Олександр Уваров

Олександр Вікторович Уваров (рос. Александр Викторович Уваров, нар. 13 січня 1960, Орєхово-Зуєво, Московська область) — радянський і російський футболіст, воротар, тренер, майстер спорту СРСР (1985).

Олександр Уваров
Особисті дані
Повне ім'я	Олександр Вікторович Уваров
Народження	13 січня 1960(1960-01-13) (64 роки)
	Москва, СРСР
Зріст	190 см
Громадянство	СРСР
Позиція	воротар
Юнацькі клуби
1978-1981	«Динамо» (Москва)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г) 1981–1991 «Динамо» (Москва) 105 (-118) 1991–2000 «Маккабі» (Тель-Авів) 258 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г) 1990–1991 СРСР 11 (-8)
Тренерська діяльність**
2000—2012  Ізраїль (ворот.) 2000—2018 «Маккабі» (Тель-Авів) (ворот.) 2018— «Маккабі U-19» (Тель-Авів) (ворот.)
* Ігри та голи за професіональні клуби враховуються лише в національному чемпіонаті.

Виступав, зокрема, за клуби «Динамо» (Москва) та «Маккабі» (Тель-Авів), а також національну збірну СРСР.

Клубна кар'єра

«Динамо» (Москва)

Народився 13 січня 1960 року в місті Орєхово-Зуєво, Московська область. Вихованець груп підготовки при орєхово-зуєвській команді «Знамя Труда» та московській СДЮШОР «Динамо». Закінчив Орєхово-Зуєвський текстильний технікум за спеціальністю технік теплотехнічного обладнання промислових підприємств, де його викладачем був  — колишній гравець клубу «Знамя Труда».

У 1981 році Уваров був запрошений до основної команди «Динамо». 12 серпня 1981 року, у домашній грі проти ленінградського «Зеніту», вийшов на заміну Миколі Гонтарю на 76-й хвилині. Команда програвала з рахунком 0:2, до кінця гри результат не змінився. У 1982 році головний тренер «Динамо» В'ячеслав Соловйов вже більше довіряв Уварову — 1-а гра в сезоні для нього припала на 2-й тур, і знову це був матч проти «Зеніту», і знову результат був 0:2. Загалом у сезоні провів 15 ігор, пропустив 23 м'ячі.

У 1983—1987 роках йому довіряли менше — проводив за сезон не більше 10 матчів.

Першим воротарем «Динамо» став лише 1990 року, того ж року викликаний до збірної СРСР і поїхав на чемпіонат світу 1990 року.

«Маккабі» (Тель-Авів)

B 1991 року на нього вийшло керівництво ізраїльського клубу «Маккабі» (Тель-Авів). Спочатку Уваров відмовлявся від пропозицій, але після особистого приїзду до Москви тренера «Маккабі» Авраама Гранта та розмови з Миколою Толстих, з якої він зрозумів, що в «Динамо» та збірній на нього особливо не розраховують, вирішив їхати до Ізраїлю. У «Маккабі» вирушив разом з екс-гравцем «Торпедо» Олександром Полукаровим. У новій команді їх зустріли тепло та дали зрозуміти, що на них повністю розраховують. Контракт було підписано на 10 місяців.

Дебют за нову команду у чемпіонаті припав на 1 тур, на домашню гру з «Бейтаром» з Єрусалиму, що відбулася 14 вересня 1991 року. Гра складалася вдало, «Маккабі» вів 2:0, проте з 86-ї хвилини все змінилося — «Бейтар» забив 3 м'ячі поспіль, а Полукаров був вилучений з поля. Декілька турів Уваров також грав невпевнено — у чотирьох наступних матчах він пропустив 9 м'ячів. Проте надалі гра у воротаря налагодилася, знайшлося порозуміння з партнерами, і «Маккабі» став стабільно перемагати у чемпіонаті. Зрештою, за 4 тури до кінця чемпіонату клуб забезпечив собі чемпіонський титул. Крім того, був шанс зробити дубль — «Маккабі» вийшов у фінал Кубка Ізраїлю. Проте у фіналі «Маккабі» поступився у додатковий час «Хапоелю» з Петах-Тікви 1:3. Тим не менш, за підсумками сезону визнаний найкращим легіонером чемпіонату.

Перед сезоном 1992/93 клуб переуклав контракт з Уваровим, на його прохання залишили в команді і Полукарова. Договір було укладено на 3 роки. У сезоні 92/93 «Маккабі» дебютував у єврокубках, де провів 4 гри. У домашньому чемпіонаті захистити чемпіонський титул не вдалося — «Маккабі» поступився єрусалимському «Бейтару», посівши 2-е місце. У наступному сезоні «Маккабі» також залишився на 2-му місці, проте зумів взяти Кубок Ізраїлю.

У сезоні 1994/95 клуб не залишив шансів своїм суперникам, і Уваров вдруге став чемпіоном Ізраїлю. Команда повторила це досягнення і наступного сезону. Уваров того року не пропустив жодної гри клубу і був визнаний найкращим футболістом ізраїльського чемпіонату.

У команді росіянин грав ще 4 сезони. Останню гру провів 13 травня 2000 проти єрусалимського «Бейтара».

Виступи за збірну

1990 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної СРСР.

