Окси́д рту́ті(I), окси́д дирту́ті — неорганічна бінарна сполука з формулою Hg2O. Існує у вигляді малостійких кристалів темно-помаранчевого кольору. Інколи сполука розглядається як комплекс ртуті та оксиду ртуті(II).
Оксид ртуті(I) | |
---|---|
Інші назви | Меркурій(I) оксид, геміоксид ртуті, оксид диртуті |
Ідентифікатори | |
Номер CAS | 15829-53-5 |
Номер EINECS | 239-934-0 |
SMILES | O([Hg])[Hg][1] |
InChI | InChI=1S/2Hg.O |
Властивості | |
Молекулярна формула | Hg2O |
Молярна маса | 417,18 г/моль |
Густина | 9,8 г/см³ |
Тпл | 100 °C (розкл.) |
Розчинність (вода) | нерозчинний |
Розчинність (кислоти) | розчинний |
Якщо не зазначено інше, дані наведено для речовин у стандартному стані (за 25 °C, 100 кПа) | |
Примітки картки |
Отримання
Оксид ртуті(I) низької чистоти отримують дією лугів на солі ртуті(I). Проміжною сполукою у цій взаємодії є вкрай нестійкий Hg2(OH)2, який одразу ж розпадається з утворенням оксиду:
Хімічні властивості
Під дією світла або слабкого нагрівання Hg2O розпадається на ртуть та оксид ртуті HgO:
Див. також
Примітки
- Mercury oxide (Hg2O)
- За тиску 101,3 кПа
Джерела
- CRC Handbook of Chemistry and Physics / D. R. Lide. — 86th. — Boca Raton (FL) : CRC Press, 2005. — 2656 p. — . (англ.)
- Рипан Р., Четяну И. Неорганическая химия: Химия металлов / В. И. Спицын. — М. : «Мир», 1972. — Т. 2. — 871 с. (рос.)
Це незавершена стаття про неорганічну сполуку. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет