Одноелектронний хімічний зв'язок — найпростіший хімічний зв'язок, що зумовлює існування молекулярних сполук завдяки кулонівському утриманню двох атомних ядер одним електроном. Головні риси одноелектронного хімічного зв'язку — це зниження повної енергії молекулярної системи, порівняно з енергією ізольованих атомів та атомних фрагментів, з яких вона утворена, а також суттєвий перерозподіл електронної густини в області одноелектронного хімічного зв'язку, порівняно з простим накладенням електронної густини атома та атомного фрагмента, зближених на відстань зв'язку.
Поведінку електрона в одноелектронному хімічному зв'язку визначають закони квантової механіки і описує рівняння Шредінгера з урахуванням статистичної інтерпретації хвильової функції М. Борна. В одноелектронному хімічному зв'язку сили відштовхування (Fвідшт) двох додатно заряджених ядер атомів (n+) компенсує сила притягання до єдиної від'ємно зарядженої елементарної частинки — електрона (e-).
Одноелектронний хімічний зв'язок виходить за рамки як електронної теорії хімічного зв'язку Льюїса, так і теорії валентних зв'язків, оскільки в одноелектронному хімічному зв'язку немає ні електронної пари (дублету електронів), ні перекриття атомних орбіталей, ні взаємодії спінів електронів.
Механізм утворення одноелектронного хімічного зв'язку можна описати в межах теорії молекулярних орбіталей:
Природу хімічного зв'язку в H2+ можна пояснити не тільки на основі теореми віріалу, але й за допомогою теореми Гельмана — Фейнмана. З розподілу заряду випливає, що на кожне ядро діє сила притягання з боку сферичних симетричних зарядів, які центруються на ядрах, і перекривного заряду, центрованого посередині між ядрами. «Власний» сферичний заряд, зрозуміло, ніяк не впливає на ядро. Інший сферичний заряд буде лише частково екранувати своє ядро, так що між ядрами виникає сила відштовхування, котра при R = Re буде зрівноважена силою притягання кожного ядра до перекривного електронного заряду. Оригінальний текст (рос.) Природа химической связи в H2+ может быть объяснена не только исходя из теоремы вириала, но и с помощью теоремы Гельмана — Фейнмана. Из распределения заряда следует, что на каждое ядро действует сила притяжения со стороны сферических симметричных зарядов, центрированных на ядрах, и заряда перекрывания, центрированного посередине между ядрами. «Собственный» сферический заряд, разумеется, не оказывает на ядро никакого влияния. Другой сферический заряд будет лишь частично экранировать своё ядро, так что между ядрами возникает сила отталкивания, которая при R = Re будет уравновешена силой притяжения каждого ядра к электронному заряду перекрывания. |
Отже, в рамках теорії молекулярних орбіталей густина заряду в молекулі H2+ складається з густин сферично симетричних зарядів, що оточують кожне ядро, і еліпсоїдної густини заряду перекриття; останній обумовлений добутком атомних орбіталей і великий лише там, де вони мають досить великі значення і сильно перекриваються.
Довжина одноелектронного хімічного зв'язку
Довжина одноелектронного хімічного зв'язку в молекулярному йоні водню H2+, чисельно рівна між'ядерній відстані, становить 1,06 Å і дорівнює подвоєному борівському радіусу a0 = 0,53 Å — найбільш імовірному радіусу електронної оболонки атома водню в стабільному стані. Таким чином, одноелектронний хімічний зв'язок у молекулярному йоні водню H2+ утворюється ніби дотиком двох електронних оболонок атомів водню (рис. 2). Якщо у двоелектронному ковалентному хімічному зв'язку половина його довжини визначала ковалентний радіус атома, то в одноелектронному хімічному зв'язку половина його довжини визначає орбітальний радіус атома.
Молекулярні йони лужних металів
Відомо, що лужні метали утворюють молекулярні йони з одноелектронним хімічним зв'язком.
Характеристику одноелектронного хімічного зв'язку в молекулярних іонах лужних металів наведено в таблиці.
