Олександр Бачило

|Ukrcenter=

Бачило Олександр Геннадійович
рос. Бачило Александр Геннадьевич
Ім'я при народженні	Александр Геннадьевич Бачило
Народився	12 серпня 1959(1959-08-12) Іскітим, Новосибірська область
Помер	2 серпня 2022(2022-08-02) (62 роки)
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	прозаїк, сценарист
Мова творів	російська
Роки активності	1983–
Напрямок	проза
Жанр	фантастична повість, роман, оповідання, кіносценарій
Magnum opus
Премії	(2008)
Сайт: bachilo.ru
Бачило Олександр Геннадійович у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бачило.

Олександр Геннадійович Бачило (рос. Алекса́ндр Генна́дьевич Бачи́ло, 12 серпня 1959(19590812), Іскітим — 2 серпня 2022) — російський фантаст, письменник та сценарист.

Біографія

Олександр Бачило народився в 1959 році в передмісті Новосибірська Іскітимі. Майбутній письменник закінчив середню школу в новосибірському Академмістечку, а вищу освіту здобув у Новосибірському електротехнічному інституті. Після закінчення вишу два роки служив офіцером у Радянській Армії. Після демобілізації з армії Олександр Бачило шість років працював програмістом у . Також Олександр Бачило з 1993 року був членом команди КВК Новосибірського університету. На замовлення Олександра Маслякова Бачило також розробляв сценарії ігор КВК і та фестивалю КВК у Сочі. Із 1999 року Олександр Бачило живе в Москві.

Літературна творчість

Літературну творчість Олександр Бачило розпочав у 1983 році, коли у газеті «Молодость Сибири» опубліковане його перше фантастичне оповідання. З 1983 року Бачило також був членом новосибірського клубу шанувальників фантастики «Амальтея», який очолював письменник-фантаст . За його підтримки, а також із допомогою іншого відомого фантаста Алана Кубатієва, Олександр Бачило опублікував підбірку оповідань у збірці «Сніжний серпень» Новосибірського книжкового видавництва, після чого отримав запрошення на всесоюзний семінар письменників-фантастів у Дубулти. Після успіху на семінарі Бачило розпочав регулярно публікувати свої фантастичні твори у збірках та журналах фантастики, неодноразово публікував свої твори у збірках Всесоюзного об'єднання письменників-фантастів «Румби фантастики». Став членом Спілки письменників СРСР з 1990 року (Спілки письменників Росії з 1992 року). У 1991 році Олександр Бачило відразу видав дві авторські збірки у видавництві  — «Чекайте подій» і «Прокляття діавардів». У першій із них центральне місце займає повість , у якій розповідається про життя невеликої колонії людей після ядерної війни. У другій збірці центральною є , де описуються пригоди головного героя в паралельному світі. У 1999 році письменник опублікував один із своїх найкращих фантастичних творів — роман , у якому описуються пригоди темпорального злодія і авантюриста Христофора Гонзо. До великих фантастичних творів Олександра Бачила відноситься фентезійний роман у оповіданнях , назва якого викликає аналогію із новосибірським Академмістечком, де тривалий час жив автор, в якому розповідається про зустріч та боротьбу жителів наукового містечка із нечистою силою.

Тривалий час Олександр Бачило плідно співпрацює з іншим російським письменником-фантастом . Спільно із Ткаченком Олександр Бачило написав роман , повісті «Червоний гігант» і «Обоз до Червоного гіганта», ряд науково-фантастичних оповідань, а також казково-фантастичні твори для дітей «Кракатук», «Наша Маша і Чарівний Горіх» (у написанні цих творів брав участь також ), та науково-популярні твори для дітей із циклу «Дві подорожі з комп'ютером».

Фільмографія, кіно- та телесценарна діяльність

Олександр Бачило є автором сценарію до російських телесеріалів «33 квадратних метри», «Прості істини», «Театральна академія», , «Кохання — не те, що здається», «Студенти» та ряду інших. Разом із Ігорем Ткаченком він написав сценарій до анімаційного фільму «Наша Маша і Чарівний горіх Кракатук». а також до фантастичного телесеріалу , а в співавторстві ще з кількома письменниками він брав участь у створенні сценарію до телесеріалу «Місто особливого призначення». Олександр Бачило також розробляв сценарії до телепередач «О. С.П-студія», «Нещасний випадок», «Велика тертка», «Південне Бутово» та кількох інших.

Переклади

Частина творів Олександра Бачила перекладені німецькою мовою.

Премії

• (2008) (за повість «Червоний гігант»).

Особисте життя

Олександр Бачило одружений. Його син є відомим російським відеоблогером.

Бібліографія

• «Ждите событий» (1991) Москва, «Молодая гвардия»
• «Проклятие диавардов» (1991), Москва, «Молодая гвардия»
• «Незаменимый вор», Москва, «Армада Альфа-книга» (2000)
• «Академонгородок», Москва, ЕКСМО, (2004)

Примітки

1. https://www.mirf.ru/news/umer-aleksandr-bachilo-pisatel-i-scenarist/

Посилання

• Олександр Бачило на LiveLib [ 19 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Олександр Бачило на сайті fantlab.ru [ 10 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Олександр Бачило на «Самиздат» [ 22 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Олександр Бачило на lib.ru [ 22 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
• Олександр Бачило на kino-teatr.ru [ 28 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)