Облога Магдебурга (листопад 1630 — 10 (20) травня 1631 року) — під час тридцятилітньої війни місто Магдебург у листопаді 1630 року було взяте в облогу військами Католицької Ліги на чолі з графом Йоганном Тіллі.
Облога Магдебурга 1631 | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Тридцятирічна війна | |||||||
Штурм Магдебурга військами графа Тіллі | |||||||
Координати: 52°07′ пн. ш. 11°37′ сх. д. / 52.117° пн. ш. 11.617° сх. д. | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Священна Римська імперія | Магдебург | ||||||
Командувачі | |||||||
Йоганн Церклас Тіллі, Готфрід Генріх Паппенгейм | Дітріх Фалькенберг | ||||||
Військові формування | |||||||
24 000 | 2 400 | ||||||
Втрати | |||||||
300 загиблих, 1600 поранених | понад 20 000 солдатів та мешканців міста |
20 травня 1631 року місто було взяте штурмом і віддане на триденне розграбування армії. В історичній літературі подія знана як «Магдебурзька різня». Війська графа Тіллі і графа Паппенгейма вирізали 4/5 населення міста, з 30 тисяч мешканців живими залишилось заледве 5 тисяч. На прохання містян про милосердя Тіллі відповів, мовляв «почекайте ще з годину, я подивлюсь, що можна буде зробити, треба дати щось солдату після стількох небезпек і трудів».
Спустошення було настільки важким, що протягом десятиліть вживався вислів магдебургізація, що означав тотальне знищення, руйнування, зґвалтування і розбій. Вислів «Магдебурзьке правосуддя», «Магдебурзьке милосердя» використовувався протестантами які намагались відплатити католикам такою ж монетою.
Історія
Магдебург був важливим опорним пунктом протестантів північ від Німеччини. Коли шведський король Густав II Адольф у червні 1630 висадився в Померані — Магдебург став його союзником. Коли Густав Адольф обложив Ландсберг-на-Варті, ватажок військ католицької ліги, граф Тіллі, рушив до Бранденбурга з головними силами, сподіваючись змусити шведського короля до генеральної битви, і виділивши облоговий корпус під командуванням генерала Паппенгейма для облоги Магдебургом. 17 серпня Паппенгейм (3 тисячі піхоти і близько 1,5 тисячі кавалерії) підійшов до міста і опанував найближчими селищами на лівому березі Ельби, але не наважився штурмувати, чекаючи на прибуття Тіллі. Однак шведи ухилялися від битви, маневруючи вздовж Одера, і Тіллі був змушений вирушити за ними.
3 квітня 1631 року Густав Адольф взяв Франкфурт, а 6 квітня — Ландсберг. Дізнавшись про це, Тіллі попрямував до Магдебурга і розпочав енергійну облогу міста, сподіваючись, що Густав II Адольф рушить на допомогу важливого протестантського центру. Наприкінці травня з 23 тисячами піхоти, 3 тисячами кавалерії та 86 гарматами Тіллі підступив до Магдебурга.
Гарнізон Магдебурга складався з 2 тисяч людей піхоти та 300 осіб кавалерії. Хоча на настійну вимогу коменданта Фалькенберга було вжито заходів щодо посилення міської огорожі зовнішніми спорудами на обох берегах Ельби, проте, ні він, ні маркграф не користувалися повною свободою дій, бувши обмежені у своїх розпорядженнях міським магістратом. Однак, завдяки діяльності Фалькенберга і слабкості облогового загону, зміцнення були посилені, оборона організована, і обложені могли б протриматися ще довго, якби Тіллі прибуття не змінило обороту справ. Протягом двох тижнів імперці опанували всі зовнішні укріплення. Становище міста ставало критичним.
