Олександр Доценко

Олекса́ндр Сергі́йович Доце́нко (25 серпня 1897, Полтавська губернія — 1941, Краків, Польща) — військовий діяч, історик визвольних змагань, публіцист, підполковник Армії УНР. У 1919—1922 роках — осавул, ад'ютант головного отамана Симона Петлюри.

Доценко Олександр Сергійович
Підпоручик  Підполковник
Олександр Доценко
Загальна інформація
Народження	25 серпня 1897(1897-08-25) с. Семеренки, нині (Миргородського району Полтавської області), Полтавська губернія Російська імперія
Смерть	7 червня 1941(1941-06-07) (43 роки) Краків, Генерал-губернаторство,  Третій Рейх
Поховання	Раковицький цвинтар
Військова служба
Приналежність	УНР

О. Доценко (крайній ліворуч). Директорія 1919 р.

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Доценко.

Біографія

Народився на Полтавщині. Навесні 1915-го р. закінчив Сорочинську семінарію, згодом — , яке в 1915 р. евакуйоване до Полтави. У складі 107-го піхотного Троїцького полку брав участь у Першій світовій війні. Останнє звання у російській армії — підпоручник.

З 15 грудня 1918 р. — старшина для доручень при Головному Отамані С. Петлюрі. У 1919—1922 рр. — особистий ад'ютант Головного Отамана С. Петлюри.

Могила Олександра Доценка, Раковицький цвинтар, Краків. Фото 2023 р.

1923—1924 рр. у Львові видав два томи збірника документів «Літопис української революції», а згодом у Варшаві також книгу «Зимовий похід 6.12.1919— 6.05.1920» (1935). Помер у Кракові, похований на Раковицькому цвинтарі. Поховання зберіглося - поле XXXVІІІ, ряд північний, поховання 2, 50.076132°, 19.954807°;

Примітки

1. Українські історики XX століття: Біобібліографічний довідник /Серія «Українські історики». — Київ: Інститут історії України НАН України, 2004. — Випуск 2, частина 2. — 382 с. Стор.149-150
2. Парнікоза, Іван. Раковицький цвинтар, українські поховання. Прадідівська слава. Українські пам’ятки. Микола Жарких. Процитовано 28.11.2023.

Джерела та література

• Білокінь С. І. Доценко Олександр Сергійович [ 30 червня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .

• Доценко Олександер // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — . — Т. 2. — С. 586.
• Білокінь С. І. Доценко Олександр [ 6 березня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — . — С. 457—458.
• Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917—1921). Книга I. — К. : Темпора, 2007. — .
• Майстренко Іван. Історія мого покоління: Спогади учасника революційних подій в Україні. — Едмонтон, 1985. — С. 14.
• Ротач П. Розвіяні по чужині: Полтавці на еміграції. Корот. біобібліогр. покажч. — Полтава: Верстка, 1998. — С. 50.
• Українська діаспора: літературні постаті, твори, біобібліографічні відомості / Упорядк. В. А. Просалової. — Донецьк: Східний видавничий дім, 2012. — 516 с.
• С. І. Білокінь. . Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2023. — .. Архів оригіналу за 4 листопада 2018. Процитовано 04.11.20108.

Посилання

• Доценко Олександр // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Олександр Доценко на history.org.ua [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Коваленко Сергій. Доценко Олександр/Чорні запорожці: історія полку. 2-ге видання. — Київ: Видавництво «Стікс», 2015. — 368 с.
• Гордіїв вузол української нації: Чому УНР і галицькі лідери не змогли захистити восени 1919 року державну самостійність України [ 22 квітня 2016 у Wayback Machine.]
• Доценко О. Зимовий похід (6 XII-6 V.1920) / Олександер. Доценко. — Варшава: б. в., 1932. — 239 с. — (Серія історична ; кн. 1). [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Доценко О. Літопис української революції: матеріяли й документи до історії укр. революції. Т. 2, кн. 4 : 1917—1922, 1923 / Олександер Доценко. — Київ ; Львів: б. в., 1923. — 362, 2 с. [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]
• Доценко О. Літопис української революції: матеріяли й документи до історії укр. революції. Т. 2, кн. 5 : 1917—1923 / Олександер Доценко. — Львів: б. в., 1924. — 398, II с. [ 2 березня 2019 у Wayback Machine.]