Облога Егера відбулася у 1552 році. Егерський замок взяла в облогу турецька армія на чолі з Кара Ахмед-пашею та Соколлу Мехмед-пашею. Результат облоги — перемога угорців на чолі з Іштваном Добо.
Облога Егера (1552) | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Османські війни в Європі, | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Османська імперія | Угорське королівство | ||||||
Командувачі | |||||||
Кара Ахмед-паша Соколлу Мехмед-паша | Іштван Добо | ||||||
Сили | |||||||
30-40 тисяч | 2100-2300 | ||||||
Втрати | |||||||
невідомо | 300-400 вбитими |
Передумови
У 1526 році внаслідок битви при Могачі Угорщина перейшла під владу Османської імперії. Проте частина країни, переважно Північна Угорщина, були зайняті Габсбургами. Там зосередилися сили угорських визволителів. Надалі Османська імперія намагалася приєднати до себе ці володіння, до яких належало місто Егер.
У 1541 році відбулася одна зі спроб ерцгерцога Фердинанда завоювати усю Угорщину і підкорити її Габсбургам, проте вона була невдалою.
У 1552 році османи здобули фортеці Тімішоара та Сольнок. Після цього вони звернули увагу на місто Егер на півночі Угорщини, яким володіли Габсбурги. До того ж, Егер був важливим пунктом, з якого починалися дії угорських визволителів. Егер захищав решту Північної Угорщини, зокрема місто Кошиці, з якого надходила величезна кількість срібла та золота. Тому взяття Егера було доцільним як економічно, так і політично.
Егерський замок
Егерський замок розташований на схід від міста на пагорбі. З нього добре спостерігати ситуацію на південь та захід від міста. Замок добре укріплений. Він складається з двох частин — внутрішньої та зовнішньої. Замок має шість бастіонів. Стіни фортеці залягали глибоко в землю, через що жодна зі спроб за допомогою тунелів і пороху підірвати замок не були вдалими.
- Егерський замок у XVI столітті
- Стіни замку
- Брама замку
Облога
Сили
Для взяття Егера османський султан Сулейман I Пишний направив військо на чолі з Кара Ахмед-пашею та Соколлу Мехмед-пашею. До них приєднався загін бейлербея Буди Хадима Алі-паші. Загальні сили османів становили від 30 до 40 тисяч осіб.
Місто обороняв гарнізон Егерського замку на чолі з Іштваном Добо. Сили захисників становили 2100—2300 воїнів.
Перебіг
Османське військо підійшло до Егера 9 вересня 1552 року. За допомогою 16 важких та 150 менших гармат османи почали обстріл замкових стін. Захищали місто за допомогою 6 великих та десятка менших, а також 300 окопних гармат.
Починаючи з 17 вересня протягом 12 днів османи безперервно обстрілювали фортецю. 29 вересня внаслідок штурму було захоплено замкову вежу. Тоді ж за наказом Іштвана Добо її було зруйновано захисниками власними гарматами.
Другий штурм Егерського замку почався 4 жовтня, коли вибухнула більша частина пороху, який зберігався у фортеці. Штурм був невдалим.
Ранні морози, хвороби, голод погіршували становисько османів. 12 жовтня відбувся третій штурм замку, який також закінчився поразкою. Під час боїв угорський гарнізон відчайдушно боронив замок. Четвертий штурм відбувся 13 жовтня. Османи зазнали дуже великих втрат. Через це у таборі турків відбувся яничарський бунт. Яничари виступали проти подальшої облоги через усі негативні обставини, що склалися навколо них. Перевезенням тіл загиблих османських воїнів займалися три дні.
18 жовтня відступили сили Кара Ахмед-паші та Соколлу Мехмед-паші. Наступного дня відступив Хадим Алі-паша.
У культурі
- Угорський історик і письменник Геза Гардоні написав роман про облогу міста.
