Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

10 й уланський Одеський полк кавалерійський полк Російської імператорської армії Одеський 10 й уланський полкТипуланськи

Одеський 10-й уланський полк

Одеський 10-й уланський полк

10-й уланський Одеський полк — кавалерійський полк Російської імператорської армії.

Одеський 10-й уланський полк
image
Типуланський полк
image Медіафайли на Вікісховищі
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: 10-й полк.

Старшинство — 5 червня 1812 року. Полкове свято — 9 травня, перенесення мощів Свтого Миколая Чудотворця.

Історія полку

image
Рядовий 10-го Уланського Одеського полку, 1913 рік.
  • Після вигнання французів з меж Російської імперії полк увійшов до корпусу генерала Фердінанда Вінцингероде та 1 лютого 1813 року в битві при Каліші його військові захопили 2 французьких батальйони з 2 гарматами та прапором. Потім полк брав участь у битвах при Вейсенфельсі, Лютцені, Бішофсверді, Бауцені, Рейхенбаху, Кацбаху та під Лейпцигом, де «з відвертою мужністю і безстрашністю вдарив на ворожу батарею і, опанувавши її, відбив 6 гармат».
  • У 1814 році брав участь у блокаді Майнца та взяття Парижа.
  • За доблесні дії під час походів війни шостої коаліції 1813—1814 року полк був переформований з козацького полку в уланський полк і названий 3-м Українським уланським полком.
  • 30 серпня 1814 року полку були надані 20 Срібних труб.
  • 8 жовтня 1817 року з половини полку, шляхом доукомплектування полку козаками Бузького козацького війська, було сформовано 2-й Бузький уланський полк. Інша половина полку увійшла до складу 1-го Бузького Уланського полку (потім 9-й уланський Бузький полк).
  • У 1828—1829 роках полк брав участь у російсько-турецькій війні: перехід через річку. Прут; облога та взяття Тульчина; бої під Базарджиком; сутичка поблизу Варни, блокування Варни; бій при Куртепі; взяття Варни, бій при Мараші, та Шумлі.
  • З 25 червня 1830 року в полку нова назва — Одеський Уланський полк.
  • У 1831 році одесити (так називали полк) брали участь у битві з поляками поблизу Дашева під час придушення польського повстання.
  • З 27 грудня 1843 — Уланський Його Світлості Герцога Нассауського полк.
  • За військові дії 1849 року в Трансильванії (атака Ротентурмської ущелини; взяття Толмата; битва при Сегесварі, біля Мюленбаха) полк був нагороджений Георгіївським полковим штандартом з написом «За відзнаку при упокоренні заколоту в 1849 році».
  • З 19 березня 1857 року Одеський Уланський полк отримав назву — Одеський Уланський Його Високості Герцога Нассауського полк.
  • З 6 грудня 1907 року полк став називатися — 10-й Уланський Одеський Його Високості Великого Герцога Люксембурзького і Нассауського полк.
  • 5 червня 1912 року, в день 100-річного ювілею, полку був вручений Георгіївський штандарт з Александрівською ювілейною стрічкою. У грудні цього року полк став називатися 10-й уланський Одеський полк.
  • Під час Першої світової війни полк брав участь у стабілізації Румунського фронту. Лютневу революцію 1917 року офіцери та солдати полку сприйняли досить негативно. Разом із корпусом графа Федора Келлера полк навіть збирався вирушити до Петрограда для наведення порядку.
  • 16 квітня 1920 року — ескадрон полку увійшов до складу 1-го кавалерійського полку Російської армії Петра Врангеля і бився в ній, аж до евакуації білих військ із Криму.

Дислокація

  • 1817 — близько 1860 — Херсонська губернія — Федорівка (з 1832 року — перейменована на Нову-Одесу) і села навколо;
  • 1861—1862 — Херсонська губернія — Новоархангельськ;
  • 1865—1869 — Харківська губернія — Богодухів;
  • 1869—1876 — Харківська губернія — Лебедин (нині — Сумська область);
  • 1878—1914 — Харківська губернія — Охтирка (нині — Сумська область);

