Олександр Романько

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Романько.

Олександр Валерійович Романько (27 листопада 1973 – 26 листопада 2017) — журналіст, краєзнавець, педагог, поет, громадський діяч.

Олександр Валерійович Романько
Народився	27 листопада 1973(1973-11-27) Донецьк
Помер	26 листопада 2017(2017-11-26) (43 роки)
Країна	Україна
Діяльність	науковець
Членство	Національна спілка письменників Національна спілка журналістів
спеціальна відзнака журі Всеукраїнського конкурсу художнього репортажу імені Марка Йогансена «Самовидець» з теми «Чому я ніколи звідси не поїду» (2016. куратора – Олеся Яремчук); медаль народної відзнаки «За визволення Слов’янська. 2014» (2017); нагрудний знак і звання «Почесний краєзнавець Донеччини» (2018); диплом і нагрудний знак лауреата ХХ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова - мова єднання» у номінації «Рубежі подвигів і безсмертя» (Одеса, 2019) Друковані видання «Не замучит меня хромота» (зб. поезій – 1999, 2017) «Мімікрія і мартиролог» (зб. поезій – 2018) «Листи з провінції» (Публіцистика, поезії – 2019) «Публіцистика. 1988-2017» (2019) Релігієзнавство: Навч. посібник. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 272 с. Гриф МОН України (лист № 14/18.2-2315 від 24.10. 2005 р.). – Колектив авторів. Тема 8. «Католицизм». – С.113 – 120. Правознавство: Навч. посібник. – К.: «ВД «Професіонал», 2007. – 400 с. (Колектив авторів: Копиленко О.Л., Римаренко Ю.І., Мозговий Л.І та ін. Рекомендовано МОН України як навч. посібник для студентів ВНЗ (лист № 1.4/18-Г-216 від 29.01.2007 р.). Тема 10. «Спадкове право». – С. 142-179) (у співавторстві з В.В.Борщовим). Джерела Дзюба Іван. З донецького калейдоскопа. 2. Батько і син. – Газета «Літературна Україна» (Київ). – № 11 (5794). – 16 березня 2019 р., стор. 12; Зоц Ігор. Навіки Сашко У кн. «Донбасія». – К.: Вид-во «Ярославів вал», 2021. – С. 63-67 Романько Валерій. Це твоє свято, синку» //Слово Просвіти. Ч. 33-34, 19-31 серпня 2021 р. С.16.   Список праць