- У 1968 році роман Гардоні був екранізований режисером Золтаном Варконі.
- Художник Берталан Секей написав картину «Жінки Егера», уславлюючи подвиги жінок під час облоги міста.
Див. також
Примітки
- László Markó: A Magyar Állam főméltóságai, 1999.
- Magyarország hadtörténete, Zrínyi katonai kiadó, Budapest 1985. szerk.: Liptai Ervin
- Коротка історія Угорщини / Ласло Маккаї … [та ін.] ; редактор: Петер Ганак ; редактор та упорядник українського видання: Іштван Удварі ; Педагогічний інститут імені Дьордя Бешшеньеї, Кафедра української і русинської філології. — Ніредьгаза: [б.в.], 1997. — 222 с. — .
- István Dobó | Hungarian landowner | Britannica. www.britannica.com (англ.). Процитовано 30 січня 2022.
- VII. / XVI. A török háború. mek.oszk.hu. Процитовано 30 січня 2022.
- Robarts - University of Toronto, J. (1893). Török történetírók. A M. Tud. Akadémia Történelmi Bizottságának megbízásából forditotta és jegyzetekkel kisérte Thúry József. Budapest M. Tud. Akadémia.
- Мандрівник — Пам'ятки Угорщини. Еґерська фортеця. samsobi.com.ua. Процитовано 30 січня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Obloga Egera Obloga Egera vidbulasya u 1552 roci Egerskij zamok vzyala v oblogu turecka armiya na choli z Kara Ahmed pasheyu ta Sokollu Mehmed pasheyu Rezultat oblogi peremoga ugorciv na choli z Ishtvanom Dobo Obloga Egera 1552 Osmanski vijni v Yevropi Data9 veresnya 17 zhovtnya 1552MisceEgerRezultatPeremoga ugorcivStoroniOsmanska imperiyaUgorske korolivstvoKomanduvachiKara Ahmed pasha Sokollu Mehmed pashaIshtvan DoboSili30 40 tisyach2100 2300Vtratinevidomo300 400 vbitimiPeredumoviU 1526 roci vnaslidok bitvi pri Mogachi Ugorshina perejshla pid vladu Osmanskoyi imperiyi Prote chastina krayini perevazhno Pivnichna Ugorshina buli zajnyati Gabsburgami Tam zoseredilisya sili ugorskih vizvoliteliv Nadali Osmanska imperiya namagalasya priyednati do sebe ci volodinnya do yakih nalezhalo misto Eger U 1541 roci vidbulasya odna zi sprob ercgercoga Ferdinanda zavoyuvati usyu Ugorshinu i pidkoriti yiyi Gabsburgam prote vona bula nevdaloyu U 1552 roci osmani zdobuli forteci Timishoara ta Solnok Pislya cogo voni zvernuli uvagu na misto Eger na pivnochi Ugorshini yakim volodili Gabsburgi Do togo zh Eger buv vazhlivim punktom z yakogo pochinalisya diyi ugorskih vizvoliteliv Eger zahishav reshtu Pivnichnoyi Ugorshini zokrema misto Koshici z yakogo nadhodila velichezna kilkist sribla ta zolota Tomu vzyattya Egera bulo docilnim yak ekonomichno tak i politichno Egerskij zamokDokladnishe Egerskij zamok Egerskij zamok roztashovanij na shid vid mista na pagorbi Z nogo dobre sposterigati situaciyu na pivden ta zahid vid mista Zamok dobre ukriplenij Vin skladayetsya z dvoh chastin vnutrishnoyi ta zovnishnoyi Zamok maye shist bastioniv Stini forteci zalyagali gliboko v zemlyu cherez sho zhodna zi sprob za dopomogoyu tuneliv i porohu pidirvati zamok ne buli vdalimi Egerskij zamok u XVI