Атом | Молекулярний іон, Me2+ | Довжина зв'язку, d, Å | Орбітальний радіус атома, ra, Å |
---|---|---|---|
Li | Li 2 + | 3,14 | 1,57 |
Na | Na 2+ | 3,43 | 1,72 |
K | K 2 + | 4,18 | 2,09 |
Rb | Rb 2 + | 4,44 | 2,22 |
Cs | Cs 2 + | 4,70 | 2,35 |
Існування молекулярних іонів лужних металів Li2+ , Na2+, K2+, Rb2+ , Cs2+, у яких хімічний зв'язок створює єдиний валентний електрон, розширює та доповнює поняття хімічного зв'язку. У перелічених іонах ні про яку взаємодію спінів електронів та перекриття електронних хмар не йдеться. Єдиний зв'язувальний електрон локалізується в просторі між ядрами в місці дотикання електронних оболонок атомів і утримує їх разом, утворюючи хімічну систему.
Див. також
Примітки
- Шусторович Е. М. Химическая связь. Сущность и проблемы. — М. : Наука, 1973. — С. 64-66. — 11700 прим.
- Справочник химика. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.-Л. : ГНТИ химической литературы, 1962. — Т. 1. — С. 338.
- Лидин Р. А., Андреева Л. Л., Молочко В. А. Справочник по неорганической химии. Константы неорганических веществ. — М. : Химия, 1987. — 124 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Odnoelektronnij himichnij zv yazok najprostishij himichnij zv yazok sho zumovlyuye isnuvannya molekulyarnih spoluk zavdyaki kulonivskomu utrimannyu dvoh atomnih yader odnim elektronom Golovni risi odnoelektronnogo himichnogo zv yazku ce znizhennya povnoyi energiyi molekulyarnoyi sistemi porivnyano z energiyeyu izolovanih atomiv ta atomnih fragmentiv z yakih vona utvorena a takozh suttyevij pererozpodil elektronnoyi gustini v oblasti odnoelektronnogo himichnogo zv yazku porivnyano z prostim nakladennyam elektronnoyi gustini atoma ta atomnogo fragmenta zblizhenih na vidstan zv yazku Povedinku elektrona v odnoelektronnomu himichnomu zv yazku viznachayut zakoni kvantovoyi mehaniki i opisuye rivnyannya Shredingera z urahuvannyam statistichnoyi interpretaciyi hvilovoyi funkciyi M Borna V odnoelektronnomu himichnomu zv yazku sili vidshtovhuvannya Fvidsht dvoh dodatno zaryadzhenih yader atomiv n kompensuye sila prityagannya do yedinoyi vid yemno zaryadzhenoyi elementarnoyi chastinki elektrona e Odnoelektronnij himichnij zv yazok vihodit za ramki yak elektronnoyi teoriyi himichnogo zv yazku Lyuyisa tak i teoriyi valentnih zv yazkiv oskilki v odnoelektronnomu himichnomu zv yazku nemaye ni elektronnoyi pari dubletu elektroniv ni perekrittya atomnih orbitalej ni vzayemodiyi spiniv elektroniv Mehanizm utvorennya odnoelektronnogo himichnogo zv yazku mozhna opisati v mezhah teoriyi molekulyarnih orbitalej Prirodu himichnogo zv yazku v H2 mozhna poyasniti ne tilki na osnovi teoremi virialu ale j za dopomogoyu teoremi Gelmana Fejnmana Z rozpodilu zaryadu viplivaye sho na kozhne yadro diye sila prityagannya z boku sferichnih simetrichnih zaryadiv yaki centruyutsya na yadrah i perekrivnogo zaryadu centrovanogo poseredini mizh yadrami Vlasnij sferichnij zaryad zrozumilo niyak ne vplivaye na yadro Inshij sferichnij zaryad bude lishe chastkovo ekranuvati svoye yadro tak sho mizh yadrami vinikaye sila vidshtovhuvannya kotra pri R Re bude