Тим часом Паппенгейм, на чолі 5 піхотних полків, перейшов на правий берег Ельби і зайняв залишений Фалькенбергом передмістя Нейштадт, звідки повинен був вести головну атаку; але його батареї не завдавали значної шкоди, а погано спрямовані міни зіпсували більше власні облогові роботи; щоб дійти до гласису, йому знадобилося 23 дні, хоча відстань не перевищувала 300 кроків; тим часом саме з цього боку була найслабша частина міста, оскільки рів був неглибокий і ескарп низький.
27 квітня Тіллі зажадав здачі, але отримав відмову. На зібраній 9 травня військовій раді було вирішено штурмувати Магдебург. 10 травня, о 5 годині ранку, одночасно з усіх боків. Тим часом Фалькенберг розділив городян на 18 загонів за кількістю міських частин та розподілив їх для оборони. Захисники Магдебурга мали протягом дня стояти на стінах, а на ніч половина гарнізону відпускалася до будинків для відпочинку. Паппенгейм перший рушив свої війська (попереду піхота, за нею поспішні кавалеристи), легко піднявся на бруствер, зняв колишні там слабкі пости і увірвався в місто. З 8 до 10 години ранку на вулицях кипів запеклий бій. Можливо, Паппенгейм був би скинутий назад у рів, якби куля не вразила хороброго коменданта, що поспішив на постріли. З цієї хвилини доля Магдебурга була вирішена, кількість штурмуючих зростала з кожною хвилиною, але оборонялися захищалися з мужністю. Опівдні Магдебург був при владі імперців.
Розорення Магдебурга
Озлоблені довгою облогою солдати вийшли з-під контролю та розпочали різанину. Місто було розграбоване, зруйноване і спалене, з 30 тисяч городян вижило не більше 5 тисяч. Щоб уникнути епідемій, наступні два тижні обвуглені трупи просто скидали до Ельби. Паппенгейм написав у листі:
Місто втратило не менше 20 тисяч душ, і воістину не було бачено більшого жаху та божественного суду з часів руйнування Єрусалиму. Усі наші солдати стали багатіями. З нами Бог!
Кровопролиття змінилося грабунком, грабіж — пожежею. Побачивши, що громадяни продовжують опір на вулицях, Паппенгейм наказав підпалити місто з одного боку, щоб спонукати захисників йти туди для порятунку кварталу; громадяни самі підпалили інший квартал, щоби зупинити грабіжників. Через 12 годин квітуче і багате місто Німеччини звернулося до купи попелу. Розгром Магдебурга, який обурив усіх протестантів Європи і викликав у Німеччині обурення проти шведського короля, бездіяльність якого здавалася головною причиною лиха, становить безперечно один зі знаменитих фактів Тридцятирічної війни: жодна подія не сприяла настільки підтримці ненависті між католиками і протестантами, як розлад багатого міста; пам'ять у тому передавалася з покоління до покоління протягом кількох століть. Хоча деякі військові письменники і стверджували, що шведський король надав нерішучість, не рухаючись на виручку Магдебургу, проте, не можна його дорікати в тому, що він не зробив ризикованих операцій, не забезпечивши свою операційну лінію заняттям Кюстріна і Шпандау. Він не був упевнений у Бранденбурзькому курфюрсті, ще менше в Саксонському курфюрсті, а при такій обстановці поразка могла мати для шведів найзгубніші наслідки і повести до втрати в один день плодів стількох зусиль.
З тридцяти тисяч жителів у Магдебурзі вціліло близько п'яти тисяч, переважно це були жінки. Солдати рятували жінок і вели їх у свій табір, а лише потім починали займатися грабунком. Потім Тіллі послав до своїх солдатів священників, щоб умовляти їх одружитися з зґвалтованими ними жінками. Чоловікам, що залишилися в живих у Магдебурзі, дозволялося викупити своїх жінок, наймаючись у служіння до солдатів. Щоб запобігти епідемії, Тіллі розпорядився скидати трупи, що валялися в місті, в Ельбу. Це зайняло два тижні. Нижче міста береги річки були усіяні розпухлими трупами.
Після цього погрому Магдебург довго залишався в руїнах, а в 1636 був змушений здатися військам імперсько-саксонської армії.
