Олег Бійма

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Бійма.

Оле́г Іва́нович Бі́йма (нар. 19 квітня 1949, Київ) — український кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії (1996), Заслужений діяч мистецтв України (2001).

Олег Іванович Бійма
Режисер Олег Бійма 27 червня 2024 року Будинок кіно, після фільму Поєдинок
Народився	19 квітня 1949(1949-04-19) (75 років) Київ, Українська РСР, СРСР
Країна	СРСР  Україна
Діяльність	кінорежисер, сценарист
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1972)
Вчителі	Небера Володимир Павлович
Заклад	Укртелефільм
Членство	НСКУ і Українська кіноакадемія
Батько	Бійма Іван Спиридонович
Нагороди
IMDb	ID 0082033
1978 — «Казка як казка…» 1978 — 1980 — «Лючія ді Ламмермур» 1981 — «Нехай він виступить…» 1982 — «Усмішки Нечипорівки» 1984 — «За ніччю день іде» 1987 — «Випробувачі» 1990 — «Чорна пантера та Білий ведмідь» Художні телесеріали 1988 — «Блакитна троянда» (2 с.) 1989 — «Хочу зробити зізнання» (рос. Хочу сделать признание; 2 с.) 1991 — «Гріх» (рос. Грех; 2 с.) — Золота медаль на 13-ому Всесоюзному фестивалю телефільмів у місті Саратов, Росія 1993 — «Пастка» (5 серій) 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» (7 серій) 1995–1996 — «Острів любові» (10 серій) 1998 — «Пристрасть» (3 серії) 2002 — «Прощання з Каїром» (2 серії) та інші. Здійснив авторський цикл документальних фільмів про українських митців (від 1997 року — під назвою «Немеркнучі зірки»). Премії 1996 — Державна премія України імені Тараса Шевченка. Джерела «Укртелефільм»: агонія. Детектор медіа. 30.01.2007. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. Прутнік вирішив захопити "Укртелефільм" силою?. Українська правда. 12.02.2007. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. Немистецький конфлікт. День. 16 серпня 2023. оригіналу за 25 травня 2022. Процитовано 21 жовтня 2023. Віктор Підлісний призначений гендиректором «Укртелефільму» замінить Сергія Омельчука. Детектор медіа. 22 червня 2017. оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 16 жовтня 2023. Виконуючий обов'язки гендиректора «Укртелефільму» Віктор Петренко звільнився. Детектор медіа. 2.09.2016. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. Віктора Підлісного звільнили з посади гендиректора «Укртелефільм». Справи передали Тарасу Аврахову. Детектор медіа. 10.07.2018. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. Остапа, Світлана (22.04.2015). Якщо ми не захистимо «Укртелефільму», він незабаром стане банкрутом, — керівництво студії. Детектор медіа. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. В «Укртелефільмі» новий художній керівник. Детектор медіа. 2.05.2018. оригіналу за 18 вересня 2021. Процитовано 25 січня 2022. Клочко Діана. // День. 22 січня 1999 // День. 20 лютого 1999 Шаповаленко Таїсія. // Дзеркало тижня № 27 (402) 20-26 липня 2002 // УНІАН, 13 березня 2007 // Дзеркало тижня, № 31, 22 серпня-29 серпня 2008 Газета по-українськи, 27 березня 2008 // Газета по-українськи, 9 липня 2010 // Дзеркало тижня, 19 квітня 2019 . umoloda.kyiv.ua. 17.09.2019 Посилання