Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Не плутати з воєначальником!
| Ойген Отт | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Eugen Ott | ||||||||||||||
 Оберстлейтенант Отт (1933). | ||||||||||||||
| Народився | 8 квітня 1889[1] Роттенбурґ-ам-Неккар | |||||||||||||
| Помер | 22 січня 1977 (87 років) Тутцинг, Штарнберг, Верхня Баварія, Баварія, ФРН[2] | |||||||||||||
| Країна |  Німеччина | |||||||||||||
| Діяльність | дипломат, офіцер | |||||||||||||
| Знання мов | волапюк | |||||||||||||
| Учасник | Перша світова війна[2] | |||||||||||||
| Посада | d[2] | |||||||||||||
| Військове звання |  Генерал-майор | |||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[2] | |||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||
| ||||||||||||||
Ойген Отт (нім. Eugen Ott; 8 квітня 1889, Роттенбург-ам-Неккар — 23 грудня 1977, Тутцінг) — німецький військовий і дипломатичний діяч, генерал-майор вермахту.
Біографія
Син чиновника. З 1907 року служив в армії. У складі 26-ї піхотної дивізії під командуванням Вільгельма фон Ураха брав участь у Першій світовій війні на Східному фронті. З 1917 року служив в Генштабі. Після демобілізації армії, залишений в рейхсвер. В 1923-30 роках служив у відділі Т1 Військового управління Імперського військового міністерства. З лютого 1930 року — командир 3-го дивізіону 5-го артилерійського полку. У жовтні 1931 року призначений начальником відділу збройних сил військового міністерства. Відповідав за зв'язок з ветеранськими та воєнізованими організаціями, серед яких були СА і Сталевий шолом. Був ад'ютантом, найближчим співробітником і довіреною особою генерала Курта фон Шляйхера. Побічно причетний до відставки міністра рейхсверу Вільгельма Гренера. 1 грудня 1932 року за дорученням Шляйхера зустрічався з Адольфом Гітлером у Веймарі і запропонував йому місце віце-канцлера в кабінеті Шляйхера, але отримав категоричну відмову. В кінці січня 1933 року разом з генералами Фердинандом фон Бредовим і Куртом фон Гаммерштайн-Еквордом, а також статс-секретарем Імперської канцелярії Е. Планке звернувся до рейхспрезидента Пауля фон Гінденбурга з проханням не призначати Гітлера рейхсканцлером, а ввести надзвичайний стан і передати владу в руки армії.
1 червня 1933 року призначений спостерігачем від Німеччини при японській армії. З лютого 1934 року — військовий аташе при німецькому посольстві в Японії. У жовтні-листопаді 1936 року брав участь в переговорах, що завершилися підписанням Антикомінтернівського пакту між Німеччиною і Японією. З 28 квітня 1938 по 31 грудня 1942 року — посол Німеччини в Японії. У серпні 1938 року вступив в НСДАП. Звільнений з посади через скандал з арештом радянського розвідника Ріхарда Зорге, який з 1934 року входив в оточення Отта. Аналіз відносин Зорге з Оттом показав, що посол повністю довіряв Зорге, і той мав дозвіл на доступ до надсекретних кабелів зв'язку з Берліна в токійське посольство. Ця довіра було головною основою успіху Зорге.
До кінця Другої світової війни Отт залишався в Пекіні, як приватна особа. Його прохання про повернення на військову службу були відхилені. Після війни повернувся в ФРН.
Звання
- Фанен-юнкер (1 жовтня 1907)
- Фенріх (16 червня 1908)
- Лейтенант без патенту (25 лютого 1909) — 24 березня 1909 року отримав патент від 25 лютого 1907 року.
- Оберлейтенант (24 грудня 1914)
- Гауптман (5 жовтня 1916)
- Майор (1 лютого 1928)
- Оберстлейтенант (1 квітня 1932)
- Оберст (1 червня 1934)
- Генерал-майор (1 жовтня 1937)
Нагороди
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Орден «За військові заслуги» (Вюртемберг), лицарський хрест
- Ганзейський Хрест (Гамбург)
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
- Орден Фрідріха (Вюртемберг), лицарський хрест 1-го класу з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
- Орден Вранішнього Сонця 1-го класу з квітами павловнії (Японська імперія)
Бібліографія
- Ein Bild des Generals Kurt von Schleicher. In Politische Studien, 10. Jg. (1959), Heft 110, S. 360–371.
- Aus der Vorgeschichte der Machtergreifung des Nationalsozialismus, Vortrag am 19. Mai 1965, Text bei Bavaria Atelier GmbH, Akte Schleicher.
- Teilnachlass und Befragungsprotokolle: Institut für Zeitgeschichte, München.
Література
- Константин Залесский. «Элита» Гитлера во Второй мировой войне. Кто был кто в Третьем рейхе. М., Яуза, 2012;
- Prange, Gordon W. (1984). Target Tokyo. New York: McGraw Hill. ISBN 0-07-050677-9.
Посилання
- Біографічні дані.