Після 1631 серед учасників Тридцятилітньої війни узвичаївся термін «магдебургізація» (Magdeburgisieren), що позначає повне руйнування і пограбування.
Посилання
- Виппер Р. Ю. История Нового времени. — К., 1997 г., стр. 123
Література
- Алексеев В. М. Тридцатилетняя война. Л., 1961.
- История Европы. От средневековья к новому времени. М., 1993. Т.3.
- Шиллер И. К. История Тридцатилетней войны. Собр. соч. в 8 тт. М., 1957, т.5.
- Alcalá-Zamora J. España, Flandes y el mar del Norte (1618—1639:) La última ofensiva europea de los Austrias madrileños. Barcelona, 1975.
- Benecke, G. Germany in the Thirty Years War. 1978.
- Franz G. Der Dreissigjahrige Krieg un das deutsche Volk. Stuttgart, 1979.
- Firoozi, Edith, and Ira N. Klein. Universal History of the World: The Age of Great Kings. Vol. 9. New York: Golden Press, 1966. pp. 738—739.
- Веджвуд, Сесили Вероника. Тридцатилетняя война. — М.: ACT, 2012.
Це незавершена стаття про битву. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Obloga Magdeburga listopad 1630 10 20 travnya 1631 roku pid chas tridcyatilitnoyi vijni misto Magdeburg u listopadi 1630 roku bulo vzyate v oblogu vijskami Katolickoyi Ligi na choli z grafom Jogannom Tilli Obloga Magdeburga 1631Tridcyatirichna vijnaShturm Magdeburga vijskami grafa Tilli Shturm Magdeburga vijskami grafa TilliKoordinati 52 07 pn sh 11 37 sh d 52 117 pn sh 11 617 sh d 52 117 11 617Data listopad 1630 roku 20 travnya 1631 rokuMisce MagdeburgRezultat Zahoplennya mista imperskimi vijskamiStoroniSvyashenna Rimska imperiya MagdeburgKomanduvachiJogann Cerklas Tilli Gotfrid Genrih Pappengejm Ditrih FalkenbergVijskovi formuvannya24 000 2 400Vtrati300 zagiblih 1600 poranenih ponad 20 000 soldativ ta meshkanciv mista 20 travnya 1631 roku misto bulo vzyate shturmom i viddane na tridenne rozgrabuvannya armiyi V istorichnij literaturi podiya znana yak Magdeburzka riznya Vijska grafa Tilli i grafa Pappengejma virizali 4 5 naselennya mista z 30 tisyach meshkanciv zhivimi zalishilos zaledve 5 tisyach Na prohannya mistyan pro miloserdya Tilli vidpoviv movlyav pochekajte she z godinu ya podivlyus sho mozhna bude zrobiti treba dati shos soldatu pislya stilkoh nebezpek i trudiv Spustoshennya bulo nastilki vazhkim sho protyagom desyatilit vzhivavsya visliv magdeburgizaciya sho oznachav totalne znishennya rujnuvannya zgvaltuvannya i rozbij Visliv Magdeburzke pravosuddya Magdeburzke miloserdya vikoristovuvavsya protestantami yaki namagalis vidplatiti katolikam takoyu zh monetoyu IstoriyaMagdeburg buv vazhlivim opornim punktom protestantiv pivnich vid Nimechchini Koli shvedskij korol Gustav II Adolf u chervni 1630 visadivsya v Pomerani Magdeburg stav jogo soyuznikom Koli Gustav Adolf oblozhiv Landsberg na Varti vatazhok vijsk katolickoyi ligi graf Tilli rushiv do Brandenburga z golovnimi silami spodivayuchis zmusiti shvedskogo korolya do generalnoyi bitvi i vidilivshi oblogovij korpus pid komanduvannyam generala Pappengejma dlya oblogi Magdeburgom 17 serpnya Pappengejm 3 tisyachi pihoti i blizko 1 5 tisyachi kavaleriyi pidijshov do mista