stolitti Stini zamku Brama zamkuOblogaSili Ishtvan Dobo komanduvach zahisnikiv Egera Dlya vzyattya Egera osmanskij sultan Sulejman I Pishnij napraviv vijsko na choli z Kara Ahmed pasheyu ta Sokollu Mehmed pasheyu Do nih priyednavsya zagin bejlerbeya Budi Hadima Ali pashi Zagalni sili osmaniv stanovili vid 30 do 40 tisyach osib Misto oboronyav garnizon Egerskogo zamku na choli z Ishtvanom Dobo Sili zahisnikiv stanovili 2100 2300 voyiniv Perebig Zhinki Egera pid chas oblogi Osmanske vijsko pidijshlo do Egera 9 veresnya 1552 roku Za dopomogoyu 16 vazhkih ta 150 menshih garmat osmani pochali obstril zamkovih stin Zahishali misto za dopomogoyu 6 velikih ta desyatka menshih a takozh 300 okopnih garmat Pochinayuchi z 17 veresnya protyagom 12 dniv osmani bezperervno obstrilyuvali fortecyu 29 veresnya vnaslidok shturmu bulo zahopleno zamkovu vezhu Todi zh za nakazom Ishtvana Dobo yiyi bulo zrujnovano zahisnikami vlasnimi garmatami Drugij shturm Egerskogo zamku pochavsya 4 zhovtnya koli vibuhnula bilsha chastina porohu yakij zberigavsya u forteci Shturm buv nevdalim Ranni morozi hvorobi golod pogirshuvali stanovisko osmaniv 12 zhovtnya vidbuvsya tretij shturm zamku yakij takozh zakinchivsya porazkoyu Pid chas boyiv ugorskij garnizon vidchajdushno boroniv zamok Chetvertij shturm vidbuvsya 13 zhovtnya Osmani zaznali duzhe velikih vtrat Cherez ce u tabori turkiv vidbuvsya yanicharskij bunt Yanichari vistupali proti podalshoyi oblogi cherez usi negativni obstavini sho sklalisya navkolo nih Perevezennyam til zagiblih osmanskih voyiniv zajmalisya tri dni 18 zhovtnya vidstupili sili Kara Ahmed pashi ta Sokollu Mehmed pashi Nastupnogo dnya vidstupiv Hadim Ali pasha U kulturiZhinki Egera Hudozhnik Bertalan Sekej 1867 Ugorskij istorik i pismennik Geza Gardoni napisav roman pro oblogu mista U 1968 roci roman Gardoni buv ekranizovanij rezhiserom Zoltanom Varkoni Hudozhnik Bertalan Sekej napisav kartinu Zhinki Egera uslavlyuyuchi podvigi zhinok pid chas oblogi mista Div takozhObloga Egera 1596 Obloga Sigetvara 1566 Bitva pri Mogachi 1526 PrimitkiLaszlo Marko A Magyar Allam fomeltosagai 1999 ISBN 963 548 961 7 Magyarorszag hadtortenete Zrinyi katonai kiado Budapest 1985 szerk Liptai Ervin ISBN 963 326 337 9 Korotka istoriya Ugorshini Laslo Makkayi ta in redaktor Peter Ganak redaktor ta uporyadnik ukrayinskogo vidannya Ishtvan Udvari Pedagogichnij institut imeni Dordya Beshsheneyi Kafedra ukrayinskoyi i rusinskoyi filologiyi Niredgaza b v 1997 222 s ISBN 963717088X Istvan Dobo Hungarian landowner Britannica www britannica com angl Procitovano 30 sichnya 2022 VII XVI A torok haboru mek oszk hu Procitovano 30 sichnya 2022 Robarts University of Toronto J 1893 Torok tortenetirok A M Tud Akademia Tortenelmi Bizottsaganak megbizasabol forditotta es jegyzetekkel kiserte Thury Jozsef Budapest M Tud Akademia Mandrivnik Pam yatki Ugorshini Egerska fortecya samsobi com ua Procitovano 30 sichnya 2022