Шефи

Командири

  • 17.08.1817 — 22.11.1817 — полковник Деканор Олександр Іванович;
  • 22.11.1817 — 05.03.1820 — полковник маркіз Дебоассезон Йосип Павлович (?-1823);
  • 05.03.1820 — 03.11.1828 — підполковник (з 8 серпня 1820 — полковник) Лазич Кузьма Федорович (1774 — після 1838);
  • 25.11.1828 — 25.02.1832 — полковник Самойлович Іван Васильович;
  • 25.02.1832 — 01.01.1835 — підполковник Францкевич Микола Антонович;
  • 01.01.1835 — 11.06.1844 — полковник (з 8 вересня 1843 — генерал-майор) фон дер Лауніц Василь Федорович (1802—1864)
  • 11.06.1844 — 20.06.1851 — полковник (з 08.04.1851 генерал-майор) Шевич, Михайло Миколайович (1805—1870);
  • 20.06.1851 — 08.05.1852 — полковник Карабчевський Платон Михайлович (1811—1852);
  • 05.07.1852 — 14.07.1861 — полковник барон фон Раден, Федір Карлович (? — після 1874);
  • 14.07.1861 — 30.08.1866 — полковник Еттінгер Федір Іванович (1814-?);
  • 30.08.1866 — 01.07.1867 — полковник Єгор'єв Костянтин Єгорович;
  • 01.07.1867 — 09.02.1872 — полковник Броневський Яків Дмитрович (1826-?);
  • 09.02.1872 — 21.03.1874 — полковник фон Віттен Федір Карлович;
  • 21.03.1874 — 20.04.1880 — полковник Жданов Володимир Петрович (1824—1891);
  • 20.04.1880 — 10.12.1886 — полковник Мерклінг Микола Іванович (1838—1907);
  • 10.12.1886 — 31.08.1891 — полковник Бекман Володимир Олександрович (1848—1923);
  • 09.10.1891 — 13.12.1891 — полковник Барт Олександр Давидович (?-1891);
  • 13.01.1892 — 22.10.1895 — полковник Оводов Олександр Миколайович (1844—1913);
  • 06.11.1895 — 03.04.1898 — полковник барон фон дер Остен-Дризен Микола Олександрович (?-1898);
  • 03.05.1898 — 25.01.1902 — полковник Плешков Михайло Михайлович (1856—1927);
  • 24.02.1902 — 03.10.1906 — полковник Медведєв Микола Олександрович;
  • 03.10.1906 — 30.08.1912 — полковник Кузьмін-Караваєв Борис Олександрович (1857—1920);
  • 17.09.1912 — 20.11.1915 — полковник (з 21 липня 1915 — генерал-майор) Данилов Олександр Сергійович (1862-?);
  • 17.12.1915 — 08.10.1917 — полковник Еммануель Олександр Миколайович (1872—1923);
  • 08.10.1917 — після 04.11.1917 — полковник Яковлєв Дмитро Іванович.

Знаки відмінності

  • Георгіївський полковий штандарт за військові дії 1849 року в Трансільванії
  • 20 срібних труб за війну 1812—1814 років.
  • Знаки на шапки за польську війну у 1831 та 1908 роках.

Нагрудний знак

Затверджено — 4 травня 1910 року. Білий емалевий хрест із золотим обідком, що лежить на золотому вінку. На кінцях його золотом зображені вензелі Імператорів Олександра I та Миколи II та ювілейні дати: «1812-1912». У центрі герб Одеси (нагорі на білому полі чорний двоголовий орел, унизу на червоному — срібний якір).

Примітки

  1. Помер у посаді. Найвищим наказом від 5 червня 1852 року виключено зі списків внаслідок смерті.
  2. Помер у посаді. Найвищим наказом від 20 квітня 1898 року виключено зі списків внаслідок смерті.

Посилання

  • Історія 10-го Одеського Уланського полку Архівовано січень 1, 2017 на сайті Wayback Machine..
  • Російська імператорська армія Архівовано січень 2, 2017 на сайті Wayback Machine..
  • Одеський 10-й уланський полк Архівовано листопад 12, 2016 на сайті Wayback Machine..