i opanuvav najblizhchimi selishami na livomu berezi Elbi ale ne navazhivsya shturmuvati chekayuchi na pributtya Tilli Odnak shvedi uhilyalisya vid bitvi manevruyuchi vzdovzh Odera i Tilli buv zmushenij virushiti za nimi 3 kvitnya 1631 roku Gustav Adolf vzyav Frankfurt a 6 kvitnya Landsberg Diznavshis pro ce Tilli popryamuvav do Magdeburga i rozpochav energijnu oblogu mista spodivayuchis sho Gustav II Adolf rushit na dopomogu vazhlivogo protestantskogo centru Naprikinci travnya z 23 tisyachami pihoti 3 tisyachami kavaleriyi ta 86 garmatami Tilli pidstupiv do Magdeburga Garnizon Magdeburga skladavsya z 2 tisyach lyudej pihoti ta 300 osib kavaleriyi Hocha na nastijnu vimogu komendanta Falkenberga bulo vzhito zahodiv shodo posilennya miskoyi ogorozhi zovnishnimi sporudami na oboh beregah Elbi prote ni vin ni markgraf ne koristuvalisya povnoyu svobodoyu dij buvshi obmezheni u svoyih rozporyadzhennyah miskim magistratom Odnak zavdyaki diyalnosti Falkenberga i slabkosti oblogovogo zagonu zmicnennya buli posileni oborona organizovana i oblozheni mogli b protrimatisya she dovgo yakbi Tilli pributtya ne zminilo oborotu sprav Protyagom dvoh tizhniv imperci opanuvali vsi zovnishni ukriplennya Stanovishe mista stavalo kritichnim Tim chasom Pappengejm na choli 5 pihotnih polkiv perejshov na pravij bereg Elbi i zajnyav zalishenij Falkenbergom peredmistya Nejshtadt zvidki povinen buv vesti golovnu ataku ale jogo batareyi ne zavdavali znachnoyi shkodi a pogano spryamovani mini zipsuvali bilshe vlasni oblogovi roboti shob dijti do glasisu jomu znadobilosya 23 dni hocha vidstan ne perevishuvala 300 krokiv tim chasom same z cogo boku bula najslabsha chastina mista oskilki riv buv neglibokij i eskarp nizkij 27 kvitnya Tilli zazhadav zdachi ale otrimav vidmovu Na zibranij 9 travnya vijskovij radi bulo virisheno shturmuvati Magdeburg 10 travnya o 5 godini ranku odnochasno z usih bokiv Tim chasom Falkenberg rozdiliv gorodyan na 18 zagoniv za kilkistyu miskih chastin ta rozpodiliv yih dlya oboroni Zahisniki Magdeburga mali protyagom dnya stoyati na stinah a na nich polovina garnizonu vidpuskalasya do budinkiv dlya vidpochinku Pappengejm pershij rushiv svoyi vijska poperedu pihota za neyu pospishni kavaleristi legko pidnyavsya na brustver znyav kolishni tam slabki posti i uvirvavsya v misto Z 8 do 10 godini ranku na vulicyah kipiv zapeklij bij Mozhlivo Pappengejm buv bi skinutij nazad u riv yakbi kulya ne vrazila horobrogo komendanta sho pospishiv na postrili Z ciyeyi hvilini dolya Magdeburga bula virishena kilkist shturmuyuchih zrostala z kozhnoyu hvilinoyu ale oboronyalisya zahishalisya z muzhnistyu Opivdni Magdeburg buv pri vladi imperciv Rozorennya MagdeburgaOzlobleni dovgoyu oblogoyu soldati vijshli z pid kontrolyu ta rozpochali rizaninu Misto bulo rozgrabovane zrujnovane i spalene z 30 tisyach gorodyan vizhilo ne bilshe 5 tisyach Shob uniknuti epidemij nastupni dva tizhni obvugleni trupi prosto skidali do Elbi Pappengejm napisav u listi Misto vtratilo ne menshe 20 tisyach dush i voistinu ne bulo bacheno bilshogo