Оболдіна Інга Петрівна Стрєлкова Оболдіна дівоче прізвище Гудімова Оболдіна творчий псевдонім Стрєлкова прізвище від кол

Оболдіна Інга Петрівна
Оболдіна Інга Петрівна
Оболдина Инга Петровна
Ім'я при народженні	Гудимова Инга Петровна
Народилася	23 грудня 1968 (55 років); (Киштим), Челябінська область, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР → Росія
Діяльність	актриса театру і кіно, театральний режисер
Alma mater	Російський університет театрального мистецтва і d
Роки діяльності	1996 — тепер. час
IMDb	nm1320210
	Нагороди та премії
	Тріумф Кінотавр
	Оболдіна Інга Петрівна у Вікісховищі

Оболдіна Інга Петрівна (Стрєлкова-Оболдіна; дівоче прізвище — Гудімова, Оболдіна — творчий псевдонім, Стрєлкова — прізвище від колишнього чоловіка, режисера ) — російська актриса театру і кіно, театральний режисер, педагог, сценарист. Заслужена артистка Російської Федерації (2011).

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем (Стрєлков).

Життєпис

Народилася 23 грудня 1968(19681223) р. у м. (Киштим) в сім'ї інженерів. Після закінчення школи вступила на режисерський факультет . Будучи студенткою, захопилася акторською майстерністю, а також вийшла заміж за однокурсника Гарольда Стрєлкова (згодом взяла подвійне прізвище — Стрєлкова-Оболдіна). Після закінчення інституту (з червоним дипломом), два роки викладала в цьому ж закладі на кафедрі сценічної мови.

Через два роки разом з чоловіком переїхала до Москви, де вступила на акторський факультет (рос.)ГИТИС (нині — Російський інститут театрального мистецтва) (майстерня професора Петра Фоменка) та закінчила у 1997 році.

З 1996 року — актриса «СтрєлкоVТеатру» в Москві, заснованого режисером Гарольдом Стрєлковим.

У 1999—2004 рр. — ведуча актриса Московського драматичного театру «АпАРТе».

У 2003 році зіграла Варю (прийомну дочку поміщиці Раневської) в спектаклі «Вишневий сад» (за однойменною п'єсою А.П. Чехова) режисера (Еймунтаса Някрошюса) (спільний проект московського Фонду К.С. Станіславського і Вільнюського театру ).

Грає в спектаклях московських театрів , , державного драматичного Театру (Санкт-Петербург) та ряді інших.

У 1998 році дебютувала у кінематографі в телесеріалі «Самозванці» (реж. К. Худяков).

Зіграла понад 60 ролей в кіно і серіалах. Знялася у ряді українських картин.

Яскрава характерна і комедійна актриса.

Лауреат російських театральних і кінофестивалів.

Фестивалі і премії

1996 — Лауреат фестивалю «Московські дебюти» в номінації «Найкраща жіноча роль» (спектакль «Сахалінська дружина»)
2001 — Лауреат Першого Міжнародного фестивалю «Нова драма» в номінації «Найкраща жіноча роль» («Начиталася!..», 2001)
2003 — Лауреат Міжнародної Премії Станіславського в номінації «Найкраща жіноча роль» — театральний сезон 2002—2003 рр. («Вишневий сад», 2003)
2003 — Лауреат премії журналу «Креатив» в номінації «Креативна актриса року» («Вишневий сад», 2003)
2004 — Лауреат фестивалю камерних вистав «Золотий вік» («Фантазії Івана Петровича», 2004)
2004 — Лауреат премії «Тріумф»
2004 — МТКФ «Разом»: Приз за найкращий жіночий ансамбль ((«Діти Арбата»), 2004)
2009 — Всеросійський (Шукшинський) кінофестиваль на Алтаї: Диплом «За найкращу жіночу роль» (, 2008)
2012 — III Міжнародний фестиваль туристичного кіно «Побачення з Росією» в містах Верхотур'є і (Кам'янськ-Уральському): Приз в номінації «Найкращий ігровий фільм про туризм» (за роль у фільмі , 2008)
2017 — 28 Відкритий російський кінофестиваль «Кінотавр» (Сочі): Приз за найкращу жіночу роль (, 2017) та ін.

