Оклюзія

Оклю́зія (англ. occlusion, нім. Okklusion f) —

• 1) Захоплення кристалами під час їх росту інших за природою молекул з середовища, в якому протікає їх ріст. Часто О. локалізується на кристалічних дефектах, наприклад, дислокаціях. При кристалізації з розплаву оклюдована речовина твердне, а з розчину або пари — зберігається у вигляді рідких або газових включень в кристалі. О. — причина забруднення кристалів домішками, які впливають на їх фізичні властивості.

• 2) Сорбція газу розплавленими або твердими речовинами, звичайно металами. Оклюдований газ може утворювати з металом твердий розчин або хім. сполуку (наприклад, гідрид).

• 3) Витиснення холодним повітрям приземного теплого повітря вгору. Див. Оклюзія циклону.

• 4) В медицині порушення прохідності порожнистого органа (наприклад судини, бронха). Див. оклюзія (медицина)

• 5) У комп'ютерній графіці цей термін охоплює два поняття:
  • Ситуацію, в якій два об'єкти розташовані приблизно на одній лінії і один об'єкт, розташований ближче до віртуальної камери або вікна перегляду (англ. Viewport), частково або повністю закриває видимість іншого об'єкта. У графічному конвеєрі (англ. Graphics pipeline) використовується «оклюзивне обрізання» (англ. Occlusion culling) для видалення прихованих поверхонь перш ніж до них почнуть застосовуватися растеризація і шейдери.
  • Ambient occlusion — програмна методика по реалізації глобального освітлення, яка обчислює світло, що досягає до певної ділянки тривимірної сцени, шляхом обліку та аналізу оточуючих цю ділянку перепон. Розвиток і модифікація методики Ambient occlusion: , т.і.

Література

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2007. — Т. 2 : Л — Р. — 670 с. — . (С.?)
• Глосарій термінів з хімії / уклад. Й. Опейда, О. Швайка ; Ін-т фізико-органічної хімії та вуглехімії ім. Л. М. Литвиненка НАН України, Донецький національний університет. — Дон. : Вебер, 2008. — 738 с. — . (С.?)