zrivnovazhena siloyu prityagannya kozhnogo yadra do perekrivnogo elektronnogo zaryadu Originalnij tekst ros Priroda himicheskoj svyazi v H2 mozhet byt obyasnena ne tolko ishodya iz teoremy viriala no i s pomoshyu teoremy Gelmana Fejnmana Iz raspredeleniya zaryada sleduet chto na kazhdoe yadro dejstvuet sila prityazheniya so storony sfericheskih simmetrichnyh zaryadov centrirovannyh na yadrah i zaryada perekryvaniya centrirovannogo poseredine mezhdu yadrami Sobstvennyj sfericheskij zaryad razumeetsya ne okazyvaet na yadro nikakogo vliyaniya Drugoj sfericheskij zaryad budet lish chastichno ekranirovat svoyo yadro tak chto mezhdu yadrami voznikaet sila ottalkivaniya kotoraya pri R Re budet uravnoveshena siloj prityazheniya kazhdogo yadra k elektronnomu zaryadu perekryvaniya Otzhe v ramkah teoriyi molekulyarnih orbitalej gustina zaryadu v molekuli H2 skladayetsya z gustin sferichno simetrichnih zaryadiv sho otochuyut kozhne yadro i elipsoyidnoyi gustini zaryadu perekrittya ostannij obumovlenij dobutkom atomnih orbitalej i velikij lishe tam de voni mayut dosit veliki znachennya i silno perekrivayutsya Dovzhina odnoelektronnogo himichnogo zv yazkuRis 2 Orbitalni radiusi elementiv ra ta dovzhina odnoelektronnogo himichnogo zv yazku d Dovzhina odnoelektronnogo himichnogo zv yazku v molekulyarnomu joni vodnyu H2 chiselno rivna mizh yadernij vidstani stanovit 1 06 A i dorivnyuye podvoyenomu borivskomu radiusu a0 0 53 A najbilsh imovirnomu radiusu elektronnoyi obolonki atoma vodnyu v stabilnomu stani Takim chinom odnoelektronnij himichnij zv yazok u molekulyarnomu joni vodnyu H2 utvoryuyetsya nibi dotikom dvoh elektronnih obolonok atomiv vodnyu ris 2 Yaksho u dvoelektronnomu kovalentnomu himichnomu zv yazku polovina jogo dovzhini viznachala kovalentnij radius atoma to v odnoelektronnomu himichnomu zv yazku polovina jogo dovzhini viznachaye orbitalnij radius atoma Molekulyarni joni luzhnih metalivVidomo sho luzhni metali utvoryuyut molekulyarni joni z odnoelektronnim himichnim zv yazkom Harakteristiku odnoelektronnogo himichnogo zv yazku v molekulyarnih ionah luzhnih metaliv navedeno v tablici Atom Molekulyarnij ion Me2 Dovzhina zv yazku d A Orbitalnij radius atoma ra A Li Li 2 3 14 1 57 Na Na 2 3 43 1 72 K K 2 4 18 2 09 Rb Rb 2 4 44 2 22 Cs Cs 2 4 70 2 35 Isnuvannya molekulyarnih ioniv luzhnih metaliv Li2 Na2 K2 Rb2 Cs2 u yakih himichnij zv yazok stvoryuye yedinij valentnij elektron rozshiryuye ta dopovnyuye ponyattya himichnogo zv yazku U perelichenih ionah ni pro yaku vzayemodiyu spiniv elektroniv ta perekrittya elektronnih hmar ne jdetsya Yedinij zv yazuvalnij elektron lokalizuyetsya v prostori mizh yadrami v misci dotikannya elektronnih obolonok atomiv i utrimuye yih razom utvoryuyuchi himichnu sistemu Div takozhMolekulyarnij ion vodnyuPrimitkiShustorovich E M Himicheskaya svyaz Sushnost i problemy M Nauka 1973 S 64 66 11700 prim Spravochnik himika 2 e izd pererab i dop M L GNTI himicheskoj literatury 1962 T 1 S 338 Lidin R A Andreeva L L Molochko V A Spravochnik po neorganicheskoj himii Konstanty neorganicheskih veshestv M Himiya 1987 124 s