Примітки
- Munzinger Personen
- Biographisches Handbuch des deutschen auswärtigen Dienstes: 1871-1945 — Pa: Ferdinand Schöningh, 2000. — Vol. 3. — S. 416–417. —
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z voyenachalnikom Ojgen Ottnim Eugen OttOberstlejtenant Ott 1933 Narodivsya8 kvitnya 1889 1889 04 08 1 Rottenburg am NekkarPomer22 sichnya 1977 1977 01 22 87 rokiv Tutcing Shtarnberg Verhnya Bavariya Bavariya FRN 2 Krayina NimechchinaDiyalnistdiplomat oficerZnannya movvolapyukUchasnikPersha svitova vijna 2 Posadad 2 Vijskove zvannya General majorPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 2 NagorodiZaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Licarskij hrest ordena Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg Ganzejskij hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Licarskij hrest 1 go klasu ordena Fridriha Vyurtemberg Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Mediafajli u Vikishovishi Ojgen Ott nim Eugen Ott 8 kvitnya 1889 Rottenburg am Nekkar 23 grudnya 1977 Tutcing nimeckij vijskovij i diplomatichnij diyach general major vermahtu BiografiyaSin chinovnika Z 1907 roku sluzhiv v armiyi U skladi 26 yi pihotnoyi diviziyi pid komanduvannyam Vilgelma fon Uraha brav uchast u Pershij svitovij vijni na Shidnomu fronti Z 1917 roku sluzhiv v Genshtabi Pislya demobilizaciyi armiyi zalishenij v rejhsver V 1923 30 rokah sluzhiv u viddili T1 Vijskovogo upravlinnya Imperskogo vijskovogo ministerstva Z lyutogo 1930 roku komandir 3 go divizionu 5 go artilerijskogo polku U zhovtni 1931 roku priznachenij nachalnikom viddilu zbrojnih sil vijskovogo ministerstva Vidpovidav za zv yazok z veteranskimi ta voyenizovanimi organizaciyami sered yakih buli SA i Stalevij sholom Buv ad yutantom najblizhchim spivrobitnikom i dovirenoyu osoboyu generala Kurta fon Shlyajhera Pobichno prichetnij do vidstavki ministra rejhsveru Vilgelma Grenera 1 grudnya 1932 roku za doruchennyam Shlyajhera zustrichavsya z Adolfom Gitlerom u Vejmari i zaproponuvav jomu misce vice kanclera v kabineti Shlyajhera ale otrimav kategorichnu vidmovu V kinci sichnya 1933 roku razom z generalami Ferdinandom fon Bredovim i Kurtom fon Gammershtajn Ekvordom a takozh stats sekretarem Imperskoyi kancelyariyi E Planke zvernuvsya do rejhsprezidenta Paulya fon Gindenburga z prohannyam ne priznachati Gitlera rejhskanclerom a vvesti nadzvichajnij stan i peredati vladu v ruki armiyi 1 chervnya 1933 roku priznachenij sposterigachem vid Nimechchini pri yaponskij armiyi Z lyutogo 1934 roku vijskovij atashe pri nimeckomu posolstvi v Yaponiyi U zhovtni listopadi 1936 roku brav uchast v peregovorah sho zavershilisya pidpisannyam Antikominternivskogo paktu mizh Nimechchinoyu i Yaponiyeyu Z 28 kvitnya 1938 po 31 grudnya 1942 roku posol Nimechchini v Yaponiyi U serpni 1938 roku vstupiv v NSDAP Zvilnenij z posadi cherez skandal z areshtom radyanskogo rozvidnika Riharda Zorge yakij z 1934 roku vhodiv v otochennya Otta Analiz vidnosin Zorge z Ottom pokazav sho posol povnistyu doviryav Zorge i toj mav dozvil na dostup do nadsekretnih kabeliv zv yazku z Berlina v tokijske posolstvo Cya dovira bulo golovnoyu osnovoyu uspihu Zorge Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni Ott zalishavsya v Pekini yak privatna osoba Jogo prohannya pro povernennya na vijskovu sluzhbu buli vidhileni Pislya vijni povernuvsya v FRN ZvannyaFanen yunker 1 zhovtnya 1907 Fenrih 16 chervnya 1908 Lejtenant bez patentu 25 lyutogo 1909 24 bereznya 1909 roku otrimav patent vid 25 lyutogo 1907 roku Oberlejtenant 24 grudnya 1914 Gauptman 5 zhovtnya 1916 Major 1 lyutogo 1928 Oberstlejtenant 1 kvitnya 1932 Oberst 1 chervnya 1934 General major 1 zhovtnya 1937 NagorodiZaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami Orden Za vijskovi zaslugi Vyurtemberg licarskij hrest Ganzejskij Hrest Gamburg Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu Orden Fridriha Vyurtemberg licarskij hrest 1 go klasu z mechami Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Orden Vranishnogo Soncya 1 go klasu z kvitami pavlovniyi Yaponska imperiya BibliografiyaEin Bild des Generals Kurt von Schleicher In Politische Studien 10 Jg 1959 Heft 110 S 360 371 Aus der Vorgeschichte der Machtergreifung des Nationalsozialismus Vortrag am 19 Mai 1965 Text bei Bavaria Atelier GmbH Akte Schleicher Teilnachlass und Befragungsprotokolle Institut fur Zeitgeschichte Munchen LiteraturaKonstantin Zalesskij Elita Gitlera vo Vtoroj mirovoj vojne Kto byl kto v Tretem rejhe M Yauza 2012 Prange Gordon W 1984 Target Tokyo New York McGraw Hill ISBN 0 07 050677 9 PosilannyaBiografichni dani PrimitkiMunzinger Personen d Track Q107343683 Biographisches Handbuch des deutschen auswartigen Dienstes 1871 1945 Pa Ferdinand Schoningh 2000 Vol 3 S 416 417 ISBN 3 506 71840 1 d Track Q1114258d Track Q122946790d Track Q2971