У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1990 року в Італії. Після програшу збірної СРСР першого матчу на чемпіонаті 0:2 збірній Румунії, де основним воротарем був Рінат Дасаєв, Уваров провів два наступні матчі групового турніру з Аргентиною (0:2) і Камеруном (4:0). Після «мундіалю» став одним із основних воротарів збірної СРСР, поки грав на батьківщині.

Під час чемпіонату Європи 1992 року Уваров не був включений до заявки збірної СНД: тоді заявка збірних команд могла включати лише 20 футболістів, що передбачало присутність у ній лише двох воротарів — у збірній цими двома воротарами стали Дмитро Харін та Станіслав Черчесов. Проте Уваров мав офіційний статус резервного воротаря.

Загалом протягом кар'єри в національній команді, яка тривала 2 роки, провів у її формі 11 матчів, пропустивши 8 голів.

Тренерська кар'єри

Після закінчення ігрової кар'єри працював тренером воротарів «Маккабі» та збірної Ізраїлю з футболу. У 2003 році отримав ізраїльське громадянство. Перед Днем Незалежності в 2004 році відмовився входити до числа видатних спортсменів, яким була честь запалити святковий сигнальний вогонь, через зауваження колишньої дзюдоїстки Яель Арад (яка завоювала першу в історії країни олімпійську медаль), що натякала на російське походження Уварова. У 2018 році пішов з посади тренера воротарів та очолив молодіжну команду «Маккабі».

Досягнення

• Володар Кубка СРСР : 1984
• Чемпіон Ізраїлю (3) : 1991/92, 1994/95, 1995/96
• Володар Кубка Ізраїлю (2) : 1993/94, 1995/96
• Найкращий футболіст Ізраїлю: 1996

Статистика виступів

Статистика клубних виступів

Сезон	Команда	Чемпіонат
		Ліга	Ігор	Голів
1978	«Динамо» (Москва)	Вища ліга	-	-
1979		Вища ліга	-	-
1980		Вища ліга	-	-
1981		Вища ліга	1	-
1982		Вища ліга	15	-23
1983		Вища ліга	3	-2
1984		Вища ліга	6	-8
1985		Вища ліга	8	-15
1986		Вища ліга	1	-
1987		Вища ліга	9	-9
1988		Вища ліга	11	-11
1989		Вища ліга	10	-10
1990		Вища ліга	20	-16
1991		Вища ліга	21	-24
1991–92	«Маккабі» (Тель-Авів)		-	-
1992–93			-	-
1993–94			-	-
1994–95			-	-
1995–96			-	-
1996–97			-	-
1997–98			-	-
1998–99		Прем'єр-ліга	23	-17
1999–00			-	-

Статистика виступів за збірну

 Статистика матчів і голів за збірну —  СРСР

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
25-4-1990	Дублін	Ірландія	1 – 1	СРСР	товариський матч	-1
13-6-1990	Неаполь	Аргентина	2 – 0	СРСР	ЧС 1990 - 1-й етап	-2
18-6-1990	Барі	Камерун	0 – 4	СРСР	ЧС 1990 - 1-й етап	-
12-9-1990	Москва	СРСР	2 – 0	Норвегія	Відбір до ЧЄ 1992	-
3-11-1990	Рим	Італія	0 – 0	СРСР	Відбір до ЧЄ 1992	-
21-11-1990	Порт-оф-Спейн	США	0 – 0	СРСР	товариський матч	-
6-2-1991	Глазго	Шотландія	0 – 1	СРСР	товариський матч	-
27-3-1991	Франкфурт-на-Майні	Німеччина	2 – 1	СРСР	товариський матч	-2
17-4-1991	Будапешт	Угорщина	0 – 1	СРСР	Відбір до ЧЄ 1992	-
21-5-1991	Лондон	Англія	3 – 1	СРСР	товариський матч	-3
29-5-1991	Москва	СРСР	4 – 0	Кіпр	Відбір до ЧЄ 1992	-
Усього		Матчів	11		Голів	-8

Особисте життя

Живе з сім'єю у місті Рішон-ле-Ціоні. Дружина Любов, дочка Олеся (служила у ВПС Ізраїлю, очолює службу огляду при вильоті з аеропорту Бен-Гуріон), син Євген, займався у футбольній школі «Маккабі». Хрещеним батьком Євгена був друг Уварова Андрій Баль.

Примітки

1. Александр Уваров: Сам убедил дочку пройти службу в израильской армии
2. Статистика на footbook.ru
3. Экс-вратарь сборной СССР Александр Уваров: «Я остался православным»
4. Интервью Российской газете
5. Главный по вратарям - Чемпионат.ру. web.archive.org. 15 січня 2008. Архів оригіналу за 15 січня 2008. Процитовано 20 лютого 2022.
6. Статистика игр за «Маккаби». Архів оригіналу за 5 березня 2014. Процитовано 7 січня 2013.
7. Лучший легионер Израиля завершает карьеру в 40 лет
8. Биография Уварова
9. Последний голкипер сборной СССР по футболу покинул пост тренера вратарей «Маккаби» (рос.)

Джерела

• Життя воротаря в Ізраїлі
• Єврейське щастя Олександра Уварова

Посилання

• Уваров Олександр Вікторович на сайті ФІФА (англ.)

• Уваров Олександр Вікторович на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Уваров Олександр Вікторович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
• Тренерська статистика на сайті transfermarkt.com (англ.)
• Уваров Олександр Вікторович на сайті Eu-football.info (англ.)
• Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)