Одного разу збрехавши рос Единожды солгав російський радянський художній фільм режисера Володимира Бортка часів Перебудо

«Одного разу збрехавши…» (рос. «Единожды солгав…») — російський радянський художній фільм режисера Володимира Бортка часів Перебудови (1987).

Одного разу збрехавши…
рос. Единожды солгав…
Жанр	драма
Режисер	Володимир Бортко
Сценаристи	Володимир Бортко Аркадій Інін
У головних ролях	Юрій Бєляєв Олена Соловей
Оператор	Анатолій Лапшов
Композитор	Володимир Дашкевич
Кінокомпанія	«Ленфільм», Друге творче об'єднання
Тривалість	96 хвилин
Мова	російська
Країна	СРСР
Рік	1987
IMDb	ID 0094348

Зміст

Фільм розповідає про невеликий відрізок із життя сучасного художника. Він домігся успіху, грошей, створив гарну родину. Однак творчий пошук, протест проти системи і всі світлі пориви юності залишилися у минулому. Жадібність, самозакоханість, вседозволеність і зради з роками взяли верх.

Ролі

Юрій Бєляєв — Олександр Григорович Крюков
Олена Соловей — Ірина, дружина Олександра
Ірина Скобцева — Анна Іванівна, мати Олександра
Сергій Яковлєв — Іван Семенович, функціонер Союзу художників
Ірина Розанова — Таня, студентка, коханка Олександра
Євген Весник — батько Олександра, театральний режисер
Юрій Кузнецов — Стас (Станіслав Лапшин), художник-нонконформіст
Наталія Сайко — емансипе (Емма Андріївна), науковий співробітник)
Микола Гринько — академік Станіслав Сергійович Шешко, вчений в Центрі управління польотами
— Михайло Миколайович Городков, лікар-психіатр, однокласник і друг дитинства Олександра
Андрій Толубєєв — Микола, математик
— Семен Запольський, архітектор
Олексій Булдаков — Сергій Павлович Пивоваров, бригадир
Тетяна Журавльова — Надія Миколаївна Куделькина

В епізодах:

Ніна Русланова — партійна робітниця
Георгій Штиль
Тетяна Гаккель
Г. Одинцова
Ю. Петроченков
— художник
— полковник
Н. Спиридонова
— художник
Юрій Еллер — старший референт правління ЛОСХ
Юра Смирнов
Альоша Синицький
Аркадій Інін — відвідувач ресторану (в титрах не вказаний)
Тетяна Ткач — Клавдія Петрівна, журналістка (в титрах не вказана)
Павло Корнаков

Знімальна група

Автори сценарію — Аркадій Інін, Володимир Бортко
Режисер-постановник — Володимир Бортко
Оператор-постановник —
Художник-постановник — Наталія Васильєва
Композитор — Володимир Дашкевич
Звук —
Монтаж —
Редактор — М. Коновальчук
Режисер — Н. Малькова
Оператор — С. Некрасов
Художник-гример — Жанна Родіонова
Художник по костюмах —
Постановка трюків —
Оркестр Ленінградської Державної філармонії ім. Д. Д. Шостаковича
Диригент —
Режисерська група — Т. Лапігіна, Л. Наумов, С. Ільїна, Т. Фурсова
Операторська група — В. Григор'єв, Лев Голубєв
Художники-декоратори — С. Болматов, І. Мішина
Художник-фотограф — М. Перельман
Асистент-монтажера — Л. Волкова
Майстер-костюмер — Р. Школьникова
Майстер-реквізитор — Н. Михайлова
Майстер світла — А. Калуга
У фільмі використані картини художників , Олени Скуїнь,
Директор картини —

Призи

Головний приз «Європа» на МКФ в Барселоні (Іспанія), 1988 рік.

Додаткові факти

У картину включені матеріали хроніки та ігрової кіно-реконструкції знаменитих подій з історії : так званої (15 вересень, 1974 р., ) та виставки в ДК Невський, (1975 р., Ленінград).
У фільмі з'являються багато відомих роботи художників нон-конформістів. Наприклад, твори , , та багатьох інших.
Як місце проживання головного героя (художника Олександра Григоровича) авторами кінострічки обраний відомий Перший житловий будинок Ленсовета на — житло представників вищої радянської еліти.
Євген Весник у своїй ролі кульгає на одну ногу (ніби у нього протез замість ноги). Цю «родзинку» придумав сам Весник — граючи батька головного героя, актор повністю копіює ходу і темперамент відомого театрального режисера (а саме рідного батька Володимира Бортка).

Посилання

«Одного разу збрехавши…» на сайті IMDb (англ.)