zhahu ta bozhestvennogo sudu z chasiv rujnuvannya Yerusalimu Usi nashi soldati stali bagatiyami Z nami Bog Krovoprolittya zminilosya grabunkom grabizh pozhezheyu Pobachivshi sho gromadyani prodovzhuyut opir na vulicyah Pappengejm nakazav pidpaliti misto z odnogo boku shob sponukati zahisnikiv jti tudi dlya poryatunku kvartalu gromadyani sami pidpalili inshij kvartal shobi zupiniti grabizhnikiv Cherez 12 godin kvituche i bagate misto Nimechchini zvernulosya do kupi popelu Rozgrom Magdeburga yakij oburiv usih protestantiv Yevropi i viklikav u Nimechchini oburennya proti shvedskogo korolya bezdiyalnist yakogo zdavalasya golovnoyu prichinoyu liha stanovit bezperechno odin zi znamenitih faktiv Tridcyatirichnoyi vijni zhodna podiya ne spriyala nastilki pidtrimci nenavisti mizh katolikami i protestantami yak rozlad bagatogo mista pam yat u tomu peredavalasya z pokolinnya do pokolinnya protyagom kilkoh stolit Hocha deyaki vijskovi pismenniki i stverdzhuvali sho shvedskij korol nadav nerishuchist ne ruhayuchis na viruchku Magdeburgu prote ne mozhna jogo dorikati v tomu sho vin ne zrobiv rizikovanih operacij ne zabezpechivshi svoyu operacijnu liniyu zanyattyam Kyustrina i Shpandau Vin ne buv upevnenij u Brandenburzkomu kurfyursti she menshe v Saksonskomu kurfyursti a pri takij obstanovci porazka mogla mati dlya shvediv najzgubnishi naslidki i povesti do vtrati v odin den plodiv stilkoh zusil Z tridcyati tisyach zhiteliv u Magdeburzi vcililo blizko p yati tisyach perevazhno ce buli zhinki Soldati ryatuvali zhinok i veli yih u svij tabir a lishe potim pochinali zajmatisya grabunkom Potim Tilli poslav do svoyih soldativ svyashennikiv shob umovlyati yih odruzhitisya z zgvaltovanimi nimi zhinkami Cholovikam sho zalishilisya v zhivih u Magdeburzi dozvolyalosya vikupiti svoyih zhinok najmayuchis u sluzhinnya do soldativ Shob zapobigti epidemiyi Tilli rozporyadivsya skidati trupi sho valyalisya v misti v Elbu Ce zajnyalo dva tizhni Nizhche mista beregi richki buli usiyani rozpuhlimi trupami Pislya cogo pogromu Magdeburg dovgo zalishavsya v ruyinah a v 1636 buv zmushenij zdatisya vijskam impersko saksonskoyi armiyi Pislya 1631 sered uchasnikiv Tridcyatilitnoyi vijni uzvichayivsya termin magdeburgizaciya Magdeburgisieren sho poznachaye povne rujnuvannya i pograbuvannya PosilannyaVipper R Yu Istoriya Novogo vremeni K 1997 g str 123LiteraturaAlekseev V M Tridcatiletnyaya vojna L 1961 Istoriya Evropy Ot srednevekovya k novomu vremeni M 1993 T 3 Shiller I K Istoriya Tridcatiletnej vojny Sobr soch v 8 tt M 1957 t 5 Alcala Zamora J Espana Flandes y el mar del Norte 1618 1639 La ultima ofensiva europea de los Austrias madrilenos Barcelona 1975 Benecke G Germany in the Thirty Years War 1978 Franz G Der Dreissigjahrige Krieg un das deutsche Volk Stuttgart 1979 Firoozi Edith and Ira N Klein Universal History of the World The Age of Great Kings Vol 9 New York Golden Press 1966 pp 738 739 Vedzhvud Sesili Veronika Tridcatiletnyaya vojna M ACT 2012 Ce nezavershena stattya pro bitvu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi