Обсерваторія Сайдинг Спрінг астрономічна обсерваторія заснована у 1965 році поблизу Австралія частина Дослідницької школ

Обсерваторія Сайдинг-Спрінг — астрономічна обсерваторія, заснована у 1965 році поблизу , Австралія, частина Дослідницької школи астрономії і астрофізики при Австралійському національному університеті (АНУ). На території обсерваторії встановлено 12 телескопів: Англо-австралійський, телескопи АНУ, Університету Нового Південного Уельсу та інших установ. Обсерваторія розташована на висоті 1165 метрів над рівнем моря в Національному парку Warrumbungle на горі Woorat, також відомій, як гора Сайдинг-Спрінг. Обсерваторія була декілька разів занесена до списку кодів обсерваторій Центру Малих Планет під номерами: 260 (), 413 (основний код обсерваторії), E10 () і E12 ( — пошук навколоземних об'єктів).

Обсерваторія Сайдинг-Спрінг
Siding Spring Observatory


31°16′24″ пд. ш. 149°03′52″ сх. д. / 31.27333° пд. ш. 149.06444° сх. д. / -31.27333; 149.06444
Країна	Австралія
Розташування	Гора Сайдинг-Спрінг, , Австралія
Код	413
Висота	1165 м
Відкрито	1965 рік
Сайт:	www.mso.anu.edu.au
Обсерваторія Сайдинг-Спрінг Обсерваторія Сайдинг-Спрінг (Австралія)

Обсерваторія Сайдинг-Спрінг у Вікісховищі

Історія обсерваторії

У 1924 році федеральним урядом була створена обсерваторія Маунт-Стромло. Спочатку обсерваторія спеціалізувалася на дослідженні Сонця. Наприкінці 1940-х років основний акцент був зміщений на зоряну астрономію. З 1953 по 1974 рік 74-дюймовий (1.9 метри) телескоп був найбільшим оптичним телескопом в Австралії.

Вже у 1950-х роках міське засвічення від Канберри стало настільки сильним, що це стало помітно на горі Стромло. Тоді в 1962 році АНУ обрав нове місце для обсерваторії на горі Сайдинг-Спрінг. До середини 1960-х років на горі Сайдинг-Спрінг АНУ встановив 3 телескопи і створив інфраструктуру: дорогу, житлові приміщення, провів електроенергію і воду. У 1984 році прем'єр-міністр Боб Гоук відкрив найбільший телескоп АНУ з низькою вартістю і інноваційним дзеркалом діаметром 2.3 метри, який знаходиться в простому приміщенні з кубічним куполом, що обертається вслід за рухом труби телескопа.

З 1950 року, незалежно від розвитку обсерваторії АНУ, австралійський і британський уряди вели переговори про будівництво великого телескопа. Коли ці переговори, нарешті, дали свої плоди в 1969 році, то на місці майбутнього 4-метрового Англо-австралійського телескопа (ААТ) вже була добре розвинена інфраструктура обсерваторії Сайдинг-Спрінг, що значно полегшило спорудження телескопа ААТ.

Під час будівництва ААТ на початку 1970-х років Британська Рада Науково-Технічних досліджень також побудувала UK Телескоп Шмідта, на відстані 1 км на північний схід від купола ААТ. Телескоп Шмідта має широке поле зору (36 квадратних градусів) в порівнянні з ААТ, що дозволяє проводити оглядові програми. Цікаві об'єкти, які виявляють на телескопі Шмідта, потім докладно досліджують на більш великих інструментах. У 1987 році телескоп Шмідта був об'єднаний з АТТ в одну структуру.

На території обсерваторії Сайдинг-Спрінг також встановлені телескопи Південної Кореї, ^[en] і телескопи Університету Нового Південного Уельсу. У 1990 році станція Гринвіцької обсерваторії для стеження за штучними супутниками Землі була закрита після 10 років роботи.

Інструменти обсерваторії

Англо-австралійський телескоп (D = 3.9 м, F = 12.7 м, належить Англо-австралійській обсерваторії (ААО))
^[en] (D = 1.24 м, F = ? м, належить ААО, код обсерваторії 260)
^[en] (D = 2 м, F = ? м, код обсерваторії E10)
^[en] (D = 1.3 м, F = 6.2 м, належить АНУ)
^[en] (D = 2.3 м, F = 4.7 м, належить АНУ)
^[en] (D = 0.52/0.66 м, F = 1.75 м, працює навколоземних астероїдів, код обсерваторії E12). Був встановлений для Південного філіалу (у 1980 році перевезений з Обсерваторії Маунт-Стромло)
^[en] (D = 0.5 м, F = 0.5 м, належить Університету Нового Південного Уельсу)
ROTSE IIIa, Експеримент Автоматичного Пошуку Транзієнтів (D = 0.45 м, F = 0.85 м, належить Університету Нового Південного Уельсу)
Південнокорейський телескоп NEOPAT-YSTAR (D = 0.5 м, F = 1 м, ширококутній телескоп належить Корейській Південній Обсерваторії (Yonsei University Observatory), встановлений в грудні 2004 року, перше світло в грудні 2005 року)
40-дюймовий телескоп (оптична система Річі — Критьєна, D = 1 м, F = 8.1 і 18.3 м, належить АНУ — списаний)
24-дюймовий телескоп (належить АНУ — списаний)
16-дюймовий телескоп (належить АНУ — списаний)
Проєкт з пошуку екзопланет «HAT-South Project» (4 телескопи 18-см Такахасі з ПЗС-камерами Apogee 4Kx4K, загальна площа огляду 128 кв. градусів)

Напрями досліджень

Оглядові зйомки південної півкулі.
Оглядово-пошукові спостереження з метою виявлення навколоземних об'єктів.
Оглядово-пошукові спостереження з метою виявлення екзопланет.
Визначення космологічних параметрів.
Моделювання формування галактик і спостереження найбільш ранніх етапів розвитку Всесвіту (з великим z).
Проєктування та створення на основі передових технологій інструментів і приладів для них.
Вивчення потоків газів навколо чорних дірок.
Пошуки найстаріших зірок у Чумацькому Шляху.

Основні досягнення

Південну частину Цифрового огляду неба знімали в Сайдинг-Спрінг на 1.2-метровому телескопі Шмідта (північну частину зняли в Паломарській обсерваторії, вони ж каталоги USNO-A1.0 і GSC^[]).
Південну частину каталогу щільних скупчень галактик Ейбелла знімали на 1.2-метровому телескопі Шмідта в 1970-х роках.
У ході роботи Огляду Сайдинг-Спрінг було відкрито 67 комет, 54 з яких на рахунку Роберта Макнота — це рекорд на цей момент.
Обсерваторія Сайдинг-Спрінг брала участь у Каталінському огляді, який впевнено займає провідне місце серед усіх обсерваторій світу за кількістю щорічно відкритих навколоземних астероїдів. У 2009 році їх число склало 577 штук.
Відкриття екзопланети ^[en] у 2007 році.
Визначення найкоротшого періоду обертання серед астероїдів: ^[en] — всього 42.7 секунди за допомогою Південного телескопа Фолкеса.
На Англо-австралійському телескопі був проведений огляд «The 2dF Galaxy Redshift Survey» з метою побудувати в обраних напрямках на небесній сфері докладну 3D-карту розподілу галактик у Всесвіті, що виявило глобальну пористу структуру Всесвіту.

Керівники обсерваторії

Обсерваторія підпорядкована Дослідницькій школі астрономії і фізики АНУ, директором якої є професор Harvey Butcher.

Відомі співробітники

Роберт Макнот
^[en]
^[en]
Шелте Джон Бас
^[en]
^[en]
^[en]

Цікаві факти

Найяскравіша комета за останні 40 років — (Велика комета 2007 року) була відкрита в обсерваторії Сайдинг-Спрінг Робертом Макнотом.
На честь обсерваторії отримав назву астероїд 2343 Сайдинг-Спрінг, який був відкритий 25 червня 1979 року в обсерваторії Сайдинг-Спрінг.

Примітки

. Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.
(PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 28 серпня 2012.
YSTAR
. Архів оригіналу за 24 червня 2003. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 29 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 29 серпня 2012.
. Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 29 серпня 2012.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Siding Spring Observatory

Офіційна домашня сторінка-2 [ 5 червня 2012 у Wayback Machine.]
Англо-австралійська обсерваторія [ 20 серпня 2007 у Wayback Machine.]
Телескоп SkyMapper [ 10 травня 2021 у Wayback Machine.]
Проєкт ROTSE III [ 22 вересня 2020 у Wayback Machine.]
2.3-м Телескоп передових технологій [ 15 квітня 2012 у Wayback Machine.]
40-дюймовий телескоп АНУ [ 18 березня 2012 у Wayback Machine.]

[1] . Архів оригіналу за 14 вересня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.

[2] . Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.

[3] . Архів оригіналу за 15 квітня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.

[4] . Архів оригіналу за 10 квітня 2013. Процитовано 28 серпня 2012.

[5] . Архів оригіналу за 3 жовтня 2012. Процитовано 28 серпня 2012.

[6] (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 13 листопада 2013. Процитовано 28 серпня 2012.

[7] YSTAR

[8] . Архів оригіналу за 24 червня 2003. Процитовано 28 серпня 2012.

[9] . Архів оригіналу за 23 жовтня 2009. Процитовано 28 серпня 2012.

[10] . Архів оригіналу за 20 серпня 2013. Процитовано 29 серпня 2012.

[11] . Архів оригіналу за 3 квітня 2017. Процитовано 29 серпня 2012.

[12] . Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 29 серпня 2012.

[13] . Архів оригіналу за 6 квітня 2011. Процитовано 29 серпня 2012.