Фільмографія

Акторські роботи

(1998—2002, т/с; Тамара)
«Сахалінська дружина» (2001, фільм-спектакль; Марина)
(2003, т/с; Наталя)
«Осип Мандельштам і Ольга Ваксель. Не забувай мене...» (2003, в документальному телециклі «Більше, ніж любов»; Ольга Ваксель)
(2003, Тамара)
(«Діти Арбата») (2004, т/с, реж. ; Ніна Іванова)
(2002, „Мишка“, подруга Лари; реж. )
«Ха!» (2002—2006, кіноальманах)
(2004, провідниця Тамара; реж. )
(2004, Роза; реж. К. Худяков)
(2004, Люся)
(2005, Марія Антонівна, дочка губернатора; реж. (П. Лунгін))
(2005, Жанна)
(2005, т/с; Шурочка Шлезінгер; реж. (О. Прошкін))
(2006, т/с; Марія Лебядкіна)
«Золоте теля» (2006, т/с; Варвара Лоханкіна)
(2006, Зізі; реж. К. Худяков)
(рос.) (2006, Варвара; )
(«Вовчиця») (2006, т/с, Україна; Лідія Сапсай, мати Германа)
(«Мені не боляче») (2006, Аля, архитектор; реж. О. Балабанов) — номінація на кінопремію «Ніка» за 2006 рік («Найкраща жіноча роль другого плану»)
(2007, т/с; дружина Путіліна; реж. (С. Газаров))
(2007, т/с; Зоя Вершина з товариства «Книголюб»; реж. М. Досталь)
«Громови. Дім надії» (2007, т/с; Геля)
(«Іронія долі. Продовження») (2007, таксистка; реж. Т. Бекмамбетов)
(2007, Лера)
(2007, т/с; Світлана Борисівна, психолог)
(«Ілюзія страху») (2008, Україна; Свідок)
(2008, Ірина)
(«Рідні люди») (2008, т/с, Україна; Софія Григорівна Мальцева, мати Сашка)
(«Довгоочікуване кохання») (2008, Лариса; Росія—Україна)
(2008, Аліса Марченко, мама Жанни; реж. )
(2008, Светка)
/«На море!» (2008, Ірина, дружина Вадима)
(«Зона турбулентності») (2009, Ірина)
(2009, Шнап, акушерка; реж. )
(2009, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
(«Ласкавий травень») (2009, вчителька)
(2009, Аня, дочка Лариси)
(2009, т/с; Трандичіха, поштарка і сплетница)
(«Мелодія любові») (2010, Анна Станіславівна, мати Емми; реж. )
«Гаражі» (2010, т/с; Юля Локтєва, дружина Костянтина)
(2010, Ірина Бернштейн)
(2010, Світлана Шпагіна)
(2010, Рина Сергєєва)
(2010, т/с; Ніна Березкіна, медсестра)
«Ялинки 2» (2011, тітка Катя, подруга мами Насті)
«Олімпійське село» (2011, Марфа)
(2011, Віка)
(2011, т/с; Маргарита Сергіївна Огнєва, адвокат)
(«Диригент») (2012, Алла, сопрано; реж. (П. Лунгін))
(2012, т/с; Роза Сенчина, дружина Олега)
(«Гагарін. Перший в космосі») (2013, лікар Аділя Котовська)
«Балабол» (2013, телесеріал; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
(2013, т/с; Лариса Іванівна Левіна, слідчий ДУВС м. Москви)
(«Подарунок з характером») (2014, реж. )
(2014, Ліка, подруга Ірини, офтальмолог)
(2014, Вероніка Голубцова, перукар-стиліст)
(2015, т/с; Наталя, сестра Олексія)
«Теорія неймовірності» (2015, т/с; Альвіна)
(2016, т/с; Світлана Григорівна Чайкіна, екскурсовод, мати трьох дочок)
«Привид оперу» (2017, т/с; начальник відділу поліції)
(2017, Алевтина Романова, наглядачка в жіночій колонії; реж. К. Плетньов)
«Здрастуй, Макбете» (2017, к/м)
(2017)
«Щасливий квиток» (2017, к/м; контролер)
«Балабол-2» (2018, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
«Благими намірами» (2018, т/с; Анна Петрівна Федорова, бізнес-леді)
«Кожному своє» (2018)
(2018, «Кактус» (3-тя новелла); реж. )
«Балабол-3» (2019, т/с; Варвара Семенівна Постишева, підполковник поліції)
«Дев'ять життів» (2019, т/с; Антоніна Василівна Трофимова, мати Маші)
«Заступники» (2019, т/с; Неллі Володимирівна Рябініна, прокурор)
(2019, Льоля)
(2019, т/с; Тетяна Старцева, подруга Ксенії, терапевт; реж. )
(2019, Галочка; реж. )
«Тріада» (2019, т/с)
«Балабол-4» (2020, т/с; Варвара Семенівна Постишева, полковник поліції)
(2020, т/с; Алла; Київтелефільм, Україна)
«День Святого Валентина» (2020, т/с; Наталія; Україна)
(2020, т/с; Поліна; Київтелефільм, Україна)
(2020, Надія Трифонова, дружина Володимира)
(2020) та ін.

Озвучування

«Повернення Маргарити Барської» (2010, док. фільм; читає текст)

Сценарист

«Мот Не» (2017, у співавт.)

Примітки

[. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 8 февраля 2011 года № 157 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)]
[. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2018. Вишневый сад. Постановка Эймунтаса Някрошюса. Пресса о спектакле (Коммерсант, 11 июля 2003 года) (рос.)]
[. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. Інга Оболдіна на peoples.ru (рос.)]
[. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2018. Міжнародний театральний фестиваль «Сезон Станіславського». Лауреати премії К. С. Станіславського. Театральний сезон 2002—2003 (рос.)]
. Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.
[. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2018. Кінопремія «Ніка» за 2006 рік: Номінанти та переможці (рос.)]

Посилання

(рос.)
Інга Оболдіна на сайті IMDb (англ.)
http://www.kino-teatr.ru/kino/acter/w/ros/3138/works/ [ 13 лютого 2018 у Wayback Machine.]

[1] [. Архів оригіналу за 16 лютого 2018. Процитовано 27 січня 2018. Указ Президента Российской Федерации Д. Медведева от 8 февраля 2011 года № 157 «О награждении государственными наградами Российской Федерации» (рос.)]

[2] [. Архів оригіналу за 24 вересня 2015. Процитовано 27 січня 2018. Вишневый сад. Постановка Эймунтаса Някрошюса. Пресса о спектакле (Коммерсант, 11 июля 2003 года) (рос.)]

[3] [. Архів оригіналу за 24 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018. Інга Оболдіна на peoples.ru (рос.)]

[4] [. Архів оригіналу за 20 квітня 2017. Процитовано 27 січня 2018. Міжнародний театральний фестиваль «Сезон Станіславського». Лауреати премії К. С. Станіславського. Театральний сезон 2002—2003 (рос.)]

[5] . Архів оригіналу за 29 січня 2018. Процитовано 27 січня 2018.

[6] [. Архів оригіналу за 26 вересня 2020. Процитовано 27 січня 2018. Кінопремія «Ніка» за 2006 рік: Номінанти та переможці (рос.)]