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

10 j ulanskij Odeskij polk kavalerijskij polk Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi Odeskij 10 j ulanskij polkTipulanskij polkMediafajli na Vikishovishi U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina 10 j polk Starshinstvo 5 chervnya 1812 roku Polkove svyato 9 travnya perenesennya moshiv Svtogo Mikolaya Chudotvorcya Istoriya polku5 chervnya 1812 roku v zv yazku z pochatkom francuzko rosijskoyi vijni 1812 roku buv sformovanij 3 j Ukrayinskij kozackij polk Formuvannya polku provodiv knyaz Obolenskij iz selyan ta riznochinciv Kiyivskoyi ta Podilskoyi gubernij Vidrazu pislya formuvannya polk pristupiv do partizanskoyi vijni Ryadovij 10 go Ulanskogo Odeskogo polku 1913 rik Pislya vignannya francuziv z mezh Rosijskoyi imperiyi polk uvijshov do korpusu generala Ferdinanda Vincingerode ta 1 lyutogo 1813 roku v bitvi pri Kalishi jogo vijskovi zahopili 2 francuzkih bataljoni z 2 garmatami ta praporom Potim polk brav uchast u bitvah pri Vejsenfelsi Lyutceni Bishofsverdi Bauceni Rejhenbahu Kacbahu ta pid Lejpcigom de z vidvertoyu muzhnistyu i bezstrashnistyu vdariv na vorozhu batareyu i opanuvavshi yiyi vidbiv 6 garmat U 1814 roci brav uchast u blokadi Majnca ta vzyattya Parizha Za doblesni diyi pid chas pohodiv vijni shostoyi koaliciyi 1813 1814 roku polk buv pereformovanij z kozackogo polku v ulanskij polk i nazvanij 3 m Ukrayinskim ulanskim polkom 30 serpnya 1814 roku polku buli nadani 20 Sribnih trub 8 zhovtnya 1817 roku z polovini polku shlyahom doukomplektuvannya polku kozakami Buzkogo kozackogo vijska bulo sformovano 2 j Buzkij ulanskij polk Insha polovina polku uvijshla do skladu 1 go Buzkogo Ulanskogo polku potim 9 j ulanskij Buzkij polk U 1828 1829 rokah polk brav uchast u rosijsko tureckij vijni perehid cherez richku Prut obloga ta vzyattya Tulchina boyi pid Bazardzhikom sutichka poblizu Varni blokuvannya Varni bij pri Kurtepi vzyattya Varni bij pri Marashi ta Shumli Z 25 chervnya 1830 roku v polku nova nazva Odeskij Ulanskij polk U 1831 roci odesiti tak nazivali polk brali uchast u bitvi z polyakami poblizu Dasheva pid chas pridushennya polskogo povstannya Z 27 grudnya 1843 Ulanskij Jogo Svitlosti Gercoga Nassauskogo polk Za vijskovi diyi 1849 roku v Transilvaniyi ataka Rotenturmskoyi ushelini vzyattya Tolmata bitva pri Segesvari bilya Myulenbaha polk buv nagorodzhenij Georgiyivskim polkovim shtandartom z napisom Za vidznaku pri upokorenni zakolotu v 1849 roci Z 19 bereznya 1857 roku Odeskij Ulanskij polk otrimav nazvu Odeskij Ulanskij Jogo Visokosti Gercoga Nassauskogo polk Z 6 grudnya 1907 roku polk stav nazivatisya 10 j Ulanskij Odeskij Jogo Visokosti Velikogo Gercoga Lyuksemburzkogo i Nassauskogo polk 5 chervnya 1912 roku v den 100 richnogo yuvileyu polku buv vruchenij Georgiyivskij shtandart z Aleksandrivskoyu yuvilejnoyu strichkoyu U grudni cogo roku polk stav nazivatisya 10 j ulanskij Odeskij polk Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni polk brav uchast u stabilizaciyi Rumunskogo frontu Lyutnevu revolyuciyu 1917 roku oficeri ta soldati polku sprijnyali dosit negativno Razom iz korpusom grafa Fedora Kellera polk navit zbiravsya virushiti do Petrograda dlya navedennya poryadku 16 kvitnya 1920 roku eskadron polku uvijshov do skladu 1 go kavalerijskogo polku Rosijskoyi armiyi Petra Vrangelya i bivsya v nij azh do evakuaciyi