinku po vulici 50 rokiv Zhovtnya faktichno na centralnij ploshi mista ploshi Lenina Postanovoyu Upravlinnya kulturi Kirovogradskogo oblvikonkomu 8 vid 28 bereznya 1991 r muzeyu prisvoyeno status Narodnij U 1991 roci Oleksandrijskij Narodnij muzej Miru buv zanesenij do Katalogu Mizhnarodnogo Centru yunackogo turizmu London yak odin z najcikavishih oglyadovih ob yektiv Yevropi Rishennyam Oleksandrijskogo miskvikonkomu 423 vid 2 lipnya 1996 r muzej oderzhav status Derzhavnogo EkspoziciyaV fondah muzeyu Miru blizko 8 tisyach eksponativ Biblioteka muzeyu narahovuye blizko 2 000 knig Ekspoziciya muzeyu Miru skladayetsya iz troh zal zala Ukrayini zala miru i etnografichna zala Svitlicya kozaka Vusa Zala miru ye pershoyu i najstarishoyu zaloyu muzeyu V nij zibrani eksponati i materiali yaki pokazuyut naslidki voyen i takozh opisuyetsya mizhnarodnij ruh za mir na planeti Postijni vistavki v zali Persha svitova vijna Gromadyanska vijna Druga Svitova ta Velika Vitchiznyana vijni ostannya skladayetsya z kilkoh vistavok Pochatok Drugoyi svitovoyi ta Velikoyi Vitchiznyanoyi voyen Zvirstva fashizmu Antifashistskij ruh oporu 1941 r Kapitulyaciya Nimechchini 1945 r Pershij Parad Peremogi yakij gotuvav nash zemlyak Marshal SRSR Koshovij P K Sud nad fashistskimi zlochincyami Zhah Hirosimi Vistavka Mir i Miloserdya prisvyachena stvorennyu ta diyalnosti Mizhnarodnogo Komitetu Chervonogo Hresta Krim togo eksponati Zali miru pokazuyut stvorennya ta diyalnist OON mirotvorchu misiyu Zbrojnih Sil Ukrayini diyalnist Ukrayinskoyi Radi Miru ta ukrayinskoyi diaspori za kordonom Ye kilka vistavok na specifichnu tematiku Kosmichni kroki Ukrayini rozpovidaye pro dosyagnennya Ukrayini u kosmichnij galuzi Ukrayina Kitaj pokazuye druzhnyu spivpracyu cih krayin Zala Ukrayini mistit ekspoziciyu sho maye nazvu Ukrayina v borotbi za nezalezhnist i mir V hronologichnij poslidovnosti podani istorichni periodi vid 512 r do n e i do sogodennya Persha hronologichno vistavka prisvyachena skifam V zali diyut postijni vistavki Kiyivska Rus Kultura Ukrayini Na istorichnomu shlyahu derzhavnosti Etnografichna zala Svitlicya kozaka Vusa ye najnovishoyu zaloyu muzeyu stvorenoyu vzhe pislya smerti zasnovnici muzeyu Inni Shulgi Zala mistit eksponati sho ilyustruyut pobut ta zvichayi ukrayinskogo narodu narodni rozpisi inter yeriv osel nacionalnij kostyum rozvitok pisankarstva tosho Grafik robotiMuzej pracyuye z 8 do 18 godini sb nd z 9 do 17 godini vihidnij p yatnicya Dzherela ta posilannyaPortal Muzeyi