bilih vijsk iz Krimu Dislokaciya1817 blizko 1860 Hersonska guberniya Fedorivka z 1832 roku perejmenovana na Novu Odesu i sela navkolo 1861 1862 Hersonska guberniya Novoarhangelsk 1865 1869 Harkivska guberniya Bogoduhiv 1869 1876 Harkivska guberniya Lebedin nini Sumska oblast 1878 1914 Harkivska guberniya Ohtirka nini Sumska oblast ShefiZ 27 grudnya 1843 po 19 listopada 1905 roku gercog Lyuksemburzkij ta Nassauskij Adolf Z 19 listopada 1905 po 20 lyutogo 1912 roku velikij gercog Lyuksemburzkij ta Nassauskij Vilgelm Aleksander Komandiri17 08 1817 22 11 1817 polkovnik Dekanor Oleksandr Ivanovich 22 11 1817 05 03 1820 polkovnik markiz Deboassezon Josip Pavlovich 1823 05 03 1820 03 11 1828 pidpolkovnik z 8 serpnya 1820 polkovnik Lazich Kuzma Fedorovich 1774 pislya 1838 25 11 1828 25 02 1832 polkovnik Samojlovich Ivan Vasilovich 25 02 1832 01 01 1835 pidpolkovnik Franckevich Mikola Antonovich 01 01 1835 11 06 1844 polkovnik z 8 veresnya 1843 general major fon der Launic Vasil Fedorovich 1802 1864 11 06 1844 20 06 1851 polkovnik z 08 04 1851 general major Shevich Mihajlo Mikolajovich 1805 1870 20 06 1851 08 05 1852 polkovnik Karabchevskij Platon Mihajlovich 1811 1852 05 07 1852 14 07 1861 polkovnik baron fon Raden Fedir Karlovich pislya 1874 14 07 1861 30 08 1866 polkovnik Ettinger Fedir Ivanovich 1814 30 08 1866 01 07 1867 polkovnik Yegor yev Kostyantin Yegorovich 01 07 1867 09 02 1872 polkovnik Bronevskij Yakiv Dmitrovich 1826 09 02 1872 21 03 1874 polkovnik fon Vitten Fedir Karlovich 21 03 1874 20 04 1880 polkovnik Zhdanov Volodimir Petrovich 1824 1891 20 04 1880 10 12 1886 polkovnik Merkling Mikola Ivanovich 1838 1907 10 12 1886 31 08 1891 polkovnik Bekman Volodimir Oleksandrovich 1848 1923 09 10 1891 13 12 1891 polkovnik Bart Oleksandr Davidovich 1891 13 01 1892 22 10 1895 polkovnik Ovodov Oleksandr Mikolajovich 1844 1913 06 11 1895 03 04 1898 polkovnik baron fon der Osten Drizen Mikola Oleksandrovich 1898 03 05 1898 25 01 1902 polkovnik Pleshkov Mihajlo Mihajlovich 1856 1927 24 02 1902 03 10 1906 polkovnik Medvedyev Mikola Oleksandrovich 03 10 1906 30 08 1912 polkovnik Kuzmin Karavayev Boris Oleksandrovich 1857 1920 17 09 1912 20 11 1915 polkovnik z 21 lipnya 1915 general major Danilov Oleksandr Sergijovich 1862 17 12 1915 08 10 1917 polkovnik Emmanuel Oleksandr Mikolajovich 1872 1923 08 10 1917 pislya 04 11 1917 polkovnik Yakovlyev Dmitro Ivanovich Znaki vidminnostiGeorgiyivskij polkovij shtandart za vijskovi diyi 1849 roku v Transilvaniyi 20 sribnih trub za vijnu 1812 1814 rokiv Znaki na shapki za polsku vijnu u 1831 ta 1908 rokah Nagrudnij znak Zatverdzheno 4 travnya 1910 roku Bilij emalevij hrest iz zolotim obidkom sho lezhit na zolotomu vinku Na kincyah jogo zolotom zobrazheni venzeli Imperatoriv Oleksandra I ta Mikoli II ta yuvilejni dati 1812 1912 U centri gerb Odesi nagori na bilomu poli chornij dvogolovij orel unizu na chervonomu sribnij yakir PrimitkiPomer u posadi Najvishim nakazom vid 5 chervnya 1852 roku viklyucheno zi spiskiv vnaslidok smerti Pomer u posadi Najvishim nakazom vid 20 kvitnya 1898 roku viklyucheno zi spiskiv vnaslidok smerti PosilannyaIstoriya 10 go Odeskogo Ulanskogo polku Arhivovano sichen 1 2017 na sajti Wayback Machine Rosijska imperatorska armiya Arhivovano sichen 2 2017 na sajti Wayback Machine Odeskij 10 j ulanskij polk Arhivovano listopad 12 2016 na sajti Wayback Machine

Дата публікації:
Топ